Постанова

від 13.09.2018 по справі 820/1960/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

Суддя-доповідач: Мінаєва О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1960/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Творчі майстерні-Спадщина" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. по справі № 820/1960/18 суддя Котеньов О.Г., м. Харків

за позовом приватного підприємства "Творчі майстерні-Спадщина"

до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Творчі майстерні-Спадщина" ( надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000641213, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що посадовою особою Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, яка надана до Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області приватним підприємством Творчі майстерні - Спадщина , код за ЄДРПОУ 34390726.

За результатами проведення перевірки складено акт від 14.12.2017 № 24633/20-40-12-13-20/34390726 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту, зокрема, встановлено, що приватним підприємством Творчі майстерні - Спадщина занижена сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017 року за нежитлові приміщення за адресами м. Харків, вул. 23 - го Серпня, буд. 27, загальною площею 2863 кв. м. та м. Харків, вул. Культури, буд. 9-а, загальною площею 696,80 кв. м. у розмірі 73094,56 грн, чим порушено пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі висновків акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000641213 від 04.01.2018, відповідно до якого за порушення пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на суму 91368,20 грн, в тому числі за основним платежем 73094,56 грн, за штрафними санкціями 18273,64 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем 15.01.2018 в досудовому порядку шляхом подання скарги до ДФС України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 06.03.2018 №8093/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 № 0000641213 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у зв'язку з порушенням приватним підприємством Творчі майстерні - спадщина пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017 року за нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. 23 - го Серпня, буд. 27, загальною площею 2863 кв. м. та м. Харків, вул. Культури, буд. 9-а, загальною площею 696,80 кв. м. у розмірі 73094,56 грн.

Так, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а саме вказані ставки встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Відповідно до вимог пп.14.1.129-1. п.14.1 ст.14 ПК України об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі) та тип об'єкта (тобто тип будівлі).

З наявних в матеріалах справи Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що власником будівлі по вул. Культури, 9-а в м. Харків загальною площею 690, 7 кв.м. та та 37, 2 кв.м., а також власником будівлі по вул. 23 Серпня, 27 в м. Харкові загальною площею 2863 кв.м., є Національна спілка художників України.

Висновки податкового органу щодо обов'язку позивача сплатити оспорюваний податок грунтуються на тому, що підприємство Національна Спілка художників України (00015912) є засновником Харківської організації Національної спілки художників України (02916631). Засновником ПП Творчі майстерні - Спадщина (34390726) є Харківська організація Національної спілки художників України (02916631). З 2015 року платник податків ПП Творчі майстерні - спадщина подає податкову звітність з податку на нерухоме майно та у додатку 1 Відомості про наявні об'єкти житлової га/або нежитлової нерухомості вказує об'єкти нежитлової нерухомості за адресою м. Харків, вул. Культури, 9-А та м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 27, документи що підтверджують право власності зазначає акт прийому - передачі від 14.03.2005 та акт прийому - передачі від 16.03.2005, за які нараховує та сплачує податок на нерухоме майно.

Між тим, зазначені висновки суперечать приписам Податкового кодексу України, за якими платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є юридичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, які обчислюють базу оподаткування самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Згідно Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП Творчі майстерні - спадщина не є власником нежитлової нерухомості за адресою м. Харків, вул. Культури. 9-А та м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 27, а тому у позивача відсутній обов'язок, встановлений приписами Податкового кодексу України, щодо сплати самостійно обчисленого податку на підставі документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. 23 - го Серпня, буд. 27, загальною площею 2863 кв. м. та м. Харків, вул. Культури, буд. 9-а, загальною площею 696,80 кв. м.

При цьому, колегія суддів зазначає, що акт прийому-передачі не є підставою виникнення права власності. Офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття речових прав, відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , є внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доказів реєстрації права власності на зазначені будівлі за приватним підприємством Творчі майстерні - спадщина відповідачем не надано.

Крім того, факт зазначення вказаних будівель в податковій звітності з податку на нерухоме майно не є безперечним доказом існування саме права власності, що є єдиною підставою сплати податку, встановленої чинним законодавством.

При цьому колегія суддів зазначає, що питання помилковості зазначення позивачем оспорюваного податку в податковій звітності не підлягає розгляду у даній справі, оскільки предметом позову, що розглядається, є рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, а не повернення надмірно чи помилково сплачених податків.

Отже, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям ст. 2 КАС України, колегія суддів, враховуючи відсутність у позивача обов'язку сплати оспорюваного податку, дійшла висновку щодо прийняття його за відсутності підстав, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку скасування або зміни судового рішення в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у зв'язку з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Творчі майстерні-Спадщина" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 по справі № 820/1960/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов позовом приватного підприємства "Творчі майстерні-Спадщина" до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 р. №0000641213, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь приватного підприємства "Творчі майстерні-Спадщина" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 27, ЄДРПОУ 34390726), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) суму судового збору в розмірі 4405 грн. (чотири тисячі чотириста п'ять).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 18.09.2018 р.