Ухвала

від 28.05.2021 по справі 2-2053/10

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2053/10

Провадження № 2-п/0182/31/2021

У Х В А Л А

Іменем України

28.05.2021 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г.

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк» в особі регіонального відділення Пат „ОТП Банк» в м. Дніпропетровськ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 27.05.2021 року звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду від 08.12.2010 року та із заявою про перегляд та скасування заочного рішення суду від 08.12.2010 року.

Відповідач зазначає, що процесуальний строк пропущено з поважної причини, оскільки дізнався про наявність цього заочного рішення суду лише 08.04.2021 року, а повне рішення суду він отримав лише 11.05.2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Поряд з тим, у випадку пропуску процесуального строку на звернення до суду, діють загальні норми ЦПК України.

Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року позовні вимоги ПАТ „ОТП Банк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на корсить ПАТ „ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CL-306/128/2008 від 23.07.2008 року у розмірі 643488,06 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього до стягнення 645308 грн. 06 коп.

Як вбачається з наданої заявником копії заочного рішення суду від 08.12.2010 року воно набрало законної сили 08.01.2011 року.

Відповідач вказує, що копію вказаного заочного рішення отримав 11.05.2021 року.

27.05.2021 року відповідач звернувся до суду із заявою про поновлення процесуального строку та про перегляд заочного рішення, тобто фактично через більше ніж десять років з дня набрання заочним рішенням законної сили, а відтак подання відповідачем заяви відбулось з пропуском процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, визначеного ч. 2,3 ст. 284 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інш. проти Великобританії" рішення від 22.10.96 р., "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80 р.).За практикою тлумачення права на ефективний захист в суді Європейським Судом з прав людини в рішенні у справі "Мірагалль Эсколано та інші проти Іспанії" допустимим обмеженням доступу до правосуддя відповідає застосування строків.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Частиною 1 ст. 127ЦПК України передбачено, що суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом , якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач вважає, що пропустив процесуальний строк з поважної причини, оскільки отримав заочне рішення суду від 08.12.2010 року лише 11.05.2021 року.

Однак суд зазначає, що у рішенні суду від 08.12.2021 року зазначено, що відповідачі у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі, в резолютивній частині заочного рішення від 08.12.2010 року належно роз`яснено відповідачам порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення, рішення набрало законної сили 08.01.2011 року , а відтак суд оцінює вказані доводи відповідача критично, наведені ним обставини не є належними для позитивного вирішення питання про поновлення строку, причини не зумовлені особливими та непереборними обставинами.

Крім цього пропущений строк є тривалим, значно перевищує встановлений законодавством процесуальний строк, що не може бути виправдано.

Таким чином, суд вважає, що доказів поважності пропуску процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відповідачем суду не надано, а також їх не встановлено судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову представнику відповідача в поновленні пропущеного процесуального строку та про залишення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись ст. ст. 120-127, 284 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк» в особі регіонального відділення Пат „ОТП Банк» в м. Дніпропетровськ до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу складено 28.05.2021 року.

Суддя: А. Г. Багрова