22.04.2011
Справа №2-39/11 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
22 квітня 2011 р. Ленінський районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді Спінчевської Н.А.,
при секретарі - Ковальовій С.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу Чайка , виконкому Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про визнання рішень недійсними, визнання права власності на майно в порядку спадкування, витребування майна із чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа автогаражний кооператив Чайка , про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до автогаражного кооперативу Чайка , (далі- АК Чайка ), про визнання рішення правління кооперативу недійсним, визнання права власності на гараж.
Позивач вказував на те, що в 2004 р році він був призначений опікуном ОСОБА_5, якому належав в АК Чайка гараж №309. 16 листопада 2006 року ОСОБА_5 помер, залишивши складений в 1995 році заповіт на його ім'я. Однак гараж він не може отримати у власність, оскільки в грудні 2007 року він дізнався про те, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №842 від 27 травня 2005 року затверджено протокол правління кооперативу від 14 квітня 2005 року про виключення ОСОБА_5 зі складу кооперативу з підстав того, що він продав гараж.
Посилаючись на те, що рішення правління АК Чайка про виключення ОСОБА_5 з членів автогаражного кооперативу та передача гаражу іншій особі є неправомірними, оскільки ОСОБА_5 гараж не продавав, а всі угоди вчинені від його імені є нікчемними, просив про задоволення позову.
В липні 2008 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж. Він вказував на те, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 травня 2005 року його було включено до складу автогаражного кооперативу Чайка ОСОБА_6 №309 належить йому на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_5 Придбавши спірний гараж, він суттєво його перебудував, фактично створивши нову річ. При цьому за власний рахунок придбав будівельні матеріали загальною вартістю 25000 грн. Посилаючись на ці обставини, просив визнати за ним право власності на спірний гараж.
Ухвалою суду від 2 лютого 2009 р. позови ОСОБА_1 і ОСОБА_4 об'єднано в одне провадження.
В подальшому при розгляді справи позивач ОСОБА_1 уточнив вимоги позову, пред'явивши їх також до ОСОБА_4, виконкому Миколаївської міської ради. Позивач вказував на те, що він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 Після його смерті звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини. Проте оформити спадщину у вигляді гаражу він не має можливості, оскільки АК Чайка не надає йому документи для оформлення гаражу, посилаючись на відчуження ОСОБА_7 гаражу ОСОБА_4
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 неправомірно було виключено із членів АК Чайка , а він є його спадкоємцем та прийняв спадщину після його смерті, просив суд визнати недійсними рішення АК Чайка та виконкому Миколаївської міської ради і частині виключення ОСОБА_5 зі складу кооперативу, визнати за ним право власності на гараж в порядку спадкування, витребувати гараж із незаконного володіння ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов, просив про його задоволення. Позов ОСОБА_4 не визнав.
Відповідач ОСОБА_4 просив в позові ОСОБА_1 відмовити та задовольнив його позов.
Представник автогаражного кооперативу Чайка вказував на те, що підстави для визнання рішення АК Чайка неправомірним відсутні.
Представник виконкому Миколаївської міської ради при вирішенні спору покладався на розсуд суду.
В судове засідання 22 квітня 2011 року представники відповідачів не з'явились. Про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлялися судом належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_4, його представника, представників, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи і оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням №395 виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих від 20.05.1978 року ОСОБА_5 включено до складу автогаражного кооперативу Чайка та як слідує з довідки АК Чайка (а.с.72) в його володінні був гараж №309.
Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 16 лютого 2004 року ОСОБА_5 визнано недієздатним. Його опікуном призначено ОСОБА_1
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №842 від 27 травня 2005 року затверджено протоколи правління АК Чайка від 14 квітня 2005 року про виключення громадян з членів кооперативу, в тому числі ОСОБА_5 Рішення правління кооперативу було прийнято на підставі заяви від імені ОСОБА_5 від 17 лютого 2005 р. про виключення його з членів АК Чайка у зв'язку з передачею гаража ОСОБА_4
ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 травня 2005 року було включено у склад членів АК Чайка .
16 листопада 2006 року ОСОБА_5 помер. ОСОБА_1 звернувся до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після його смерті.
Відповідно до ст.15 Закону України Про власність член житлового, житлово- будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Як роз'яснено в пп. б п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності (зі змінами), при повному внесенні пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
Згідно з п.3.2 Статуту товариства кооперативу Чайка , затвердженого зборами конференції 11 березня 1995 року, зареєстрованого рішенням Ленінської районної ради народних депутатів за №1762 від 22 вересня 1995 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, гаражі, побудовані членами товариства (кооперативу) належать їм на праві власності і можуть відчужуватися.
Нотаріально - посвідчений договір по відчуженню гаражу реєструється правлінням кооперативу, після чого вирішується питання про прийняття в члени кооперативу особи, яка придбала гараж.
Відповідно до положень п.7.2.1 Статуту вирішення питання про прийняття в члени і виключення з членів товариства кооперативу є компетенцією загальних зборів кооперативу. Загальні збори кооперативу можуть передати вирішення зазначеного питання на розгляд правління кооперативу, при цьому рішення правління в цих випадках підлягає обов'язковому затвердженню загальними зборами.
Як слідує з матеріалів цивільної справи рішення правління АК Чайка про виключення з членів кооперативу ОСОБА_5 загальними зборами кооперативу не затверджувалося.
До того ж на час на час вирішення заяви від імені ОСОБА_5 про вихід з членів кооперативу та прийняття рішення про виключення ОСОБА_5 з членів кооперативу він був недієздатним. При цьому про вирішення питання про виключення з членів кооперативу його опікун ОСОБА_1 не повідомлявся.
За такого, суд приходить до висновку, що рішення правління кооперативу Чайка від 14 квітня 2005 року про виключення ОСОБА_5 з членів кооперативу слід визнати недійсним, а рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №842 від 27 травня 2005 року, яким затверджено протокол правління АК Чайка про виключення ОСОБА_5 з членів кооперативу незаконним.
Що стосується інших вимог ОСОБА_1 то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які дані в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
При цьому суд розглядає справи про спадкування за наявності у матеріалах спадкової справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори, в якій заведено спадкову справу. Постанову нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії позивачем суду не надано.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому особа, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, має довести що це майно є об'єктом його права власності. Оскільки питання щодо права власності позивача на гараж не вирішене, його позов про витребування майна із чужого незаконного володіння є передчасним.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж задоволенню також не підлягає.
Відповідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В обґрунтування позову ОСОБА_8 посилався на те, що придбавши гараж у ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу він здійснив суттєву його перебудову, фактично створивши новий гараж.
В той же час спірний гараж ОСОБА_4 було придбано не на законних підставах, оскільки ОСОБА_5 як недієздатна особа, не мав права вчиняти будь-який правочин, в тому числі відчувати гараж.
До того ж з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.07.2009 р. призначеної ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 28 квітня 2009 р. за клопотанням позивача ОСОБА_1 вбачається, що спірний гараж було побудовано в період з 1976 по 1978 рік.
Реконструкція, добудова чи перебудова споруди гаражу №309 не здійснювалась. Проводились лише ремонтно-будівельні роботи.
Згідно зі ст.88 ЦПК України між сторонами підлягають розподілу судові витри.
З відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 1800 грн. витрат на експертизу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу Чайка , виконкому Миколаївської міської ради, ОСОБА_4 про визнання рішень недійсними, визнання права власності на майно в порядку спадкування, витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення автогаражного кооперативу Чайка №4 від 14 квітня 2005 року в частині виключення ОСОБА_5 зі складу авто гаражного кооперативу Чайка .
Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Миколаївської міської рад №842 від 27 травня 2005 р. про затвердження рішення автогаражного кооперативу Чайка в частині виключення ОСОБА_5 зі складу авто гаражного кооперативу Чайка .
В іншій частині в позові ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1800 грн. судових витрат.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.А. Спінчевська
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2011 |
Оприлюднено | 16.09.2018 |
Номер документу | 76457394 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Спінчевська Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні