Рішення

від 10.09.2018 по справі 807/1934/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2018 року м. Ужгород№ 807/1934/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області - представник ОСОБА_1;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продтоварів" - представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продтоварів" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (90400, м. Хуст, вул. Духновича, 17, Іршавського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 39594268) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продтоварів" (90100, м. Іршава вул. Шевченка, 70, Іршавського району, Закарпатської області, ідентифікаційний код 00412139), якою просить суд: "1. Прийняти рішення про погашення за рахунок стягнення коштів з рахунків, готівкових коштів ТОВ "Іршавський завод продтоварів" м. Іршава, вул. Шевченка, 70, Іршавського району, Закарпатської області, ідентифікаційний код 00412139 податковий борг по земельному податку - 28143,47 грн.; 2. Звільнити Хустську ОДПІ від сплати судового збору; 3. У разі неможливості звільнення від сплати судового збору відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі; 4. Справу розглядати без участі представника на підставі наявних документів".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що станом на 24 листопада 2016 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 28143,47 грн., - земельний податок (21506,74 грн. - основний платіж, та 6636,73 грн. - пеня). Вказана сума податкового боргу виникла, як зазначає позивач, на підставі податкового розрахунку земельного податку, № НОМЕР_1 від 17 лютого 2016 року платником податків самостійно нараховано 10753,37 грн. з терміном сплати 30 вересня 2016 року, 10753,37 грн. з терміном сплати 30 жовтня 2016 року, однак відповідачем не було сплачено самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку. Позивач вказує, що у зв'язку з несплатою податкового боргу відповідачу нараховано пеню в сумі 6636,73 грн..

В своїх запереченнях відповідач просив суд у позові відмовити повністю з наступних підстав. Зокрема, вказав, що відповідачем не було отримано податкову вимогу про сплату податкового боргу, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідача такої, а тому у позивача відсутнє право звернення суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Скраль Т.В., та відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів № 2 від 17 лютого 2017 року справу передано для повторного автоматичного розподілу справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року справу передано на розгляд головуючому судді Гаврилко С.Є..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року дану адміністративну справу було призначено до попереднього судового засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року було закінчено підготовче провадження i призначено дану справу до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у зв'язку із зверненням сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, провадження у даній справі було зупинено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року було поновлено провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у зв'язку із зверненням сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, провадження у даній справі було зупинено до 15 квітня 2018 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року було поновлено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити вповному обсязі з підстав наведених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП відповідача включено до реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, код ЄДРПОУ 00412139, місцезнаходження: 90100, м. Іршава, вул. Шевченка, 70, Іршавського району, Закарпатської області (а.с.а.с. 13-16).

Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 56 пункту 56.11 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 286 пункту 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у пор жому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за остатнім календарним днем податкового (звітного) місяця (стаття 287 пункт 287.3 ПКУ).

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 30 вересня 2016 року по 24 листопада 2016 року за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку в розмірі 21506,74 грн., в тому числі пеня 6636,73 грн. (а.с. 7).

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з земельного податку, що сплачується юридичною особою в сумі 21506,74 грн., в тому числі пеня 6636,73 грн., яка підлягає стягненню (а.с.а.с. 8, 114-131).

Відповідно до статті 129 пункту 4 ПК України грошовими зобов'язаннями визначеними підпунктами 129.1.1 та 129.1.2. пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), на в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Контролюючим органом було нараховано пеню в загальній сумі 6636,73 грн. за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно зі статтею 59 пунктом 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 1 пункту 1.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2181-ІІІ ), чинного на момент формування першої та другої податкових вимог, податкове зобов'язання платника податків - це зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.4.1 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 пункту 6.2 підпунктів 6.2.1-6.2.3 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до статті 6 пункту 6.2 підпункту 6.2.4 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, процедура примусового стягнення податкового боргу передбачала надсилання податковим органом платникові податків першої податкової вимоги, а у разі непогашення суми податкового боргу, визначеного у першій податковій вимозі, у встановлені строки - другої податкової вимоги.

Згідно податкової вимоги від 31 березня 2009 року № 1/94 та податкової вимоги від 05 травня 2009 року № 2/121, що були долучені позивачем до позовної заяви, на підтвердження вручення відповідачеві таких з метою погашення податкового боргу, судом встановлено, що з їх змісту не можливо встановити факт вручення саме відповідачеві вказаних податкових вимог, оскільки в графі "податкову вимогу отримав" зазначено лише підпис і дата, позаяк на виконання вимог статті статті 6 пункту 6.2 підпункту 6.2.4 Закону України 2181-ІІІ податкова вимога вважається врученою юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (а.с. 10). Із корінців вказаних вимог суд не можу зробити висновок про те, що вимоги були вручені посадовій особі юридичної особи (відповідачеві) під розписку. Вказані реквізити повинні забезпечити можливість, зокрема у даному випадку, суду пересвідчитись, що дійсно податкова вимога (вимоги у відповідності до Закону України 2181-ІІІ) вручені саме посадовій особі юридичної особи і про що повинен свідчити відповідна розписка (підпис) такої посадової особи із зазначенням посади.

Таким чином, матеріали подані позивачем не містять доказів дотримання контролюючим органом вказаних вимог Закону України № 2181-ІІІ, вручення податкових вимог саме відповідачу, чим порушено вимоги щодо порядку надіслання (вручення) податкових вимог та відповідно до вимог статті 6 пункту 6.2 підпункту 6.2.4 ЗаконуУкраїни № 2181-ІІІ, податкові вимоги вважаються такими, що не були вручені.

Відтак, податкові вимоги вважаються такими, що не були надіслані (вручені) відповідачеві.

У відповідності до статті 95 пунктів 95.1 та 95.2 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином законодавцем пов'язано можливість стягнення коштів та продаж майна платника податків лише у разі, якщо такому платнику податків надіслано (вручено) податкову вимогу і після цієї події минуло не менше 60 календарних днів.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскільки контролюючим органом не дотримано обов'язкової процедури щодо надсилання (вручення) податкових вимог, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивачем не надано доказів направлення податкової вимоги відповідачу, а ні в порядку, передбаченому Закону України 2181-ІІІ, а ні в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року, а тому, суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу з відповідача, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, судом встановлено, що відповідачем погашено суму податку за землю,тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Духновича, 17, Код ЄДРПОУ 39594268) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продтоварів" (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Шевченка, 70, Код ЄДРПОУ 00412139) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 10 вересня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду у повному обсязі було складено 18 вересня 2018 року.

СуддяОСОБА_3