Постанова

від 26.12.2018 по справі 904/2962/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Дніпро Справа № 904/2962/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

розглянувши апеляційну

скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 року (повний текст підписано 17.09.2018 року)

у справі № 904/2962/18 (суддя - Красота О.І., м. Дніпро)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 52 291,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 15 654,98 грн., 3 % річних у розмірі 4 000,06 грн., інфляційні втрати в розмірі 32 636,91 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Вказане рішення мотивовано тим, що за отриманий природний газ відповідач розрахувався повністю, але з порушенням встановленого для оплати строку, що і стало підставою нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правильність обчислення позивачем пені за прострочення виконання зобов'язання, дотримання позивачем умов договору та чинного законодавства щодо нарахування пені. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 4 000,06 грн. та інфляційних втрат в сумі 32 636,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що на нього поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки відповідачем не надано доказів його включення до реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості, тому застосування частини 3 статті 7 Закону до відповідача є неправомірним.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, відмовити в задоволені позову, судові витрати покласти на позивача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права;

- ОСББ є власником дахової газової котельні, яка використовується для виробництва теплової енергії (опалення та гарячого водопостачання), а тому ОСББ наділено ознаками, які властиві теплогенеруючій організації;

- нараховані позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають стягненню з ОСББ в силу імперативних приписів частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав до суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, постановлено розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників провадження у справі за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 797/14-ТЕ-4 (надалі - Договір) (а. с. 20-25).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 320 тис. куб. м.

В пункті 3.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до пункту 5.2. Договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 118,974 грн., крім того ПДВ - 17 % - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно з пунктом 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний місяць прострочення платежу.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 років.

В пункті 11 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє, в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому, між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 від 31.01.2014 року до Договору купівлі-продажу природного газу № 797/14-ТЕ-4 від 18.12.2013 рок, відповідно до якої сторони змінили ціну газу та банківські реквізити продавця (а. с. 26).

Згідно з Додатковою угодою № 2 від 30.04.2014 року пункт 1.2. статті 1 Договору викладено у наступній редакції: "Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням" (а. с. 27).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач в період з січня по грудень 2014 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 128 190,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.01.2014 року, 30.04.2014 року, 31.05.2014 року, 30.06.2014 року, 31.07.2014 року, 31.08.2014 року, 30.09.2014 року, 31.10.2014 року, 30.11.2014 року, 31.12.2014 року (а. с. 28-39).

Вищевказані акти підписані представниками позивача та відповідача.

Згідно з випискою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за операціями по ОСББ "Олімпійський 2012" відповідач станом на 07.12.2017 року провів у повному обсязі оплату за природний газ (а. с. 41).

Враховуючи, що оплата проведена відповідачем з простроченням розрахунків позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 15 654,98 грн. пені, 4 000,06 грн. - 3 % річних та 32 636,91 грн. інфляційних втрат.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із встановлених обставин у даній справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору купівлі-продажу природного газу № 797/14-ТЕ-4 від 18.12.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати певну роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як свідчать встановлені обставини у даній справі, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року, 28.02.2014 року, 31.01.2014 року, 30.04.2014 року, 31.05.2014 року, 30.06.2014 року, 31.07.2014 року, 31.08.2014 року, 30.09.2014 року, 31.10.2014 року, 30.11.2014 року, 31.12.2014 року.

Натомість, всупереч наведеним вище положенням діючого законодавства та умовам Договору, відповідач виконав договірні зобов'язання з порушенням умов Договору, а саме з пропуском строку на оплату, у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню, 3 % річних та суму інфляційних втрат за період з 15.02.2014 року по 30.11.2017 року. Проте, слід звернути увагу на те, що при визначенні періоду прострочки розрахунку позивачем не було враховано як умов розділу 6 Договору № 797/14-ТЕ-4, так і реального стану проведення розрахунків відповідачем.

Так, із поданої позивачем виписки по операціям ОСББ "Олімпійський 2012" вбачається, що за останній місяць поставки товару - грудень 2014 року відповідач згідно з платіжними документами проводив розрахунок 14.01.2015 року у повному обсязі на суму 13 529,28 грн. Разом із тим, вказана сума з урахуванням вимог розділу 6 Договору була зарахована за попередній період, оскільки відповідач мав заборгованість по оплаті поставленого газу. Після проведення оплати в січні 2015 року за даними позивача залишилась не погашеною заборгованість відповідача на загальну суму 24 165,50 грн. В подальшому, відповідач проводив розрахунки з позивачем згідно платіжних доручень № 55 від 04.02.2015 року на суму 14 505,94 грн. та № 59 від 05.03.2015 року на суму 11 519,65 грн. За наявності заборгованості відповідача за отриманий у 2014 році природний газ з урахуванням розділу 6 Договору позивач, незалежно від зазначеного відповідачем в платіжних документах призначення платежу мав зарахувати отримані кошти в якості погашення заборгованості за попередній період. За таких обставин, станом на 05.03.2015 року відповідач провів розрахунки за поставлений газ у повному обсязі.

Натомість позивач у своїй виписці по операціям ОСББ "Олімпійський 2012" проводить відображення факту оплати в фінансових документах лише 07.12.2017 року, необґрунтовано нараховуючи відповідачу суму пені, річних та інфляційних до листопада 2017 року.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що позивач мав правові підстави для нарахування відповідачу суми пені, річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 15.02.2014 року по 05.03.2015 року.

Колегія суддів зауважує, що 30.11.2016 року набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (надалі - Закон), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до статті 2 дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання, що виробляє теплову енергію, незалежно від місця його розташування. ОСББ є власником дахової газової котельні, яка використовується для вироблення теплової енергії.

Згідно із пунктом 1.2. Договору газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Частина 3 статті 7 Закону є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено в залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція із застосуванням подібних правовідносин частини 3 статті 7 Закону викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 908/2055/17, де позивачем був ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а відповідачем - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дружний будинок".

З огляду на те, що основний борг відповідача був погашений до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" - 05.03.2015 року, нараховані пеня, 3 % річних та інфляційні за несвоєчасну оплату суми основного боргу, підлягають списанню з 30.11.2016 року.

Доводи позивача щодо відсутності відповідача в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та відсутності в матеріалах справи документів, передбачених абзацом 2-7 частини 2 статті 3 Закону спростовуються імперативними приписами частини 3 статті 7 Закону, якою списання заборгованості поставлено в залежність від набрання чинності вказаним вище Законом, а не від обов'язкового включення відповідача до вищевказаного реєстру.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ОСББ "Олімпійський 2012" про стягнення 15 654,98 грн. пені, 4 000,06 грн. 3 % річних, 32 636,91 грн. інфляційних втрат.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий господарський суд повно і всебічно не дослідив обставини справи, а тому прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення заявленого позову.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 року у даній справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, його слід скасувати, а апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" задовольнити. Необхідно прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

3.4. Розподіл судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача.

Відповідачем під час розгляду справи місцевим господарським судом у відзиві на позовну заяву було заявлено вимогу про покладення на позивача судових витрат, в тому числі по наданню професійної правничої допомоги адвоката, яка з огляду на задоволення позовних вимог не була задоволена судом першої інстанції.

Відповідачем також заявлено вимогу про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, які останній поніс в зв'язку з підготовкою апеляційної скарги.

Відповідно до частин 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія" укладено Договір № 26/07-18 про надання професійної правничої допомоги від 26.07.2018 року.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного Договору адвокат здійснює правову допомогу клієнту на платній основі, вартість професійної правничої допомоги (гонорар) складає, зокрема: за підготовку та подачу відзиву на позовну заяву - 1 000,00 грн.; за підготовку та подачу апеляційної скарги - 1 000,00 грн.

Згідно акту від 01.08.2018 року приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання юридичних послуг № 26/07-18 від 26.07.2018 року вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 1 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 111 від 27.07.2018 року відповідачем сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн.

Також, згідно акту від 28.09.2018 року приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання юридичних послуг № 26/07-18 від 26.07.2018 року вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 1 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 22 від 21.09.2018 року відповідачем сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн.

До апеляційної скарги адвокатом відповідача додано детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом.

Таким чином, відповідачем підтверджено понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги, пов'язаної із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

За вказаних обставин, судові витрати на надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 1 000,00 грн. та апеляційної інстанції в розмірі 1 000,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються в зв'язку з відмовою в позові - на позивача.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 року у справі № 904/2962/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

"В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" витрати на надання професійної правничої допомоги під час розгляду позовної заяви в розмірі 1 000,00 грн."

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Олімпійський 2012" витрати на надання професійної правничої допомоги під час розгляду апеляційної скарги в розмірі 1 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов