Ухвала

від 17.09.2018 по справі 826/2263/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 вересня 2018 року Справа № 826/2263/18

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю С.ГРУП до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю С.ГРУП звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України:

- № 540513/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 14.12.2017р.;

- № 540515/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 22 від 14.12.2017р.;

- № 540517/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 14.12.2017р.;

- № 540516/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 14.12.2017р.;

- № 540521/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 14.12.2017р.;

- № 540523/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 14.12.2017р.;

- № 540522/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 24 від 14.12.2017р.;

- № 540518/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 14.12.2017р.;

- № 540520/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 26.12.2017р.;

- № 540519/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 28 від 26.12.2017р.;

- № 540512/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 26.12.2017р.;

- № 540514/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 26.12.2017р.;

- № 540524/39170318 від 05.01.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 26.12.2017р. винесені комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

2. зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 14, № 15, № 16, № 17, № 21, № 22, № 23, № 24 від 14.12.2017р. та № 26, № 28, № 25, № 27, № 29 від 26.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2018 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України Про Державний бюджет на 2018 рік станом на 01.01.2018 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму 1762,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" , у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що позовні вимоги включають в себе тринадцять вимог немайнового характеру, решта вимог є похідними, а тому судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 1762,00x13=22906,00 грн., а розмір судового збору за подання апеляційної скарги - 22906,00x150%=34359,00 грн .

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було.

При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга - без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Крім того, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи заявника клопотання, вважаю за необхідне визнати зазначені ним підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити пропущений строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити йому такий строк.

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 34359 (тридцять чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/2263/18 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність правових підстав для відстрочення/розстрочення апелянту сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя - доповідач О.В. Епель