Рішення

від 13.09.2018 по справі 826/12528/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2018 року № 826/12528/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автор Групп до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Автор Групп (далі - позивач, ТОВ Автор Групп ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0030771404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені в акті висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень при справлянні податку на додану вартість, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є незаконним, та таким що підлягає скасуванню. На думку позивача, твердження податкового органу щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними, оскільки у нього наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками здійснення таких господарських відносин..

Ухвалою суду від 16.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 16.03.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру здійснення операцій щодо поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання сторонами зобов'язань за договорами, невідповідність номенклатури податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН по ланцюгу постачання на адреси постачальників, а формально складені первинні документи спрямовані на отримання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування.

Позивач подав заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що не погоджується з доводами податкового органу, викладеними у відзиві та зазначив, що сукупність наявних у нього первинних документів підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, використання придбаного товару у власній господарській діяльності та досягнення економічного ефекту в результаті взаємовідносин з його контрагентами в період, що перевірявся, в той час, відповідач безпідставно та неправомірно, на його думку, використав поточну інформацію про стани деяких контрагентів на момент проведення перевірки та не довів жодними доказами протиправної діяльності позивача щодо отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 03.05.2017 №3242, положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автор Групи (код ЄДРПОУ 37950011) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Агро Спектр (код ЄДРПОУ 39307412) за період з 01.03.2015 по 31.05.2015, ТОВ Комп'ютерс Арт (код ЄДРПОУ 37716747) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, ТОВ Інфопромгруп (код ЄДРПОУ 39548295) за період з 01.07.2015 по 31.10.2015, ТОВ Брокер Хаус (код ЄДРПОУ 39826331) за період з 01.09.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 29.02.2016, ТОВ Канремторг (код ЄДРПОУ 39915974) за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, з 01.03.2016 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 02.06.2017 №253/26-15-14-04-03/37950011.

Перевіркою встановлено порушення: пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.03.2015 по 31.05.2015 та з 01.07.2015 по 31.03.2016 на загальну суму 2806388 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2017 № 0030771404 форми Р , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 507 985,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 2 806 388,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 701 597,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 21.09.2017 №21081/6/99-99-11-01-01-25 податкове рішення-повідомлення ГУ ДФС у м. Києві від 26.06.2017 № 0030771404 залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами .

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що у періоді, що перевірявся позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ Агро Спектр (код ЄДРПОУ 39307412), ТОВ Комп'ютерс Арт (код ЄДРПОУ 37716747), ТОВ Інфопромгруп (код ЄДРПОУ 39548295), ТОВ Брокер Хаус (код ЄДРПОУ 39826331), ТОВ Канремторг (код ЄДРПОУ 39915974).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ Агро Спектр (Постачальник) укладено договір поставки від 16.03.2015 №01-16032015, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору від 16.03.2015 №01-16032015, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 20.03.2015, поставка товару здійснюється на умовах постачання EXW (Інкотермс 2010, склад Покупця) за рахунок Продавця. Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за договором від 16.03.2015 №01-16032015 до перевірки надавались копії актів приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 23.03.2015, від 26.03.2015, від 02.04.2015, від 15.04.2015, від 23.04.2015, від 06.05.2015, від 12.05.2015, копії заявок на відвантаження товару від 16.03.2015, від 17.03.2015, від 18.03.2015, від 06.04.2015, від 15.04.2015, від 25.04.2015, копії видаткових накладних від 23.03.2015 №23, від 26.03.2015 №84, від 02.04.2015 №176, від 15.04.2015 №233, від 23.04.2015 №291, від 06.05.2015 №338, від 12.05.2015 №43, копії податкових накладних від 23.03.2015 №23 на загальну суму 1180000,00 грн., у тому числі ПДВ - 196666,67 грн., від 26.03.2015 №84 на загальну суму 4711,62 грн., у тому числі ПДВ - 785,27 грн., від 02.04.2015 №38 на загальну суму 39771,19 грн., у тому числі ПДВ - 6628,53 грн., від 15.04.2015 №100 на загальну суму 84720,30 грн., у тому числі ПДВ - 14120,05 грн., від 23.04.2015 №164 на загальну суму 516271,28 грн., у тому числі ПДВ - 86045,21 грн., від 06.05.2015 №20 на загальну суму 174198,14 грн., у тому числі ПДВ - 29033,02 грн., від 12.05.2015 №43 на загальну суму 338813,65 грн., у тому числі ПДВ - 56468,94 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору та для підтвердження якісних характеристик товару надано копії Інструкцій та Керівництва з використання машин/обладнання/устаткування, які були поставлені.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Між тим, з акту перевірки вбачається, що позивачем до перевірки подавався договір відступлення права вимоги від 12.05.2015 №12/05-2015, укладений між ТОВ Автор Групп (Боржник) та ТОВ Агро Спектр (Первісний кредитор) та ТОВ Кайман Плюс , код ЄДРПОУ 39320941 (Новий кредитор), відповідно до якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки від 16.03.2015 №01-16032015 (Основний договір), укладений між Первісним кредитором та Боржником, у розмірі 513 011,79 грн., що виникло на підставі поставки товарів.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 68 Розрахунки за іншими операціями станом на 31.05.2015 кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ Автор Групп перед ТОВ Кайман Плюс відсутня.

З наведеного вбачається, що оплата за поставлений ТОВ Агро Спектр товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ Комп'ютерс Арт (Продавець) укладено договір поставки від 22.05.2015 №01-0515, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного товару у власність Покупця Товар, якісні характеристики якого повинні відповідати державним стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії товару, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

Розділом 4 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування.

Приймання-передача товару оформлюється накладними на відпуск товару в момент передачі товару Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - Покупцю, 1 примірник - Продавцю.

Доставка товару, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.04.2015 до Договору, здійснюється на умовах постачання EXW (Інкотермс 2010).

В підтвердження виконання умов договору Сторонами підписано акти приймання продукції (товарів) від 22.05.2015, від 25.05.2016, від 25.05.2016, виписано видаткові накладні від 22.05.2015 №638, від 25.05.2016 №687, зареєстровано податкові накладні від 22.05.2015 №90 на загальну суму 50585,15 грн., у тому числі ПДВ - 8430,86 грн., від 25.05.2016 №139 на загальну суму 1155355,50 грн., у тому числі ПДВ - 192559,25 грн.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Між тим, як зафіксовано в акті перевірки, позивачем до перевірки подавався договір відступлення права вимоги від 26.05.2015 №26/05-2015, укладений між ТОВ Автор Групп (Боржник) та ТОВ Комп'ютерс Арт (Первісний кредитор) та ТОВ Кайман Плюс , код ЄДРПОУ 39320941 (Новий кредитор), відповідно до якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки від 22.05.2015 №01-0515 (Основний договір), укладений між Первісним кредитором та Боржником, у розмірі 1205940,65 грн., що виникло на підставі поставки товарів.

Водночас, як зазначено в акті перевірки згідно картки рахунку 68 Розрахунки за іншими операціями станом на 02.06.2015 кредиторська/дебіторська заборгованість ТОВ Автор Групп перед ТОВ Кайман Плюс відсутня.

З наведеного вбачається, що оплата за поставлений ТОВ Комп'ютерс Арт товар здійснена позивачем в повному обсязі.

Також, у періоді, що перевірявся, між позивачем (Покупець) укладено договір з ТОВ Інфопромгруп (Продавець) від 01.07.2015 №0107/2015, згідно якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця товар, якісні характеристики якого повинні відповідати державним стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії товару, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

Розділом 4 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар у тарі та/або упаковці у спосіб, який забезпечує схоронність товару за звичайних умов зберігання і транспортування.

Приймання-передача товару оформлюється накладними на відпуск товару в момент передачі товару Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками Сторін в 2-х оригінальних примірниках: 1 примірник - Покупцю, 1 примірник - Продавцю.

Доставка товару, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 19.05.2015 до Договору, здійснюється на умовах постачання EXW (Інкотермс 2010).

Крім того, ТОВ Автор Групп (Покупець) та ТОВ Інфопромгруп (Продавець) укладено договір поставки від 02.09.2015 №0209/2015, згідно якого Продавець зобов'язується передати на умовах даного договору у власність Покупця товар (Турбідиметр лабораторний LabScat2 Sigrist/атестація), якісні характеристики якого повинні відповідати державним стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії товару, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

В підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надавались до перевірки копії актів приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 03.07.2015, від 07.07.2015, від 15.07.2015, від 21.07.2015, від 24.07.2015, від 03.08.2015, від 05.08.2015, від 06.08.2015, від 18.08.2015, від 01.09.2015, від 04.09.2015, від 15.09.2015, від 15.09.2015, від 16.09.2015, від 18.09.2015, від 22.09.2015, від 29.09.2015, від 30.09.2015, від 01.10.2015, від 01.10.2015; виписані видаткові накладні від 03.07.2015 №9, від 07.07.2015 №48, від 15.07.2015 №105, від 21.07.2015 №149, від 24.07.2015 №166, від 24.07.2015 №201, від 03.08.2015 №257, від 05.08.2015 №280, від 06.08.2015 №281, від 18.08.2015 №470, від 01.09.2015 №543, від 04.09.2015 №544, від 15.09.2015 №560, від 15.09.2015 №564, від 16.09.2015, від 18.09.2015, від 22.09.2015, від 29.09.2015, від 30.09.2015, від 01.10.2015 №743, від 01.10.2015 №744; податкові накладні від 03.07.2015 №9, від 07.07.2015 №49, від 15.07.2015 №113, від 21.07.2015 №163, від 24.07.2015 №180, від 24.07.2015 №213 від 03.08.2015 №39, від 05.08.2015 №64, від 06.08.2015 №65, від 18.08.2015 №238, від 01.09.2015 №61, від 04.09.2015 №62, від 14.09.2015 №77, від 15.09.2015 №78, від 15.09.2015 №86, від 15.09.2015 №114, від 16.09.2015 №115, від 18.09.2015 №133, від 22.09.2015 №140, від 29.09.2015 №175, від 30.09.2015 №176, від 01.10.2015 №12, від 01.10.2015 №13.

Факт оплати за придбаний товар підтверджується наданими до суду банківськими виписками про списання коштів з рахунку позивача на користь контрагента.

Також, між ТОВ Автор Групп (Покупець) та ТОВ Брокер Хаус (Продавець) укладено договори поставки:

від 23.09.2015 №2309-01, згідно умов якого Продавець зобов'язується постачати Покупцю Товари в асортименті та в строк згідно заяви, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору;

від 19.10.2015 №1910-01, згідно умов якого Продавець зобов'язується постачати Покупцю Автоклав Varioklav Classic 500, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору;

від 09.11.2015 №0911-01, згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю Циркуляційний термостат (кріостат) FT-311-80 LOIP , а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів щодо поставки товару позивачем надано копії актів приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 24.09.2015, від 28.09.2015, від 30.09.2015, від 05.10.2015, від 12.10.2015, від 19.10.2015, від 20.10.2015, від 22.10.2015, від 26.10.2015, від 27.10.2015, від 28.10.2015, від 30.10.2015, від 02.11.2015, від 12.11.2015, від 17.11.2015, від 20.11.2015, від 23.11.2015, від 01.12.2015, від 01.12.2015, від 02.12.2015, від 04.12.2015, від 16.12.2015, від 16.12.2015, від 21.12.2015, від 11.02.2016, від 26.02.2016, від 29.02.2016, копії видаткових накладних від 24.09.2015 №8, від 28.09.2015 №9, від 30.09.2015 №10, від 05.10.2015 №104, від 12.10.2015 №110, від 20.10.2015 №159, від 22.10.2015 №160, від 26.10.2015 №161, від 27.10.2015 №163, від 28.10.2015 №198, від 30.10.2015 №202, від 02.11.2015 №227, від 12.11.2015 №284, від 17.11.2015 №286, від 20.11.2015 №322, від 23.11.2015 №331, від 01.12.2015 №398, від 01.12.2015 №397, від 02.12.2015 №399, від 04.12.2015 №410, від 16.12.2015 №429, від 16.12.2015 №430, від 21.12.2015 №466, від 11.02.2016 №208, від 26.02.2016, від 29.02.2016; копії податкових накладних від 24.09.2015 №8, від 28.09.2015 №9, від 30.09.2015 №10, від 05.10.2015 №21, від 12.10.2015 №27, від 19.10.2015 №72, від 20.10.2015 №76, від 22.10.2015 №77, від 26.10.2015 №78, від 27.10.2015 №80, від 28.10.2015 №114, від 30.10.2015 №118, від 02.11.2015 №17, від 12.11.2015 №74, від 13.11.2015 №76, від 17.11.2015 №77, від 20.11.2015 №113, від 23.11.2015 №122, від 01.12.2015 №32, від 01.12.2015 №33, від 02.12.2015 №34, від 04.12.2015 №45, від 16.12.2015 №64, від 16.12.2015 №65, від 21.12.2015 №101, від 11.02.2016 №50, від 26.02.2016 №76, від 29.02.2016 №78.

В підтвердження оплати за поставлені товари до матеріалів справи долучено копію банківських виписок щодо перерахування грошових коштів на рахунок контрагента.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарські операції з ТОВ Канремторг на підставі договору поставки від 01.12.2015 №01/12/15-1, відповідно до умов якого Продавець (ТОВ Канремторг ) зобов'язується передати на умова даного договору у власність Покупця (ТОВ Автор Групп ) Товар, якісні характеристики якого повинні відповідати державним стандартам, що є чинними на території України для відповідної категорії товару, а Покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар.

На виконання умов договору в підтвердження поставки товарів сторонами підписані акти приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 06.01.2016, від 11.01.2016, від 18.01.2016, від 09.03.2016, від 21.03.2016, від 24.03.2016. У вказаний період ТОВ Канремторг виписані позивачу видаткові накладні від 06.01.2016 №РН-0000026, від 11.01.2016 №РН-0000068, від 18.01.2016 №РН-0000186, від 09.03.2016 №РН-0000075, від 21.03.2016 №РН-0000239, від 21.03.2016 №РН-0000240, від 21.03.2016 №РН-0000241, від 21.03.2016 №РН-0000251, від 21.03.2016 №РН-0000252, від 21.03.2016 №РН-0000253, від 21.03.2016 №РН-0000254, від 24.03.2016 №РН-0000360, від 24.03.2016 №РН-0000361 та податкові накладні від 06.01.2016 № 26, від 11.01.2016 № 68, від 18.01.2016 № 186, від 09.03.2016 №75, від 21.03.2016 № 239, від 21.03.2016 № 240, від 21.03.2016 № 241, від 21.03.2016 № 251, від 21.03.2016 № 252, від 21.03.2016 № 253, від 21.03.2016 № 254, від 24.03.2016 № 360, від 24.03.2016 № 361.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, оплата підтверджується копіями банківських виписок.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними по вказаним господарським операціям включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача.

Контролюючим органом зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме нереальності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами в силу нереальності господарських операцій ТОВ Автор Групп з ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус , ТОВ Канремторг , оскільки господарська діяльність зазначених товариств пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків та має ознаки нереальності здійснення, а їх діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що при проведенні аналізу відомостей бази даних та звітності податковим органом встановлено різноплановість проданих товарів та наданих послуг, документальне оформлення господарських операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, на які позивач від контрагентів ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус отримано первинні документи, які вплинули на задекларовані ТОВ Автор Групп показники звітності за перевіряємий період

Крім того, контролюючий орган зазначив, що в ході аналізу інформації із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено згідно ували Київського районного суду м. Харкова від 17.03.2016, що слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015220000000236 за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ Комплекс Безлюдівський М'ясокомбінат за ч.3 ст.212 КК України, в ході якого встановлено, зокрема, ухилення останнім від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах в межах господарських операцій із суб'єктами господарювання в період 2014-2016 років, серед яких, ТОВ Агро Спектр .

Окрім того, відповідачем зазначено, що перевіркою ТОВ Автор Групп встановлено документальне оформлення господарської операції з ТОВ Комп'ютерс Арт по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, на які позивач від контрагента отримав первинні документи, у зв'язку з чим, на думку контролюючого органу, ТОВ Комп'ютерс Арт провадило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також в акті вказано, що у ТОВ Комп'ютерс Арт анульовано свідоцтво ПДВ 31.08.2016 у зв'язку з ненаданням податкової звітності.

В ході аналізу податкової інформації відповідач посилається на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2015, згідно якої в ході досудового розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №12015000000000151, зареєстрованого 19.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, було виявлено докази, які свідчать про те, що грошові кошти від суб'єктів господарювання реального сектору економіки надходять на рахунки суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності , в тому числі ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Агро Спектр .

Відповідач в акті перевірки також посилається на те, що в ході здійснення заходів по встановленню місцезнаходження та допиту директора ТОВ Інфопромгруп було встановлено, що директор проживає на території м. Донецька, а за адресою реєстрації підприємство не знаходиться. Проте жодних підтверджуючих доказів відповідач не надав до суду.

Крім того, контролюючий орган посилається на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщена ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2017, згідно якої у провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 19.01.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017100040000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Під час вказаного досудового розслідування, зокрема, встановлено, що службові особи ТОВ Київмонтажліфт протягом 2014-2016 років, порушивши вимоги Податкового кодексу України, незаконно занизили податок на прибуток та безпідставно завищили податковий кредит з податку на додану вартість за результатами відображення у бухгалтерському обліку та податкової звітності підприємства нібито проведених господарських операцій із рядом суб'єктів господарювання, серед яких ТОВ Брокер Хаус , які мають ознаки фіктивності.

Крім того, відповідач посилається на відкрите кримінальне провадження №42015060000000009 від 30.01.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України, в ході якого встановлено підприємства-вигодонабувачі, які скористались послугами з безпідставного формування податкового кредиту від вище зазначених підприємств. Одним із вказаних підприємств є ТОВ ФЄЄ (код 37146304), який в період 2014-2016 років сформував податковий кредит від підприємств з ознаками ризикових , у тому числі ТОВ Канремторг .

На підставі викладеного контролюючим органом зроблено висновок, що в ході перевірки не підтверджено факт реалізації товарно -матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус , ТОВ Канремторг на адресу позивача, що свідчить про те, що правочини між вказаними підприємствами здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення господарських операцій з постачання товарів у контрагентів відсутні, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ Автор Групп не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій ТОВ Автор Групп з придбання товарів, та відповідно порушення норм податкового законодавства, а також щодо відсутності товарно-транспортних накладних, є непідтвердженими та необґрунтованими.

Відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для невключення вартості придбаних товарів (послуг) до податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що надала всі первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції з ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус , ТОВ Канремторг , а відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження перевезення товарів, як стверджує відповідач на умовах постачання DDP, пояснюється тим, що відповідачем не враховано внесення змін до умов договорів згідно додаткових угод в частині умов постачання продукції, та того, що під час здійснення поставки товарів у порядку умов постачання EXW товарно-транспортні накладні не оформляються.

Крім того, одним із основних напрямків діяльність позивача є здійснення оптової торгівлі іншими машинами і устаткуванням.

З матеріалів справи вбачається, що товар, поставлений на виконання умов вищевказаних договорів поставки між ТОВ Автор Групп з ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус , ТОВ Канремторг в подальшому реалізований позивачем як постачальником іншим підприємствам-покупцям, а саме ПАТ Волиньхолдинг (код 20134889) згідно договору поставки №88 від 10.03.2015, Іноземному підприємству Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед (код 21651322) згідно договору поставки від №SP-166-15 від 02.02.2015, ПАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч (код 00382154) згідно договору поставки №0511 від 05.11.2014, ПАТ Миргородський завод Мінеральних вод (код 00382651) згідно договору №20/10-2014 від 20.10.2014, ПрАТ Фармацевтична компанія Дарниця (код 00481212) згідно договору купівлі-продажу №190116 від 19.01.2016, ПАТ Іванофранківськцемент (код 00292988) згідно договорів поставки №2407-15 від 24.07.2015, №29.06.-16 від 29.06.2016, ТОВ Монсанто Насіння (код 39178762) згідно додаткової угоди №1 від 14.07.2015 до договору поставки №407140906 від 13.08.2014 про зміну первинного договору, ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (код 00152307) згідно договору №1АГ від 24.03.2015, ПрАТ Монделіс Україна (код 00382220) згідно договору поставки №МК1500-6783 від 21.05.2015, ТОВ Українська Чорноморська індустрія (код 32790454) згідно договорів поставки №160-2014 УЧІ від 21.10.2014, №160-2014 УЧІ від 18.06.2014, ПрАТ Миронівська птахофабрика (код 30830662) згідно договору поставки від 4.02.2016, ПАТ Миронівський хлібопродукт (код 25412361) згідно договору поставки №251214 від 26.01.2015, ТОВ Сингента (код 30265338) згідно договорів купівлі-продажу №170315 від 17.03.2015, №АГІ50515, від 15.05.2015, №060515/1 від 13.05.2015, ТОВ Колізей 21 (код 39646408) згідно договорів поставки №05012017 від 05.01.2017, №02/11-2015 від 02.11.2015, Сільськогосподарському ТОВ Дружба-Нова (код 31333767) згідно договору поставки №30/07-2015 від 30.06.2015, ПрАТ Орель-Лидер (код 24426809) згідно договору поставки №07-1015 від 07.10.2015, ТОВ АВК Конфекшнерн (код 39461796) згідно договору поставки №2001115 від 20.01.2015.

В підтвердження здійснення поставок ТОВ Автор Групп в адрес контрагентів-покупців відповідного товару надано копії експрес-накладних перевізника ТОВ Нова Пошта .

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження фактичного виконання зазначених операцій з ТОВ Агро Спектр , ТОВ Комп'ютерс Арт , ТОВ Інфопромгруп , ТОВ Брокер Хаус , ТОВ Канремторг платником подано первинні документи, які мають усі необхідні реквізити первинного документу, оцінивши ці докази за правилами статті 90 КАС України, суд вважає, що вони відображають дійсні факти господарської діяльності та, відповідно, підтверджують дані податкового обліку товариства, сформовані за наслідками цих операцій.

У свою чергу, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 та від 29 березня 2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718.

Так, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Контролюючий орган, окрім іншого, посилається на те, що контрагенти позивача не подають звітності, не знаходяться за місцем реєстрації.

В даному випадку, судом враховуються практика Європейського суду з прав людини, зокрема, викладена у рішеннях у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію та інформацію із загальнодоступних джерел, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Щодо посилання контролюючого органу на інформацію отриману в межах кримінальних проваджень, то як уже зазначалось вище, контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

За приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Проте таких рішень, а саме вироку суду відносно посадових осіб позивача чи посадових осіб вказаних вище контрагентів позивача відповідачем надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17.

Між тим, слід зазначити, що вказані кримінальні провадження відкриті ні відносно позивача, ні його контрагентів, а інших підприємств, та у межах яких не досліджувались господарські операції між ними.

До того ж, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Податковий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання відповідних доказів.

Отже, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставним, а спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем всупереч вимогам податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Автор Групп (м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри 10, оф. 8 код ЄДРПОУ 37950011) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.06.2017 №0030771404.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автор Групп (м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри 10, оф. 8 код ЄДРПОУ 37950011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 52 619,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур