Ухвала

від 14.09.2018 по справі 183/5317/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5317/18

№ 1-кс/183/1134/18

14 вересня 2018 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.08.2018 року за № 12018040350001744 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України,

за участі:

слідчого ОСОБА_3 ;

представника заінтересованої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И Л А:

До Новомосковського міськрайонного суду в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідування встановлено, що невстановленими особами самовільно зайнято земельні ділянки державної форми власності, розташовані за межами населеного пункту на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено огляд самовільно зайнятих земельних ділянок, в ході якого встановлено, що земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 1223284500:02:150:1000, площею 30 га, 1223281000:01:001:1050, площею 42,4779 га, а також дві земельні ділянки без кадастрового номеру 1223283300:01:170:1002 площею 10 га та 25 га, розташовані за межами населеного пункту на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також земельна ділянка за кадастровим номером 1223281500:01:081:1002 площею 20 га, розташована за межами населеного пункту на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, засіяні сільськогосподарською культурою соняшник.

Крім того в ході досудового розслідування на вимогу слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що земельні ділянки за вказаними кадастровими номерами використовуються без відповідного рішення про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності правочину щодо них.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності,

а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, невстановленими особами самовільно зайнято земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення на території Мар`янівської та Вільненської сільських рад Новомосковського району Дніпропетровської області, тобто в їх діях містяться ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України.

Відповідно до вимог ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, врожай соняшника, вирощений на самовільно зайнятих земельній ділянці є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування.

31.08.2018 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення за наступними кадастровими номерами: 1223284500:02:150:1000, площею 30 га, 1223281000:01:001:1050, площею 42,4779 га, а також дві земельні ділянки без кадастрового номеру, розташовані біля земельної ділянки за кадастровим номером 1223283300:01:170:1002, площею 10 га та 25 га, розташовані за межами населеного пункту на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та земельна ділянка за кадастровим номером 1223281500:01:081:1002, площею 20 га, розташована за межами населеного пункту на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також посіви соняшника, вирощені на зазначених земельних ділянках, визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

При зайнятті земельної ділянки за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність, або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї, у особи, яка засіяла таку земельну ділянку, не виникає право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію на вказаній земельній ділянці.

Крім того, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року, відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Враховуючи викладене, виникла необхідність забезпечити збереження речових доказів у кримінальному провадженні земельної ділянки та посівів соняшника, що ростуть на самовільно зайнятій земельній ділянці до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого звернення врожаю в дохід держави.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що у кримінальному провадженні самовільно зайнята земельна ділянка та посіви соняшника на ній визнано у встановленому порядку речовими доказами самовільного використання вказаних земельної ділянки, з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення посівів соняшника, їх збирання та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та на теперішній час не встановлені, на час розслідування, на них слід накласти арешт, який полягає в забороні будь-кому розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Представник власник майна в судове засідання не викликався, у зв`язку з відсутністю даних про власника зазначеного майна. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судове засідання з`явився представник заінтересованої особи ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , який повідомив слідчого суддю про те, що його довіритель з 2003 року орендує земельні ділянки в Мар`янівській сільській раді Новомосковського району Дніпропетровської області. На вказані дві земельні ділянки йому надано реєстраційні картки земельної ділянки, серії АБЕ № 263285 з кадастровим номером 1223283300:01:170:0002 та серія АБЕ № 263284 з кадастровим номером 1223283300:01:170:0001. Крім того, розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 19.01.2009 року йому надано згоду на поновлення оренди земельної ділянки, площею 20.51 га терміном на 49 років. На теперішній час у встановленому законом порядку він договір не уклав, його не зареєстрував, оскільки йому відмовляють всі державні органи. Вважає, що його довіритель ОСОБА_5 користується земельними ділянками правомірно, оскільки особисто він законодавство не порушував.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку слідчого, представника заінтересованої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшла до наступних висновків.

Під час судового розгляду слідчому судді було надано копію постанови слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 31.08.2018 року про визнання речовими доказами зазначеного слідчим майна.

Відповідно до ст.. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з наданих слідчим доказів, вилучені під час обшуку речі відповідають вимогам ст.. 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідностіз п.1ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 3 ст.. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст.. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Крім того, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року, відповідно до статей 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином слідчий суддя вважає, що арешту підлягає не тільки самі земельні ділянки, а й врожай, що на них росте.

Розглядаючи твердження представника заінтересованої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що факт законного користування земельними ділянками ним підтверджений не був, оскільки договір оренди їх з 2009 року укладений не був та зареєстрований в законному порядку також не був. Крім того, при наявності реєстраційних карток земельних ділянок, кадастрові номери на них відсутні, а тому земельні ділянки та врожай на них відповідають вимогам ст.. 98 КПК України.

У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Тому слідчий суддя вважає, що застосування обмежень щодо заборони будь-комурозпоряджатись будь-якимчином майномта використовуватимайно є найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

У відповідності з п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Слідчий суддя вважає, що виконання ухвали необхідно покласти на слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .

Також на виконання вказаної норми, у відповідності з ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали - фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Однак, при розгляді клопотання встановлено, що інших осіб, крім представника заінтересованої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , які б мали право на користування земельними ділянками немає, а тому слідчий суддя зобов`язує слідчого ОСОБА_3 направити копію цієї ухвали лише зазначеній особі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.08.2018 року за № 12018040350001744 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 1971 ККУкраїни, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином майном та використовувати майно, а саме на:

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223281500:01:081:1002, площею 20 га, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- посіви сільськогосподарської культури (соняшнику) на земельній ділянці сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223281500:01:081:1002, площею 20 га, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223284500:02:150:1000, площею 30 га, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- посіви сільськогосподарської культури (соняшнику) на земельній ділянці сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223284500:02:150:1000, площею 30 га, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223281000:01:001:1050, площею 42,4779 га, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- посіви сільськогосподарської культури (соняшнику) на земельній ділянці сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1223281000:01:001:1050, площею 42,4779 га, яка знаходиться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення без кадастрового номеру, розташовані біля земельної ділянки за кадастровим номером 1223283300:01:170:1002, площею 10 га та 25 га, які знаходяться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту;

- посіви сільськогосподарської культури (соняшнику) на земельних ділянках сільськогосподарського призначення без кадастрового номеру, розташовані біля земельної ділянки за кадастровим номером 1223283300:01:170:1002, площею 10 га та 25 га, які знаходяться на території Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту.

Виконання ухвалипокласти на слідчого Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .

Доручити слідчому Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 направити копію ухвали на адресу представника заінтересованої особи ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 .

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1