Ухвала

від 17.09.2018 по справі 816/2351/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2351/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська", подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 816/2351/17 за позовом

позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Василівська"

до відповідача

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській областіТовариство з обмеженою відповідальністю "Роса клуб"

про

визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

14.12.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" направлено до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву (надійшла до суду 18.12.2017) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, а саме просило: визнати неправомірними дії ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо відмови у реєстрації за ТОВ "Агрофірма "Василівська" обприскувача самохідного "Капелька-У", двигун KUBOTA № 1FQ8684; зобов'язати ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області зареєструвати обприскувач самохідний "Капелька-У", двигун KUBOTA № 1FQ8684 та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 816/2351/17, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" задоволено частково: визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 25.10.2017, викладену в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" від 19.10.2017 вх. № 4069; зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" від 19.10.2017 про реєстрацію обприскувача "Капелька-У", з урахуванням висновків суду; у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо відмови у реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" обприскувача самохідного "Капелька-У", двигун KUBOTA № 1FQ8684 та зобов'язання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області зареєструвати обприскувач самохідний "Капелька-У", двигун KUBOTA № 1FQ8684 та видати номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами, відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 40358617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" (вул. Леніна, 43, с. Василівка, Семенівський район, Полтавська область, 38284, ідентифікаційний код 35980835) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

23.07.2018 до суду надійшла заява позивача, у якій ТОВ "Агрофірма "Васильківська" просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 816/2351/17;

- постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- визнати зловживання процесуальними правами звернення Держпродспоживслужби із заявою про роз'яснення судового рішення та повернути її заявнику;

- постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з Держпродспоживслужби в Полтавській області штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

07.09.2018 справа № 816/2351/17 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Харківського апеляційного адміністративного суду, справу передано до провадження судді Канигіної Т.С. – 10.09.2018.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання (частина п'ята статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

          З огляду на приписи пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача, суд встановив наступне.

З прохальної частини заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 816/2351/17.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що відсутність відкритого виконавчого провадження не звільняє боржника від виконання судового рішення у справі. Позивач указує, що відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2009 № 694, машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. За доводами позивача, виходячи із положень указаного нормативно-правового акта, для розгляду заяви надано сім днів. Позивач стверджує, що представник відповідача був присутній у судовому засіданні у Харківському апеляційному адміністративному суді 03.07.2018, тому рішення Полтавського окружного адміністративного суду має бути виконано у строк до 10.07.2018 включно. Водночас позивач зазначив, що у зазначений строк відповідачем не виконано рішення суду, отже, допущено бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду.

Положеннями частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина третя статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

          Водночас з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що позивач не звертався до суду із заявою щодо видачі виконавчого листа.

          Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

          Добровільне виконання рішення суду є правом відповідача, проте, у випадку якщо позивач не виконує рішення суду, позивач не позбавлений можливості звернутися до органів та осіб, які відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють примусове виконання рішень.

          Суд також зазначає, що 14.09.2018 відповідачем надані до суду документи на підтвердження виконання рішення суду в справі № 816/2351/17.

          Із наданих документів вбачається, що 31.08.2018 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 19.10.2017 /а.с. 40-43/.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання в порядку, визначеному положеннями статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправною бездіяльності Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 816/2351/17.

          Щодо вимог позивача постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає таке.

          Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

          Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

          Водночас, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання в порядку, визначеному положеннями статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправною бездіяльності Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 816/2351/17, відсутні підстави для постановлення окремої ухвали щодо відповідача.

          Стосовно вимог позивача визнати зловживанням процесуальними правами звернення Держпродспоживслужби із заявою про роз'яснення судового рішення та повернути її заявнику, суд зазначає наступне.

          Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

          Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи: як позивач, так і відповідач мають право звертатися до суду із заявою про роз'яснення рішення суду у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про визнання зловживанням процесуальними правами звернення Держпродспоживслужби із заявою про роз'яснення судового рішення.

При цьому при розгляді заяви позивача, поданою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує питання щодо повернення заяви Держпродспоживслужби про роз'яснення судового рішення.

Також суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування шляхом накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Водночас такі заходи судового контролю підлягають до застосування, зокрема у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду.

Таким чином, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду, можливе лише в результаті розгляду судом, який встановлював судовий контроль, звіту суб'єкта владних повноважень про виконання вказаного рішення суду.          

Водночас суд не приймав судового рішення про зобов'язання відповідача надавати до суду звіт про виконання рішення суду.

Таким чином, відсутні підстави для постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з Держпродспоживслужби в Полтавській області штрафу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

          Керуючись статтями 241, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Васильківська" про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо виконання рішення суду у справі № 816/2351/17 залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя                                                                                 Т.С. Канигіна