Ухвала

від 19.09.2018 по справі 910/12241/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА м. Київ 19.09.2018Справа №  910/12241/18 Суддя господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши позовну заяву   Одеської міської ради    до                         Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Трейдінг Україна" про                      стягнення 76 506, 22 грн. ВСТАНОВИВ:           Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Трейдінг Україна" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди земельної дільнки від 21.05.2009 року у розмірі                 76 506, 22 грн., з яких: 67 752, 88 грн. - основна заборгованість, 1 146, 23 грн. - інфляція, 677, 58 грн. - 3% річних, 6 929, 53 грн. - пеня.           Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 21.05.2009 в частині оплати орендної плати за використання земельної ділянки, внаслідок чого позивачем нараховано інфляцію, 3 % річних та пеню.           Дослідивши матеріали вищевказаної позовної заяви, суд дійшов висновку про направлення її за підсудністю до господарського суду Одеської області, з огляду на наступне.           Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.           Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".           Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.           Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.           Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в статтях 27-30 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.           Так, частиною третьою статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ та передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.           Як зазначено в постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.           Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.           Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.           З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 21.05.2009, предметом якого оренда земельної ділянки, загальною площею 3 171 кв.м., для експлуатації та обслуговування виробничих будівель, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 51.           Оскільки позов Одеської міської ради стосується стягнення з відповідача орендної плати, предметом якого є нерухоме майно, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає передачі за підсудністю до господарського суду Одеської області. Відповідно до частин 1 та 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,- УХВАЛИВ: 1.          Позовну заяву Одеської міської ради передати на розгляд до господарського суду Одеської області (65000, м. Одеса, проспект Шевченка, 29). 2.           Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2018 року. Суддя                                                                                                    М.Є. Літвінова