Рішення

від 13.09.2018 по справі 911/1308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2018Справа № 911/1308/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Черненко О.П., Чижик А.В.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО" (відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8366,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, який застрахований позивачем на підставі договору № 8093а6к3 добровільного страхування наземного транспорту від 13.04.2016, у зв'язку із чим позивачем відшкодовано останнім шкоду на користь страхувальника. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача як власника транспортного засобу Mercedes Benz державний номерний знак НОМЕР_1 щодо сплати страхового відшкодування, яке було виплачено страхувальникові за договором добровільного страхування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18 червня 2018 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" згідно із ч. 1 ст. 27 ГПК України передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.07.2018 матеріали вказаної вище позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва.

В результаті автоматизованого розподілу матеріали вказаного вище позову передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 суддею Гулевець О.В. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли: відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та документи по справі.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що на час ДТП цивільна відповідальність власника (Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО") транспортного засобу Mercedes Benz державний номерний знак НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" на підставі полісу №АІ/9146306 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" є відповідальною за завдані збитки в межах встановлених полісом. Також відповідач в заперечення позовних вимог посилається, зокрема, на те, що в акті виконаних робіт №ФО-КЛ-000766 від 14.02.2017 зазначені роботи, які не мають відношення до пошкодження автомобіля BMW 320i, номерний знак НОМЕР_2 та окрім того, представник ТОВ "КАСКАД-АВТО" не був присутній на огляді пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку із чим, відповідач не погоджується із переліком робіт виконаних для відновлення транспортного засобу BMW 320i, номерний знак НОМЕР_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО" про розгляд справи № 911/1308/18 в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, судове засідання призначено на 06.09.2018.

20.08.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем заперечно наведені у відзиві обставини та зазначено, що відповідач як особа відповідальна за збитки має відшкодувати відповідачу суму страхового відшкодування.

27.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

В судовому засіданні 06.09.2018 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі №911/1308/18 Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" як співвідповідача у справі.

В судовому засіданні 06.09.2018 відкладено розгляд справи на 13.09.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено третій особі повідомлення про судове засідання, що відбудеться 13.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 виправлено допущену в ухвалі суду від 06.09.2018 по справі №911/1308/18 описку щодо часу судового засідання.

В судове засідання 13.09.2018 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське", суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Однак, зі змісту позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" вбачається, що позовні вимоги до ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" у позивача відсутні.

Крім того, враховуючи приписи статті 48 Господарського процесуального кодексу України, своє процесуальне право на подання клопотання про залучення співвідповідача, позивач міг реалізувати до початку першого судового засідання, в той час як вказане клопотання подане з порушенням наведених строків.

З урахуванням наведеного, суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське".

Представники відповідача в судовому засіданні 13.09.2018 надали пояснення по суті заперечень на позов.

За змістом ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 13.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2017 в м. Києві на перехресті вул. Дорогожицька та вул. О.Теліги відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: автомобіля НОМЕР_3 та автомобіля НОМЕР_4.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року по справі №761/2806/17 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Mercedes Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 п.16.11 Правил дорожнього руху.

Згідно із постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2017 по справі №761/2806/17 встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору № 8093а6к3 добровільного страхування наземного транспорту від 13.04.2016, укладеного з ОСОБА_4 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом BMW 320i реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача.

Згідно із рахунком ФОП Шполянського В.Л. №А-000011152 від 21.01.2017, актом виконаних робіт №ФО-Кл-000766 від 14.02.2017 вартість відновлювального ремонту становить 8366,08 грн.

Позивачем затверджено страхові акти №АХА2188020 від 27.01.2017, №АХА2203029 від 20.04.2017 згідно із якими позивачем у зв'язку із настанням 16.01.2017 страхового випадку, вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 8366,08 грн.

Позивач здійснив виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 8366,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №326845 від 21.04.2017, №302550 від 30.01.2017.

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, автомобіль НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО". Зазначені відомості також вказані в довідці про дорожньо-транспортну пригоду, складеної за обставинами ДТП, яка відбулась 16.01.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що виплативши страхове відшкодування страхувальнику за договором страхування внаслідок настання 16.01.2017 страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме власника автомобіля НОМЕР_4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО".

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Факт наявності вини водія транспортного засобу Mercedes Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16.01.2017, підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року по справі №761/2806/17.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов договору № 8093а6к3 добровільного страхування наземного транспорту від 13.04.2016, внаслідок настання 16.01.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем згідно із платіжними дорученнями №326845 від 21.04.2017, №302550 від 30.01.2017 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 8366,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди, у зв'язку із чим, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО" - власника автомобіля НОМЕР_4, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" (третя особа у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ 9146306, термін дії з 29.01.2016 по 28.01.2017. Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 50000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються автомобілем НОМЕР_4, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхове товариство "Іллічівське" відповідно до полісу № АІ 9146306 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське".

З урахуванням наведеного, саме на Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" як страховика Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД-АВТО" (відповідача) покладений обов'язок у межах суми страхового відшкодування здійснити відшкодування вже виплаченого позивачем потерпілій особі страхового відшкодування.

При цьому, статтею 1194 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, позивач не звертався до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" із заявою про сплату страхового відшкодування та відповідно не отримував відмову страховика у виплаті страхового відшкодування.

Докази в підтвердження відсутності у Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" обов'язку здійснити позивачу виплату страхового відшкодування, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та передчасними.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Дата складення повного тексту рішення: 18.09.2018.

Суддя О.В. Гулевець