Рішення

від 05.10.2010 по справі 2-1506/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2 - 1506/2010 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Слободян Н.П.. при секретарі Салівон Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку доплат до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2010 року позивачка звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в якому просить: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області щодо нарахування та виплати належної їй доплати до пенсії як дитині війни та як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення та зобов'язати відповідача зробити їх перерахунок відповідно до ст. 39 Закону країни Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 01.09.2007 року, оскільки зазначені доплати їй виплачуються у розмірі, значно меншому, ніж передбачено цими Законами.

В судове засідання позивачка не з'явилася, у позові просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - у судове засідання не з*явився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно, надіслали письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовували тим, що управління діяло відповідно до чинного законодавства, постанов КМ України, просили справу розглянути без участі їх представника, при розгляді врахувати трирічний строк позовної давності.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частково задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії

4,що підтверджується посвідченням. Вона постійно проживає на в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відноситься до радіоактивно забрудненої зони - зони посиленого радіологічного контролю. А також має статус дитина війни в розумінні ст.. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни так як народилася 15.05.1931 року.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в Іванківському районі Київської області та отримує пенсію за віком. їй також відповідачем виплачується підвищення до пенсії за проживання у радіоактивно забрудненій зоні у розмірі 5 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіологічного контролю виплачується доплата за проживання в цій зоні у розмірі мінімальної заробітної плати.

Позивачці, як пенсіонеру, який проживають у вищезазначеній зоні радіоактивного забруднення відповідачем виплачувалися кошти, передбачені ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з суми 5 грн. 20 коп., встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, що підтверджується відповіддю відповідача на звернення позивачки та довідкою про розмір пенсії.

Законодавче регулювання відносин з виплати доплати пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території визначалось ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (у редакції від 06.06.1996 року №230/96- ВР), оскільки обмеження щодо її застосування було скасовано, а жодних інших обмежень Верховна Рада України не встановлювала.

Крім того, оскільки позивачка має статус Дитина війни відповідно до ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання передбачених цим Законом пільг та державної соціальної допомоги.

Ст. 6 зазначеного цього Закону передбачено право таких громадян на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, проте зазначена надбавка позивачці виплачується у значно меншому розмірі, що також призвело до порушення .

Щодо періоду за який задовольняються позовні вимоги він становить з 10.09.2007 року ( враховуючи трирічний строк позовної давності на якому наполягає відповідач) по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року ( виключено період, коли до цих статей вносились зміни та до дня визнання їх неконституційними).

Посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України Про соціальний захист дітей війни » , суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Доплати позивачці нараховувалися та виплачувалися саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання

на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „Кечко проти України» в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити^ виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі. А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству, є такими, що не відповідають нормам ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений* зазначеними вище статтями, є неправомірною. Подальший перерахунок та виплата додаткової пенсі позивачу має проводитись відповідачем з урахуванням вимог Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зміни мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст. 22, 46, 92, 152 Конституції України, ст. 39 Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст.ст. З, 10-11, 57-60, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Визнати дії відповідача - управління пенсійного фонду України в Київській області - щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за проживання на радіоактивно забрудненій території, доплати, як дітям війни у розмірах нижчих, ніж передбачено ст. 39 Закон\ України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни незаконними.

2.Зобов язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Київської області зробити перерахунок Т амчеико Маїлі Паителїівуп доплати за проживання на радіоактивно забрудненій території, виходячи з встановленого розміру однієї мінімальної заробітної плати згідно СТГ. Закону України Т\ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 10.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум.

3.Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної, пенсії згідно ст.6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни з розміру, встановленого ч.І ст.28 ЗУ Про обов'язкове пенсійне страхування за період з 10.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд протягом десяти днів після отримання його копії.

Суддя: