Постанова

від 12.09.2018 по справі 688/3925/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 688/3925/16-ц

провадження № 61-22918св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

заявник - головний державний виконавець Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Давидюк Валентина Володимирівна,

боржник -товариство з обмеженою відповідальністю Русь Д,

заінтересована особа - керівник товариства з обмеженою відповідальністю Русь Д ОСОБА_4,

стягувачі: товариство з обмеженою відповідальністю компанія Мелагрейн , товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімічна компанія Вітагро , державне підприємство Державний резервний насіннєвий фонд України , публічне акціонерне товариство Компанія Райз , приватне підприємство Аграрна компанія 2004 , Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області, товариство з обмеженою відповідальністю Традєкс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі судді Купельського А. В., від 08 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року головний державний виконавець Шепетівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Давидюк В.В. звернулась до суду з поданням про обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за зведеним виконавчим провадженням ВП № 49043418.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Босюка В. А., від 18 листопада 2016 року подання головного державного виконавця задоволено. Тимчасово обмежено керівника товариства з обмеженою відповідальністю Русь Д ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за зведеним виконавчим провадженням № 49043418.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у строк, зазначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, заявником не були усунуті недоліки апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд не взяв до уваги положення частини другої статті 377-1 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) та дійшов помилкового висновку про те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має зазначити у апеляційній скарзі всіх осіб, які беруть участь у справі та додавати копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Отже, норма статті 377-1 ЦПК України є спеціальною.

У відзиві (запереченні) на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю Агрохімічна компанія Вітагро просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд правильно повернув апеляційну скаргу боржнику у зв'язку з невиконанням останнім вимог статті 295 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції). Стягувачі у справі є сторонами виконавчого провадження, отже рішення, які приймаються під час виконавчого провадження, впливають на їх права та інтереси.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху та встановлено заявникові строк для подачі уточненої редакції апеляційної скарги із зазначенням всіх осіб, які беруть участь у справі, та надання для них копій апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів.

Підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_4 без руху стало те, що у порушення пункту 3 частини другої, частини п'ятої статті 295 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) у апеляційній скарзі не зазначено стягувачів, їх місцезнаходження, а також не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

На виконання вимог зазначеної ухвали апеляційного суду ОСОБА_4 надіслав заяву від 10 січня 2017 року, в якій зазначив усіх осіб, які беруть участь у справі, у тому числі стягувачів, та надав копії апеляційної скарги у попередній редакції для всіх учасників справи. Саму апеляційну скаргу ОСОБА_4 виправлено не було.

13 січня 2017 року ОСОБА_4 був направлений лист за підписом судді апеляційного суду, в якому було роз'яснено, що для прийняття апеляційної скарги до провадження заявнику необхідно надати уточнену редакцію апеляційної скарги із зазначенням усіх осіб, які беруть у справі, та копії відкорегованої апеляційної скарги для учасників справи.

Зазначений лист було отримано представником ОСОБА_4 за довіреністю 17 січня 2017 року, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 100).

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Постановляючи оскаржену ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що заявником не виконано вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 22 грудня 2016 року - не надано виправлену редакцію апеляційної скарги з її копіями для всіх учасників справи, а тому апеляційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню заявникові .

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення оскарженого судового рішення) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 121 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення оскарженого судового рішення), якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Стаття 377-1 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) виключень із вищенаведених загальних правил не передбачає.

Суд апеляційної інстанції двічі повідомив ОСОБА_4 про необхідність внесення змін до тексту апеляційної скарги з метою її приведення у відповідність до вимог, передбачених чинним на той час процесуальним законодавством. ОСОБА_4 станом на день постановлення оскарженої ухвали - 08 лютого 2017 року вимоги ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року належним чином не виконав, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи та є наслідком процесуальної поведінки заявника, яка не відповідала вимогам ЦПК України. Доводи касаційної скарги щодо того, що заявник не повинен надавати копії апеляційної скарги та зазначати всіх учасників справи у зв'язку з тим, що справа за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України розглядається без виклику чи повідомлення сторін, є необґрунтованими, оскільки апеляційна скарга на судове рішення має бути оформлена відповідно до положень ЦПК України, незалежно від того, яке судове рішення суду першої інстанції оскаржується.

Таким чином доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги (частина сьома статті 185 ЦПК України, 2004 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є.В. Синельников

С.Ф. Хопта

Ю.В. Черняк