Рішення

від 03.12.2018 по справі 910/12241/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. Справа № 910/12241/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №47/вих-мр від 20.02.2018р.

відповідача: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_2, згідно довіреності №01-36/15 від 02.03.2018р.,

розглянувши справу №910/12241/18 за позовом Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська,1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД Трейдінг Україна» (01042, м. Київ, Тверський тупик,4), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська,1), про стягнення 76506,22грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснень третьої особи, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 21.05.2009р. між ОМР та ТОВ Макс , правонаступником якого є ТОВ ВД Трейдінг Україна , було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Балтська дор., 51 загальною площею 3 171 кв.м., терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування виробничих будівель. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати з жовтня 2017р. не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 67752,88грн., на яку позивачем нараховано 1146,23грн. інфляційного збільшення загалом за період з 30.11.2017р. по 31.07.2018р., 677,58грн. три проценти річних загалом за період з 01.12.2017р. по 31.07.2018р., 6929,53грн. пені загалом за період з 01.12.2017р. по 31.07.2018р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 03.12.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДКВ ОМР про поновлення строку на подання письмових пояснень, з огляду на що письмові пояснення ДКВ ОМР від 03.12.2018р. за вх.№24916/18 залучені до справи. У вказаних поясненнях третя особа навела позицію, тотожну викладеному у позові позивачем.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/12241/18, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 05.11.2018р. о 10год.00хв.

Ухвалою суду від 23.10.2018р. з підстав перебування судді Малярчук І.А. у відпустці в період з 05.11.2018р. по 14.11.2018р. включно перепризначено розгляд справи по суті на 21.11.2018р. о 10год.00хв.

У судовому засіданні 21.11.2018р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.12.2018р. о 10год.00хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

21.05.2009р. між ОМР (орендодавець) та ТОВ Макс (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі» за рішенням Одеської міської ради №3614-V від 09.10.2008р. надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 3171 кв.м., для експлуатації та обслуговування виробничих будівель, що знаходиться за адресою: місто Одеса, Балтська дорога, 51, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору. В оренду передається земельна ділянка площею 3171 кв.м. у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою -2125 кв.м.; під проїздами, проходами, площадками - 1046 кв.м. На земельній ділянці розташовані виробничі будівлі, які належать TOВ Макс на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.2007р., справа №15/310-07-8190, право власності на які зареєстровано КП ОМБТІ та РОН 28.12.2007р. (п.п.1.1., 2.1., 2.2. договору).

Як передбачено п.3.1. договору оренди від 21.05.2009р. договір укладено терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування виробничих будівель.

Орендна плата за земельну ділянку площею 3171кв.м. розрахована у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 45083,24 грн. на рік з урахуванням індексації за 2007-2008 роки. Орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-IV від 15.07.2005р. у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеського міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні. Орендна плата, вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця на Банк ГУДКУ в Одеській області, на рахунок одержувача УДК у м. Одеса, місцевий бюджет Суворовського району №33219812700009. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель". Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.6. договору оренди від 21.05.2009р.).

Також, до договору оренди від 21.05.2009р. складено ситуаційну схему, акт визначення меж земельної ділянки від 05.12.2008р., план земельної ділянки.

На підтвердження наявності орендної заборгованості відповідача позивач подав до справи лист ГУ ДФС в Одеській області від 11.06.2018р. №0119/2064, відповідно до якого заборгованість по договору оренди землі від 24.09.2009р. складає: за жовтень-грудень 2017р. - 22463,56грн., за січень-квітень 2018р. - 30192,88грн.; податкову декларацію за 2018 рік ТОВ ВД Трейдінг Україна не було надано.

ДКВ ОМР надіслав ТОВ ВД Трейдінг Україна претензію від 29.01.2018 р. №01-13/434 про сплату заборгованості по орендній платі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позовах, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст.15 ЦК України від 16.01.2003 р.).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст.1, 13 Закону України Про оренду землі ).

Як передбачено ч.ч.1, 2, 3 ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положення ч.1 ст.24 Закону України „Про оренду землі» встановлюють, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ ВД Трейдінг Україна в період з жовтня 2017р. по квітень 2018р. не сплачував орендну плату, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 67752,88грн., яка і підлягає стягненню з ТОВ ВД Трейдінг Україна .

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6929,53грн. пені загалом за період з 01.12.2017р. по 31.07.2018р.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що позивачем при здійсненні обчислень допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду сума пені загалом складає 6936,39грн., але так як пеню заявлено позивачем у меншій сумі, то задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення пені в сумі 6929,53грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу, про стягнення 1146,23грн. інфляційного збільшення загалом за період з 30.11.2017р. по 31.07.2018р., 677,58грн. три проценти річних загалом за період з 01.12.2017р. по 31.07.2018р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем, суд встановив його вірність, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 677,58грн. три проценти річних загалом за період з 01.12.2017р. по 31.07.2018р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

За перерахунком суду сума інфляції складає 875,27грн. за період, заявлений позивачем. Так, під час здійснення розрахунку інфляційних втрат за помісячними сумами заборгованості позивачем використані невірні індекси інфляції, що призвело до помилкового розрахунку інфляційних втрат в сумі 1146,23грн. Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає судом частковому задоволенню в сумі 875,27грн. за період з 30.11.2017р. по 31.07.2018р.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає на користь позивача 1755,76грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВД Трейдінг Україна (01042, м. Київ, Тверський тупик, 4, код ЄДРПОУ 32901478) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) 67752 (шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 88 коп. основного боргу, 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 27 коп. індексу інфляції, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 58 коп. три проценти річних, 6929 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 53 коп. пені, 1755 (одну тисячу сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 76 коп. судового збору.

3. В решті частині заявлених позовних вимог Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 грудня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук