Рішення

від 05.09.2018 по справі 916/325/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/325/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Марченко В.О. - на підставі довіреності №01-36/25 від 12.07.2018р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 265 754,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 265 754,26 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2017р. суддею Цісельським О.В. було порушено провадження у справі № 916/325/17 та справу призначено до розгляду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. суддею Цісельським О.В. позов Одеської міської ради було задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." заборгованість у розмірі 265 754,26грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.03.2018р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. та рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. у справі №916/325/17 було скасовано, справу №916/325/17 направлено на новий судовий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018р., справу №916/325/17 передано на розгляд судді Гута С.Ф.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2018р. справу №916/325/17 було прийнято до свого провадження, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та підготовче засідання призначено на "12" червня 2018 р. о 10:00 год.

Оскільки строк підготовчого провадження закінчувався 13.07.2018р., господарський суд з метою правильного та всебічного вирішення справи та, відповідно, з метою розгляду у підготовчому засіданні питань, визначених ст. 182 ГПК України, Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2018р. продовжив строк підготовчого провадження по справі №916/325/17 на 30 днів та відклав підготовче засідання на "03" липня 2018 р. о 11:30 год.

13.06.2018р. Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артілерійська, 1).

27.06.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2018р. було задоволено заяву Одеської міської ради про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артілерійська, 1), залучено до участі у справі №916/325/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артілерійська, 1) та відкладено підготовче засідання на "31" липня 2018 р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2018р. у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради та неможливістю вирішення питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання по справі №916/325/17 було відкладено на 31.07.2018р. о 11:00 год.

У зв'язку із відрядженням судді Гута С.Ф. з 30.07.2018 р. по 01.08.2018 р., ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2018р. підготовче засідання по справі було призначено на "07" серпня 2018 р. о 10:00 год.

25.07.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач заперечує проти викладених у відзиві на позов доводів та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/325/17 за позовом Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 265 754,26 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "13" серпня 2018 р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018р. було відкладено розгляд справи в судовому засіданні на "21" серпня 2018 р. о 11:30 год.

В судовому засіданні 21.08.2018р. представником позивача було надано суду клопотання в порядку ч. 8 ст. 80 ГПК України про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.08.2018р. було оголошено перерву до "05" вересня 2018 р. до 10:00 год.

04.08.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні.

05.09.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04 червня 2008 р. між закритим акціонерним товариством "І.Т.М." (правонаступником якого є товариством з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." Орендар) та Одеською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди землі, згідно умов п.1.1. якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №1490-V від 04.07.2007 року передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 11 026 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, Новомосковська дорога, 9 (дев'ять), згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка площею 11 026 кв.м., у тому числі по угіддях:

- під капітальною забудовою - 4439 кв.м.;

- під тимчасовою забудовою - 274 кв.м.;

- під спорудами - 116 кв.м.;

- під проїздом, проходами та площадками - 6197 кв.м.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить: 1 855 494 (один мільйон вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 97 копійок, з урахуванням індексації за 2007 рік, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2006 року №193-15/М, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Зі змісту п.4.1. Договору вбачається, що орендна плата за земельну ділянку площею 11 026 кв.м., розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає:

148 439,60 грн. на рік (з урахуванням індексації за 2007 рік).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.

У відповідності до п.4.3. Договору, орендна плата, вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на Банк ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок Одержувача - УДК у м. Одеса, місцевий бюджет Малиновського району №33211812700007, код бюджетної класифікації 13050200.

Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

У відповідності до п.4.4. Договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього Договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.14.1. Договору).

За актом прийому-передачі земельної ділянки позивачем відповідачу було передано в користування земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9.

Після набрання чинності вищенаведеним договором сторони приступили до його виконання.

Рішенням Одеської міської ради „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" від 28.12.2010 р. № 41-VІ з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1268-VІ, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси (п.1); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси з 01.01.2011 р. крім випадків, визначених у п.3 цього рішення (п.2); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 20.09.2011 р. (п.3).

Також Одеською міською радою прийнято рішення "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" від 20.09.2011р. №1267-VІ, яким орендний платіж визначено як 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки при цільовому її використанні під складські бази.

12.02.2015р. Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою про: внесення змін до договору оренди землі від 04.06.2008 р., зареєстрованого в Одеській регіональній філії ДП „Центр ДЗК" 01.04.2009 р. за № 040950500023, яким Одеською міською радою передано Закритому акціонерному товариству „І.Т.М." (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю „І.Т.М." (далі - ТОВ „І.Т.М.") земельну ділянку площею 11026 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9: в частині назви орендаря, а саме замість „Закрите акціонерне товариство „І.Т.М." читати „Товариство з обмеженою відповідальністю „І.Т.М."; в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, а саме: викласти п.2.3 договору у наступній редакції: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11026 кв.м. становить 7566482,24 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2013 р. № 127/С, складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області"; викласти п.4.1 договору у наступній редакції „Орендна плата за земельну ділянку площею 11026 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік".

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. позов задоволено, внесено зміни до договору оренди землі від 04.06.2008 р., укладеного між Одеською міською радою (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код 26597691) та Закритим акціонерним товариством „І.Т.М." (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю „І.Т.М." (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9, код 31506221)) на земельну ділянку площею 11026 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9 для експлуатації та обслуговування складських будівель строком на 25 років, зареєстрованою у Одеській регіональній філії ДП „ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2009 р. № 040950500023 в частині:

- назви орендаря, а саме замість "Закрите акціонерне товариство "І.Т.М." читати "Товариство з обмеженою відповідальністю "І.Т.М.";

- нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, а саме: викласти п.2.3 договору у наступній редакції: "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11026 кв.м. становить 7566482,24 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2013р. №127/С, складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області"; викласти п.4.1 договору у наступній редакції "Орендна плата за земельну ділянку площею 11026 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. було залишено без змін.

Відповідачем грошові зобов'язання за договором оренди землі в частині сплати орендних платежів виконувались не належним чином, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість по орендним платежам в період з травня 2016р. по вересень 2016р. включно в сумі 241 930,92 грн.

З наведених підстав Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." про стягнення заборгованості у розмірі 265 754,26 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, та зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 04.06.2008 р, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015, були внесені зміни до вищевказаного договору оренди землі від 04.06.2008р., укладеного між Одеською міською радою та ЗАТ І.Т.М (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю І.Т.М ) в частині:

- назви орендаря, а саме замість Закрите акціонерне товариство "І.Т.М читати Товариство з обмеженою відповідальністю "І.Т.М ;

- нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, а саме: викладено п.2.3 договору у наступній редакції: Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11026 кв.м. становить 7566482,24 грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2013р. №127/С, складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області ;

- викладено п.4.1 договору у наступній редакції Орендна плата за земельну ділянку площею 11026 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік .

Відповідач зазначає, що сплачував за вказаний період орендну плату у розмірі, яка була передбачена п.4.1 Договору оренди з врахуванням коефіцієнта індексації. Орендну плату з врахуванням рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015, а саме у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік, відповідач не сплачував і не відображав в декларації з податку на землю.

Як зазначає відповідач, саме у зв'язку із цим, починаючи з червня 2015 року, у відповідача почала виникати заборгованість по орендній платі.

Проте, відповідач не погоджується з тим, що з червня 2015 року повинен був платити оренду плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 378324,11 грн. на рік, на підставі рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, виходячи з доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом правовідносини сторін склались на підставі договору оренди землі від 04.06.2008р.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Верховний Суд в постанові від 22.03.2018р. вказав на необхідність при новому розгляді встановити період стягнення заборгованості, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Так, судом при розгляді справи встановлено, що 04.06.2008р. між ЗАТ І.Т.М (Орендар, правонаступник - ТОВ І.Т.М ) та Одеською міською радою (Орендодавець) був укладений договір оренди землі. Відповідно до п.п.1.1 цього договору Орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №1490-V від 04.07.2007 року передав, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 11026 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, Новомосковська дорога, 9 (дев'ять).

Пунктом 2.3 Договору було передбачено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 1855494,97грн, з урахуванням індексації за 2007 рік, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2006 року №193-15/М, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору передбачено, що орендна плата розрахована у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складала 148439,60 грн. на рік (з урахуванням індексації за 2007 рік), яка вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на відповідні реквізити. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель .

Відповідно до п.4.4. Договору Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього Договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

- коригування Грошової оцінки земель м. Одеси , яка затверджується рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонального призначення будівлі або його частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється Орендодавцем.

Відповідно до п.14.1. договору він набрав чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Яка відбулася 01.04.2009 за №040950500023.

Рішенням Одеської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси від 28.12.2010 р. № 41-VІ з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1268-VІ, було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса (п.1); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеса з 01.01.2011 р. крім випадків, визначених у п.3 цього рішення (п.2); введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Одеса для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 20.09.2011 р. (п.3).

20.09.2011 Одеською міською радою прийнято рішення Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі №1267-VІ, яким орендний платіж визначено як 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки при цільовому її використанні під складські бази.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 04.06.2008 р, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015, були внесені зміни до вищевказаного договору оренди землі від 04.06.2008р., укладеного між Одеською міською радою та ЗАТ І.Т.М (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю І.Т.М ) в частині:

- назви орендаря, а саме замість Закрите акціонерне товариство "І.Т.М читати Товариство з обмеженою відповідальністю "І.Т.М ;

- нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, а саме: викладено п.2.3 договору у наступній редакції: Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11026 кв.м. становить 7566482,24 грн. згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2013р. №127/С, складеного Управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області ;

- викладено п.4.1 договору у наступній редакції Орендна плата за земельну ділянку площею 11026 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога,9, розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік .

З огляду на такі обставини, позивач вважає, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором оренди землі в частині сплати орендних платежів виконував неналежним чином, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість по орендним платежам в період з червня 2015р. по жовтень 2016р. в сумі 241 930,92 грн.

Матеріалами справи, зокрема, розрахунками, наданими позивачем, підтверджується, що відповідач сплачував за вказаний період орендну плату у розмірі, яка була передбачена п.4.1 Договору оренди з врахуванням коефіцієнта індексації. Орендну плату з врахуванням рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015, а саме у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 378324,11 грн. на рік, відповідач не сплачував і не відображав в декларації з податку на землю.

Саме у зв'язку з цим, починаючи з червня 2015 року, у відповідача почала виникати заборгованість по орендній платі.

Проте, відповідач не погоджується з тим, що з червня 2015 року повинен був платити оренду плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 378324,11 грн. на рік, на підставі рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, виходячи з доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає, що такі доводи відповідача заслуговують на увагу, виходячи з наступного правового обґрунтування:

Відповідно до ст.792 ЦК України, ч.9 ст.93 ЗК України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом, яким є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а тому такі зміни були внесені рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, яке набрало чинності з 23.06.2015 після перегляду рішення в апеляційному порядку.

Нормою ч.3 ст.653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання змінюються з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили. З огляду на це слідує, що зобов'язання сторін по договору оренди землі у разі внесення змін на підставі рішення суду могли б змінитися лише з 23.06.2015 - дата набрання рішенням суду про внесення змін до договору оренди законної сили.

Суд погоджується з позивачем, що дійсно на момент укладення договору оренди землі від 04.06.2008 законодавством була передбачена саме реєстрація договору оренди землі. А не реєстрація права оренди як речового права.

Суд також погоджується з позивачем, що так як договір оренди був зареєстрований відповідно до чинного на той час законодавства, то він є чинним та діючим. Однак, такий договір оренди є чинним та діючим саме в тій редакції, в якій він був зареєстрований.

Адже, згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Так, з 01.01.2013 року до Закону України Про оренду землі Законом України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України були внесені зміни, зокрема, в ст.6 Закону було передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, а ст.18 Закону, яка передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, - була виключена.

Отже, з 01.01.2013 почала діяти процедура реєстрації права оренди, яка регулювалася і регулюється Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3502/5 (за змінами, який діяв до 21 листопада 2016 року), Вимогами до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 р. №3276/5.

Відповідно до Закону (в редакції після 01.01.2013) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

При цьому було передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З огляду на те, що до 01.01.2013 не було передбачено реєстрації права оренди землі як речового права, то договір оренди землі від 04.06.2008р. є чинним з моменту його реєстрації - з 01.04.2009 саме в тій редакції, в якій його було укладено, і це право оренди визнається державою після 01.01.2013 в тому обсязі права оренди, в якому воно існувало до 01.01.2013.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями підпункту 3 1 пункту 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1141, з врахуванням доповнення пункту 22 підпунктом 3 1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. №50, передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав відомості про розмір орендної плати.

Тобто, з 01.01.2013 року, якщо відомості про право оренди земельної ділянки змінювалися, то зміни щодо відомостей, які підлягали внесенню до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, розмір орендної плати за оренду земельної ділянки, з 05.02.2014 також підлягали обов'язковій реєстрації. І в силу Закону лише після такої реєстрації виникало та визнавалося державою відповідне речове право на нерухоме майно.

Аналогічної позиції дотримується Державна реєстраційна служба у своєму листі від 05.03.2014 р. №462/22-14-05, в якому зазначила, що внесення змін до записів Державного реєстру прав проводиться у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав.

Отже, враховуючи, що позивач не надав суду доказів, що до Державного реєстру прав були внесені зміни про речове право щодо земельної ділянки в частині відомостей про розмір орендної плати за земельну ділянку на підставі рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г, то такі зміни до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати виключно на підставі рішення суду не можуть свідчити про виникнення (зміну) речового права в частині розміру орендної плати. Так як такі зміни у відомостях про речове право - зміна розміру орендної плати, які підлягають реєстрації з 05.02.2014, не зареєстровані, то вони не визнаються державою, а отже, - орендна плата за вказану земельну ділянку не повинна сплачуватися в розмірі, визначеному позивачем на підставі рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2015р. у справі №916/634/15-г.

З врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідно до ст. ст. 6, 30 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст.182, ч.4 ст.334 ЦК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підпункту 3 1 пункту 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1141 (в редакції зі змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. №50) зміни до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати не набрали чинності і відповідач не повинен платити оренду плату у розмірі 378324,11 грн на рік у 2015 році та з врахуванням коефіцієнта індексації у 2016 році.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що крім вищевказаної земельної ділянки площею 11026 кв.м, ТОВ І.Т.М. на підставі договору оренди землі від 04.06.2008, зареєстрований в державному реєстрі земель 01.04.2009 за №040950500024 строком на 5 (п'ять) років, тобто до 01.04.2014 мало в користуванні на умовах оренди земельну ділянку площею 2921 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул.Новомосковська дорога,9.

Одеська міська рада заперечувала, що строк дії цього договору оренди припинився 01.04.2014 і наполягала, що цей договір є продовженим і Товариство зобов'язане сплачувати по ньому орендну плату.

У зв'язку з цим Одеська міська рада у лютому 2017 року звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ І.Т.М. та просила суд стягнути заборгованість по сплаті орендної плати по цьому договору оренди землі у розмірі у період з 01.09.2015р. по 30.06.2017р. у сумі 195 926,10 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2018 у справі №916/324/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018, у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд встановив, що договір оренди земельної ділянки від 04.06.2008, зареєстрований в державному реєстрі земель 01.04.2009 за №040950500024, був укладений строком на 5 (п'ять) років і строк дії договору закінчився 01.04.2014. Цей договір оренди не був поновлений на новий строк, а тому ТОВ І.Т.М. не повинно було платити орендну плату по договору з 01.04.2014, нарахування заборгованості Одеською міською радою по цьому договору безпідставне, земельна ділянка не перебуває в оренді Товариства, і всі платежі, здійсненні Товариством після 01.04.2014, необхідно зараховувати в рахунок плати діючого договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008р., зареєстрованого 01.04.2009р. за №040950500023, так як в платіжних дорученнях, відповідно до яких ТОВ ІТМ сплачував на рахунок УДК у м. Одесі Малиновського району платежі, з призначенням плата за оренду землі за січень грудень (місяць) 2015, 2016 у період з січня 2015 року по грудень 2016 року, без конкретизування за який саме договір оренди здійснена оплата.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунків заборгованості, здійснених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на вимогу суду з 01.04.2014, та з пояснень представника третьої особи, всі платежі Товариства з 01.04.2014 третя особа зараховувала в якості оплати за двома договорами за №040950500024 та №040950500023.

Суд у справі №916/324/17 зробив висновок та встановив, що самовільне часткове зарахування третьою особою грошових коштів, що надійшли від відповідача, в рахунок оплати за договором № 040950500024, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки здійснено в односторонньому порядку без погодження з орендарем.

З огляду на це, суд погоджується з доводами Товариства, що всі платежі, які ТОВ І.Т.М. здійснило на користь місцевого бюджету м.Одеси в якості орендної плати, починаючи з 01.04.2014, мають бути зараховані в рахунок оплати платежів по договору оренди №040950500023.

Позивач не спростував доводів відповідача, що починаючи з 01.04.2014 по 29.05.2018 ТОВ І.Т.М. здійснило платежів на суму 1405282,74грн в рахунок оплати орендної плати по договору оренди землі №040950500023 на рахунок УДК у м.Одесі Малиновського району, а саме: п/д 348 від 22.05.2014 - орендна плата за квітень 2014 у розмірі 15748,38 грн; п/д 427 від 25.06.2014 - орендна плата за травень 2014 - 15748,38 грн; п/д 492 від 22.07.2014 - орендна плата за червень 2014 - 15748,38 грн; п/д 569 від 20.08.2014 - орендна плата за липень 2014 - 15748,38 грн; п/д 653 від 29.09.2014 - орендна плата за серпень 2014 - 15748,38 грн; п/д 736 від 30.10.2014 - орендна плата за вересень 2014 - 15748,38 грн; п/д 789 від 27.11.2014 - орендна плата за жовтень 2014 - 15748,38 грн; п/д 852 від 29.12.2014 - орендна плата за листопад 2014 - 15748,38 грн; п/д 17 від 29.01.2015 - орендна плата за грудень 2014 - 15748,47 грн; п/д 71 від 26.02.2015 - орендна плата за січень 2015 - 19669,83 грн; п/д 105 від 27.03.2015 - орендна плата за лютий 2015 - 19669,73 грн; п/д 153 від 29.04.2015 - орендна плата за березень 2015 - 19669,73 грн; п/д 198 від 26.05.2015 - орендна плата за квітень 2015 - 19669,73 грн; п/д 260 від 26.06.2015 - орендна плата за травень 2015 - 19669,73 грн; п/д 323 від 29.07.2015 - орендна плата за червень 2015 - 19669,73 грн; п/д 381 від 28.08.2015 - орендна плата за липень 2015 - 19669,73 грн; п/д 424 від 24.09.2015 - орендна плата за серпень 2015 - 19669,73 грн; п/д 480 від 29.10.2015 - орендна плата за вересень 2015 - 19669,73 грн; п/д 540 від 27.11.2015 - орендна плата за жовтень 2015 - 19669,73 грн; п/д 592 від 29.12.2015 - орендна плата за листопад 2015 - 19669,73 грн; п/д 653 від 27.01.2016 - орендна плата за грудень 2015 - 19669,81 грн; п/д 706 від 24.02.2016 - орендна плата за січень 2016 - 28163,28 грн; п/д 765 від 30.03.2016 - орендна плата за лютий 2016 - 28163,28 грн; п/д 13 від 28.04.2016 - орендна плата за березень 2016 - 28163,28 грн; п/д 44 від 18.05.2016 - орендна плата за квітень 2016 - 28163,28 грн; п/д 129 від 29.06.2016 - орендна плата за травень 2016 - 28163,28 грн; п/д 197 від 25.07.2016 - орендна плата за червень 2016 - 28163,28 грн; п/д 244 від 19.08.2016 - орендна плата за липень 2016 - 28163,28 грн; п/д 325 від 27.09.2016 - орендна плата за серпень 2016 - 28163,28 грн; п/д 398 від 26.10.2016 - орендна плата за вересень 2016 - 28163,28 грн; п/д 439 від 18.11.2016 - орендна плата за жовтень 2016 - 28163,28 грн; п/д 526 від 26.12.2016 - орендна плата за листопад 2016 - 28163,28 грн; п/д 583 від 27.01.2017 - орендна плата за грудень 2016 - 28163,31 грн; п/д 631 від 27.02.2017 - орендна плата за січень 2017 - 48689,33 грн; п/д 690 від 29.03.2017 - орендна плата за лютий 2017 - 37910,16 грн; п/д 721 від 11.04.2017 - орендна плата за лютий 2017 - 14183,33 грн; п/д 754 від 28.04.2017 - орендна плата за березень 2017 - 48689,33 грн; п/д 811 від 30.05.2017 - орендна плата за квітень 2017 - 48689,33 грн; п/д 856 від 22.06.2017 - орендна плата за травень 2017 - 48689,33 грн; п/д 897 від 28.07.2017 - орендна плата за червень 2017 - 48689,33 грн; п/д 936 від 28.08.2017 - орендна плата за липень 2017 - 48689,33 грн; п/д 985 від 25.09.2017 - орендна плата за серпень 2017 - 48689,33 грн; п/д 12 від 23.10.2017 - орендна плата за вересень 2017 - 48689,33 грн; п/д 83 від 27.11.2017 - орендна плата за жовтень 2017 - 48689,33 грн; п/д 1005 від 04.10.2017 - оплата орендної плати на виконання постанови ОАГС від 21.09.2017 у справі №916/325/17 - 150000,00 грн; п/д 10 від 17.10.2017 - оплата орендної плати на виконання постанови ОАГС від 21.09.2017 у справі №916/325/17 - 5000,00 грн; п/д 149 від 27.12.2017 - орендна плата за листопад 2017 - 33776,10 грн; п/д №70 від 20.11.2017 - оплата орендної плати на виконання постанови ОАГС від 21.09.2017 у справі №916/325/17 - 65000,00 грн; п/д №79від 23.11.2017 - оплата орендної плати на виконання постанови ОАГС від 21.09.2017 у справі №916/325/17 - 45754,26 грн; п/д №200 від 29.01.2018 - орендна плата за грудень 2017 - 33776,10 грн, п/д 256 від 21.02.2018 - орендна плата за січень 2018 - 33776,10 грн; п/д 331 від 26.03.2018 - орендна плата за лютий 2018 - 33776,10 грн; п/д 413 від 27.04.2018 - орендна плата за березень 2018 - 33776,10 грн; п/д 454 від 29.05.2018 - орендна плата за квітень 2018 - 33776,10 грн, всього 1 405 282,74грн.

В той же час, представник позивача в судовому засіданні визнав, що не всі вищевказані платежі Товариства, починаючи з 01.04.2014, були зараховано в рахунок плати орендної плати по договору оренди №040950500023, частина з них була направлена в рахунок оплати за договором № 040950500024, що є безпідставним та необґрунтованим.

Суд також враховує, що відповідно до довідки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №643/10/15-52-07-02-34 від 21.03.2017 у ТОВ І.Т.М. відсутня заборгованість по орендній платі за землю та станом на 01.03.2017р. за Товариством рахується позитивне сальдо у розмірі 45 283,20грн.

Також третьою особою - Департаментом комунальної власності в судовому засіданні був наданий лист ГУ ДФС в Одеській області №14656/9/15-32-12-04-14 від 20.08.2018, наданий на запит Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо орендної плати за землю ТОВ І.Т.М. .

Як вбачається з даного листа станом на 31.07.2018 по орендній платі за землю в інтегрованій картці ТОВ І.Т.М. рахується переплата по договору оренди землі від 04.06.2008 №040950500023 у сумі 496474,73грн.

Також податковий орган вказав, що ТОВ І.Т.М. задекларовано наступні суми орендної плати за земельну ділянку: січень-грудень 2014 року - 181255,48грн; січень-грудень 2015 - 226388,09грн; січень-грудень 2016 - 324120,75грн; січень-грудень 2017 - 405313,18грн; січень-грудень 2018 - 405,313,18грн.

Відповідно до п.6.1, 6.2 ст.6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Положеннями ст.8 ПК України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад

Статтею 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків належать, зокрема, податок на майно.

Нормою п.14.1.147 ст.14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.265 Склад податку на майно ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, орендна плата як форма плати за землю державної та комунальної власності є складовою податку на майно, який відноситься до місцевих податків, а тому відповідно до п.19-1.1.2 та п.19-1.1.45 ПК України податковий орган як контролюючий орган контролює своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати орендної плати.

Згідно з нормами ст.36 ПК України орендна плата є податковим обов'язком - обов'язком платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

В силу ст.37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно з нормами ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень ст.41 ПК України контролюючим органом в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Враховуючи, що інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів, то контролюючий орган зможе провести відповідну перевірку та у разі встановлення неправильності нарахування та сплати ТОВ І.Т.М. орендної плати за земельну ділянку,- здійснити відповідні донарахування та прийняти відповідне рішення.

Таким чином, з вищевказаних норм ПК України однозначно слідує, що позивач позбавлений можливості проводити перевірку щодо правильності та повноти сплати відповідачем орендної плати, так як це виключні повноваження контролюючого органу, який зі своєї сторони надав інформацію про наявність у ТОВ І.Т.М. переплати у сумі 496474,73грн.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в п.2.23 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , відповідно до якої доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до вимог ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення даної норми позивач не надав суду будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідач в період червень 2015 по жовтень 2016 років не сплачував орендну плату в розмірі, передбаченому договором. Позивач не надав суду інформації контролюючих органів про наявність у відповідача заборгованості по орендній платі, не спростував доводів та заперечень відповідача щодо наявності заборгованості, а третя особа, як вказувалося вище, надала суду лист ГУ ДФС в Одеській області, яким підтверджується наявність переплати по орендній платі у розмірі 496474,73грн.

Суд не погоджується з дойдами позивача, що у справі №916/324/17 не досліджувалося питання щодо суми наявної заборгованості по договору №040950500024, відповідач невірно трактує постанову суду апеляційної інстанції від 12.06.2018 у справі №916/324/17, а самі рішення судів не мають жодного відношення до даної справи. .

На переконання суду рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі №916/324/17 встановлені факти, які відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України не потребують доказування, а саме, що договір оренди №040950500024 припинив свою дію з 01.04.2014, а тому земельна ділянка площею 2921 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул.Новомосковська дорога,9, не перебуває в оренді ТОВ І.Т.М. , у зв'язку з чим підприємство не повинно сплачувати за нього орендну плату, а всі платежі, сплачені ТОВ .Т.М. , мають бути зараховані в рахунок оплати орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008р., зареєстрованого 01.04.2009р. за №040950500023, так як в платіжних дорученнях, відповідно до яких ТОВ ІТМ сплачував на рахунок УДК у м. Одесі Малиновського району платежі, з призначенням плата за оренду землі за січень грудень (місяць) 2015, 2016 у період з січня 2015 року по грудень 2016 року, без конкретизування за який саме договір оренди здійснена оплата.

При цьому суд у справі №916/324/17 встановив, що зазначені платежі ТОВ І.Т.М. третя особа - Департамент комунальної власності самовільно, безпідставно та необґрунтовано в односторонньому порядку без погодження з орендарем зараховувала в якості оплати за двома договорами за №040950500024 та №040950500023.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ І.Т.М. суми заборгованості по орендній платі за період з червня 2015 року по жовтень 2016 року.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних також не підлягають задоволенню, так як є похідними від основних вимог, а, виходячи зі змісту ч.2 ст.625 ЦК України, інфляційні проценти та три проценти річних нараховуються на суму простроченого боргу, який у позивача відсутній.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 130, 175, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.М." за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 265 754,26 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 вересня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут