Рішення

від 18.09.2018 по справі 824/536/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/536/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради (далі - відповідач, УПСЗН), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради від 12.12.2017 року № 27 "Про скасування дії наказу УПСЗН від 25.06.2012 року №12".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.06.2012 року відповідач виніс наказ №12 "Про надання статусу "Член сім'ї померлого ветерана війни"", як вдові інваліда війни І групи ОСОБА_2, відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", на цій підставі надано позивачу статус члена сім'ї померлого ветерана війни.

12.12.2017 року наказом відповідача № 27 скасовано дію наказу УПСЗН від 25.06.2012 № 12, у зв'язку з відсутністю правових підстав, а також позбавлено статусу члена сім'ї померлого ветерана війни.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що захворювання ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, а факт виконання ним військового обов'язку під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не може звужувати його соціальні гарантії передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту; фактів надання недостовірних даних при призначенні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця виявлено не було; заяви про позбавлення чи відмови від такого статусу не подавалось, а тому відсутні підстави для скасування наказу про надання статусу члена сім'ї померлого ветерана війни.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що смерть ОСОБА_2, сталася внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, але не під час воєнних дій та конфліктів.

Звертав увагу суду на те, що до осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пункт 1 стаття 10) належать, зокрема, сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 та 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Встановлення статусу дружинам померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть яких пов'язана із захворюванням, отриманим під час ліквідації аварії на ЧАЕС, статтею 10 Закону не передбачено.

07.09.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідача, про розгляд справи без його участі, де також зазначено, що поданий відзив на адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

18.09.2018 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та про розгляд справи в порядку письмового провадження, де також зазначено, що позовні вимоги підтримає в повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

25.06.2012 року наказом №12 Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради "Про надання статусу "Член сім'ї померлого ветерана війни"", надано статус "Член сім'ї" померлого ветерана війни" ОСОБА_1, вдові інваліда війни І групи ОСОБА_2, жительці АДРЕСА_1. надано статус видано посвідчення "Член сім'ї загиблого". (а.с.10)

25.06.2012 року листом № 3154 Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації надало роз'яснення, про те, що оскільки ОСОБА_1 у повторний шлюб не вступала, на думку Головного управління заявниця може бути визнана вдовою померлого інваліда війни за абзацом першим пункту першого статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту". (а.с.13)

26.06.2012 року листом № 951 Новодністровська міська рада повідомила позивача про те, що Головне управління праці та соціального захисту населення листом від 25.06.2012 року № 3154 надало роз'яснення, згідно якого позивач має право на отримання статусу члена сім'ї померлого ветерана війни відповідно до абзацу першого пункту першого статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту". Запропоновано отримати посвідчення "Член сім'ї загиблого." (а.с.12)

Згідно архівної довідки № 24/8706 від 17.03.1993 року Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу, ОСОБА_2 в складі військової частини 43187, виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 14.01.1988 року по 23.04.1988 року. (а.с.14)

Відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії (засідання № 3 від 27.04.2012 року), на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с.18)

11.12.2017 року листом № 01.1-13/6079 Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, щодо правомірності надання статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни", повідомлено про відсутність правових підстав для встановлення ОСОБА_1 статусу "Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" відповідно до статті 10 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту".(а.с.36)

12.12.2017 року наказом № 27 Управління праці та соціального захисту населення "Про скасування дії наказу УПСЗН від 25.06.2012 року № 12", скасовано дію наказу УПСНЗ від 25.06.2012 року №12 "Про надання статусу "Член сім'ї померлого ветерана війни" та вилучено посвідчення члена сім'ї загиблого.(а.с.11)

12.12.2017 року листом № 1645 Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради повідомлено позивача, про скасування статусу члена сім'ї загиблого відповідно до наказу УПСЗН від 12.12.2017 року № 27. (а.с.19)

15.12.2017 року листом № 1672 Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради зобов'язало позивача повернути посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1, виданого 25.06.2012 року. (а.с.20)

Судом дослідженні, посвідчення члена сім'ї загиблого серії НОМЕР_1, виданого 25.06.2012 року на ім'я ОСОБА_1, посвідчення ОСОБА_1, дружини ліквідатора наслідків ЧАЕС особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи від 29.05.2005 року НОМЕР_2, посвідчення ОСОБА_1, інваліда ІІ групи НОМЕР_3, посвідчення ОСОБА_2, ветерана війни - інваліда І групи від 20.10.2005 року НОМЕР_4, посвідчення ОСОБА_2, особи яка постраждала від Чорнобильської катастрофи від 18.05.2005року НОМЕР_5.(а.с.16-17)

06.02.2018 року листом №67/10/166-18/401 Міністерства соціальної політики України повідомлено УПСЗН, що оскільки причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання одержане під час виконання обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чинність Закону на ОСОБА_1 не поширюється. (а.с.37)

07.03.2018 року листом № 486 виконавчого комітету Новодністровської міської ради, повідомлено позивача щодо правомірності скасування ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та повідомлено про право на пільги передбачені статтею 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с.21)

26.03.2018 року листом № М-415 Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації на звернення позивача щодо правомірності скасування статусу члена сім'ї померлого ветерана війни, надано відповідь та повідомлено про право на пільги передбачені статтею 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с.22)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551).

Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого становлення до них.

Поширення чинності Закону № 3551 на членів сім'ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Пунктами 1 частини 2 статті 7 Закону № 3551 визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (чоловік позивача), у складі військової частини 43187 (хімічних військ) виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Військова служба у складі військової частини та виконання обов'язків військової служби пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, стали підставою та надали право ОСОБА_2 за життя отримати статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, так і статус інваліда війни. (архівна довідка від 17.03.1993 року - а.с. 14 )

З аналізу наведених правових норм слідує, що обов'язковими умовами, за яких особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни, є наявність інвалідності, доказів залучення такої особи до виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

В ході розгляду справи судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до довідки Чернівецького обласного МСЕ від 08.12.2010 року № 029926 ОСОБА_2 був визнаний інвалідом І групи, захворювання у якого пов'язане із невиконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того відповідно до експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії (засідання № 3 від 27.04.2012 року), на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановлено захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Таким чином, ОСОБА_2, був військовослужбовцем військової частини № 43187, який з 14.01.1988 року по 23.04.1988 року, виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та був інвалідом І групи, захворювання якого пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З огляду на встановлені обставини та враховуючи, що захворювання ОСОБА_2 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, факт виконання ОСОБА_2 військового обов'язку під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не може звужувати будь-які соціальні гарантії передбачені Законом № 3551.

Крім того суд зазначає, що Законом № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни віднесено осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. (ст. 7 Закону № 3551 )

Згідно із положеннями пункту 1 статті 10 Закону № 3551 чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Судовим встановлено, що позивач - ОСОБА_1 належить до члена сім'ї особи (ОСОБА_2.) з інвалідністю внаслідок виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС, є одним з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право громадян повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

В контексті наведеного вище принципу, суд приходить до висновку, що соціальні цінності, які гарантує Держава позивачу - отримання певного статусу "члена сім'ї померлого ветерана війни", не можуть обмежуватись протиправним рішенням суб'єкта владних повноважень, яке окрім іншого є не мотивованим, і таким, що прийняте без законодавчих на те підстав та довільному тлумаченні норм на, які не відповідають встановленим обставинам справи, та з посиланням на листи роз'яснення, які не є нормативно-правовими актами. З огляду на це, судом відхиляються доводи відповідача про те, що на позивача не поширюються вимоги Закону №3551.

З огляду на викладені вище висновки, слід дійти висновку, що оскаржуваний наказ прийнято всупереч частині 2 статті 2 КАС України, а саме не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не добросовісно; не розсудливо; та без дотриманням принципу рівності перед законом, а тому такий наказ, як протиправний підлягає скасуванню.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з підстав наведених вище.

Оскільки позивач, на підставі вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, та не сплачував його, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради від 12.12.2017 року № 27 "Про скасування дії наказу УПСНЗ від 25.06.2012 № 12".

3. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2018 р.

Суддя Боднарюк О.В.