Ухвала

від 29.08.2018 по справі 442/7298/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 442/7298/17

провадження № 61 - 41982 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу комунального підприємства Туристичний комплекс Дрогобич на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Туристичний комплекс Дрогобич про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП Туристичний комплекс Дрогобич про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 63 983,16 грн, моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, та судових витрат.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП Туристичний комплекс Дрогобич на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 67 139,28 грн та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. В іншій частині возовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року

апеляційну скаргу КП &quап;Туристичний комплекс Дрогобич - задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року в частині стягнення моральної шкоди скасовано, та в цій частині відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року залишено без змін.

У серпні 2018 року КП &quRo;Туристичний комплекс Дрогобич подано касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі є стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 63 983,16 грн, та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн, яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки КП Туристичний комплекс Дрогобич подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства Туристичний комплекс Дрогобич на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Туристичний комплекс Дрогобич про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя С.П. Штелик