Рішення

від 11.09.2018 по справі 917/968/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 Справа № 917/968/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" вул. Шевченка, 10, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" вул. Котляревського, 22Б, м. Полтава, Полтавська область,36020

про стягнення 509 886,67 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М .

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Білоцька ММ., дов. від 03.09.2018 року

Обставини справи: 13.08.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" про стягнення 509 886,67 грн. заборгованості.

Суд ухвалою від 15.08.2018 року прийняв позову заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання у справі було призначено на 11.09.2018 року.

03.09.2018 року від відповідача до суду по електронній пошті надійшов відзив на позовну заяву ( 11.09.2018 року оригінал відзиву надійшов через канцелярію), в якому відповідач визнає заборгованість по сплаті орендних платежів за договором №29-08/2017 від 29.08.2017 року в сумі 330 000,00 грн., у стягненні 150364,66 грн. пені , 16196,63 грн. інфляційних та 13325,38 грн. 3% річних відповідач просить суд відмовити.

Позивач в судове засідання 11.09.2018 року не з'явився про місце, дату та час його проведення був повідомлені належним чином. Явка учасників справи в судове засідання була визнана судом в ухвалі від 15.08.2018 року необов'язковою.

Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечував проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.09.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

29.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-4" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди комплекту обладнання бурової установки Massarenti MR7000 №29-08/2017 з додатками (арк. с. 13-24).

При укладенні договору сторони, зокрема, узгодили наступне:

- орендодавець зобов'язався передати, а орендар зобов'язався прийняти в тимчасове платне користування (оренду) комплект бурового обладнання бурової установки Massarenti MR7000 та буровий інструмент (надалі - обладнання) для його використання при бурінні (п.2.1. договору);

- номенклатура, асортимент, кількість обладнання, що передається в оренду згідно даного договору визначається додатком №1 до договору (п. 2.2. договору);

- розмір орендної плати за оренду обладнання за договором становить: добова ставка оренди обладнання бурової установки Massarenti MR7000 (п.1.1. додатку №1) - розмір орендної плати за один день (24 години) оренди, складає 25000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Вартість оренди за борового інструменту вказана у Додатку №3 до даного договору (п. 5.1.1. договору);

- орендодавець надає орендареві акт про підтвердження користування обладнанням за кожні 14-15 днів оренди обладнання разом з рахунком на оплату, протягом 2-х днів після закінчення кожної половини місяця оренди (форма акту наведена в додатку №3 до даного договору) (п.5.2.1. договору);

- протягом 2-х робочих днів з моменту отримання акту про підтвердження користування обладнання, орендар зобов'язаний підписати його і передати орендодавцеві, а також провести оплату відповідного рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (п. 5.2.2.);

- оплата оренди здійснюється орендарем шляхом перерахування платіжним дорученням належної суми на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі відповідного рахунку (п. 5.2.4. договору);

- орендар несе наступну відповідальність за цим договором: у разі прострочення по сплаті ціни орендного користування обладнанням та/або ціни послуг та/або будь-яких збитків по цьому договору, орендар виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 7.2.1 договору).

Відповідно до акту прийому-передачі обладнання в оренду додаток №4 до договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування відповідно до умов договору оренди комплекту обладнання бурової установки Massarenti MR7000 від 29.08.2017 року майно згідно наведеного нижче переліку (арк. с. 23-24).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, на те що ним за період з 19.01.2018 року по 04.04.2018 року було надано відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 3 162 393,22 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг №2 від 31.01.2018 року на суму 325000,00 грн.; №3 від 21.01.2018 року на суму 240 767,50 грн.; №9 від 15.02.2018 року на суму 375000,00 грн.; №10 від 15.02.2018 року на суму 230183,00 грн.; №11 від 28.02.2018 року на суму 325000,00 грн.; №14 від 28.02.2018 року на суму 203629,40 грн.; №16 від 15.03.2018 року на суму 375000,00 грн.; №17 від 15.03.2018 року на суму 366450,72 грн.; №18 від 31.03.2018 року на суму 400000,00 грн.; №19 від 31.03.2018 року на суму 221362,60 грн. (арк. с. 25-34).

Крім того, позивач вказує на те, що акт надання послуг №24 від 04.04.2018 року на суму 100 000,00 грн. був наданий позивачем на підписання відповідачу проте станом на сьогоднішній день не підписаний. Однак надання послуг за даним актом підтверджується відповідними щоденними буровими звітами (добовими рапортами) підписаними обома сторонами, а саме: №91 від 01.04.2018 року; №92 від 02.04.2018 року; №93 від 03.04.2018 року; №94 від 04.04.2018 року (арк. с. 35-38).

Як вказує позивач, станом на 07.08.2018 року орендарем здійснено часткову оплату послуг оренди на загальну суму 2 832 393,22 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, а також довідкою позивача про стан розрахунків (арк. с. 41-43).

17.04.2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору (арк. с. 39), якою сторони за взаємною згодою вирішили зарахувати оплачений орендарем залоговий платіж в розмірі 600 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості орендаря перед орендодавцем з оплати орендної плати за договором оренди.

04.07.2018 року позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором оренди комплекту обладнання бурової установки Massarenti MR7000 №29-08/2017 від 29.08.2017 року, проте зазначена позивачем заборгованість була погашена відповідачем лише частково в сумі 152 393,22 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору оренди комплекту обладнання бурової установки Massarenti MR7000 №29-08/2017 від 29.08.2017 року, яка складається з 330000,00 грн. заборгованості по оренді, 150364,66 грн. пені, 16196,63 грн. інфляційних нарахувань та 13325,38 грн. 3% річних ( розрахунки арк. с. 6-9).

При прийнятті рішення суд керуються наступним.

За змістом ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 284 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював передачу відповідачу майна відповідно до умов договору оренди, а відповідач прийняв майно, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання в оренду додаток №4 до договору (арк. с. 23-24).

Судом встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за договором в частині повного та своєчасного внесення плати за оренду належним чином не виконав, орендна плата сплачувалась ним частково та несвоєчасно. Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 330 000,00 грн. та ним повністю визнається у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 330 000,00 грн. за оренду майна судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно п. 7.2.1. договору орендар несе наступну відповідальність за цим договором: у разі прострочення по сплаті ціни орендного користування обладнанням та/або ціни послуг та/або будь-яких збитків по цьому договору, орендар виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу 150364,66 грн. пені за період з 03.02.2018 року - 06.08.2018 року , 16196,63 грн. інфляційних нарахувань за період березень 2018 року - червень 2018 року та 13325,38 грн. 3% річнихза період з 03.02.2018 року - 06.08.2018 року ( розрахунки арк. с. 6-9).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.

Посилання відповідача у відзиві на норми ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України де йде мова про зменшення судом розміру неустойки судом до уваги не беруться, оскільки відповідачем у відзиві не заявлено клопотання про зменшення розміру пені. Підстави для відмови у стягненні пені, річних та інфляційних відсутні.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат.справи), відповідачем не заперечуються та не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України сплата судового збору покладається. на відповідача.

Керуючись статтями 129,232-233,236, 237-238,240, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеграл-4 (місцезнаходження: 36020, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Котляревського, буд. 22Б, ідентифікаційний код 40625702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрнафтогазінвест (місцезнаходження: Івано-Франківська обл. Богородчанський р-н, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 10, ідентифікаційний код 32847657) суму основного боргу в розмірі 330 000,00 грн., збитків від інфляції в розмірі 16196,63 грн., пені в розмірі 150 364,66 грн., трьох відсотків річних в розмірі 13 325,38 грн., судовий збір в розмірі 7648,31 грн.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення підписано 14.09.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.