Рішення

від 13.09.2018 по справі 814/234/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р. № 814/234/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко", пр.Центральний, 93-в, м. Миколаїв, 54017 про:стягнення податкового боргу в сумі 7 585 604,29 грн., Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора і Ко (надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу в сумі 7 585 604,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог Управління вказало, що, в порушення вимог Податкового кодексу України, Товариство не сплатило податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.08.2017 № 0026031410, від 11.09.2017 № 0028151208. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, Управління нарахувало відповідачу пеню.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 23-24) Товариство висловило заперечення щодо стягнення суми пені, зазначило, що позивач не врахував здійснену відповідачем сплату 100 000 грн. у грудні 2017 року, та повідомило про оскарження до суду податкового повідомлення-рішення від 29.08.2017 № 0028151208. До відзиву відповідач додав копії адміністративного позову про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 0028151208 (арк. спр. 25-27) та ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі № 814/2261/17 за вказаним позовом (арк. спр. 28-29).

У відповіді на відзив (арк. спр. 61) Управління надало пояснення щодо нарахованої суми пені та підтвердило той факт, що податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 № 0028151208 (274 290,10 грн.), в зв'язку з його оскарженням, є неузгодженим. Відносно сплаченої відповідачем у грудні 2017 року суми 100 000 грн. позивач вказав, що, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, зазначені кошти були спрямовані на погашення податкового боргу, що виник раніше за іншими підставами.

У запереченнях на відповідь (арк. спр. 67-68) Товариство зауважило, що позивач не обґрунтував суму пені, яку заявив у позові.

Ухвалою від 10.04.2018 (арк. спр. 81-82) суд задовольнив клопотання представника Товариства та зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/2261/17 (арк. спр. 71-75), яким позивачу було відмовлено у позові.

Ухвалою від 12.06.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв відмову Товариства від апеляційної скарги на рішення у справі № 814/2261/17 та закрив апеляційне провадження (арк. спр. 90).

Ухвалою від 09.08.2018 (арк. спр. 92) суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 06.09.2018.

Про дату, час і місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином, проте представника в судове засідання не направив, про причини його неприбуття не повідомив.

Представник позивача заявила клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини статті дев'ятої 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 № 0026031410 (арк. спр. 15-16) Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з орендної плати за земельні ділянки на 7 025 858,96 грн., з яких 5 620 687,17 грн. - за податковим зобов'язанням, 1 405 171,79 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 № 0028151208 (арк. спр. 17-18) Управління, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 274 290,99 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, якщо згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.2.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання Товариства були узгоджені.

Відповідно до визначення, що міститься у підпункту 14.1.175, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Доказів сплати вказаних вище сум у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк Товариство не надало, наявність відповідного податкового боргу не заперечило.

15.07.2015 Управління надіслало Товариству податкову вимогу № 1003-25 від 10.07.2015 на суму податкового боргу 266 697,79 грн. (надалі - Вимога, арк. спр. 12). Вимогу позивач отримав 17.07.2015. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів, згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів Товариства в сумі 7 300 149,95 грн., що відповідає сумам, зазначеним у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до доданого до позовної заяви Розрахунку податкової заборгованості (арк. спр. 11), до суми 7 585 604,29 грн. Управління включило:

58 835,24 грн. - нараховано пені ІКП на борг мин. р (п.п.129.1.1ст.129 ПКУ) , період нарахування - 2013-2015 роки;

226 619,10 грн. - пеня на Податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № 0026031410 , період нарахування - 2014-2016 роки.

Щодо доводів відповідача про відсутність податкового боргу в сумі 58 835,24 грн., суд зазначив таке.

Ця сума, згідно з Розрахунком нарахування пені по ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АВРОРА І КО , код ЄДРПОУ-30625994 (арк. спр. 86), є пенею, що була нарахована позивачем за період з 26.06.2013 по 28.04.2015.

У Вимозі у складі загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09.07.2015 року вказана пеня - 63 971,95 грн. Відповідно, до цієї суми була включена пеня в сумі 58 835,24 грн.

Постановою від 31.01.2017 у справі № 814/2396/16 (арк. спр. 35-37) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення з Товариства податкового боргу в загальній сумі 672 957,94 грн. До цієї суми, як зазначено на стор. 2 постанови, було включено 643 874,20 грн. - пеня на борг минулих років з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2015 року - вересень 2016 року.

На думку відповідача (арк. спр. 23-24, 67-68), його зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період 2013-2015 роки були погашені, що унеможливлювало нарахування пені за такими платежами у 2017 році. Підтвердженням цього, як вказало Товариство, є те, що у позові, що був розглянутий у справі № 814/2396/16, вимоги про стягнення пені за 2013-2015 роки не заявлялися.

Суд ці доводи відхилив, оскільки, як вказано вище, постанову у справі № 814/2396/16 було прийнято щодо пені, нарахованої за 2015-2016 роки.

Згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 29.08.2017 № 0026031410 (арк. спр. 16), відповідачу було нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2014 рік (1 430 879,69 грн.), за 2015 рік (1 787 162,36 грн.), за 2016 рік (2 402 645,12 грн.). При цьому у розрахунку зазначено, що відповідні декларації Товариство не подало.

Як вказано у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, початок нарахування пені щодо суми 1 430 879,69 грн. - 30.01.2015, щодо суми 1 787 162,36 грн. - 02.03.2015, щодо суми 2 402 645,12 грн. - 01.03.2016.

Відповідно до розрахунку (арк. спр. 85), позивач нарахував пеню:

на суму 119 239,98 грн. (частина податкового зобов'язання за 2014 рік), за період з 30.01.2015 по 09.02.2017;

на суму 148 930,20 (частина податкового зобов'язання за 2015 рік), за період з 02.03.2015 по 09.02.2017;

на суму 213 417,09 грн. (частина податкового зобов'язання за 2016 рік), за період з 01.03.2016 по 09.02.2017.

Твердження Товариства про те, що пеня за податковим зобов'язанням, що було нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.08.2017 № 0026031410, може бути нарахована починаючи з 11.09.2017 (11-й день з дня отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення), не узгоджуються з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, тому були відхилені судом.

Проте, на думку суду, позивач не довів наявність податкового боргу Товариства зі сплати пені в сумі 58 835,24 грн. та в сумі 226 619,10 грн.

Так, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В даному випадку пеню нараховував не платник, а контролюючий орган (в зв'язку з нарахуванням ним грошового зобов'язання).

Відповідно, нарахована контролюючим органом сума пені могла стати податковим боргом (непогашеною пенею, як вказано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), за умови, якби контролюючий орган визначив її у відповідному рішенні (як це передбачено статтею 55 Податкового кодексу України), встановив платнику податків строк для сплати суми пені, а платник податків, за умови неоскарження ним такого рішення, не сплатив суму пені у визначений строк.

Крім того, як вказано вище, пеню в сумі 226 619,10 грн. позивач нарахував в зв'язку з податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 № 0026031410. Оскільки Товариство відповідні податкові зобов'язання в загальній сумі 5 620 687,17 грн. не декларувало (вони були визначені саме контролюючим органом у вказаному податковому повідомленні-рішенні, арк. спр. 16), доводи Управління про те, що частину цього податкового зобов'язання (481 587,27 грн.) відповідач сплатив 09.02.2017, що і стало підставою для нарахування пені в сумі 226 619,10 грн. (арк. спр. 85), суд визнав безпідставними.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, що підлягають стягненню на користь позивача, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко" (пр. Центральний, 93-в, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 30625994) задовольнити частково.

2. Стягнути в дохід держави з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Аврора і Ко (пр. Центральний, 93-В, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 30625994), податковий борг в сумі 7 300 149,95 грн., з яких 5 620 687,17 грн. - податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 № 0026031410, 1 405 171,79 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2017 № 0026031410, 274 290,99 грн. - штраф за податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 № 0028151208.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна