Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа №2-2053 2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Слободян Н.П., при секретарі Ашуркіну Р.М., розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в смт.Іванків справу за позовом ОСОБА_1 до Мусійківської сільської ради, третя особа Іванківська РДА про визнання права власності на спадкове майно: на земельну частку (пай) та видачу Державного акту про право на землю
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_2 померла 25.12.1996 року, все життя постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 та працювала з дня організації в колгоспі ім.. 16-го Партз*їзду, спочатку переіменованого в КСП ім.. Ватутіна, а потім реорганізованого в СГВК Мусійки Іванківського району Київської області, з 1929 року по 1965 рік, тобто до виходу на пенсію
На період розпаювання земель вона була колгоспницею-пенсіонеркою. Зі складу колгоспу вона ніколи не виходила і не виключалась.
Півсля смерті матері позивачка є єдиним спадкоємцем її майна та майнових прав.
Згідно з положеннями чинного законодавства про розпаювання земельних наділів, а саме - Указів Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» та від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського товариства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишаються його членами на момент видання вищевказаних Указів Президента України. Тому мати позивачки, мала право як особа, що перебувала в членах КСП на момент розпаювання землі , на одержання частки (паю), і який не було видано їй випадково.
Позивачка зверталась до відповідача з клопотанням про видачу документа про право власності матері на земельну частку, і лише у 2009 році їй порекомендували звернутися з цим питанням до суду.
Позивач просить винести рішення, яким визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування майна її матері ОСОБА_2; зобов*язати Мусійківську сільську раду задовольнити потребу в земельній ділянці за рахунок земель запасу та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою зі складання державного акту на право власності на земельну частку (пай).
В попереднє судове засідання позивачка не з*явилася. Про день і час розгляду справи повідомлена вчасно. Написала суду заяву, у якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представники відповідача - Мусійкіської сільської ради та третьої особи - Іванківської РДА у судове засідання не з*явились. Про день і час слухання справи повідомлені вчасно, надіслали суду листи, в яких позовні вимоги визнають, просять справу розглядати без участі їх представника.
Враховуючи заяву позивача, який позовні вимоги підтримує у повному обсязі, визнання позову відповідачем, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір*ю позивачки, що підтверджується свідоцтвом про її народження ( а.с.__). ОСОБА_2 все життя проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, і працювала у місцевому колгоспі ( з 1944 року по 1965 рік) ( а.с. ___). До своєї смерті 25.12.1996 року ( а.с.__) вона була членом місцевого колгоспу ім.. 16-го Партз*їзду, згодом переіменованого в КСП ім. Ватутіна, а потім реорганізованого в СГВК Мусійки» . Після завершення роботи в колгоспі, і виходу на пенсію, вона не була виключена з членів КСП (СГВК), тому відповідно до Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 та від 08.08.1995 року № 720/95 як пенсіонер, залишаючись членом СГВК, мала право на отримання земельної частки (паю). Ці факти ніким із сторін не оспорюються ( з урахуванням визнання позовних вимог). На період паювання земель вона була колгоспницею-пенсіонеркою. До списку громадян, які мають право на земельний пай, не була включена помилково, так як мала право на його одержання. ( а.с.__).
За змістом ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування у членах КСП на час паювання (мати позивача був членом КСП), включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю (в судовому засіданні встановлено, що мати позивача була не включена в списки на земельний пай помилково, що визнав СГВК, одержання КСП цього акта (СГВК „Мусійки» зазначений акт отримав).
П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначає, що невнесення до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю, особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність» . Відповідно до довідки Мусійкіської сільської ради землі запасу у Мусійківській сільській раді є ( а.с.___).
Оскільки на даний час вся земля, яка перебувала у колективній власності СГВК „Мусійки» розпайована, перерозподіл землі призведе до порушення прав членів колишнього КСП, які вже отримали сертифікати про право на земельну частку (пай). Оскільки мати позивача, як особа, помилково не внесена до відповідних списків, має право на земельну частку (пай), з урахуванням згоди відповідача - Мусійківської сільської ради щодо реалізації цього права за рахунок земель запасу сільської ради, суд приходить до висновку про задоволення позову, як обгрунтованого.
Позивач, як дочка ОСОБА_2 має право на спадкове майно своєї матері, так як спадщину після її смерті прийняла, частково оформила свої спадкові права (а.с.___).
Визнання позову відповідачем не порушує законних прав та інтересів інших осіб.
На підставі наведеного, ст. 22,23 ЗК України, Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» та від 08.08.1995 року № 720/95 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , керуючись ст. 5,7,10,57,60,79,84,88,130,174, 197,213-215 ЦПК України, ст. 4 п.18 Декрету КМ Украни Про Державне мито , суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), в порядку спадкування майна її матері ОСОБА_2 .
Зобов*язати Мусійківську сільську раду задовольнити потребу в земельній ділянці ОСОБА_1 за рахунок земель запасу.
Зобов*язати Іванківську райдержадміністрацію надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекта землеустрою зі складання державного акта на право власності на земельну частку (пай).
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Суддя:
Суд | Іванківський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2010 |
Оприлюднено | 19.09.2018 |
Номер документу | 76518636 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іванківський районний суд Київської області
Слободян Н. П.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сторожук С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні