Рішення

від 13.09.2010 по справі 2-1351/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа 2-1351/10.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.ГІ., при секретарі Ашуркіну P.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в. Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату основної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до відповідача з позовом про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання відповідача перерахувати їм основну пенсію з 01.08.2007 року відповідно до ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та з подальшим перерахунком та виплатою пестії у зв'язку із збільшенням мінімального розміру пенсії за віком.

Позивачі посилаються на те, що вони є інвалідами 2 групи (захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС), є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком. ;

Позивачі вважають відмову відповідача у перерахуванні та виплаті недоотриманих сум відповідно до визначених Законом розмірів протиправними, просять визнати їх такими, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ч,4 ст. 54 зазначеного Закону.

Позивачі у судове засідання не з*явилися, у позові просили справу розглянути без їх

участі.

Представник відповідача у судове засідання не заявився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Також наполягають на застосування строку позовної давності - три роки.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є учасниками ЛНА на ЧАЕС, потерпілими 1 категорії, інвалідами 2 групи, що підтверджено відповідними посвідченнями серії А № 052188 та № 422789 виданими відповідно 01.04.1997 року та 23.05.2006 року, довідками МСЕК серії КИО -1 № 260040 від 03.03.2006 року № 099668 від 09.06.199 року. Як вбачається з довідок про розмір пенсії позивач ОСОБА_2 станом на 20.08.2010 року отримує пенсію у розмірі 1182,12 грн., ОСОБА_1 - 1960 грн. відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього ж закону „ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим ... по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Позов поданий 3 вересня 2010 року, тобто межі строку позовної давності - з 03.09.2010 року.

Позовні вимоги позивачів в частині перерахунку пенсії з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік ст. 54 було викладено в новій редакції, відповідно до якої і проводились виплати відповідачем 22.05.2008 року зазначені зміни рішенням Конституційного Суду України було визнано неконституційними, і з цього часу зазначена норма втратила силу, і застосуванню підлягала раніше діюча норма.

Посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком.

Основна пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі Кечко проти України в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного

бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певні надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідоцтва відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можу посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань

З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз'яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той. що вже вказаний в Закон: отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідач, як на свідоцтва відповідності своїх дій чинному законодавству (№ 523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2010 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсза віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України на/і урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключи законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та освіти соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцево самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який знач; менший ніж той, що встановлений ст. 54 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.З), права і свободи людини невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів ас* внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодекс України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Пр. статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулюванню суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, г держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування ч;- звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними на з того ж дня і по даний час є попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачам недоплачених сум основної пенсії у розмірах, визначених цією статтею за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Подальший перерахунок та виплата пенсії позивачу має проводитись відповідачем з урахуванням вимог Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зміни мінімальної пенсії за віком, за умови подальшої чинності вказаної редакції статті та відповідного законодавства, що регулює мінімальний розмір пенсії за віком. Щодо вимог про зобов'язання провадити подальше нарахування виходячи з цієї ж норми, то суд не може задовольнити ці вимоги, оскільки суди захищають порушене право, а владне , випадку мова йде про дії, які ще не настали, і можуть не настати.

На підставі викладеного, ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , керуючись ст. 5, 10, 57, 60, 64, 212-215. 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України Про Державне мито , суд

ВИРІШИВ:

1.Цивільний позов задовольнити частково.

2.Визнати дії відповідача щодо призначення, перерахунку і сплаті основної пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 54

Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи протиправними.

3.Зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області здійснити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.08.2008 року, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, розраховуючи мінімальну пенсію не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

4.В решті позовних вимог відмовити.

5.Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя