Ухвала

від 17.09.2018 по справі 1540/4675/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4675/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Підприємства Трансшип у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаїській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відподальністю Управління морської безпеки , Приватного акціонерного товариства Морський регістр судноплавства в Україні про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 23.08.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства Трансшип у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаїській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відподальністю Управління морської безпеки , Приватного акціонерного товариства Морський регістр судноплавства в Україні про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 23.08.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 160 КАС України.

Згідно ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру другого відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що після проведення ІКДП перевірки судна Greendale 23.08.2017 року, позивач апеляційною скаргою № 1809-TR/01 від 18.09.2017 року ініціював процедуру несудового оскарження результатів перевірки, як це передбачено Меморандумом від 07.04.2000р., однак Укртрансбезпека лише листом № 10054/03/15-17 від 01.12.2017р. відмовила у задоволенні скарги. Однак, для підготовки відповіді-відписки чиновникам знадобилось більше 2 місяців, хоча законодавство відводить на це лише 10 днів (п. 2.5.4 Правил № 545 від 17.07.2003р.).

Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Мельник проти України , заява № 23436/03, рішення від 28.03.2006 року, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У той же час такі правила в цілому або їх засосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 - VIII, с. 3255, параграф 45).

Відповідно п. 101, 102 рішення ЄСПЛ у справі Новоселецький проти України , заява № 47148/99, рішення від 22.02.2005 року, у кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення Спорронг та Лонрот проти Швеції , від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п. 69). Щоб оцінити поведінку держави щодо дотримання статті 1 Протоколу № 1, Суд має зробити повне дослідження різних інтересів у справі, беручи до уваги, що ціль Конвенції полягає в захисті прав, які є очевидними та вагомими . Суд повинен встановити наявність спірної ситуації. Дійсно, коли питання суспільної користі виникає у справі, державні органи влади повинні реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю (див. рішення Васілеску проти Румунії , Бейлер проти Іспанії .

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

При цьому, суд зазначає, що поважність причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення тощо.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Відтак, позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено наявності поважності причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що позивач звернулись з даним позовом після закінчення встановленого законом шести місячного строку звернення до суду, і підстави викладені позивачем у клопотанні про поновлення строків звернення до суду не визнаються судом поважними, таку позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для звернення до суду із заявою щодо поновлення пропущеного строку з інших підстав.

Водночас, суд роз'яснює, що за правилами частини другої статті 123КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути позивачу шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру другого відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного з обґрунтуванням інших підстав для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Підприємства Трансшип у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Миколаїській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відподальністю Управління морської безпеки , Приватного акціонерного товариства Морський регістр судноплавства в Україні про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 23.08.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Тарасишина