Рішення

від 11.09.2018 по справі 927/268/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/268/18 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Цимбал-Нарожної М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/268/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури, в інтересах держави

вул. Шевченка,1м. Чернігів, 14000

в особі: Чернігівської міської ради

вул. Магістрацька,7, м. Чернігів,14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Берізка-1

юр. адреса: пр-т Перемоги,62,м. Чернігів,14000

фактична адреса: АДРЕСА_1, 14000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління ДФС у Чернігівській області

вул. Реміснича,11, м. Чернігів,14000

про повернення земельної ділянки та стягнення 72643,38 грн заборгованості

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 - дов. № 1-24/365 від 28.03.2018,

представника відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, ордер на надання правової допомоги ЧН№ 048912 від 04.07.2018,

третьої особи: ОСОБА_3 - дов. №5485/9/25-01-10-15 від 15.12.2017,

прокурора Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, посв. № 037102 від 22.12.2015

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- комерційна фірма Берізка - 1 про повернення земельної ділянки та стягнення 26404 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.05.2018.

Ухвалою від 08.05.2018 суд продовжив строк підготовчого провадження до 10.07.2018 та відклав попереднє судове засідання до 05.07.2018, заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості прийняв.

Справа розглядається з врахуванням поданої заяви.

Ухвалою від 05.07.2018 попереднє судове засідання відкладено до 10.07.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2018 (суддя Бобров Ю.М.) закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.08.2018.

Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2018 відмовлено відповідачу у відновленні строку на подання відзиву.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/33/18 від 01.08.2018, у зв'язку зі звільненням судді Боброва Ю.М. у відставку згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 31.07.2018, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/268/18.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Цимбал-Нарожну М.П.

Ухвалою від 01.08.2018 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.) справу № 927/268/18 прийнято до розгляду. Розгляд справи по суті призначено на 14.08.2018.

01.08.2018 від відповідача надійшло клопотання про приєднання копії документів до матеріалів справи від 31.07.2018, відповідно до якого відповідач просить приєднати до матеріалів справи квитанції та платіжні доручення на оплату орендної плати за спірний період. Також відповідач зазначає, що раніше такі докази неможливо було подати, оскільки у відповідача були відсутні заява про збільшення позовних вимог та помісячний розрахунок заборгованості у зв'язку з чим просить визнати поважними причини пропуску подання доказів.

Суд клопотання відповідача задовольнив, докази до матеріалів справи залучив.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

27.08.2018 до Господарського суду Чернігівської області надійшли пояснення від Чернігівської міської ради щодо розрахунку заборгованості наданого прокуратурою з заявою про збільшення позовних вимог.

Суд залучив зазначені пояснення до матеріалів справи.

Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Враховуючи принцип змагальності, передбачений ст.13 ГПК України, вимоги статті 162 ГПК України щодо оформлення позовної заяви (позивач повинен надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються), строки, встановлені господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 10.04.2018 суд не приймає пояснення Чернігівської міської ради до розгляду.

Відповідачем 28.05.2018 подано заяву про зупинення провадження у справі до остаточного вирішення справи №927/581/18.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває господарська справа №927/268/18 за позовом ТОВ ВКФ Берізка-1 до Чернігівської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки №1843 від 27.08.2015 продовженим.

Відповідно до ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи, що матеріали справи №927/268/18 містять достатньо доказів для встановлення обставин щодо припинення чи продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки №1843, суд відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Позиція прокурора.

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов укладеного 27.08.2015 між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки №1843, своєчасно та в повному обсязі орендну плату за землю не сплатив, у зв'язку з чим у останнього станом на 02.04.2018 виникла заборгованість в сумі 26404,00 грн. Крім того, після припинення договору оренди землі у зв'язку із закінченням терміну його дії, відповідачем не повернуто позивачу орендовану земельну ділянку.

07.05.2018 заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подана заява про збільшення розміру позовних вимог №22Г -18 від 05.07.201 (а.с.62), в якій останній зазначає, що згідно розрахунку заборгованості (а.с.63), наданого Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, заборгованість ТОВ «ВКФ Берізка-1» з орендної плати за землю станом на 03.05.2018 становить 72643,38 грн, період заборгованості - грудень 2016 року - квітень 2018 року.

Враховуючи зазначене, заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури, в заяві просить, зокрема, стягнути з ТОВ «ВКФ Берізка-1» на користь Чернігівської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 72643,38 грн.

Згідно розрахунку, доданого прокурором до заяви про збільшення позовних вимог, останній зазначає, що заборгованість виникла з грудня 2016 року по квітень 2018 року. Розрахунок здійснений на підставі податкових зобов'язань, що розраховані самостійно відповідачем та подані до головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Заперечення відповідача.

Відповідачем 10.07.2018 подано відзив на позов.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2018 відмовлено відповідачу у відновленні строку на подання відзиву, суд не приймає до розгляду відзив на позовну заяву № б/н від 10.07.2018.

Відзив № б/н від 10.07.2018 суд долучив до матеріалів справи.

Пояснення третьої особи.

Головне управління ДФС у Чернігівській області у своїх поясненнях від 13.06.2018 зазначає, що на кінець квітня 2018 року за відповідачем рахується податковий борг з платежу орендна плата з юридичних осіб в загальній сумі 72643,38 грн.

Фактичні обставини справи.

27.08.2015 між Чернігівською міською радою (далі - Позивач) та ТОВ ВКФ Берізка-1 (далі - Відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки №1843 площею 0,1768га (Далі - Договір 1843).

Предметом Договору є земельна ділянка (кадастровий номер 7410100000:02:034:0142) в місті Чернігові по проспекту Перемоги,140 для експлуатації автостоянки.

Відповідно до пункту 4 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3354850,72 грн. (1897,54грн. за 1 кв.м.)

Договір укладено терміном до 27.02.2018. Після закінчення терміну дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі Орендар повинен не пізніще ніж за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 Договору 1843).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,0 відсотки нормативної грошової оцінки землі, що становить 134194,03грн (75,9016грн за 1 кв.м) на рік; орендна плата вноситься Орендарем в строки встановлені статтею 287 Податкового кодексу України на рахунок, вказаний Орендодавцем (одержаний в ДПІ у м.Чернігові головного управління ДФС у Чернігівській області). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіціенту індексації за 2014 рік, К=1,249 (Пункти 7,8,9 Договору 1843).

Відповідно до пункту 31 Договору 1843, у разі припинення або розірвання цього Договору Орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у пункті 19 цього Договору.

Пункт 19 Договору 1843 передбачає, що після припинення цього Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду від 27.08.2015, Позивач, в особі начальника Управління земельних ресурсівЧернігівської міської ради ОСОБА_5, що діяв на підставі рішення Позивача від 29.11.2013 Про затвердження у новій редакції Положення про управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (35 сесія 6 скликання) та довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №124 від 03.02.2015 року передає, а ТОВ ВКФ Берізка-1 , в особі директора ОСОБА_7 приймає земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:034:0142) в короткострокову оренду, з терміном дії договору до 27.02.2018, площею 0,1768га, по проспекту Перемоги,140 для експлуатації автостоянки.

30.01.2018 Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради направлено Відповідачу лист - повідомлення від 23.01.2018 за №01-21/72, відповідно до якого повідомлено останнього про відмову у поновленні строку дії Договору 1843 та зазначено про наявність заборгованості у Відповідача у сумі 94 778,10грн станом на 23.01.2018.

Зазначений лист- повідомлення вручено Відповідачу 30.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1400038552300.

23.03.2018 Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради направлено Відповідачу лист - повідомлення від 21.03.2018 за №01-21/377, відповідно до якого повідомлено останнього про відмову у поновленні строку дії Договору №1843 та зазначено про наявність заборгованості у Відповідача у сумі 95543,74грн станом на 01.02.2018.

Зазначений лист - повідомлення вручено Відповідачу 24.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1403003062121.

Нормативно-правове обґрунтування.

Положеннями ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.01.2015 за №НВ-7401738682015 власником земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:034:0142 в м. Чернігові по проспекту Перемоги,140 є Чернігівська міська рада.

Виходячи з викладеного, Чернігівська міська рада має право на здійснення повноважень володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером7410100000:02:034:0142.

Укладений між сторонами Договір 1843 за правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає істотними умовами договору оренди землі, зокрема, строк дії договору оренди.

Вимоги прокурора ґрунтуються на тій підставі, що Договір оренди 1843 припинив свою дію.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Докази проте, що Відповідач у визначений законом строк звертався до Чернігівської міської ради про пролонгацію Договору та Чернігівською міською радою приймалось рішення про пролонгацію Договору 1843 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за землю, Чернігівська міська рада неодноразово повідомляла Відповідача про відмову у пролонгації договору оренди землі та наполягала на поверненні земельної ділянки за адресою: м.Чернігів, проспект Перемоги 140.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" (що діяла станом на момент укладення Договору 1843 ), об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації Договору 1843 від 27 серпня 2015 року, а відтак відсутні докази щодо його укладення.

Будь-яких інших доказів, зокрема, договорів на підставі яких у Відповідача наявне право володіння і користування вищезазначеною земельною ділянкою на момент прийняття рішення у справі в матеріалах справи відсутні і Відповідачем не надано.

Виходячи з викладеного, у Відповідача відсутні правові підстави для володіння і користування спірною земельною ділянкою.

Отже, Відповідачем порушено права Чернігівської міської ради щодо володіння, користування та розпорядження майном, що їй належить.

Відтак вимоги прокурора щодо повернення земельної ділянки по проспекту Перемоги, 140 у м.Чернігові з кадастровим номером 7410100000:02:034:0142 Чернігівській міській раді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення орендної плати у сумі 72 643,38грн, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 93 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.21 ЗУ "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, зокрема, і на час припинення дії договору оренди) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (на даний час - розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази укладення Договору 1843, а відтак, враховуючи положення ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" відсутні підстави для нарахування орендної плати.

В даному випадку Відповідач, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. (зазначені правові висновки викладені у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 23.05.2018 у справі№629/4628/16-ц ).

Крім того, суд звертає увагу на наступне:

прокурором надано розрахунок орендної плати (аркуш справи 63), що заявлений за період з грудня 2016 по квітень 2018, проте в межах податкового зобов'язання (помісячної орендної плати) самостійно розрахованого та заявленого відповідачем у податкових деклараціях розміру, що становив 4273,14грн. на місяць.

Проте, як стверджує відповідач та з даними доводами погодились представники Чернігівської міської ради, ТОВ ВКФ Берізка-1 вносило щомісяця зазначений платіж як орендну плату в сумі 4273,14грн. за попередній місяць користування земельною ділянкою.

Представники Чернігівської міської ради та третьої особи - Головного управління ДФС у Чернігівській області посилаючись на статтю 87.9 Податкового кодексу, зазначили, що вказані суми зараховувались в рахунок погашення податкового боргу, що виник у відповідача по справі №825/2229/16 за позовом.

Прокурором не надано належних і допустимих доказів наявності заборгованості в сумі 72 643,38грн, оскільки з поданого розрахунку та пояснень не можливо встановити розмір боргу, що існував в попередні періоди, а відтак і правомірність зарахування платежів, здійснених відповідачем в межах заявлених сум та періодів.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується прокурора, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що вимоги прокурора в частині стягнення орендної плати у сумі 72 643,38грн є не доведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України суд покладає пропорційно розмиру задоволених вимог.

У судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення на підставі ч.6 ст. 240 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Берізка-1 (код ЄДРПОУ 22827220) повернути Чернігівській міській раді (код ЄДРПОУ 34339125) земельну ділянку з кадастровим номером 7410100000:02:034:0142 розташовану за адресою : м.Чернігів, проспект Перемоги,140.

3. В задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Берізка-1 на користь Чернігівської міської ради заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 72643,38 грн за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Берізка-1 (код ЄДРПОУ 22827220) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, Державно казначейська служба України) судовий збір у сумі 1762грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 вересня 2018 року.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна