Постанова

від 11.09.2018 по справі 398/3931/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/3931/17

провадження № 22-ц/781/1220/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в складі судді Коліуш Г.В. від 20 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи - Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області та Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, -

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 05 грудня 2011 року між ним та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області був укладений строком на п'ять років договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,8536 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олексндрійського району Кіровоградської області. Даний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 352030004002194. Строк дії договору закінчився 05 березня 2017 року. До закінчення строку дії договору, він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням від 28 грудня 2016 року про поновлення договору оренди землі від 05.12.2011 року шляхом укладання додаткової угоди, додавши до вказаного листа проект відповідної додаткової угоди. 21 лютого 2017 року та 20 березня 2017 року він звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з аналогічними листами - повідомленнями, проте відповідач додаткову угоду не підписав. Разом з тим, він продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та не має заборгованості по сплаті орендної плати, а відповідач у встановлений ст. 33 Закону України Про оренду землі , строк не повідомив його про заперечення у поновленні вказаного договору.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати укладеною між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 05 грудня 2011 року.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 05 грудня 2011 року між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1 укладено строком на 5 років договір оренди землі, відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новопразької селищної ради, загальною площею 7,8536 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Даний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 352030004002194 /т.1 а.с.10-12/.

Таким чином, строк дії договору закінчився 05 березня 2017 року.

Згідно листа - повідомлення від 28 грудня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з наміром продовжити дію вказаного договору оренди землі строком на 7 років /т.1 а.с.17/.

Також 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з письмовим повідомленням про намір поновити договір на новий строк на тик самих умовах, додавши до нього проект додаткової угоди / т. 1 а.с.89-92/.

20 березня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом аналогічного змісту /т.1 а.с.93/.

Згідно листів - повідомлень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 лютого 2017 року та від 03.04.2017 року, ОСОБА_1 було повідомлено щодо заперечення в поновленні договору оренди землі /т.1 а.с.84-85, 86/.

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, мотивувавши це тим, що лист - повідомлення від 03.04.2017 року про відмову у поновленні договору оренди землі не є запереченнями відповідача проти поновлення договору оренди відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки він обґрунтований недосягненням сторони згоди щодо істотних умов договору.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в межах місячного строку з дня закінчення дії договору оренди, а саме 03.04.2017 року повідомив позивача про небажання продовжувати його дію, і при цьому надіслав акт повернення земельної ділянки, що інакше як заперечення щодо поновлення договору трактувати не можна.

За правилами ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі при таких обставинах договір не може вважатись поновленим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області підлягає стягненню сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 960 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи - Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області та Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 960 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: