Постанова

від 12.09.2018 по справі 826/6441/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6441/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Карпушової О.В., Пилипенко О.Є.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника апелянта

та відповідача: Глобенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу ЖБК Святошинський захисник до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив ЖБК Святошинський захисник (далі - Позивач, ОК ЖБК Святошинський захисник ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі - Відповідач, Київський голова) у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київського голови щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо не опублікування рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua);

- зобов'язати Київського міського голову Кличка Віталія Володимировича підписати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

- зобов'язати Київського голову опублікувати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua);

- зобов'язати Київського голову в розумний строк надати ОК ЖБК Святошинський захисник належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

- зобов'язати Київського голову надати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника апелянта та відповідача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню в частині, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, яке відбулось 08.12.2016 року, першочергово розглянуто проект та прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357).

20 березня та 13 квітня 2017 року ОК ЖБК Святошинський захисник звертався до відповідача з проханням надати належним чином оформлену копію прийнятого рішення.

Листом від 27 березня 2017 Департамент земельних ресурсів Київської міської ради повідомив позивачу про те, що рішення, зареєстровано у встановленому порядку до Департаменту не надходило.

Листом від 18 квітня 2018 року позивача повідомлено, що рішення підготовлено та передано на підпис Київському місткому голові Кличку В.В. відповідно до Регламенту Київської міської ради.

Тобто, станом на момент звернення до суду, належним чином оформленої копію рішення позивачу надано не було, що унеможливлює початок розробки проекту землеустрою. Окрім того, прийняте рішення не було опубліковано і на офіційному веб-сайті відповідача.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Відповідно до ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до положень Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 7 липня 2016 року № 579/579 Київської міської ради I сесії VIII скликання, регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.

Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, Законами України Про місцеве самоврядування в України , Про столицю України - місто-герой Київ , Про статус депутатів місцевих ради , іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва (стаття 1 Регламенту Київської міської ради) (далі - Регламент).

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 9 ЗК України, яка кореспондується з нормами частини першої статті 122 ЗК України визначено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частинами 1-2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Київський міський голова, відповідно до ст.13 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ та ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста та здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до п. 1 ст. 37 Регламенту рішення Київради вважається прийнятим, якщо на пленарному засіданні за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Київради, окрім випадків, передбачених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу Київради включається Київський міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Київради, і враховується його голос.

Статтею 42 Регламенту передбачено оформлення рішень Київради.

Так, на пленарному засіданні Київради працівники секретаріату Київради фіксують усі пропозиції, зауваження і поправки до проектів рішень Київради, що озвучені та проголосовані на пленарному засіданні Київради.

Текст рішення, прийнятий Київрадою, оформляється управлінням організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для підпису Київським міським головою.

Тексти рішень Київради оформлюються з урахуванням пропозицій, зауважень і поправок, які були прийняті на пленарному засіданні Київради та зафіксовані у стенограмі.

Рішення Київради для підпису Київським міським головою готується на номерному бланку рішення Київради.

На зворотному боці останньої сторінки рішення Київради друкуються посади, прізвища та ініціали осіб, які завізували рішення Київради.

Рішення Київради перед їх підписанням Київським міським головою візуються:

1) заступником міського голови - секретарем Київради;

2) начальником управління правового забезпечення діяльності Київради;

3) начальником управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради.

Додатки (якщо вони є) до рішення Київради на зворотному боці кожного аркуша додатка візують відповідальні працівники секретаріату Київради.

Додатки (якщо вони є) до рішень Київради про бюджет міста Києва та про Програму економічного і соціального розвитку міста Києва на зворотному боці кожного аркуша додатка також візують відповідальні працівники виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Після підписання рішення Київради Київським міським головою управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради присвоює йому номер.

Відповідно до ст. 44 Регламенту, рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене Київським міським головою і внесене на повторний розгляд Київради з обґрунтуванням зауважень. Відповідне повідомлення про зупинення рішення Київським міським головою розміщується на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) не пізніше наступного дня після зупинення рішення.

Київрада зобов'язана на наступному пленарному засіданні, але не пізніше ніж через чотирнадцять днів після повідомлення про зупинення рішення Київським міським головою, повторно розглянути рішення. Якщо Київрада відхилила зауваження Київського міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів депутатів Київради від загального складу Київради, воно набирає чинності.

Якщо рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).

Рішення Київради, що мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї ст. 44 Регламенту. Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик" не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Контроль за офіційним оприлюдненням рішень Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради.

За письмовим зверненням до Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради депутат Київради у п'ятиденний строк має право отримати завірену печаткою секретаріату Київради копію оформленого та підписаного згідно з цим Регламентом оригіналу рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради.

Копія рішення Київради надається на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

З долученої позивачем до матеріалів справи стенограми пленарного засідання Київської міської ради вбачається, що 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357).

Відомості щодо зупинення вказаного рішення Київським міським головою у п'ятиденний строк з моменту його прийняття не надано, та не спростовано відповідачем, або апелянтом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою мало б бути підписане Київським міським головою та оприлюднено не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).

З долученого до матеріалів справи листа Департаменту земельних ресурсів від 18 квітня 2017 року вбачається, що лише у квітні 2017 року рішення підготовлено та передано на підпис Київському міському голові відповідно до Регламенту Київської міської ради.

Таким чином, Київським головою рішення не було підписано більше чотирьох місяців, що підтверджується долученими до матеріалів справи листами Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради, що суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції, ані апелянтом, ані відповідачем не надано доказів підписання Київським головою рішення в строк передбачений нормами чинного законодавства, а саме: ст. 44 Регламенту.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Київського голови щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

Разом з тим, відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді визначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовими завданнями якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Окрім того, в пункті 14 листа Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання, а не приймати рішення, оскільки суд не наділений такими повноваженнями.

Із системного аналізу вищевикладеного слідує, що підписання чи не підписання відповідачем рішення є його дискретними повноваженнями.

За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання Київського міського голову Кличка В.В. підписати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови Кличка В.В. щодо не опублікування рішення та зобов'язання опублікувати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК "Святошинський захисник" на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua), оскільки відповідно до пункту 4 статті 44 Регламенту контроль за офіційним оприлюдненням рішень Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради. Вказані повноваження не покладаються на Київського міського голову.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За змістом правових положень адміністративного судочинства правом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення наділені суди усіх інстанції, якщо вони приймають відповідне рішення в даній справі.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт - це право суду , яке реалізується під час прийняття рішення у справі, між тим в даному випадку зазначені вимоги не були задоволені судом першої інстанції.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання Київської міської ради надати позивачу належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Крім того, п.3 ч. 3 ст. 317 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по справі є Київський міський голова Кличко Віталій Володимирович.

Між тим, позовні вимоги до Київської міської ради позивачем не заявлялись, а судом першої інстанції Київська міська рада не залучалась.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Київської міської ради надати позивачу належним чином оформлену копію рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) .

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в даному випадку Київським головою, не спростовано бездіяльність, яка встановлена судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення в частині зобов'язання Київської міської ради надати позивачу належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08.12.2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в зазначеній частині скасувати.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року в частині зобов'язання Київської міської ради надати обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання - скасувати.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

О.Є. Пилипенко