Постанова

від 13.09.2018 по справі 591/4833/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м.Суми

Справа №591/4833/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/1390/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2018 року, ухваленого у складі судді Клименко А.Я., в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

15 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Зарічного районного у м. Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради, в якому просить встановити, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Зарічний районний у м. Суми ВДРАЦС Головного ТУЮ у Сумській області внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3, де у відомостях про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_2, виключивши відомості про ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, у розмірі 20 000 грн. 00 коп. щомісячно з моменту пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 5 000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною трирічного віку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з ОСОБА_2 перебували в близьких стосунках. 03 червня 2016 року в неї народилась дочка - ОСОБА_3, біологічним батьком якої є ОСОБА_2 Однак, відповідач відмовляється визнавати себе батьком дитини. Дочка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати кошти на утримання їх спільної дитини та на її утримання.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 №758 від 15 червня 2016 року по Зарічному районному у м. Суми Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області: виключивши з нього відомості про те, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4; батьком дитини записати ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 2000 грн., щомісячно, до її повноліття, і аліменти виплачувати матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягнення з 15 вересня 2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог, про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 відмовлено за необгрунтованістю.

Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 липня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8 716 грн. 42 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить рішення суду, в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини змінити та скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог на її утримання, задовольнивши позов у повному обсязі. У своїх доводах вказує на те, що судом при визначенні розміру аліментів на утримання дочки, не було враховано майновий стан відповідача та наявність у нього фінансової можливості надавати матеріальну допомогу дитині в розмірі 20 000 грн. 00 коп. щомісячно, а також надавати кошти на її утримання. Зокрема, відповідач є засновником ряду юридичних осіб, у його власності перебуває нерухоме майно. Зазначає, що з метою приховати свій майновий стан, відповідач припинив підприємницьку діяльність та перереєстрував автомобіль на дружину.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його залишити без змін, а скаргу без задоволення. При цьому вказує на те, що позивачем не обґрунтовано заявлений нею розмір аліментів на утримання доньки, та не підтверджено на доказах його спроможність сплачувати аліменти на її утримання.

Рішення суду в частині вирішення позову про визнання батьківства та виключення відомостей з актового запису про народження сторонами не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача адвоката ОСОБА_6, який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15 травня 2006 року №3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_7, має на утриманні неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1, а. с. 192, 193, 194).

Відповідач працює в ПП МЕДСЕРВІС на посаді директора, а за сумісництвом директором ТОВ ТІРЕНТ та ТОВ ВСЕ ДЛЯ ЖИТЛА . Окрім того, ОСОБА_2 є засновником ТОВ МЕДСЕРВІС , ТОВ ВСЕ ДЛЯ ЖИТЛА , ТОВ РЕНТСЕРВІС-С , ТОВ ТІРЕНТ (т. 2, а. с. 9-52).

Згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених ОСОБА_2 доходів, загальна сума доходів відповідача у 2017 році становить 355 723 грн. 62 коп. без урахуванням податків та інших обов'язкових платежів (т. 2, а. с. 216).

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України (в редакції, яка діяла на день ухвалення оскаржуваного рішення) встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд першої інстанції, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини, належним чином врахував сімейний та майновий стан відповідача, перебування на утриманні відповідача двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. Присуджені до стягнення з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. 00 коп. щомісячно є достатніми для забезпечення належного фізичного та духовного розвитку дитини.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині визначеного судом розміру аліментів на утримання дочки, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов'язок утримувати дитину до її повноліття покладено на обох батьків у рівній мірі.

Аліменти сплачуються на утримання саме дитини і є власністю дитини.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не обґрунтувала наявність у дочки потреб, виходячи з її віку та стану здоров'я, на отримання від батька коштів на її утримання в розмірі 20 000 грн. 00 коп. щомісячно. ОСОБА_1 не надано суду також належних та допустимих доказів на підтвердження несення нею витрат на утримання дочки в розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача.

Зокрема, частиною 2 статті 91 СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч. 1 ст. 79 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Як уже зазначалось, дохід відповідача у 2017 році становив 355 723 грн. 62 коп. без урахуванням податків та інших обов'язкових платежів. ОСОБА_2 є засновником ТОВ МЕДСЕРВІС , ТОВ ВСЕ ДЛЯ ЖИТЛА , ТОВ РЕНТСЕРВІС-С , ТОВ ТІРЕНТ , від діяльності яких він отримує прибуток. Крім того, у власності відповідача перебуває нежитлове приміщення аптека, площею 100,8 кв.м., за адресою: м. Суми вул. Черепіна, 38 а, нежитлове приміщення, площею 14,8 кв.м. по вул. Шевченка, буд. 2 в м. Суми, нежитлове приміщення (аптека) загальною площею 190,3 кв.м. по вул. Черепіна, буд. 76/2 в м. Суми, нежитлове приміщення аптека загальною площею 102 кв.м. по вул. Курська, буд. 121 а в м. Суми, будівля аптеки для торгівлі лікарськими препаратами і засобами гігієни, загальною площею 160,3 кв.м. за адресою: м. Суми, просп. Лушпи, 23/1 в м. Суми (т. 2, а. с. 163-170). На праві користування відповідачу також належать земельні ділянки в м. Суми за договорами оренди, укладеними з Сумською міською радою.

Таким чином, виходячи з матеріального стану відповідача, наявності у нього на праві власності та на праві користування нерухомого майна, а також майнових прав, відповідач спроможний сплачувати позивачу допомогу на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1 000 грн. 00 коп. щомісячно.

Суд першої інстанції зазначених обставин, які підтверджуються матеріалами справи, не з'ясував у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку.

З урахуванням викладеного, на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2018 року скасувати в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1 000 гривень 00 копійок щомісячно до досягнення дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, аліменти виплачувати починаючи з 15 вересня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

С.С. Ткачук