Ухвала

від 18.09.2018 по справі 15/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.09.2018 Справа № 15/21

м. Полтава

За заявою вх. № 8299 від 06.09.2018 року Обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (вул. Соборності, 19, м. Полтава, 36020) про виправлення описки в судовому рішенні від 08.12.2009 року та в наказі суду від 21.12.2009 року в справі № 15/21 -

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава» , вул. Котляревського, 1/27, м. Полтава, 36014

до Корпорації "Полтавабудінвест", вул. Кагамлика, 35В, м. Полтава, 36008 (юридична адреса вул. Панянка, 26, м. Полтава, 36022)

про стягнення грошових коштів.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від заявника (позивача): ОСОБА_1, дов. № 19/12/121 від 22.02.2018 року

від боржника (відповідача): відсутні

Суть заяви: Розглядається заява Обласного відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про виправлення описки в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення від 08.12.2009 року та в наказі суду від 21.12.2009 року в справі № 15/21.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що предметом розгляду по справі №15/21 були вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 754 035,35 грн. згідно Кредитного договору № 11-КР від 05.03.2008 року, з яких: 1 572 450,33 грн. - заборгованість за кредитом; 127 529,55 грн. - проценти за користування кредитом в період з 01.02.2009 року по 16.08.2009 року; 37 798,30 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.02.2009 року по 16.08.2009 року; 16 257,17 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 02.02.2009 року по 16.08.2009 року.

Також у заяві вказує на те, що у прийнятому рішенні від 08.12.2009р. по справі № 15/21 господарським судом було взято до уваги, що Київським міжобласним апеляційним господарським судом у постанові від 21.05.2009 року по справі № 19/7 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Полтава" до Корпорації "Полтавабудінвест" про стягнення 188 374,11 грн., було встановлено той факт, що 05.03.2008 року між сторонами було укладено Кредитний договір № 11-КР (далі -Кредитний договір), а 21.03.2008 року укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 11-КР.

Відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 258 923 доларів США на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору, кредит надається з наступним цільовим призначенням: конвертування кредитних коштів в національну валюту для придбання 2-х автомобілів. Кредит надається банком позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку для продажу на міжбанківському валютному ринку України та зарахування гривневого еквіваленту продажу кредитних коштів в доларах США на поточний рахунок позичальника в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Полтава" для подальшого використання у відповідності з цільовим призначенням кредиту - п. 3.1 Кредитного договору. Розпорядженням бухгалтерії № 65 від 05.03.2008 року та за платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 05.03.2008 року з позичкового рахунку відповідача було перераховано 258923 доларів США для продажу валюти на міжбанківській валютній біржі. Відповідно до виписки банку від 05.03.2008 року за продану валюту на поточний рахунок відповідача було зараховано 1 307 567,15 грн.

Зазначені вище обставини, встановлені Київським міжобласним апеляційним господарським судом у постанові від 21.05.2009 року по справі № 19/7, були визнані господарським судом такими, що не підлягають доказуванню під час розгляду справи №15/21 за участю тих самих сторін відповідно до ст.35 ГПК України.

Заявник посилається на те, що оскільки пред'явлення позову, який був предметом розгляду по справі № 15/21, відбулося на підставі умов Кредитного договору, за яким відповідачу надавалися кошти в іноземній валюті, в мотивувальній частині рішення слід було навести розрахунки із зазначенням іноземної валюти та еквіваленту в українській валюті за курсом НБУ, а відсутність таких відомостей вважає опискою суду.

Посилання на обставини, які б свідчили про наявність описки в резолютивній частині прийнятого по справі рішення, в поданій заяві не зазначені.

На думку заявника, суд помилково не зазначив в прийнятому рішенні розмір боргу в іноземній валюті з врахуванням гривневого еквівалента згідно офіційного курсу НБУ, який був зазначений позивачем у довідці від 07.12.2009р., тому він просить виправити описки як в мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення від 08.12.2009р. по справі №15/21, зазначивши в мотивувальній частині рішення після слів Таким чином до стягнення підлягає та в резолютивній частині рішення після цифр 09331069 (тобто після реквізитів та коду ЄДРПОУ позивача) про стягнення на користь позивача 202 923,00 дол.США заборгованості за кредитом, 8741,02 дол. США процентів за користування кредитом, 4877,83 дол. США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2097,97 дол. США пені за несвоєчасне погашення процентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.08.2009 року становить: .

Також заявник зазначає в заяві, що при виправленні наявної, на його думку, описки в рішенні суду, рішенням суду буде відповідно до фактичних обставин встановлено суму заборгованості, щодо якої виник спір та яка підлягає примусовому стягненню з відповідача.

З тих же підстав заявник просить виправити описку в наказі від 21.12.2009р., виданому на виконання рішення.

Під час розгляду поданої заяви господарським судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки.

Частина 1 ст.328 ГПК України передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.17 постанови пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Як свідчить зміст поданої позивачем позовної заяви, яка була предметом розгляду по справі (а.с.2-4), позивачем заявлялися позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача, що виникла на підставі укладеного між сторонами 05.03.2008 року Кредитного договору № 11-КР, в розмірі 1 754 035,35 грн., тобто заявлялись вимоги саме про стягнення боргу в національній валюті України, а не в доларах США.

Позовна заява містить визначену позивачем ціну позову - 1 754 035,35 грн., а в прохальній частині позовної заяви позивачем зазначена вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 754 035,35 грн. без зазначення еквіваленту вказаної суми в доларах США.

Таким чином, предметом заявлених позовних вимог було стягнення заборгованості в грошовій сумі, вираженій в національній валюті України, і саме такі позовні вимоги, заявлені позивачем, були задоволені судом шляхом прийняття відповідного рішення.

При прийнятті рішення господарським судом були враховані обставини, встановлені Київським міжобласним апеляційним господарським судом у постанові від 21.05.2009 року по справі № 19/7 за участю тих же самих сторін, предметом розгляду по якій були вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 188 374, 11 грн. за інший період за тим же самим Кредитним договором № 11-КР від 05.03.2008 року.

Як зазначено у вказаній постанові (а.с.35-36), господарський суд Полтавської області, відмовляючи в задоволенні позову по справі №19/7, виходив з того, що кредитним договором не передбачено погашення заборгованості в національній валюті, а тому позивач повинен був заявляти вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору в доларах США.

В постанові також зазначено, що колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи, не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Також вказаною постановою встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Як зазначила судова колегія КМАГС в постанові, згідно ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Із змісту ч. 2 ст. 533 ЦК України вбачається, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З матеріалів справи та акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем вбачається, що сума заборгованості в гривнях по кредитному договору визначалася за офіційним курсом долара США на день платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем в підтвердження суми заборгованості в національній валюті були подані докази офіційного курсу НБУ на час нарахування заборгованості за кредитним договором та акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, що підтверджує заборгованість по кредитному договору в національній валюті та визнання її сторонами, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог на підставі висновку про зобов'язання відповідача повернути кредитні кошти саме доларами США.

Таким чином, виходячи з обставин, які були встановлені постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року по справі № 19/7 за участю тих же самих сторін, а також враховуючи предмет заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 754 035,35 грн., доводи заявника про наявність описки в рішенні від 08.12.2009р. по справі № 15/21 є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що за змістом абзацу третього частини другої ст.84 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), при задоволенні позову в резолютивній частині рішення має вказуватися розмір сум, що підлягають стягненню.

Зазначена норма не містила в собі вимоги до суду зазначати в рішенні еквівалент грошових сум, які стягуються з відповідача в національній валюті, відносно до долара США або до іншої валюти.

Як було зазначено вище, позивачем в позовній заві були висунуті вимоги про стягнення боргу саме в гривнях. Вказані вимоги були визнані судом обґрунтованими в розмірі 1 572450,33 грн. - заборгованості за кредитом; 67 734,14 грн. - процентів за користування кредитом в період з 01.05.2009 року по 16.08.2009 року; 37 798,30 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.02.2009 року по 16.08.2009 року; 16 257,17 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 02.02.2009 року по 16.08.2009 року, що відображено в мотивувальній частині рішення по справі.

Саме такі суми зазначені судом і в резолютивній частині рішення по справі та у наказі, виданому на його виконання, що свідчить про необґрунтованість доводів заявника щодо наявності описки як в мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення, а також, відповідно, і в наказі суду, виданому на виконання такого рішення.

Суд констатує, що викладене в заяві прохання виправити описку в рішенні та наказі є спробою заявника змінити суть прийнятого по справі рішення про стягнення з відповідача заборгованості в певній грошовій сумі, вираженій в національній валюті України, та фактично є намаганням стягнути з відповідача за раніше прийнятим по справі № 15/21 судовим рішенням заборгованість в іншій валюті - доларах США, в той час як в позовній заяві, що була предметом розгляду по даній справі не заявлялися позовні вимоги про стягнення з відповідача доларів США, такі вимоги не були предметом судового розгляду, і стосовно таких вимог судове рішення не приймалося.

В поданій заяві заявник посилається на те, що більша частина заборгованості, стягнута з відповідача рішенням від 08.12.2009р. по справі № 15/21 залишається непогашеною. В той же час, суд звертає увагу, що втрати кредитора від зміни курсу національної валюти України до долару США у випадку несвоєчасного виконання боржником зобов'язання з погашення кредиту, який був наданий в іноземній валюті, є збитками кредитора, питання про можливість стягнення яких може бути вирішене в судовому порядку за результатами розгляду відповідного позову до боржника.

Враховуючи викладене, суд вважає подану заяву необґрунтованою, тому вона задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись статтями 234, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні від 08.12.2009 року та в наказі суду від 21.12.2009 року в справі № 15/21 відмовити.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.