Рішення

від 10.09.2018 по справі 808/2568/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2018 року Справа № 808/2568/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА КЛАСІК (13536, Житомирська область, Попільнянський район, село Парипси, вул. Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 40922120)

до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 02140892)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 39962484)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА КЛАСІК" (далі - позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (далі - третя особа) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №150 від 02 квітня 2018 року "Про залучення ТОВ "АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП" для організації будівництва по вул. Поштовій 117 в м. Запоріжжі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у лютому 2018 році звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги у реалізації проектів шляхом здійснення інвестування в будівництво житлових комплексів, бізнес, розважальні центри та інші об'єкти нежитлового приміщення та об'єктів інфраструктури за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 117. Однак звернення відповідачем було проігноровано та в подальшому позивач дізнався про прийняте відповідачем рішення № 150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі . Позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі є таким, що порушує права позивача та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки прийняте в порушення статті 134 ЗК України, яка передбачає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), в порушення статті 135 ЗК України, яка передбачає проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів, також в порушення статті 24 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні . Отже позивач зазначає, що Закон передбачає, що набуттю права на будівництво на земельній ділянці комунальної власності передує проведення земельних торгів, а тому при прийняті зазначеного рішення відповідач вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права позивача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА КЛАСІК в судове засідання не прибув, 10 вересня 2018 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник Виконавчого комітету Запорізької міської ради проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№27935 від 07 вересня 2018 року), відповідно до якого зазначає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та в спосіб, встановлений Конституцією та законами України. Виходячи з аналізу статей 123, 124 ЗК України, вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі вирішено питання тільки щодо залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП до організації будівництва, що є лише складовою частиною в питанні отримання права на будівництво багатоповерхового комплексу на зазначеній земельній ділянці, а з аналізу статті 134 ЗК України - не передбачено продаж на конкурентних засадах (земельних торгах) залучення до організації будівництва. Таким чином оскаржуване рішення, на думку відповідача, не може розглядатися як передача земельної ділянки у власність чи користування, у розумінні приписів частини 1 статті 134, тобто надання її поза встановленою процедурою.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 10 вересня 2018 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП в судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, жодних заяв, клопотань на адресу суду не надсилала, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду на 23 липня 2018 року.

23 липня 2018 року ухвалою суду розгляд справи відкладено до 10 вересня 2018 року.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 19 березня 2018 року до Виконавчого комітету Запорізької міської ради звернулось ТОВ Азимут Трейдінг Груп з питання реалізації проекту будівництва багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 117 шляхом здійснення інвестування в будівництво комплексу та подальшим отриманням у власність територіальної громади 2% загальної проектної площі збудованих об'єктів.

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 02 квітня 2018 року прийнято рішення № 150 Про залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі .

Пунктом 1 рішення від 02 квітня 2018 року відповідачем надано дозвіл третій особі на її залучення на договірних засадах для організації будівництва багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими офісними приміщеннями за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 117 шляхом укладення інвестиційного договору між КП Паркування і третьою особою.

Оскаржуване рішення прийняте на підставі заяви третьої особи, погодження КП Паркування , листа Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 23 березня 2018 року №01/01-20/0395, листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 22 березня 2018 року №1465.

Згідно рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №40/74 Про поновлення КП Паркування договору оренди землі по вул. Поштовій, 117 для розташування цілодобової автостоянки та договору оренди, користувачем земельної ділянки по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі є КП Паркування .

Земельна ділянка по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі згідно з планом зонування території м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 28 лютого 2018 року №75, знаходиться на території перспективної багатоповерхової забудови.

Враховуючи, що земельна ділянка по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі знаходиться в зоні Ж-7 - зоні змішаної багатоповерхової житлової забудови, прийняття оспорюваного рішення виконавчим комітетом щодо залучення ТОВ Азимут Трейдінг Груп для реалізації проекту будівництва саме багатоповерхового комплексу по вул. Поштовій, 117 повністю узгоджується та відповідає Генеральному плану м. Запоріжжя.

У лютому 2018 року, позивач звернувся до відповідача із заявою з наміром на будівництво житлових комплексів, житлових, розважальних центрів та інших об'єктів нежитлових приміщень по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі. Однак звернення ТОВ Дельта Класік не розглянуто відповідачем, оскільки воно не містило інформацію щодо мети використання земельної ділянки, а саме не вказано, що саме планується побудувати на вказаній земельній ділянці, яким чином буде здійснюватися інвестування ТОВ Дельта Класік .

На думку позивача, виконавчий комітет Запорізької міської ради приймаючи рішення № 150 від 02 квітня 2018 року про залучення третьої особи для організації будівництва порушив права та інтереси позивача.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 19 Конституції України та статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає лише після державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Так, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що законодавство визначає наступні етапи передачі в оренду земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності:

- звернення зацікавленої особи до відповідної ради (частина 2 статті 123 ЗК України);

- надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (частина 3 статті 123 ЗК України);

- погодження проекту землеустрою (частина 4 статті 123 ЗК України);

- прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки (частини 6,10 статті 123 ЗК України);

- укладення договору оренди землі (частина 1 статті 124 ЗК України).

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності № 2806-IV від 06 вересня 2005 року.

Згідно статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та пункту 114 Додатку до Закону України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , дозвільним документом у сфері господарської діяльності є саме рішення про надання в оренду земельної ділянки.

Відповідно до частини 10 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Частиною 2 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

З системного аналізу частини 2 статті 124 та частини 10 статті 123 ЗК України вбачається, що на підставі рішення міської ради затвердження проекту землеустрою здійснюється передача земельної ділянки в оренду.

Разом з тим, частиною 1 статті 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За таких обставин, на підставі рішення про залучення третьої особи для організації будівництва у зацікавленої особи не виникає та не може виникнути речове право (право оренди) на земельну ділянку.

Також, частиною 1 статті 134 ЗК України не передбачено продаж на конкурентних засадах (земельних торгах) дозволу на залучення для організації будівництва.

Таким чином, оскаржуване рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради не може розглядатись як розпорядження правом передачі в оренду земельної ділянки, у розумінні приписів частини 1 статті 134 ЗК України, тобто надання її поза встановленою процедурою.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України Про інвестиційну діяльність № 1560-XII від 18 вересня 1991 року

Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Статтею 16 Закону України Про інвестиційну діяльність встановлено, що органи місцевого самоврядування здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території, в тому числі шляхом погодження питань про створення виробничих та соціальних об'єктів.

Згідно статті 2 вказаного Закону інвестиційна діяльність провадиться на основі місцевого інвестування, що здійснюється, в тому числі, комунальними підприємствами за рахунок власних і позичкових коштів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.

Виконавчим органом Запорізької міської ради є виконавчий комітет Запорізької міської ради.

У відповідності до статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів міських рад належать власні повноваження щодо організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, рішення виконавчого комітету №150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ Азимут Тредінг Груп для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі прийняте в межах наданих повноважень.

З огляду на зазначені вимоги законодавства щодо залучення інвестицій та надані Законом України Про інвестиційну діяльність та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі відповідає вимогам чинного законодавства та є таким, що прийняте в межах наданим законом повноважень.

Суд також не погоджується із твердженням позивача, що оскаржуване рішення надає дозвіл третій особі на будівництво з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466; Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560.

Статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено певний Порядок проектування та будівництва об'єктів.

Статтею 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466 встановлено отримання наступних дозвільних документів на будівельні роботи:

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке видається (надсилається) замовником у Держархівбудінспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

- дозволу на виконання будівельних робіт, що видається Держархівбудінспекцією, - щодо об'єктів будівництва, які відносяться до ІV і V категорії складності.

Саме вищезазначені документи надають право на виконання будівельних робіт і є чинними до завершення будівництва, а не оспорюване рішення, яким тільки надано дозвіл на залучення третьої особи для будівництва.

При постановлені рішення у даній справі судом також враховуються положення процесуального законодавства, які передбачають, що відновленню у судовому порядку підлягає тільки порушене право особи.

Так, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.

Як зазначив представник позивача, позивач звернувся до суду за відновленням порушеного права на отримання права на будівництво об'єктів як житлових комплексів, бізнес, розважальних центрів та інших об'єктів нежитлового призначення та об'єкти інфраструктури за адресою : місто Запоріжжя вул. Поштова, 117.

Однак, правовими наслідками оспорюваного рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №150 від 02 квітня 2018 року Про залучення ТОВ Азимут Трейдінг Груп для організації будівництва по вул. Поштовій, 117 в м. Запоріжжі є виникнення у ТОВ Азимут Трейдінг Груп намірів щодо інвестування у об'єкт будівництва, а не права на будівництво, оскільки є лише складовою частиною в питанні отримання права на будівництво багатоповерхового комплексу на зазначеній земельній ділянці.

Таким чином, позивачем не доведено, яким саме чином факт прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом призводить до порушення зазначених ним прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

За приписами частини 2статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій в судовому засіданні та надано на таке обґрунтування всі необхідні для цього докази.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА КЛАСІК (13536, Житомирська область, Попільнянський район, село Парипси, вул. Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 40922120) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 02140892) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ГРУП" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 39962484) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом п'яти днів.

Рішення складено у повному обсязі 10 вересня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов