Постанова

від 29.01.2019 по справі 814/234/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/234/18

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюк Г.В. , Шляхтицький О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року прийнятого в порядку письмового провадження у справі за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко" про стягнення податкового боргу в сумі 7 585 604,29 грн.

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2018 року Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, позивач/скаржник) звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Аврора і Ко" про стягнення податкового боргу в сумі 7 585 604,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог Податкового кодексу України, Товариство не сплатило податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 серпня 2017 року № 0026031410, від 11 вересня 2017 року № 0028151208. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, Управління нарахувало відповідачу пеню.

При цьому, товариство, у відзиві на позовну заяву, висловило заперечення щодо стягнення суми пені, зазначило, що позивач не врахував здійснену відповідачем сплату 100 000 грн. у грудні 2017 року, та повідомило про оскарження до суду податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0028151208. До відзиву відповідач додав копії адміністративного позову про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 року № 0028151208 та ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 814/2261/17 за вказаним позовом (а.с. 28-29).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Миколаївській області задоволено частково.

Стягнуто в дохід держави з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ Аврора і Ко податковий борг в сумі 7 300 149,95 грн., з яких 5 620 687,17 грн. - податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2017 року № 0026031410, 1 405 171,79 грн. - штрафні (фінансові) санкції за податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2017 року № 0026031410, 274 290,99 грн. - штраф за податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2017 року № 0028151208.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Окрім того, скаржник зазначає, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що пеня у сумі 58 835,24 грн. не могла бути включена до податкової вимоги від 09 липня 2015 року, оскільки її нарахування відбулося з 29 вересня 2016 року по 07 липня 2017 року при зарахуванні грошових коштів. Відповідно пеня у сумі 58 835,24 грн. також не була включена до позову ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення боргу у сумі 642 957,94 грн., оскільки були нараховані після подання позову по справі.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року поновлено скаржнику строк звернення до суду з апеляційною скаргою та відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто відповідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

Обставини справи.

Податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2017 року № 0026031410 Управління, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзаців 1, 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з орендної плати за земельні ділянки на 7 025 858,96 грн., з яких 5 620 687,17 грн. - за податковим зобов'язанням, 1 405 171,79 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2017 року № 0028151208 Управління, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосувало до Товариства штраф в сумі 274 290,99 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

У зв'язку з несплатою товариством податкового боргу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що пеню в сумі 226 619,10 грн. позивач нарахував в зв'язку з податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2017 року № 0026031410, оскільки Товариство відповідні податкові зобов'язання в загальній сумі 5 620 687,17 грн. не декларувало (вони були визначені саме контролюючим органом у вказаному податковому повідомленні-рішенні. Доводи Управління про те, що частину цього податкового зобов'язання (481 587,27 грн.) відповідач сплатив 09 лютого 2017 року, що і стало підставою для нарахування пені в сумі 226 619,10 грн., суд визнав безпідставними.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) та Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, якщо згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.2.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено, що податкові зобов'язання Товариства були узгоджені.

Відповідно до визначення, що міститься у підпункту 14.1.175, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи доказів сплати вказаних вище сум у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк товариство до суду не надало, наявність відповідного податкового боргу не заперечило.

15 липня 2015 року Управління надіслало товариству податкову вимогу № 1003-25 від 10 липня 2015 року на суму податкового боргу 266 697,79 грн. Вимогу позивач отримав 17 липня 2015 року.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів, згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів товариства в сумі 7 300 149,95 грн., що відповідає сумам, зазначеним у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доводів відповідача про відсутність податкового боргу в сумі 58 835,24 грн., з огляду на наступне.

Так, дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що відповідно до доданого до позовної заяви Розрахунку податкової заборгованості (а.с. 11), до суми 7 585 604,29 грн. Управління включило:

58 835,24 грн. - нараховано пені ІКП на борг мин. р (п.п.129.1.1ст.129 ПКУ) , період нарахування - 2013-2015 роки;

226 619,10 грн. - пеня на Податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № 0026031410 , період нарахування - 2014-2016 роки.

При цьому, згідно з Розрахунком нарахування пені по ТОВ "Аврора і Ко", є пенею, що була нарахована позивачем за період з 26 червня 2013 року по 28 квітня 2015 року.

У Вимозі у складі загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 09 липня 2015 року вказана пеня - 63 971,95 грн. Відповідно, до цієї суми була включена пеня в сумі 58 835,24 грн.

Постановою від 31 січня 2017 року у справі № 814/2396/16 (а.с. 35-37) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення з Товариства податкового боргу в загальній сумі 672 957,94 грн. Згідно вказаної постанови, до цієї суми було включено 643 874,20 грн. - пеня на борг минулих років з орендної плати з юридичних осіб за серпень 2015 року - вересень 2016 року.

При цьому, згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0026031410 (арк. спр. 16), відповідачу було нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за 2014 рік (1 430 879,69 грн.), за 2015 рік (1 787 162,36 грн.), за 2016 рік (2 402 645,12 грн.). При цьому у розрахунку зазначено, що відповідні декларації Товариство не подало.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, початок нарахування пені щодо суми 1 430 879,69 грн. - 30 січня 2015 року, щодо суми 1 787 162,36 грн. - 02 березня 2015 року, щодо суми 2 402 645,12 грн. - 01 березня 2016 року.

Відповідно до розрахунку (а.с. 85), позивач нарахував пеню:

на суму 119 239,98 грн. (частина податкового зобов'язання за 2014 рік), за період з 30 січня 2015 року по 09 лютого 2017 року;

на суму 148 930,20 (частина податкового зобов'язання за 2015 рік), за період з 02 березня 2015 року по 09 лютого 2017 року;

на суму 213 417,09 грн. (частина податкового зобов'язання за 2016 рік), за період з 01 березня 2016 року по 09 лютого 2017 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про залишення поза увагою твердження товариства про те, що пеня за податковим зобов'язанням, що було нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0026031410, може бути нараховано починаючи з 11 вересня 2017 року (11-й день з дня отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення), оскільки воно не узгоджуються з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач не довів наявність податкового боргу товариства зі сплати пені в сумі 58 835,24 грн. та в сумі 226 619,10 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В даному випадку пеню нараховував не платник, а контролюючий орган (в зв'язку з нарахуванням ним грошового зобов'язання).

Відповідно, нарахована контролюючим органом сума пені могла стати податковим боргом (непогашеною пенею, як вказано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), за умови, якби контролюючий орган визначив її у відповідному рішенні (як це передбачено статтею 55 Податкового кодексу України), встановив платнику податків строк для сплати суми пені, а платник податків, за умови неоскарження ним такого рішення, не сплатив суму пені у визначений строк.

Таким чином, з огляду на викладене, пеню в сумі 226 619,10 грн. позивач нарахував в зв'язку з податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2017 року № 0026031410, оскільки товариство відповідні податкові зобов'язання в загальній сумі 5 620 687,17 грн. не декларувало (вони були визначені саме контролюючим органом у вказаному податковому повідомленні-рішенні, а.с. 16), а тому доводи Управління про те, що частину цього податкового зобов'язання (481 587,27 грн.) відповідач сплатив 09 лютого 2017 року, що і стало підставою для нарахування пені в сумі 226 619,10 грн. (арк. спр. 85), суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правомірно визнав безпідставними.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора і Ко" про стягнення податкового боргу в сумі 7 585 604,29 грн. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню до Верховного Суду згідно вимог п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає.

Повний текс судового рішення складений та підписаний 31 січня 2019 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.