Постанова

від 04.09.2018 по справі 910/20514/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. Справа№ 910/20514/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Яремі Н.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.06.2018 року

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 (повний текст складено 27.06.2018)

у справі №910/20514/17 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК"

до відповідача-1 акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт"

до відповідача-2 державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери"

про визнання відсутнім права власності, визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери"

до відповідача-1 акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт"

до відповідача-2 державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича

про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 120,2 кв.м., визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг", скасування записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

встановив:

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" (далі - АТЗТ "Київнафтопродукт", відповідача-1) та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича (відповідача-2) про визнання відсутнім права власності, визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право власності на спірне нерухоме майно належить позивачу. Зокрема, приміщення площею 1410,9 кв. м. по вул. Червоноармійській (теперішня назва Велика Васильківська), 2 у м. Києві, серед яких і спірні приміщення, були внесені приватним підприємством "Юридична консультація "О.К. та син" до статутного капіталу позивача. 12.04.2000 Головним управлінням майна Київської міської державної адміністрації видано дублікат свідоцтва про право власності. 26.01.2017 право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Водночас, 21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем зареєстровано право власності на спірні приміщення за відповідачем, підставою для реєстрації якого стало рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 190 від 13.02.1981 "Про відселення мешканців з квартир № 7 та № 10 будинку № 2 по вул. Червоноармійській". Позивач вважає, що рішення № 190, на підставі якого проведено реєстрацію права власності за відповідачем, не є документом, на підставі якого, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", можливе проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, і дії відповідача про реєстрації права власності на майно свідчить про існування спору про право, який підлягає вирішенню судом.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач змінив предмет позову та просив:

- визнати відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2;

- визнати відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2;

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 24.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м. група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт";

- визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 24.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт";

- скасувати запис № 20104288 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем.

- скасувати запис № 20103619 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери", як третя особа з самостійними вимогами (далі - третя особа), подало позов до АТЗТ "Київнафтопродукт" та державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка О.М. про:

- визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 120,2 кв.м., а саме:

на приміщення, що знаходяться на ІІІ поверсі та складаються з коридору 4,3 кв.м., основного приміщення 13,6 кв.м., основного приміщення 16,6 кв.м;

на приміщення, що знаходяться на ІV поверсі та складаються з коридору 2,3 кв.м., основного приміщення 15,5 кв.м., основного приміщення 16,9 кв.м,;

на приміщення, що знаходяться на VІ поверсі та складаються з коридору 2,7 кв.м., основного приміщення 14,3 кв.м., основного приміщення 19,7 кв.;

на приміщення в надбудові, що складаються зі сходової клітини 14,3 кв.м.

- визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 21.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2 за АТЗТ "Київнафтопродукт";

- визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 21.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт";

- скасування запису № 20104288 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м. група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем;

- скасування запису № 20103619 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м. група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем.

Третя особа з самостійними вимогами стверджує, що вона є власником 120,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська), а рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 190 від 13.02.1981, на підставі якого було зареєстровано право власності відповідача, не є документом, що підтверджує набуття АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на групу приміщень № 7 та № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та, відповідно, не може бути підставою для реєстрації права власності. Право власності у третьої особи виникло внаслідок придбання у 1997 році (договір від 28.08.1997) нежитлових приміщень адміністративного корпусу площею 1696,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська). В подальшому частина цих приміщень площею 1410,9 кв.м. передана до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у справі №910/20514/17 у позові ТОВ "ДСЛК" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та про визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2 відмовлено.

Позов ТОВ "О.К. та Партнери" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання права власності на нежитлові приміщення задоволено частково. Визнано за ТОВ "О.К. та Партнери" право власності на нежитлові приміщення загальною площею 69,9 кв.м., а саме:

- на приміщення, що знаходяться на ІІІ поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та складаються з коридору 4,4 кв.м., основного приміщення 13,5 кв.м., основного приміщення 16,6 кв.м.;

- на приміщення, що знаходяться на ІV поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та складаються з коридору 2,3 кв.м., основного приміщення 16,3 кв.м., основного приміщення 16,8 кв.м.

Відмовлено АТЗТ "О.К. та Партнери" в позові до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання права власності на приміщення, що знаходяться на VІ поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та складаються з коридору площею 2,7 кв.м., основного приміщення площею 14,3 кв.м., основного приміщення площею 19,7 кв., на приміщення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, в надбудові, що складаються зі сходової клітини площею 14,3 кв.м.

Позовні вимоги ТОВ "ДСЛК" та позовні вимоги ТОВ "О.К. та Партнери" до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 24.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м. група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт".

Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 24.04.2017, яким зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт".

Скасовано запис № 20104288 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем. Скасовано запис № 20103619 від 21.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м. група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за акціонерним товариством закритого типу "Київнафтопродукт", внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем.

Стягнуто з АТЗТ "Київнафтопродукт" на користь ТОВ "ДСЛК" 6 400 грн. судового збору. Стягнуто з АТЗТ "Київнафтопродукт" на користь ТОВ "О.К. та Партнери" 22 835,70 грн. судового збору, 881 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, 3 000 грн. витрат, пов'язаних із залученням експертів.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 19.02.2018.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТЗТ "Київнафтопродукт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у справі №910/20514/17 та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "ДСЛК" та у позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову ТОВ "О.К. та Партнери" відмовити у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою, АТЗТ "Київнафтопродукт" подано клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу АТЗТ "Київнафтопродукт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у справі №910/20514/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Тищенко О.В, суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТЗТ "Київнафтопродукт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 у справі №910/20514/17, запропоновано учасникам справи завчасно до початку судового засідання подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст.ст. 167, 263 ГПК України), завершено підготовчі дії у справі №910/20514/17, справу призначено до розгляду.

У відзивах на апеляційну скаргу, ТОВ "ДСЛК" та ТОВ "О.К. та Партнери" вважають подану апеляційну скаргу АТЗТ "Київнафтопродукт" безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. ТОВ "ДСЛК" та ТОВ "О.К. та Партнери" просили суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання з'явились представники ТОВ "ДСЛК", ТОВ "О.К. та Партнери" та АТЗТ "Київнафтопродукт".

Представники державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича у судові засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, представники учасників справи, що не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Участь представників відповідач-2, що не з'явилась, у судовому засіданні 09.08.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник АТЗТ "Київнафтопродукт" надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ "ДСЛК" та у позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову ТОВ "О.К. та Партнери" відмовити у повному обсязі.

Крім того, представник скаржника просив задовольнити клопотання про призначення у даній справі судову будівельно-технічну експертизу та з метою встановлення належних власників нежитлових приміщень, розташованих на III та IV поверхах адміністративного корпусу буд. 2 по вул. В. Васильківська в м. Києві (колишня назва - вул. Червоноармійська), а також конфігурацій, розміру та об'єму належних їм (власникам) нежитлових приміщень, призначити судову будівельно-технічну експертизу, у ході якої:

- провести інвентаризацію вказаного адміністративного корпусу, визначити його загальну площу, а також площу кожного приміщення та наявність самовільних добудов;

- визначити відповідність номерів, які надані нежитловим приміщенням та їх площ технічній документації;

- провести поточну інвентаризацію місць загального користування, сходових клітин, допоміжних, підсобних приміщень та ліфтових шахт та звірити отримані дані з наданою технічною документацією для встановлення їх відповідності.

- встановити наявність можливих перепланувань на поверхах, де розміщуються спірні приміщення;

- встановити, яка частка від загальної площі адміністративного корпусу була придбана позивачем (третьою особою) за договором купівлі-продажу від 28.08.1997 року та які приміщення входили до неї на момент укладення договору. У випадку внесення до них перепланувань, встановити їх площу та межі на момент набуття позивачем права власності на вказані приміщення.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи скаржник просив доручити Товариству з обмеженою відповідальністю СУДОВА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА УКРАЇНИ .

Представник ТОВ "ДСЛК" та ТОВ "О.К. та Партнери" у судовому засіданні суду апеляційної інстанції також надали суду свої пояснення по справі, в яких заперечили проти задоволення скарги АТЗТ "Київнафтопродукт". Представники просили апеляційний господарський апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо заявлено клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, представники ТОВ "ДСЛК" та ТОВ "О.К. та Партнери" також заперечили та подали суду письмові заперечення, які долучені судом до матеріалів справи.

Заслухавши думки представників учасників справи щодо заявленого клопотання АТЗТ "Київнафтопродукт" про призначення у даній справі №910/20514/17 судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє в його задоволенні виходячи з наступного.

У відповідності до ст.98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи. Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ О.К. та Партнери надано суду першої інстанції висновок судової будівельно-технічної експертизи № 02/02-18 від 18 січня 2018, що виготовлений атестованим судовим експертом та попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 02/02-18 від 18 січня 2018 року, нежитлові приміщення на ІІІ поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (вул. Велика Васильківська), які належать товариству з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" та зазначені в технічному паспорті, виготовленому 12.01.2017 ФОП Левко Т.Г., як коридор 4,3 кв.м., основне приміщення 13,6 кв.м., основне приміщення 16,6 кв.м. є тотожними (одними й тими ж самими) приміщенням групи приміщень № 7 на ІІІ поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, право власності на які зареєстроване рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 21.04.2017 (у висновку помилка у даті - зазначено 24, замість 21), та які позначені в технічному паспорті, виданому 10.04.2017 ТОВ "Благобудконсалт" як коридор 4,8 кв.м., тамбур 5,6 кв.м, основне приміщення 13,6 кв.м., основне приміщення 16,6 кв.м.

Крім того, нежитлові приміщення на ІV поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (вул. Велика Васильківська), які належать товариству з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" та зазначені в технічному паспорті, виготовленому 12.01.2017 ФОП Левко Т.Г., як коридор 2,3 кв.м, основне приміщення 15,5 кв.м, основне приміщення 16,9 кв.м є тотожними (одними й тими ж самими) приміщенням групи приміщень № 10 на ІV поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, право власності на які зареєстроване рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 21.04.2017 (у висновку помилка у даті - зазначено 24, замість 21), та які позначені в технічному паспорті, виданому 10.04.2017 ТОВ "Благобудконсалт" як коридор 5,3 кв.м., тамбур 2,8 кв.м., основне приміщення 16,7 м. кв., основне приміщення 17 м. кв.

Також, як зазначено у дослідницькій частині висновку експерта приміщення № 1 груп № 7 та № 10 (площею 4,8 кв.м. на III поверсі та 5,3 кв.м. на IV поверсі) входять до приміщень, належних ТВО ДСЛК під № 5 на II поверсі і під № 10 на IV поверсі.

Доводи скаржника про те, що вказаний висновок є необ'єктивним оскільки на думку АТЗТ Київнафтопродукт ним не враховано перепланування проведені ТОВ ДСЛК та ТОВ О.К. та Партнери та технічну документацію попередніх років, колегія суддів вважає необґрунтованим та безпідставним.

По-перше, скаржником не було надано до суду жодного доказу, що підтверджує проведені ТОВ ДСЛК та ТОВ О.К. та Партнери перепланування. По-друге, експертом при проведені експертизи вищезазначеної експертизи були використані дані актуальної технічної інвентаризації, яка проведена відповідно до зареєстрованого права власності на приміщення в будівлі за кожною із сторін, та проведено особистий огляд та обстеження спірних приміщень. Використовувати технічну документацію попередніх років у експерта не було потреби, оскільки питання належності тих чи інших приміщень до власності будь-кого із сторін не належить до компетенції експерта, а є питанням права.

Дослідження проводилось методом співставлення результатів візуального та інструментального обстеження з даними технічних паспортів ТОВ ДСЛК , ТОВ О.К. та Партнери та АТЗТ Київнафтопродукт та розрахунково-аналітичним методом. Місце розташування спірних приміщень було визначено експертом при огляді та враховуючи дані технічних паспортів.

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи містять висновок судової будівельно-технічної експертизи № 02/02-18 від 18 січня 2018, що виготовлений на замовлення ТОВ О.К. та Партнери атестованим судовим експертом та попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, висновок експерта є повним та обґрунтованим, процедура призначення та проведення експертизи відповідала законодавству України та сумнівів у правильності висновку, відсутні, колегія суддів вважає безпідставним призначення у даній справі судової експертизи під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертаю увагу, що скаржником у поданому клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення експерта ставляться фактично не питання, а завдання щодо здійснення ряду робіт з технічної інвентаризації майна, що не належить до компетенції експерта. При цьому, враховуючи ст. 101 ГПК України таке дослідження могло бути здійснено на замовлення самого скаржника, що останнім зроблено не було.

Доводи скаржника про те, що АТЗТ "Київнафтопродукт" зверталося до суду першої інстанції з клопотанням про призначення уданій справі судової експертизи та відповідачу було відмовлено у його задоволенні, судова колегія вважає безпідставними, оскільки, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно ухвалою від 19.03.2018 відмовлено АТЗТ "Київнафтопродукт" у задоволенні заяви про забезпечення доказів (шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи) у зв'язку з пропуском строку звернення з відповідним клопотанням. Колегія суддів звертає увагу, що скаржник звернувся до суду першої інстанції з таким клопотанням після закінчення судом підготовчих дій та після призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга АТЗТ "Київнафтопродукт" не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 28.08.1997 АТЗТ "Київнафтопродукт" (продавець) та ПП "Юридична консультація "О.К. та син", правонаступником якого є ТОВ "О.К. та Партнери", (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень адміністративного корпусу, відповідно до п. 4 якого покупець прибав нежитлові приміщення адміністративного корпусу площею 1696,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2.

Згідно з п. 5 договору купівлі-продажу, відчужуване майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 1-ю Київською обласною державною нотаріальною конторою 01.04.1994 за номером 1-723 і зареєстрованого в Київському МБТІ 07.04.1995 за реєстровим номером 19.

Згідно з реєстраційним посвідченням № 032127 від 25.05.2007 (записано в реєстрову книгу 1з-38 за реєстровим № 19-з) нежитлові приміщення адміністративного корпусу площею 1696,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, зареєстровані за ПП "Юридична консультація "О.К. та син" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Макаренко Л.А., приватним нотаріусом Київського міського нотокругу, 28.08.1997 за № 6200, дублікат якого виданий 07.03.2007 № 1899.

29.12.1997 приватним нотаріусом Макаренком Л.А. внесено зміни до установчого договору ТОВ "ДСЛК" про передачу нежитлових приміщень ПП "Юридична консультація "О.К. та син" до статутного фонду ТОВ "ДСЛК", про що зроблено відмітку у договорі від 28.08.1997 між АТЗТ "Київнафтопродукт" та ПП "Юридична консультація "О.К. та син".

Всього до статутного фонду ТОВ "ДСЛК" було передано 1410 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, літера А. Дублікат свідоцтва про право власності на ці приміщення видано ТОВ "ДСЛК" 12.04.2000, серія НП № 010003048, а 29.04.2000 правовстановлюючий документ зареєстрований КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

26.01.2017 ТОВ "ДСЛК" зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові приміщення, група приміщень № МСК (№ приміщень 1-Х, ХІІ-ХХІ, XXIII-XXV) та група приміщень 18-19, 21-25, 28 (в літ.А) площею 1410,90 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Червоноармійська, 2, що підтверджується витягом.

Водночас, 21.04.2017 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренком Олексієм Миколайовичем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34901413 та індексний номер 34900806, якими зареєстровано право власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв. м., група приміщень № 7, та площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт".

Підставою для державної реєстрації нежитлових приміщень площею 40,6 кв. м., група приміщень № 7, та площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, за АТЗТ "Київнафтопродукт", стало рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 190 від 13.02.1981 "Про відселення мешканців з квартир №№ 7 та 10 будинку № 2 по вул. Червоноармійській (далі - рішення № 190). Рішенням № 190 постановлено:

- дозволити Державному комітету Української РСР по забезпеченню нафтопродуктів відселити з будинку № 2 по вул. Червоноармійській з квартир №№ 7 та 10 мешканців на житлову площу Держкомнафтопродукт УРСР;

- після відселення мешканців з будинку № 2 по вул. Червоноармійській з квартир №№ 7 та 10 загальною площею 112,2 кв. м. вважати це приміщення нежитловим службовим приміщеннями та дозволити Держкомнафтопродукту УРСР с використати їх для розміщення апарату комітету;

- ремонт та переобладнання приміщення провести орендарю власними силами за рахунок своїх коштів та за погодженням з міжвідомчою комісією Ленінської райради.

Також для реєстрації права власності на приміщення АТЗТ "Київнафтопродукт" було надано державному реєстратору технічний паспорт на приміщення, складений 10.04.2017 ТОВ "Благбудконсалт".

Відповідно до технічного паспорту складеного ТОВ "Благбудконсалт" 10.04.2017 на замовлення АТЗТ "Київнафтопродукт", група приміщень № 7 на ІІІ поверсі складається з: приміщення № 1, коридор, площею 4,8 кв.м.; приміщення № 2, тамбур, площею 5,6 кв.м; приміщення № 3, основне, площею 13,6 кв.м.; приміщення № 4, основне, площею 16,6 кв.м.

Група приміщень 10 на ІV поверсі складається з: приміщення № 1, коридор, площею 5,3 кв.м.; приміщення № 2, тамбур, площею 2,8 кв.м; приміщення № 3, основне, площею 16,7 кв.м.; приміщення № 4, основне, площею 17,0 кв.м.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у січні 2017 року фізичною особою-підприємцем Левко Т.Г., яка є сертифікованим інженером з інвентаризації нерухомого майна, на замовлення ТОВ "ДСЛК" проведене інвентаризація нерухомого майна ТОВ "ДСЛК" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві, та 12.01.2017 складено технічний паспорт.

Відповідно до цього технічного паспорту площа приміщень ТОВ "ДСЛК" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві становить 1410,9 кв.м., з яких приміщення на ІІІ поверсі становлять 152,1 кв.м. (приміщення групи № 21), а на ІV поверсі - 139,2 кв.м. (приміщення групи № 22). Саме ці дані зазначені у відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна, право власності за яким було зареєстроване ТОВ "ДСЛК" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2017.

Зокрема, приміщення на ІІІ поверсі складаються з: приміщення № 1, коридору, 18,2 кв.м.; приміщення № 2, основного приміщення, 32,6 кв.м.; приміщення № 3, основного приміщення, 16,6 кв.м.; приміщення № 4, основного приміщення, 26,8 кв.м.; приміщення № 5,основного приміщення, 15,6 кв.м.; приміщення № 6, основного приміщення, 21,2 кв.м.; приміщення № 7, коридору, 4,6 кв.м.; приміщення № 8, основного приміщення, 12,5 кв.м.; приміщення № 9, умивальнику, 2,7 кв.м.; приміщення № 10, вбиральні, 1,3 кв.м.; № VІ площею 19,4 кв.м.

Приміщення IV поверху складаються з: приміщення № 1, основного приміщення, 21,8 кв.м.; приміщення № 2, підсобного приміщення, 4,0 кв.м.; приміщення № 3, підсобного приміщення, 6,8 кв.м.; приміщення № 4, основного приміщення, 6,4 кв.м.; приміщення № 5, коридору, 9,5 кв.м.; приміщення № 6, основного приміщення, 21,9 кв.м.; приміщення № 7, основного приміщення, 20,7 кв.м.; приміщення № 8, основного приміщення, 19,9 кв.м.; приміщення № 9, коридору, 6,0 кв.м.; приміщення № 10, коридору, 4,9 кв.м.; приміщення № 11, основного приміщення, 13,0 кв.м.; приміщення № 12, умивальнику, 3,0 кв.м.; приміщення № 13, вбиральні, 1,3 кв.м.; № VІІ площею 31,2 кв.м.

Також у січні 2017 року фізичною особою-підприємцем Левко Т.Г. на замовлення ТОВ "О.К. та Партнери" проведена інвентаризація нерухомого майна ТОВ "О.К. та Партнери" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві, та 12.01.2017 складено технічний паспорт.

Відповідно до цього технічного паспорту площа приміщень ТОВ "О.К. та Партнери" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві становить 120,2 кв.м., з яких приміщення на ІІІ поверсі становлять 34,5 кв.м. (приміщення групи № 21), а на ІV поверсі - 34,7 кв.м. (приміщення групи № 22).

На ІІІ поверсі приміщення складаються з: приміщення № 1, коридор, 4,3 кв.м.; приміщення № 2, основне приміщення, 13,6 кв.м.; приміщення № 3, основне приміщення, 16,6 кв.м.

Приміщення на IV поверсі складаються з: приміщення № 1, коридор, 2,3 кв.м.; приміщення № 2, основне приміщення, 15,5 кв.м.; приміщення № 3,основне приміщення, 16,9 кв.м.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок будівельно-технічної експертизи № 02/02-18 від 18.01.2018. Згідно з вказаним висновком будівельно-технічної експертизи, проведеної за зверненням від 11.01.2018 товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери", судовим експертом Черніним Яковом Олександровичем, який обізнаний про кримінальну відповідальність відповідно до статті 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку, встановлено:

- нежитлові приміщення на ІІІ поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (вул. Велика Васильківська), які належать товариству з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" та зазначені в технічному паспорті, виготовленому 12.01.2017 ФОП Левко Т.Г., як коридор 4,3 кв.м., основне приміщення 13,6 кв.м., основне приміщення 16,6 кв.м. є тотожними (одними й тими ж самими) приміщенням групи приміщень № 7 на ІІІ поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, право власності на які зареєстроване рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34901413 від 21.04.2017 (у висновку помилка у даті - зазначено 24, замість 21), та які позначені в технічному паспорті, виданому 10.04.2017 ТОВ "Благобудконсалт" як коридор 4,8 кв.м., тамбур 5,6 кв.м, основне приміщення 13,6 кв.м., основне приміщення 16,6 кв.м.;

- нежитлові приміщення на ІV поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (вул. Велика Васильківська), які належать товариству з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" та зазначені в технічному паспорті, виготовленому 12.01.2017 ФОП Левко Т.Г., як коридор 2,3 кв.м, основне приміщення 15,5 кв.м, основне приміщення 16,9 кв.м є тотожними (одними й тими ж самими) приміщенням групи приміщень № 10 на ІV поверсі в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, право власності на які зареєстроване рішенням державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, індексний номер 34900806 від 21.04.2017 (у висновку помилка у даті - зазначено 24, замість 21), та які позначені в технічному паспорті, виданому 10.04.2017 ТОВ "Благобудконсалт" як коридор 5,3 кв.м., тамбур 2,8 кв.м., основне приміщення 16,7 м. кв., основне приміщення 17 м. кв.

За вказаним висновком будівельно-технічної експертизи № 02/02-18 від 18.01.2018, дослідження проводилось методом співставлення результатів візуального та інструментального обстеження з даними наданих документів на дослідження.

Під час експертизи експерт самостійно здійснив заміри приміщень, відповідно до яких площа приміщень на ІІІ поверсі склала: приміщення № 1, коридору, 4,4 кв.м.; приміщення № 2, основного приміщення, 13,5 кв.м.; приміщення № 3, основного приміщення, 16,6 кв.м.

На IV поверсі: приміщення № 1, коридору, 2,3 кв.м.; приміщення № 2, основного приміщення, 16,3 кв.м.; приміщення № 3, основного приміщення, 16,8 кв.м.

Судом апеляційної інстанції перевірено, що експерт, порівнюючи отримані дані площ приміщень, розташованих на ІІІ поверсі та на ІV поверсі, констатував, що різниця між підрахунками, здійснених експертом та ФОП Левко Т.Г., є незначною. Конфігурація цих приміщень повністю співпадають по факту їх розташування. Так, підрахунок площ приміщень, розташованих на ІІІ поверсі, не відрізняються і є однакові - 34,5 кв.м., підрахунки площ приміщень на ІV поверсі відрізняються на 0,7 кв.м., що можливо за рахунок округлення площі у квадратних метрах з одним десятковим знаком, як це встановлено підпунктом "б" пункту 4 відносно складання ескізів і планів поверхів будинків Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127.

Також експерт у висновку вказав, що приміщення № 1 груп № 7 та № 10, не входять до розрахунків технічних паспортів, виготовлених ФОП Левко Т.Г. за замовленням ТОВ "О.К. та Партнери", інвентарна справа № 850, оскільки входять до приміщень під № 5 на ІІІ поверсі і під № 10 на ІV поверсі, як це вказано у технічному паспорті, виготовленому на ФОП Левко Т.Г. за замовленням ТОВ "ДСЛК", інвентарна справа № 849.

Відповідно до статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

У відповідності до частин 1, 3 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ст. 98 ГПК України).

Оцінюючи цей висновок колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його повним та обґрунтованим, процедура призначення та проведення експертизи відповідала законодавству України і підстави, які б викликали сумніви у правильності висновку, відсутні. З цих підстав місцевий господарський суд правомірно прийняв висновок 02/02-18 від 18.01.2018 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, як належний доказ у даній справі.

Отже, наявні матеріали справи свідчать про те, фактичний розмір приміщень, що були зареєстровані 21.04.2017 за АТЗТ "Київнафтопродукт", становить:

на ІІІ поверсі (група приміщень № 7): приміщення № 1, коридор, 4,6 кв.м.; приміщення № 2, тамбур, площею 4,4 кв.м.; приміщення № 3, основне, 13,5 кв.м.; приміщення № 4, основне, 16,6 кв.м.;

на ІV поверсі (група приміщень № 10): приміщення № 1, коридор, 4,9 кв.м.; приміщення № 2, тамбур, 2,3 кв.м.; приміщення № 3, основне, 16,3 кв.м.; приміщення № 4, основне, 16,8 кв.м.

З цих приміщень приміщення № 1 на ІІІ поверсі (коридор, 4,6 кв.м.) та приміщення № 1 на ІV поверсі (коридор, 4,9 кв.м.) обліковуються ТОВ "ДСЛК" як їхня власність, а інші приміщення - ТОВ "О.К. та Партнери" як свою власність.

Як зазначалося вище та встановлено судом, 28.08.1997 АТЗТ "Київнафтопродукт" продало ПП "Юридична консультація "О.К. та син", що є правонаступником ТОВ "О.К. та Партнери" нежитлові приміщення адміністративного корпусу площею 1696,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2.

Право власності на нерухоме майно було зареєстровано ПП "Юридична консультація "О.К. та син" відповідно до законодавства, що діяло на час його виникнення, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 032127.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, з 28.08.1997 ПП "Юридична консультація "О.К. та син", відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, набуло право власності на вказане вище майно.

Здійснюючи своє право власності ПП "Юридична консультація "О.К. та син" 29.12.1997 передало нежитлові приміщення площею 1410 кв.м. до статутного фонду ТОВ "ДСЛК", а 29.04.2010 продало приміщення площею 165,3 кв.м. за договором купівлі-продажу, про що свідчить відповідний запис приватного нотаріуса Мамай І.В. про реєстрацію за реєстровим № 346 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 8, групи приміщень № 26.

Після відчуження майна у власності ТОВ "О.К. та партнери" знаходиться 120,2 кв.м. приміщень в будинку № 2 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, право власності на які було набуто у 1997 році

Саме такий розмір площі приміщень ТОВ "О.К. та Партнери" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві фізичною особою-підприємцем Левко Т.Г. визначено в результаті інвентаризації нерухомого майна ТОВ "О.К. та Партнери", що зазначено у технічному паспорті.

Серед цих приміщень, відповідно до матеріалів інвентаризації фізичної особи-підприємця Левко Т.Г. (інвентаризаційна справа № 850) є приміщення на ІІІ поверсі (група приміщень № 7): приміщення № 2, тамбур, площею 4,4 кв.м., приміщення № 3, основне, 13,5 кв.м., приміщення № 4, основне, 16,6 кв.м.; та приміщення на ІV поверсі (група приміщень № 10): приміщення № 2, тамбур, 2,3 кв.м, приміщення № 3, основне, 16,3 кв.м., приміщення № 4, основне, 16,8 кв.м. Отже, їх власником їх на даний час є товариство з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене свідчить про те, що приміщення № 1 на ІІІ поверсі (коридор, 4,6 кв.м.) та приміщення № 1 на ІV поверсі (коридор, 4,9 кв.м.), які були 28.08.1997 продані АТЗТ "Київнафтопродукт" ПП "Юридична консультація "О.К. та син", є тими приміщеннями, які були внесені ПП "Юридична консультація "О.К. та син" 29.12.1997 у складі приміщень площею 1410 кв.м. до статутного фонду ТОВ "ДСЛК".

Право власності на ці приміщення було зареєстровано за законодавством, що було чинне на момент його виникнення, про що свідчить дублікат свідоцтва про право власності на ці приміщення, виданого ТОВ "ДСЛК" 12.04.2000, серія НП № 010003048, а 29.04.2000 правовстановлюючий документ зареєстрований комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

Крім того, після створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.01.2017 ТОВ "ДСЛК" зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові приміщення, група приміщень № МСК (№ приміщень 1-Х, ХІІ-ХХІ, XXIII-XXV) та група приміщень 18-19, 21-25, 28 (в літ.А) площею 1410,90 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, що підтверджується витягом.

Відповідно до технічного паспорту площа приміщень ТОВ "ДСЛК" у будівлі № 2 по вул. Великій Васильківській у м. Києві становить 1410,9 кв.м., з яких приміщення на ІІІ поверсі становлять 152,1 кв.м. (приміщення групи № 21), а на ІV поверсі - 139,2 кв.м. (приміщення групи № 22). Саме ці дані зазначені у відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна, право власності за яким було зареєстроване ТОВ "ДСЛК" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2017.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що АТЗТ "Київнафтопродукт" не є власником спірних приміщень.

На переконання колегії суддів рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 190 від 13.02.1981 "Про відселення мешканців з квартир № 7 та 10 будинку № 2 по вул. Червоноармійській" не є тим актом, який засвідчує виникнення права власності на спірне нерухоме майно.

Зокрема, відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 3 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та ін.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що дане рішення Ради народних депутатів № 190 від 13.02.1981 "Про відселення мешканців з квартир № 7 та 10 будинку № 2 по вул. Червоноармійській" не є документом, що підтверджує набуття АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на групу приміщень № 7 та № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та відповідно не може бути підставою для реєстрації права власності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, як вірно вказав місцевий господарський суд, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний - усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку. Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Право власності, які і будь-яке суб'єктивне право, виникає за наявності певних юридичних фактів. Дані юридичні факти, які утворюють правовідносини власності, поділяються на первісні і похідні.

За первісних фактів право власності виникає на річ вперше, за похідних - право власності виникає у суб'єкта внаслідок волевиявлення попереднього власника.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, враховуючи заперечення АТЗТ "Київнафтопродукт" щодо права власності ТОВ "О.К. та Партнери" на спірні приміщення, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволенні позовних вимог ТОВ "О.К. та Партнери" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання за ТОВ "О.К. та Партнери" право власності на нежитлові приміщення загальною площею 69,9 кв.м., а саме:

- на приміщення,що знаходяться на ІІІ поверсі та складаються з коридору 4,4 кв.м., основного приміщення 13,5 кв.м., основного приміщення 16,6 кв.м;

- на приміщення, що знаходяться на ІV поверсі та складаються з коридору 2,3 кв.м., основного приміщення 16,3 кв.м., основного приміщення 16,8 кв.м.

На переконання колегії суддів, площа приміщень правомірно визначена судом за результатами замірів, проведеним експертом зазначених у висновку 02/02-18 від 18.01.2018 будівельно-технічної експертизи.

При цьому вимоги ТОВ "О.К. та Партнери" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання права власності на приміщення, що знаходяться на VІ поверсі та на приміщення в надбудові, що складаються зі сходової клітини площею 14,3 кв.м., пред'явлено не обґрунтовано, оскільки ці приміщення не є предметом реєстраційних дій за АТЗТ "Київнафтопродукт", що досліджується в рамках даного позову, а тому правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що не підлягає задоволенню вимога ТОВ "ДСЛК" про визнати відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7, та приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2.

Як вірно вказав суд першої інстанції, визнання права, як і визнання відсутності права, є способами захисту, які застосовують у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між сторонами правовідносин і, відповідно, з приводу відсутності цивільного права та цивільного обов'язку.

Право особи на захист своїх цивільних прав та інтересів забезпечено законом (ст. 15 ЦК України), способи якого (ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України) не є вичерпними. Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, мають бути вичерпані лише ті засоби правового захисту, які є ефективними.

Таким чином, результатом застосування таких способів захисту права як визнання права чи визнання відсутності права є отримання того матеріально-правового ефекту, який сторона переслідувала при укладенні цивільно-правового правочину та вчиненні дій щодо його виконання.

Вимога про визнання відсутнім права, як і вимога про визнання права, повинна бути спрямована на встановлення певних юридично значимих фактів, з якими пов'язується встановлення відсутності певного права у позивача (у випадку пред'явлення вимоги про визнання відсутнім права), або про його наявності у позивача (у випадку пред'явлення вимоги про визнання права). Тільки в такому випадку вона (вимога) носить характер захисту, а не звичайного констатування того чи іншого факту чи його відсутності. Вказане свідчить про те, що адресована вимога до відповідача про визнання відсутнім у нього права не спрямована на відновлення прав позивача, тобто не є ефективним способом захисту.

Щодо позовних вимог позивача та третьої особи про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і скасування реєстраційних записів колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якого (ст. 11) державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Отже, державний реєстратор є суб'єктом, який самостійно несе відповідальність за свої рішення і, відповідно, є відповідачем за вимогами про скасування реєстраційних дій.

Можливість розгляду вимог щодо реєстрації та обліку прав на майно, та визнання недійсними актів, що порушують такі права, визначена п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Оскільки наведені вище обставини свідчать про неправомірність дій державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича щодо реєстрації права власності на спірне майно за АТЗТ "Київнафтопродукт", на переконання колегії суддів, вимоги позивача та третьої особи про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і скасування реєстраційних записів правомірно задоволені судом.

Приймаючи рішення у даній справі щодо позовних вимог до реєстратора, місцевий господарський суд вірно виходив з того, що вимога до реєстратора носить характер господарського спору. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

Враховуючи положення статей 4 та 20 ГПК України, статті 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку господарського судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - юридичною особою, в якому остання звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, про часткове задоволення позову ТОВ "О.К. та Партнери" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 69,9 кв.м., а саме:

- на приміщення, що знаходяться на ІІІ поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та складаються з коридору 4,4 кв.м., основного приміщення 13,5 кв.м., основного приміщення 16,6 кв.м.;

- на приміщення, що знаходяться на ІV поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та складаються з коридору 2,3 кв.м., основного приміщення 16,3 кв.м., основного приміщення 16,8 кв.м.

Також, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, визнано недійсними та скасовані рішення державного реєстратора та скасовано записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення.

Крім того, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ДСЛК" до АТЗТ "Київнафтопродукт" про визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 40,6 кв.м., група приміщень № 7, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2, та про визнання відсутнім у АТЗТ "Київнафтопродукт" права власності на нежитлові приміщення площею 41,8 кв.м., група приміщень № 10, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції АТЗТ "Київнафтопродукт" не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову ТОВ "О.К. та Партнери". Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" про призначення у даній справі №910/20514/17 судової будівельно-технічної експертизи.

2. Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Київнафтопродукт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 по справі № 910/20514/17 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2018 по справі № 910/20514/17 залишити без змін.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на акціонерне товариство закритого типу "Київнафтопродукт".

5. Матеріали справи № 910/20514/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко

Дата складання повного тексту постанови 18.09.2018 року