Рішення

від 17.09.2018 по справі 910/8580/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.09.2018Справа №  910/8580/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу          № 910/8580/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат"  (61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46; 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Жовтнева, 101/2) до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайс" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 49, оф. 9) про   стягнення 166 461,82 грн Без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Аромат” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙС” (далі – відповідач) про стягнення 166  461, 82 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 33/12-16 від 05.12.2016, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 166461, 82 грн, з яких 138201, 55 грн основного боргу, 21903, 37 грн пені, 2433,71 грн процентів за користування чужими коштами та 3 923, 19 грн інфляційних втрат. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромат” залишено без руху, встановлено позивачеві  строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом  подання заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати. 16.07.2018 через відділ діловодства суду  від позивача надійшла заява на усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2018, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи №910/8580/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 17.08.2018. 02.08.2018 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову в повному обсязі з тих підстав, що не настав строк оплати товару, оскільки відповідачу позивачем не виставлявся відповідний рахунок. 13.08.2018 від позивача через відділ канцелярії господарського суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивач не погодився з доводами відповідача наведеними у відзиві, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 16.08.2018 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла заява про продовження строку для подання письмових доказів по справі та пояснень до 22.08.2018, оскільки відповідач із матеріалами справи  ознайомився 16.08.2018. 20.08.2018 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшли додаткові пояснення. Згідно з ч. 2     ст. 252 Господарського процесуального кодексу України     розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 4     статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва - ВСТАНОВИВ: Як підтверджено матеріалами справи, 05.12.2016 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено договір № 33/12-16 (далі за текстом – договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов'язання виробляти виключно для покупця та поставляти покупцю на підставі відповідних заявок останнього товари, перелік, асортимент, якісні та інші характеристики, а також ціна яких визначається сторонами в специфікації, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати фактично поставлені у відповідності з поданими заявками товари. Заявки та специфікація є невід'ємною частиною цього договору. Для зручності викладання товари, що поставляються постачальником, в подальшому по тексту іменуються як товар (п. 1.2. договору). У відповідності до п. 2.1.2. договору постачальник зобов'язується поставляти товар на адресу покупця своїми силами та за свій рахунок, у відповідності з погодженими з покупцем заявками, по місцю знаходження складу покупця за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 100, який в подальшому іменується як «територія покупця». Покупець, згідно з п. 2.2., 2.4. договору, зобов'язується заздалегідь направляти постачальнику заявку, в якій відображує всі характеристики товару, в порядку, визначеному договором, та оплачувати вартість належним чином поставленого товару, в порядку передбаченому договором. Відповідно до п. 3.1., 3.2, 3.3., 3.4. договору сторони домовились, що товар поставляється замовнику партіями на підставі направлених постачальнику заявок замовника, в яких визначається асортимент та кількість, загальна вартість та інші характеристики товару в кожній партії; заявки а кожну партію товару оформляються замовником та передаються постачальнику в письмовому вигляді, по факсу або у формі електронного повідомлення, направленого на електронну адресу постачальника; постачальник зобов'язаний в день отримання заявки підтвердити її прийняття шляхом письмового повідомлення замовника, в якості підтвердження прийняття заявки може виступати також рахунок постачальника на здійснення передплати вказаної партії товару; у випадку не направлення постачальником замовнику ні підтвердження про прийняття відповідної заявки в день її отримання, ні повідомлення про неможливість її прийняття в той же строк, така заявка вважається прийнятою постачальником та є для нього обов'язковою. Строк виконання заявки – не більше 30 календарних днів (п. 3.7. договору). Право власності на товар, що поставляється переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної. Датою поставки товару вважається дати підписання накладної покупцем (п. 3.12. договору). Відповідно до п. 5.1. договору товар за договором поставляється за цінами, вказаними в специфікації до договору. Згідно з п. 5.4. договору оплата ціни товару здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, в наступному порядку: 50 % вартості першої партії товару оплачується покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту підтвердження відповідної заявки постачальником в порядку, передбаченому п. 3.3. або 3.4. договору та отримання постачальника рахунку на оплату (п. 5.4.1. договору; інші 50 % вартості першої партії товару (або інша сума, яка визначається виходячи із фактичної кількості поставленого товару – п. 3.19, 3.21 договору) оплачується покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту фактичної поставки цієї партії, підписання сторонами відповідної видаткової накладної на отримання від постачальника рахунку на оплату (п. 5.4.2. договору. Оплата кожної наступної партії товару здійснюється в наступному порядку: 50 % вартості кожної наступної партії товару оплачується покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту підтвердження відповідної заявки постачальником в порядку, передбаченому п. 3.3. або п. 3.4. договору та отримання від постачальника рахунку на оплату (п. 5.4.3. договору); на оплату інших 50 % вартості відповідної партії товару (або іншої суми, яка визначається виходячи з фактичної кількості поставленого товару – п. 3.19, 3.21 договору), покупцю надається відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту фактичної поставки цієї партії, підписання сторонами відповідної видаткової накладної та отримання від постачальника рахунку на оплату. В п. 7.4. договору сторонами  було погоджено, що у випадку невчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Договір вступає в дію з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31.12.2017 (п. 9.1. договору). Договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не пізніше, ніж за один календарний місяць до кінця строку, вказано в п. 9.1. договору, письмово не заявить про припинення його дії (п. 9.2. договору). Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював поставки відповідачу товару обумовленого договором, що в 2018 році у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором та що відповідач листом від 09.02.2018 вих. № б/н гарантував позивачу сплату заборгованості за договором у розмірі 650     201, 55 грн, згідно графіку: до 28.02.2018 у сумі 200     000, 00 грн, до 31.03.2018 у сумі 300     000, 00 грн, до 30.04.2018 у сумі 150     201, 55 грн. Поставка товару за договором позивачем відповідачу, як вбачається із наявних у справі доказів, здійснювалася за видатковими накладними  № Аро-001971 від 29.06.2017 на суму  188     167, 20 грн, № Аро-003239 від 17.10.2017 на суму 226     569, 51 грн, № Аро-003323 від 23.10.2017 на суму 182     098, 44 грн, № Аро-003335 від 24.10.2017 на суму 43     156, 80 грн, № Аро-003420 від 02.11.2017 на суму 47     657, 60 грн та № Аро-003586 від 20.11.2017 на суму 162     552, 00 грн. Належним чином засвідчена копія видаткової накладної № Аро-003586 від 20.11.2017 на суму 162     552, 00 грн, наявна в матеріалах справи. І відповідної копії вбачається, що товар був прийнятий відповідачем у повному обсязі без претензій та зауважень, що засвідчено підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача. За твердженням позивача, станом на 26.06.2018 залишилася частково неоплаченою одна поставка товару, а саме: за видатковою накладною № Аро-003586 від 20.11.2017 на суму 162552, 00 грн. Зокрема, в травні 2018 року (18.05.2018) відповідачем була перерахована оплата за раніше поставлений за договором товар в сумі 50000, 00 грн, 24350, 45 грн з яких були зараховані позивачем у погашення заборгованості за вищевказаною видатковою накладною. За розрахунком позивача, з урахуванням заліку коштів сплачених 18.05.2018, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною № Аро-003586 від 20.11.2017 становить 138     201, 55 грн. Матеріали справи доказів оплати, поставленого по видатковій накладній № Аро-003586 від 20.11.2017 товару в повному розмірі, або в іншому розмірі ніж  24     350, 45 грн,  не містять. Предметом позову у справі є матеріально – правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 138     201, 55 грн основної заборгованості за договором, 21     903, 37 грн пені за період прострочення з 21.12.2017 по 26.06.2018, 2     433, 71 грн 3 % річних за період прострочення з 21.12.2017 по 26.06.2018 та 3     923, 19 грн інфляційних втрат за період прострочення з 21.12.2017 по 26.06.2018. Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Частиною 1     статті 712 Цивільного кодексу України      (далі -         ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2     статті 712 ЦК України     передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до     статті 530 ЦК України     якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності до умов укладеного сторонами договору (п. 5.4.3.) 50 % вартості кожної наступної партії товару оплачується покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту підтвердження відповідної заявки постачальником в порядку, передбаченому п. 3.3. або п. 3.4. договору та отримання від постачальника рахунку на оплату (п. 5.4.3. договору); (п. 5.4.4.) 50 % вартості відповідної партії товару (або іншої суми, яка визначається виходячи з фактичної кількості поставленого товару – п. 3.19, 3.21 договору), покупцю надається відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту фактичної поставки цієї партії, підписання сторонами відповідної видаткової накладної та отримання від постачальника рахунку на оплату. Судом встановлено, що рахунок – фактура № Аро-000774 на поставку товару на суму 162     552, 00 грн був оформлений позивачем 20.11.2017 і був дійсний до сплати до 20.11.2017. При цьому товар за видатковою накладною № Аро-003586 від 20.11.2017 на суму 162     552, 00 грн був поставлений позивачем та отриманий відповідачем також 20.11.2017, а передплата в розмірі 50 % здійснена відповідачем не була. Вказані конклюдентні дії сторін свідчать про зміну умов поставки в частині строків оплати товару, без визначення нового строку. Відповідно до положень ст. 692 ЦК України  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10). Викладене зокрема спростовує доводи відповідача що строк виконання зобов'язань за договором не настав. Враховуючи вищезазначене отримавши 20.11.2017 товар за договором, з урахуванням здійснених сторонами конклюдентних дій щодо строків оплати товару та приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, поставлений по видатковій накладній № Аро-003586 від 20.11.2017 на суму 162     552, 00 грн товар, відповідач був зобов'язаний сплатити 21.11.2017. Поставлений товар був сплачений відповідачем частково на суму 24     350, 45 грн 18.05.2018. Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано. В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 138     201, 55 грн (162     552, 00 - 24     350, 45 = 138     201, 55) відповідачем суду не надано. Щодо наданих відповідачем платіжних доручень до матеріалів справи, то судом враховано, що відповідні платіжні доручення підтверджують оплату по договору до 18.05.2018 включно, і не спростовують викладеного позивачем.   Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 138     201, 55 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 692 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 138     201, 55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі за текстом - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадку невчасної оплати вартості товару, згідно п. 7.4. договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за період прострочення з 21.12.2017 за несвоєчасну оплату поставленого 20.11.2017 товару  та визнано арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно визначений початок періоду прострочення відповідача та не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України. Так, період прострочення відповідача становить з 21.11.2017 по 21.05.2018, а розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 21.12.2017 (початок періоду визначений позивачем) по 21.05.2018 становить, за розрахунком суду,  21682, 75 грн.   Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625  ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2     433, 71 грн трьох відсотків річних та 3     923, 19 грн індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 21.12.2017 по 26.06.2018. Згідно ст. 229 ГК України та ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі  (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що позивачем правильно здійснено  розрахунок 3 % річних. Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем арифметично не правильний, проте оскільки сума інфляційних втрат розрахована судом виявилася більшою за суму визначену позивачем, відповідні вимоги задовольняються судом за розрахунком позивача. Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг у розмірі 138     201, 55 грн, пеня за порушення строків оплати в розмірі  21     682, 75  грн, 3 % річних у розмірі 2     433, 71  грн та 3     923, 19 грн інфляційних втрат.   Відповідно до     ст. 129 Господарського процесуального кодексу України     витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайс" про стягнення 166 461,82 грн задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайс" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 49, оф. 9; ідентифікаційний код 40947281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромат"  (61004, м. Харків, вул. Катерининська, 46; 62461, Харківська обл., м. Південне, вул. Жовтнева, 101/2; ідентифікаційний код 30226021) основний борг у розмірі 138 201 (сто тридцять вісім тисяч двісті одна) грн 55 коп., пеню в розмірі 21 682 (двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн 75 коп., 3 % річних у розмірі 2 433 (дві тисячі чотириста тридцять три) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 3     923 (три тисячі дев'ятсот двадцять три) грн 19 коп. та 2 493 (дві тисячі чотириста дев'яносто три)  грн 62 коп. судового збору. 3.  В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення  220, 62 грн пені – відмовити. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 17.09.2018. Суддя                                                                                                    Г.П. Бондаренко