Справа № 346/6512/16-ц
Провадження № 2/346/99/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді: Бирич Н.В.,
з участю: секретаря: Гайової Г.Ф.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи м. Коломиї, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 молоді та спорту Коломийської міської ради, про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною та зобов'язання укласти трудовий договір, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач, підтримуючи в судовому засіданні уточнені позовні вимоги, просить суд визнати незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті його на роботу в порядку переведення, та зобов'язати директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї укласти із ним трудовий договір в порядку, встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України, та стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортнивної школи міста Коломиї на його користь, середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь період, починаючи з дня звільнення до дня винесення рішенням судом. Просить суд рішення в частині зобов'язання укласти трудовий договір та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання. Свої вимоги мотивував тим, що він наказом № 51 від 10.09.2007 року був прийнятий на роботу на посаду тренера-викладача відділення вільної боротьби Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи № 1. 11 листопада 2016 року Наказом № 6-а його було звільнено із займаної посади в порядку переведення до Дитячо-юнацької спортивної школи № 2, відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Зазначає, що своє право на працю він не зміг реалізувати, у зв'язку із тим, що при процедурі його переведення директором ДЮСШ №2 було допущено порушення ряду вимог чинного законодавства України про працю. Так, вказує, що 11 листопада 2016 року йому було повідомлено, що ОСОБА_2 відсутній у зв язку з тим, що знаходиться на лікарняному. Зазначає, що директором ДЮСШ № 2 раніше була висловлена згода на прийняття його на роботу. Пізніше, 15 листопада 2016 року, він знову звернувся до директора ДЮСШ № 2 із заявою про прийняття на посаду тренера-викладача відділу вільної боротьби, однак отримав усні пояснення, що у зв язку із пропуском ним терміну для подачі заяви про прийняття на роботу, його не можуть прийняти на роботу на підставі п.5 ст.36 КЗпП України . Зазначає, що отримавши відмову, він звернувся із заявою про дотримання процедури переведення до начальника відділу молоді та спорту Коломийської міської ради, так як відповідно до п.4.1. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 - управління ДЮСШ №2 здійснюється уповноваженим органом міської ради - відділом молоді та спорту міської ради. Зазначає, що з дня подання заяви і до сьогоднішнього часу відповіді так і не отримав. Вказує, що як директором Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи №2, так і начальником відділу молоді та спорту Коломийської міської ради, в безпосередньому управлінні у якого перебуває навчальний заклад, не було дотримано вимог законодавства та відмовлено йому у прийнятті на роботу, що призвело до порушення його права.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив, зазначив, що оскільки позивач не подавав заяву про переведення, то не було підстав для переведення позивача, просив в позові відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового розгляду,
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року наказом №6-а позивача ОСОБА_1 звільнено із займаної посади в Коломийській дитячо-юнацькій спортивній школі № 1 в порядку переведення до Дитячо-юнацької спортивної школи №2, відповідно до п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України (а.с.7).
Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, правонаступником відповідача: Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області: є Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа м. Коломиї.
Свідок, ОСОБА_4 в судовому засіданні надав показання, що з позивачем, працювали в ДЮСШ № 1 в м. Коломия, до періоду 11.11.2016 року. Оскільки відбувалася реорганізація спортивної школи і вони переходили в ДЮСШ №2, директором якої був ОСОБА_2, майже всі працівники писали заяву на перехід в іншу школу-ДЮСШ № 2. Він та позивач одночасно писали заяви, заяву спочатку на ім'я ОСОБА_5 у зв'язку з переведенням в Коломийську дитячо-юнацьку спортивну школу № 2. Він та позивач написали 9.11.2016 року першу заяву на ім'я ОСОБА_2, однак не віддали, оскільки вже був вечір, тому вона була у них. 10.11.2016 року зранку написали заяву, оскільки ОСОБА_2 був у спортивній школі №1, хотіли віддати заяву ОСОБА_2, однак він сказав, що візьме заяву пізніше, після чого вони занесли заяви до директора школи ОСОБА_5. ОСОБА_5 взяв заяви і поніс в спорткомітет м. Коломия. Однак, заяви не взяли і сказали щоб ті заяви віддати ОСОБА_2 11.11.2016 року він, директор школи ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зауч ОСОБА_6 та дівчата з відділу молоді та спорту, знову телефонували до ОСОБА_2 та дізналися, що він пішов на лікарняний. Вони взяли заяви від 9,10 та 11 листопада 2016 року принесли у відділ молоді та спорту, голови комітету не було, залишили всі заяву начальнику відділу молоді і спорту Колеснику, 15.11.2016 року вони знову написали заяви на прийняття на роботу по переведенню.
Свідок, ОСОБА_5 в судовому засіданні надав показання, що 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися із заявою з приводу їх переводу згідно п 5.ст. 36 КЗпП України у дитячу юнацьку спортивну школу №2 . Оскільки на період звільнення позивача він перебував на посаді директора дитячо-юнацької спортивної школи №1 він видав наказ 10.11.2016 року про звільнення їх із займаних посад у зв'язку з переведенням в дитячу юнацьку спортивну школу №2.Пізніше 11 листопада 2016 року видав наказ про перевід, та він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли зі спільними заявами на ім я міського голови, який наклав резолюцію перевести негайно, а особисті заяви залишили працівникам у відділі молоді та спорту, оскільки начальника не було. Вказав, що 15 листопада 2016 року він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прийшли у відділ молоді та спорту, однак їм сказали, що ці заяви вже не актуальні і що їх можуть прийняти по переводу тільки за згодою сторін.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві установі організації або з фізичною особою. Відповідно до положень п.5.ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду. Однак при процедурі переведення ОСОБА_1 директором ДЮСШ №2 було допущено порушення ряду вимог чинного законодавства України про працю. Відповідно до ст. 24 КЗпП України особі, запрошеній на роботу, в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Окрім того, чинним законодавством України не передбачено жодних термінів чи інших додаткових умов, від яких залежить прийняття на роботу працівника в порядку переведення з одного підприємства на інше. Відповідно до п.4.5. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 директор приймає на роботу і звільняє з роботи заступників, тренерів-викладачів та інших працівників відповідно до законодавства за погодженням із начальником відділу молоді та спорту міської ради. Пунктом 4.3.Статуту Коломийської ДЮСШ №2 встановлено, що на час відсутності директора виконання його обовязків покладаються на працівника ДЮСШ №2, визначеного наказом директора або наказом відділу молоді та спорту міської ради. Відповідно до ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до повноважень міських рад в сфері освіти, належить зокрема управління закладами освіти. Статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлено, що міський голова представляє раду у відносинах із громадянами та забезпечує додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян. Вказаних вимог закону додержано не було, чим також було порушено ч.2ст. 19 Конституції України, відповідно до якої - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Пунктом 1.4. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 встановлено, що ДЮСШ №2 у своїй діяльності керується Конституцією, законами України "Про освіту", "Про позашкільну освіту", "Про фізичну культуру та спорт", актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Івано-Франківської обласної ради, розпорядженнями Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рішеннями Коломийської міської ради та її комітету, розпорядженнями міського голови та Статутом. При цьому захист трудових прав гарантується як нормами національного, так і міжнародного законодавства. Так, відповідно до статті 24 Європейської соціальної хартії, ратифікованоїЗаконом України № 137-У від 14 вересня 2006 року- з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов'язуються визнати: а) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, повязаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. Крім цього, однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статтях5-1та22 КЗпП Україниправовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Відповідно до ч.2ст. 232 КЗпП Українибезпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори про відмову у прийнятті на роботу працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства установи, організації. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро практику розгляду судами трудових споріввстановлено, що при обгрунтованості позову суд рішенням зобовязує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами - з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу. Якщо внаслідок відмови у прийняти на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться стосовно до правил ч.2 ст.235 КЗпП України про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької школи №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті ОСОБА_1 на роботу в порядку переведення та зобов'язання директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї укласти з ним трудовий договір в порядку, встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України є належно обгрунтованими, підтверджені зібраними в справі доказами, тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до норм ст. 235 КЗпП України, слід стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Як вбачається із довідки Івано-Франківської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" № 36 від 29 серпня 2018 року, ОСОБА_1, з 04 січня 2018 року працює в ОДЮСШ "Спартак" на посаді тренера-викладача з вільної боротьби, а тому суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, саме за період з 11 листопада 2016 року до 04 січня 2018 року.
Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 704, 80 гривень.
На підставі викладеного і керуючись Конституцією України , статтями 24, 36, 232, 233, 235 КЗпП України, ст. 81 , 141 , 258 , 264-265 , 268 , 273 , 430 ЦПК України , суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті ОСОБА_1 на роботу в порядку переведення.
Зобов'язати директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї укласти із ОСОБА_1 трудовий договір в порядку, встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України.
Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортнивної школи міста Коломиї (код ЄРДПОУ 40737609, м. Коломия бульвар Лесі Українки, 43, Івано-Франківської області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 листопада 2016 року до 04 січня 2018 року.
Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортнивної школи міста Коломиї (код ЄРДПОУ 40737609, м. Коломия бульвар Лесі Українки, 43, Івано-Франківської області) в дохід держави - 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення в частині зобов"язання укладення трудового договору та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Повне судове рішення складено 17.09.2018 року.
Суддя Бирич Н. В.
Суд | Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2018 |
Оприлюднено | 18.09.2018 |
Номер документу | 76488887 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Беркещук Б. Б.
Цивільне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Беркещук Б. Б.
Цивільне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Бирич Н. В.
Цивільне
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Димашок В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні