Рішення

від 13.09.2018 по справі 0540/5336/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р. Справа№0540/5336/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.07.2018 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії протиправними та зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії за інвалідністю та сплатити заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є пенсіонером та отримує пенсію за інвалідністю. З 2014 року вона перебуває на обліку та отримувала пенсію у відповідача, проте відповідач припинив їй виплату пенсії. В подальшому позивач, придбавши житло в місті Краматорську, звернулась до Управління Пенсійного фонду України м. Краматорська із заявою про запит її пенсійної справи. Позивач вважає дії відповідача щодо припинення їй виплати пенсії такими, що порушують її конституційні права, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить суд визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати позивачу пенсії та зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату належної їй пенсії за інвалідністю та сплатити заборгованість.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. З 01.07.2016 позивачеві призупинено виплату пенсії у зв'язку з обміном інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

З урахуванням приписів ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 виправлено описку, допущену в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2018 замінено відповідача - Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у справі № 0540/5336/18-а його правонаступником - Костянтинівсько-Дружківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на одержання пенсії за інвалідністю.

З 1 липня 2017 року відповідачем призупинена виплата ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю.

Як зазначено у відзиві відповідача, за результатами обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб , ОСОБА_2 з 01.07.2016 була призупинена виплата пенсії для з'ясування фактичного місця проживання пенсіонера, про що також свідчить довідка про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно - правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання. Відповідач при прийнятті рішення про призупинення виплати пенсії і при наданні роз'яснення про причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає таке припинення, тобто не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати (призупинення виплати) позивачу пенсії.

Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання.

Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб , постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та "Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" і "Порядок здійснення контролю за їх проведенням", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суд не приймає до уваги з огляду на те, що вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу ніж Закон, які значно звужують встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем.

Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачеві, діяв у спосіб, не передбачений законодавством.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, яке, у відповідності до постанови Великої Палати Верховного Суду, набрало законної сили 04.09.2018.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, оскільки дана адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як вбачається з довідки № 4036 від 08.08.2017 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до постанови КМУ від 13 вересня 2017 року № 689 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів Державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Позивачем надано до суду копію пенсійного посвідчення НОМЕР_2, для отримання пенсійних виплат за інвалідністю.

Згідно із ч.1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016, а отже позов підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області ((код ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) поновити ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4) нарахування та виплату призначеної пенсії з 1 липня 2016 року.

Звернути до негайного виконання судове рішення в частині зобов`язання Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області ((код ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) поновити ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 нарахування та виплату призначеної пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ушенко С.В.