Рішення

від 17.09.2018 по справі 904/2962/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2962/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012", м.Дніпро про стягнення заборгованості в сумі 52 291,95 грн. Суддя  Красота О.І. Без участі представників СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" і просить суд стягнути 15 654,98 грн. - пені, 4 000,06 грн. - 3% річних, 32 636,91 грн. - інфляційних витрат та судовий збір. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №797/14-ТЕ-4 від 18.12.2013р. купівлі-продажу природного газу в частині оплати отриманого газу.    Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. 01.08.2018р. Відповідач подав відзив на позов, в яком просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з тим, що Відповідач наділений ознаками, які властиві теплогенеруючій організації, а тому на нього поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». 13.08.2018р. Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що Відповідачем не надано доказів того, що він є теплопостачальною/теплогенеруючою організацією та зазначає, що Відповідач не є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський  суд, - ВСТАНОВИВ: 18.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-Позивач, продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" (далі-Відповідач, покупець) укладено договір №797/14-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу. Відповідно до п.1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 Договору в редакції додаткової угоди №2 до договору від 30.04.2014). Відповідно до п.2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 320 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, у січні – 30 тис.м3, у лютому – 30 тис.м3, у березні – 30 тис.м3, у квітні – 30 тис.м3, у травні – 30 тис.м3, у червні – 20 тис.м3, у липні – 20 тис.м3, у серпні – 20 тис.м3, у вересні – 20 тис. м3, у жовтні – 30 тис.м3, у листопаді – 30 тис.м3, у грудні – 30 тис.м3. Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1 Договору). Згідно з пунктом 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Відповідно до пункту 5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Пунктом 5.2. договору в редакції додаткової угоді № 1 від 31.01.2014р. визначено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1  091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.  До сплати за 1000 куб м. природного газу – 1  091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ – 1  309,20 грн. Відповідно до умов договору за актами прийому-передачі газу у 2014 році Позивач здійснив на користь Відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 128  190,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.28-39): - від 31.01.2014р. за спожитий у січні 2014р. природний газ на суму  31  338,32 грн.; - від 28.02.2014р. за спожитий у лютому 2014р. природний газ на суму 27  976,30 грн.; - від 31.03.2014р. за спожитий у березні 2014р. природний газ на суму 25  415,50 грн.; - від 30.04.2014р. за спожитий у квітні 2014р. природний газ на суму 6  898,18 грн.; - від 31.05.2014р. за спожитий у травні 2014р. природний газ на суму 2  813,47 грн.; - від 30.06.2014р. за спожитий у червні 2014р. природний газ на суму 1  792,29 грн.; - від 31.07.2014р. за спожитий у липні 2014р. природний газ на суму 1  856,45 грн.; - від 31.08.2014р. за спожитий у серпні 2014р. природний газ на суму 2  115,67 грн.; - від 30.09.2014р. за спожитий у вересні 2014р. природний газ на суму 2  724,44 грн.; - від 31.10.2014р. за спожитий у жовтні 2014р. природний газ на суму 3  148,62 грн.; - від 30.11.2014р. за спожитий у листопаді 2014р. природний газ на суму 8  581,81 грн; - від 31.12.2014р. за спожитий у грудні 2014р. природний газ на суму 13  529,28 грн. Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору). Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий природний газ Відповідач розрахувався повністю, однак з порушенням встановленого для оплати строку, що і стало підставою нарахування пені, інфляційних витрат  та трьох відсотків річних, та, відповідно, причиною спору. Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного. Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу пеню за загальний період прострочки з 15.02.2014р. по 06.12.2017р. у сумі 15  654,98 грн. Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність. Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пунктом 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років. Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правильність обчислення Позивачем пені за прострочку виконання зобов'язання, дотримання Позивачем умов договору та чинного законодавства щодо нарахування пені. Отже, вимога про стягнення пені у сумі 15  654,98 грн. заявлена правомірно та підлягає задоволенню. Також, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних за загальний період прострочки з 15.02.2014р. по 06.12.2017р. у сумі 4  000,06 грн. та інфляційні втрати за період з 15.02.2015р. по 30.11.2017р. у розмірі 32  636,91 грн. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 4  000,06 грн. та інфляційних втрат у сумі 32  636,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Суд не приймає доводи Відповідача про те, що на нього поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з огляду на наступне. Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі-Закон) передбачено чітке коло осіб, що мають право на списання заборгованості та нарахувань, передбачений також і певний порядок списання заборгованості. Так, відповідно до ст. 1  Закону, процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості; реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства; учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до ст.2 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Відповідно до ст.3 Закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства; Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.3 ст.7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Отже, виходячи з аналізу положень ст.1-3 Закону, списання заборгованості згідно ч.3 ст.7 Закону є частиною процедури врегулювання заборгованості у відповідності до ст.1 Закону, дія Закону розповсюджується лише на теплопостачальні, теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання і водовідведення у відповідності до ст.2 Закону та учасниками процедури врегулювання заборгованості (у тому числі — процедури списання) є підприємства та організації, включені до реєстру - ст.1 Закону. Тобто, застосування ч.3 ст.7 Закону правомірне лише щодо підприємств та організацій, включених до реєстру. Оскільки, Відповідачем не надано доказів його включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, тому застосування ч.3 ст.7 Закону до Відповідача є неправомірним. Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 230-232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 546-547, 549, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" (49130, м. Дніпро, пр. Миру, 25, ідентифікаційний код 38597603) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 15  654,98 грн., 3% річних у розмірі 4  000,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 32  636,91 грн. та судовий збір у розмірі 1  762,00 грн., про що видати наказ. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня  його оголошення. Суддя                                                                                                                   О.І. Красота Повне рішення складено 17.09.2018