Постанова

від 18.09.2018 по справі 910/8803/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/8803/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Гончарова С.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.;

представники сторін - не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБІТ "

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018

у справі № 910/8803/18 (суддя Івченко А.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбіт" (01001, м. Київ, Музейний провулок, 10, к. 618, код ЄДРПОУ 37569450)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуто заявникам без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СМАРТБІТ" 20.07.2018 (згідно вхідного штампу місцевого господарського суду) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/8803/18 про банкрутство ТОВ "СМАРТБІТ" в частині повернення заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів заявникам без розгляду та ухвалити нове рішення про порушення справи про банкрутство ТОВ "СМАРТБІТ" (ідентифікаційний код 37569450).

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.08.2018 апеляційну скаргу ТОВ "СМАРТБІТ" у справі № 910/8803/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Гончаров С.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СМАРТБІТ"; розгляд апеляційної скарги ТОВ "СМАРТБІТ" призначено на 18.09.2018 року.

В судове засідання 18.09.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені завчасно, належним чином (ч. 4 ст. 120 ГПК України), про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення. Разом з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що надіслання поштової кореспонденції здійснювалось судом апеляційної інстанції за адресою, вказаною самим апелянтом в апеляційній скарзі. Жодних, заяв, клопотань із зазначенням причин неможливості забезпечення явки представників сторони не повідомили.

Отже, з урахуванням обізнаності апелянта про розгляд його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, обмеженого строку на апеляційний перегляд ухвали суду та здійснення судом апеляційної інстанції усіх можливих заходів з метою належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 18.09.2018 за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником в якості доказу сплати судового збору було додано платіжне доручення № 78588 від 05.07.18 у вигляді копії, а відтак такий доказ визнається як неналежний.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи (в тому числі) які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Закон України "Про судовий збір" не містить обов'язку сплачувати судовий збір виключно через установи банку, оскільки положення статті 6 вказаного закону, яким встановлювався обов'язок сплати збору виключно через банківські установи було виключено з тексту закону ще в 2015 році.

ДП "Інформаційні судові системи" Державної судової адміністрації України в Листі від 27.11.2015 вказало наступне: "01.09.2015 норма про обов'язкову сплату судового збору тільки через банки була виключена. Ці зміни дозволяють використовувати більш зручні способи проплати збору, в тому числі через онлайн- системи, включаючи портал Судової влади України. У таких випадках платник здійснює переказ коштів з використанням електронного платіжного засобу. Платник має можливість отримати (роздрукувати) тільки документ, який підтверджує здійснення ним операції про безготівкове перерахування відповідної суми судового збору. Він не містить підпису і відтиску печатки банку. Крім того, процесуальне законодавство не передбачає чіткого визначення виду платіжного документа, який повинен подаватися до суду на підтвердження оплати збору. Діючі редакції процесуальних кодексів визначають лише те, що до суду подається документ про сплату судового збору. Тобто, це може бути будь-який документ, що підтверджує перерахування коштів".

У пункті 2.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що Законом передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9). При цьому господарський суд може з'ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд першої інстанції повинен був перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а не повертати заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи заявнику без розгляду, оскільки, як вбачається з доданої до матеріалів квитанції N 78588 від 05.07.2018 на суму 17620,00 грн., судовий збір сплачено онлайн через портал Судової влади України, тому, відповідно, квитанція про оплату судового збору не може містити підписів платника та працівника банку та є належним доказом, який підтверджує сплату судового збору.

При цьому, Господарський суд міста Києва, у разі наявності сумнівів щодо зарахування судового збору, не був позбавлений можливості та повинен був витребувати від заявника відповідну довідку з органу Державної казначейської служби України, що підтверджує факт надходження судового збору до державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки заявник звернувшись до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутсво додав в якості доказу сплати судового збору платіжне доручення № 78588 від 05.07.2018 на суму 17620,00 грн., який сплачено онлайн через портал Судової влади України, тому, відповідно, квитанція про оплату судового збору не може містити підписів платника та працівника банку та є належним доказом, який підтверджує сплату судового збору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ "СМАРТБІТ" підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню. Справу необхідно скерувати до місцевого суду для вирішення питання про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "СМАРТБІТ" до розгляду.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 280, 282, 283 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБІТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/8803/18 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 910/8803/18 скасувати, а справу скерувати до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.А. Гончаров

О.М. Остапенко