Постанова

від 11.09.2018 по справі 917/2138/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа № 917/2138/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Кладько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Господарським судом Полтавської області апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна та земельних відносин (вх. №1506 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2018 у справі № 917/2138/17 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кульбако М.М.),

за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин, м.Лубни,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський м'ясокомбінат» , м.Полтава,

про стягнення 40214,97 грн збитків,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2018 року Управління з питань комунального майна та земельних відносин звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський м'ясокомбінат" про стягнення 40214,97 грн збитків нанесених за користування земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Індустріальна, 9-В, площею 0,2300 у період з 03.12.2014 по 02.08.2017 без правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.04.2018 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем при зверненні з позовною заявою в якості позивача визначено Управління з питань комунального майна та земельних відносин, яке не є власником земельної ділянки, а його посилання на рішення Лубенської міської ради від 19.02.2016 про надання повноважень Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин на звернення до судів щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, не змінює правового статусу сторін, а лише надає можливість Управлінню звертатись до суду з позовами до суду в інтересах Лубенської міської ради в якості представника. Процесуальним законодавством не передбачено можливості заміни позивача. Таким чином, як зазначено в рішенні, у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про відшкодування збитків Лубенській міській раді.

Управління з питань комунального майна та земельних відносин з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що Лубенська міська рада своїм рішенням від 19.02.2016 Про надання повноважень Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин надала Управлінню повноваження щодо звернення до судів з позовами щодо відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Рішенням від 17.06.2016 міська рада внесла зміни до цього рішення та надала Управлінню повноваження щодо звернення до судів з позовами з питань укладення та визнання укладеними договорів оренди землі - з наданням йому всіх прав позивача або відповідача, передбачених процесуальним законодавством України. Таким чином, як зазначив позивач, власником земельної ділянки площею 0,2300 га в м. Лубни по вулиці Індустріальна, 9В є територіальна громада міста Лубни, від імені якої та в інтересах якої, діє Лубенська міська рада, яка своїми рішеннями уповноважила позивача по справі представляти її інтереси в судах по певних категоріях справ. Крім того, саме Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради є органом місцевого самоврядування, що був створений на підставі рішення Лубенської міської ради.

13.08.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6279), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що позивач не є ні власником спірних земельних ділянок, ні їх землекористувачем. Власником вказаних земельних ділянок є Лубенська міська рада. Тому належним позивачем у даній справі є саме Лубенська міська рада, а не Управління з питань комунального майна та земельних відносин.

10.09.2018 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№7017) з додатковими документами, в яких, зокрема, позивач просив у зв'язку з перебуванням у відпустці за межами області провести розгляд справи без його участі та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не розглядає додані до письмових пояснень документи, оскільки вони до суду першої інстанції позивачем не надавались, і апелянтом не обґрунтовано та не надано доказів неможливості їх подання до місцевого господарського суду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач у судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Лубенський м'ясокомбінат» на підставі рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2008 є власником об'єктів нерухомого майна в м. Лубни по вул. Індустріальній, 9-В, а саме, нежитлової будівлі транспортного цеху, загальною площею 659,4 кв.м., що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Даний об'єкт розміщений на земельній ділянці комунальної власності площею 0,2300 га.

Рішенням Лубенської міської ради від 14.07.2016 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2300 га за адресою: м. Лубни, вул. Індустріальна, 9-В та зобов'язано відповідача подати виготовлені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та подати до органу містобудування та архітектури. Після погодження проектів в порядку встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України подати проекти на затвердження міській раді.

Проте, проекти на затвердження міській раді не подані, право користування землею не оформлене.

03.03.2017 позивачем на адресу відповідача направлено лист вх.№01-13/157, в якому зазначено, що на період виготовлення проектів землеустрою йому пропонується підписати попередні договори оренди землі на земельні ділянки для підписання. Також направлено витяг з рішення Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 14.07.2016.

31.07.2017 працівниками Управління комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по вул.Індустріальній, 9-В в м.Лубни. За результатами обстеження складено акт, в якому зафіксовано, що земельні ділянки не мають чітких меж - вони не обнесені парканом, межові знаки відсутні. На вказаних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності ТОВ Лубенський м'ясокомбінат відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Лубенська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на запит позивача листом №01-13/560 від 31.07.2017 повідомила останнього, що ТОВ Лубенський м'ясокомбінат плату за землю за користування земельною ділянкою площею 0,2300 га за адресою: вул.Індустріальній, 9-В в м.Лубни не сплачує.

02.08.2017 відбулося засідання комісії, на якому було підтверджено факт порушення земельного законодавства, а саме фактичне використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів за період з 17.03.2009 по 02.08.2017, про що був складений акт обстеження земельної ділянки, згідно з яким комісія дійшла висновку про те, що, земельні ділянки в м. Лубни по вул. Індустріальній, 9а, вул. Індустріальній, 9г, вул. Індустріальній, 9к, вул.Індустріальній, 9о, вул.Індустріальній, 9-В використовуються з порушенням земельного законодавства, оплата за землю не справляється, борг згідно розрахунку, виконаного Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин за період з 17.03.2009 по 02.08.2017 становить 470609,77 грн, в зв'язку з чим комісія встановила, що відповідач за зазначений період, в результаті користування землею без правоустановчих документів та не внесення плати за користування землею, наніс бюджету збитки в розмірі 470609,77 грн.

Розмір заподіяних збитків визначено із застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 №284 та Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, затвердженого рішенням Лубенської міської ради від 14.02.2014, як неотримані доходи у вигляді орендної плати.

Запропоновано ТОВ Лубенський м'ясокомбінат добровільно відшкодувати збитки, нанесені міському бюджету, шляхом укладення договору про відшкодування збитків та припинити право користування землею відповідно до чинного законодавства України. Також вирішено, у разі відмови від добровільного відшкодування нанесених збитків Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин забезпечити подання позову про стягнення збитків в судовому порядку.

Зазначений акт затверджено рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 23.08.2017 №212 Про затвердження актів про визначення збитків .

У повідомленні від 30.08.2017 №01-13/627 позивач з метою досудового врегулювання даного спору запропонував ТОВ Лубенський м'ясокомбінат добровільно сплатити збитки та направив товариству, копію акта про визначення збитків від 02.08.2017, копію рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 23.08.2017 №212 Про затвердження актів про визначення збитків , яке отримано відповідачем 01.09.2017.

Відповідно до розрахунку, здійсненого Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків за період з 06.12.2014 по 02.08.2017 у розмірі 40214,97 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Щодо посилання суду першої інстанції про неналежність позивача в даній справі та відсутності правових підстав у Управління для звернення до суду з позовом про відшкодування збитків Лубенській міській раді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.31 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засідання сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

Рішенням Лубенської міської ради від 19.02.2016 Про надання повноважень Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин надано позивачу повноваження щодо звернення до судів з позовами щодо відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства.

Рішенням Лубенської міської ради від 17.06.2016 Про внесення змін до рішення від 19.02.2016 Про надання повноважень Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин внесено зміни до рішення від 19.02.2016 і викладено його в такій редакції: Надати Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин повноваження щодо звернення до судів з позовами з питань відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства; укладення та визнання укладеними договорів оренди землі - з наданням йому всіх прав позивача або відповідача, передбачених процесуальним законодавством України .

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду щодо відсутності повноважень у Управління з питань комунального майна та земельних відносин звертатися до суду з даним позовом в якості позивача, являється помилковим та спростовується матеріалами справи, а саме, наведеними вище рішеннями Лубенської міської ради від 19.02.2016 та від 17.06.2016, прийнятими на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Розглядаючи спір по суді колегія суддів зазначає.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224, частини 1 статті 225 Господарського кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За загальними положеннями статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, нежитлова будівля, транспортний цех, загальною площею 659,4 кв.м., розташований за адресою: Полтавська область, м.Лубни, вул.Індустріальна, буд.9-В, належить на праві власності ТОВ Лубенський м'ясокомбінат на підставі рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 17.11.2008. Право власності зареєстровано 17.03.2009.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.

Тобто, обов'язок оформлення відповідного права користування земельною ділянкою у відповідача виникло у 2009 році. Однак, право власності чи оренди на земельну ділянку, на якій розташовані нежитлові приміщенні, не зареєстровано.

За таких обставин, саме з вини відповідача та його протиправної поведінки, яка знайшла своє відображення у несвоєчасному оформленні договору оренди землі, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом тривалого часу, та не внесення орендної плати, нанесло збитки міському бюджету.

Як свідчать матеріали справи, позивачем прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, складено акт від 02.08.2017 та здійснено розрахунок суми збитків саме щодо вищевказаної земельної ділянки.

При цьому, в акті комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам розмір збитків розраховано за період з 17.03.2009 по 02.08.2017, в той час як в позовній заяві позивач просить стягнути збитки за період з січня 2014 по 02.08.2017, в межах строку позовної давності.

Щодо посилання відповідача на те, що акт перевірки не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений без дотримання вимог законодавства, а саме, ст.188 Земельного кодексу України та ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з абз.3 ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Однак, відповідно до ч.3 ст.157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок), визначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісії оформлюються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно з п.3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

За таких обставин зазначені посилання відповідача є необґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, на те, що ним було замовлено виготовлення землевпорядної документації сертифікованому інженеру-землевпоряднику ФОП ОСОБА_1, яка розпочала виготовляти документи для передачі спірної земельної ділянки в оренду, однак не виготовила у зв'язку з анулюванням 31.05.2017 кваліфікаційного сертифіката, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутній договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укладений з зазначеною особою на підтвердження наведених посилань. Доданий до матеріалів справи договір №54/0218 від 13.02.2018 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укладений між відповідачем та ТОВ Гео-Бізнес , свідчить про укладення договору вже після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у справі.

Відповідач, в обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, посилався на те, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується лише умовним припущенням про можливість отримання позивачем прибутку в результаті випадкового збігу обставин. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Позивачем не надано будь-яких об'єктивних доказів, що ним вживалися заходи щодо спонукання ТОВ Лубенський м'ясокомбінат до укладення договору оренди, також позивач не звертався до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу із заявою про затвердження розробленої документації та отримання земельної ділянки в користування, однак, відповідач, всупереч своєму обов`язку, протягом тривалого часу використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати дохід у розмірі орендної плати.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2018 у справі № 917/2138/17 слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 254, 273, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна та земельних відносин задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2018 у справі № 917/2138/17 скасувати. Прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лубенський м'ясокомбінат (36000, Полтавська область, м.Полтава, провулок 1 Радянський, 9, ідентифікаційний код 35440133) на користь Лубенської міської ради (Полтавська область, м.Лубни, вул.Я.Мудрого, 33, код ЄДРПОУ 21053182) збитки за користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 9-В, площею 0,2300 га за період з 06.12.2014 по 02.08.2017 в розмірі 40214,97 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лубенський м'ясокомбінат (36000, Полтавська область, м.Полтава, провулок 1 Радянський, 9, ідентифікаційний код 35440133) на користь Управління з питань комунального майна та земельних відносин (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Я.Мудрого, 33, ідентифікаційний код 37504366) 1600,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 2400,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.09.2018.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Фоміна В. О.