Постанова

від 11.09.2018 по справі 826/86/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/86/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

судді Арсірій Р.О., Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аспел до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №З-1312/1-10/10-16/1312/09/01 та №З-1312/2-10/10-15/1312/09/01.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не здійснював будівельних робіт на об'єкті будівництва, оскільки замовником не виконано зобов'язання за договором генпідряду, сума авансу не була сплачена, а документи не надані, тому позивач не розпочав виконання будівельних робіт.

Вказане свідчить про відсутність порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №З-1312/1-10/10-16/1312/09/01 та №З-1312/2-10/10-15/1312/09/01.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивачем було порушено вимоги статтей 34 та 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оскільки під час проведення перевірки було встановлено, що будівельні роботи з будівництва виробничого корпусу заводу по виробництву гранітних та мармурових виробів з адміністративно-офісними приміщеннями виконані без документу, який дає право на виконання будівельних робіт.

Вказані роботи були розпочаті до реєстрації та отримання декларації про початок будівельних робіт.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2016 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено Акт від 29 листопада 2016 року (а.с. 77-78).

Згідно вказаного Акту перевірки за результатами перевірки об'єкта Нове будівництво заводу по виробництву гранітних та мармурових виробів з адміністративно-офісними приміщеннями по вул. Броварській в смт. Велика Димерка в Броварському районі Київської області (далі по тексту - об'єкт будівництва) встановлено, що відповідно до договору підряду від 2016 року генеральним підрядником на будівництві об'єкта визначено ТОВ Аспел .

Перевіркою встановлено зокрема, що будівельні роботи з будівництва виробничого комплексу заводу з виробництва виконані гранітних та мармурових виробів з адміністративно-офісними приміщеннями виконані без документа, що надає право на виконання будівельних робіт чим порушено статтю 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Будівельні роботи виконані без оформлення виконавчої документації - актів на закриття прихованих робіт, журналів робіт, виконавчих схем тощо, порушено вимоги пункту 1.17 ДБН А 3.1.5-2009 Організація будівельного виробництва .

У подальшому, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №3-1312/1-10/10-16/1312/09/01, якою ТОВ Аспел визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 144 000 грн (а.с. 11-14).

Крім того, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №3-1312/2-10/10-15/1312/09/01, якою ТОВ Аспел визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 28 800 грн. (а.с. 8-10).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності доказів того, що ТОВ Аспел виконувало будівельні роботи на спірному об'єкті будівництва, вказане свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, як наслідок постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №3-1312/1-10/10-16/1312/09/01 та №3-1312/2-10/10-15/1312/09/01 є протиправними та підлягають скасуванню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до статті 10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

При цьому, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

У відповідності до частин першої-другої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Пункт 1.17 ДБН А 3.1.5-2009 Організація будівельного виробництва визначає, що на кожному об'єкті будівництва належить:

1) вести загальний журнал робіт за формою, згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюють за погодженням із замовником та виконавцями робіт, - за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4;

2) складати акти на закриття прихованих робіт за формою додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою додатку М;

3) складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;

4) оформляти іншу виробничу документацію, передбачену іншими нормативними документами;

5) оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням або змінам в них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником;

6) вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об'єкта, до прийняття його в експлуатацію скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно з Положенням про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури , а також енергетичний паспорт будинку, який підтверджує відповідність показників енергетичної ефективності споруди, в тому числі - її теплової ізоляції, вимогам ДБН В.2.6-31.

Разом з тим, до відповідальності за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт може бути притягнуто тільки тих суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У відповідності до абзацу четвертого пункту 4, пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

- ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на викладене, слід встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ТОВ Аспел , що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що будівельні роботи на спірному об'єкті будівництва виконувались саме ТОВ Аспел .

При цьому, позивач категорично заперечує свою участь у виконанні будівельних робіт на об'єкті з будівництва виробничого комплексу заводу з виробництва виконані гранітних та мармурових виробів з адміністративно-офісними приміщеннями, та вказує, що генпідрядник не виконав умови договору генпідряду щодо сплати авансу та надання дозвільних документів, у зв'язку із чим ТОВ Аспел не розпочало виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що за договором генпідряду на будівництво об'єкта Нове будівництво заводу по виробництву гранітних та мармурових виробів з адміністративно-офісними приміщеннями по вул. Броварській в смт. Велика Димерка в Броварському районі Київської області від 20 вересня 2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, ТОВ Аспел є генпідрядником, а ОСОБА_3 - замовником (а.с. 15-28).

Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору генпідрядник приступає до виконання робіт за договором після переказу на його рахунок авансу в сумі 100 000 грн замовником та після передачі генпідряднику нотаріально завірених копій дозвільних документів.

Проте, у матеріалах справі відсутні документи, які б підтверджували обставини того, що позивач, як генпідрядник, приступив до виконання будівельних робіт.

Листом від 30.09.2016 №30-09-2011 позивач звернувся до ОСОБА_3 з вимогою про необхідність перерахування авансу та надання дозвільної документації згідно умов договором генпідряду на будівництво об'єкта від 20.09.2016 (а.с. 54).

ОСОБА_3 листом повідомила позивача про необхідність укладення додаткової угоди до договору генпідряду на будівництво об'єкта від 20.09.2016 щодо перенесення стоків виконання робіт (а.с. 53).

11 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору генпідряду від 20.09.2016, за умовами якої роботи на об'єкті будівництва розпочинаються з 30 травня 2017 року по 31 грудня 2017 року (а.с. 52).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Таким чином, за відсутності доказів того, що ТОВ Аспел виконувало будівельні роботи на спірному об'єкті будівництва, вказане свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил та за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Посилання апелянта на матеріали фотофіксації до акта перевірки колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не підтверджують виконання будівельних робіт саме з боку ТОВ Аспел .

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 грудня 2016 року №З-1312/1-10/10-16/1312/09/01 та №З-1312/2-10/10-15/1312/09/01 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено: 17 вересня 2018 року.