Постанова

від 10.09.2018 по справі 914/2505/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Справа № 914/2505/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Бойко С.М.,

ОСОБА_1;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія № 01/03-01/13 від 23.05.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1682/18 від 05.06.2018 р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2018 року (суддя Артимович В.М., повний текст рішення складено 07.05.2018 р.)

у справі № 914/2505/17,

порушеній за первісною позовною заявою

позивача: Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів,

про стягнення 363357,55 грн. та стягнення судових витрат.

За зустрічною позовною заявою: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів,

до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ,

про стягнення 153387,92 грн. та стягнення судових витрат.

за участю представників:

від апелянта/позивача за первісною позовною заявою: не прибув,

від відповідача за первісною позовною заявою: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Управляюча компанія Метрополія , згідно відтиску штампа на конверті (том І, а. с. 58) 24.12.2017 р. подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву, яка поступила на адресу суду першої інстанції 04.12.2017 р. за вхідним № 2646, з вимогами до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , про стягнення 355064,63 грн. основного боргу, 1605,08 грн. - 3% річних, 6687,84 грн. - пені, разом 363 357,55 грн. та стягнення судових витрат (том І, а. с. 6-11).

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство ДТЕК Західенерго , до початку розгляду справи по суті 18.12.2017 р. подано зустрічну позовну заяву до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153387,92 грн. та стягнення судових витрат (том І, а. с. 112-115).

Зазначена вище зустрічна позовна заява була прийнята місцевим господарським судом до розгляду разом із первісним позовом, що підтверджується ухвалою місцевого суду від 22.12.2017 р. у справі № 914/2505/17.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 у задоволенні первісного позову Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 363 357,55 грн. відмовлено повністю. Судові витрати за первісним позовом покладено на позивача. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153387,92 грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго 15338,79 грн., з яких 12853,34 грн. неустойки, 2485,45 грн. штрафу та 230,08 грн. витрат зі сплати судового зборку. У задоволенні решта зустрічних вимог відмовлено (пункти 1-5 резолютивної частини судового рішення )( том І, а. с. 192-204).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, апелянт (Приватне підприємство Управляюча компанія Метрополія ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 01/-03-01/13 від 23.05.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1682/18 від 03.06.2018 р.), просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, в якому, задовольнити в повному обсязі первісну позовну заяву Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 363 357,55 грн.; відмовити в повному обсязі в задоволенні зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153 387,92 грн. та стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги (том ІV, а. с. 5-13).

Скаржник обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що висновки суду першої інстанції які викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

Так, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що первісна позовна заява і зустрічна позовна заява, що подані сторонами у даній справі, стосуються невиконання умов договору про надання послуг від 16.08.2016 № 908-ЗЭ-БуТЭС, що укладений між Приватним підприємством Управляюча компанія Метрополія та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Західенерго згідно умов якого (предмету позову) виконавець надає замовнику послуги )ДК 015-97 код 1.2.10 Дослідження та розробка в галузі загальнотехнічних наук (ДК 021-2015 код 7132000-7 Послуги з інженерного проектування) Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35 кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійної схеми живлення Калуського енерговузла (далі за текстом - Послуги), а замовник приймає та оплачує такі послуги.

Як зазначає апелянт, Приватним підприємством Управляюча компанія Метрополія такі послуги були надані, проте Публічне акціонерне товариство ДТЕК Західенерго не виконало свій обов'язок з їх оплати, безпідставно на думку апелянта, покликаючись на неотримання послуг в строк, передбачений договором.

Як стверджує апелянт, він 19.12.2016 р. направив замовнику результат надання послуг - техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35 кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійної схеми живлення Калуського енерговузла у 3-х томах в 4 примірниках, що підтверджує експрес-накладною від 19.12.2016 № 100 2486 2005, яка видана компанією - перевізником ТзОВ ОСОБА_1 пошта і містить дані про відправника: Метрополія , одержувача: Бурштинська ТЕС , яка є відокремленим підрозділом замовника; у розділі Опис відправлення експрес-накладної № 100 2486 2005 зазначено: ТЕО за договором від 16.08.16 4 прим. супр. Лист від 19.12.16; у розділі представник ТОВ ОСОБА_1 пошта міститься підпис співробітника служби відправки, та, що експрес-накладна від 19.12.2016 № 100 2486 2005 оформлена на фірмовому бланку перевізника ТОВ ОСОБА_1 пошта , має фірмовий логотип компанії та номер накладної формата 100 хххх хххх, тому вважає посилання Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на те, що оскільки експрес-накладна номер 100 2486 2005 на веб-сайті novaposhta. ua має статус Зазначений номер експрес-накладної не знайдено , а отже відправлення з таким номером не відбулось, безпідставним, оскільки за інформацією наданою контакт-центром ТОВ ОСОБА_1 пошта , дані про відправлення в інформаційній системі зберігаються протягом двох тижнів, для відправлень, що оплачені за готівковим розрахунком та протягом року для відправлень, що оплачені за безготівковим розрахунком.

Крім того, апелянт стверджує, що є надуманим покликання Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на п. 2 п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку , затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 № 270, відносно внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, оскільки Договором прямо не передбачено обов'язок виконавця направляти замовнику результат надання послуг виключно таким видом відправлення як цінний лист з описом вкладення.

Скаржник в апеляційній скарзі також звертає увагу суду на те, що, на його думку, замовник не заперечує проти направлення йому відправлень/документів через перевізника ТОВ ОСОБА_1 пошта та підтверджує отримання ним результату робіт (ТЕО), який був направлений повторно виконавцем замовнику за експрес-накладною від 09.08.2017 № 10027162023, яка оформлена аналогічно першій експрес-накладній.

Повторне надсилання результату робіт (ТЕО) замовнику, скаржник підтверджує роздруківками електронного листування між співробітниками ПП УК Метрополія та ПАТ ДТЕК Західенерго .

Апелянт також звертає увагу суду на те, що замовник жодного разу не звертався до виконавця з вимогами про передачу йому послуг, що, на думку скаржника, є доказом того, що послуги від ПП УК Метрополія отримано ПАТ ДТЕК Західенерго в строк дії Договору.

Як зазначає скаржник, в подальшому, ПАТ ДТЕК Західенерго уклало договір поставки від 25.04.2017 № 1094-ЗЭ на придбання автотрансформатора аналогічно тому, що підключений в мережу, керуючись саме результатом наданої ПП УК Метрополія послуги.

Як зазначає скаржник, підсумовуючи наведене у скарзі, ПП УК Метрополія вважає, що відправило, а ПАТ ДТЕК Західенерго отримало результат надання послуг за договором у строк дії договору, тобто до 31.12.2016.

На думку позивача, обов'язок з оплати виконаних робіт настав у замовника 22.09.2017 р. (протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до п. 4.1 договору), кінцевий термін оплати 28.09.2017 р. та 29.09.2017 р. замовник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати.

Із врахуванням наведеного та з покликанням на норми ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 887 ЦК України, 193, 231 ГК України, апелянт/позивач за первісним позовом вважає, що існують підстави стягнути з ПАТ ДТЕК Західенерго за первісним позовом за неналежне виконання умов спірного договору 355064,63 грн. основного боргу, 1605,08 грн. трьох процентів річних, 6687,84 грн. пені.

Відносно строків надання послуг апелянт в апеляційній скарзі пояснив, що Договором, а також положенням закону не передбачено строку виконання замовником обов'язку щодо передачі виконавцю необхідної для виконання робіт інформації, а також інших вихідних даних, однак зважаючи на пряму залежність можливості виконавця виконувати свої зобов'язання від виконання замовником вказаного обов'язку, виконавець позбавлений можливості приступити до виконання проектних, пошукових та науково-дослідницьких робіт та завершити їх до моменту отримання від замовника інформації та вихідних даних , що Відповідно до п. п. 6.1,3., 6.2.17 п. 6.2. Додатку № 1 до Договору, окрім замовника, учасниками договірних правовідносин сторін в якості погоджувачів визначені ДП НЕК Укркнерго ВП Західна ЕС та ПАТ Прикарпаттяобленерого , які не є сторонами укладеного між ПП УК Метрополія та ПАТ ДТЕК Західенерго договору, не приймали на себе будь-яких зобов'язань , зважаючи на те, зо замовник не передав виконавцю необхідної для надання послуг інформації, а також вихідних даних, виконавець був змушений самостійно отримувати інформацію шляхом безпосереднього звернення до вказаних осіб, тобто, як зазначає скаржник, надавати замовнику додаткові послуги, не обумовлені в договорі, але необхідні для його виконання, які надали виконавцю необхідну для надання послуг інформацію, однак відповідач за первісним позовом за надані виконавцем послуги своєчасно не розрахувався, що слугувало підставою для нарахування 3% річних в сумі 1605,08 грн., пені у розмірі 6687,84 грн., що разом з сумою основного боргу складає 363 357,55 грн., у задоволенні яких судом першої інстанції, безпідставно на думку скаржника, відмовлено, тому просить рішення місцевого суду скасувати повністю, задовольнити в повному обсязі первісні позовні вимоги.

Апелянт також покликається на те, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про часткове задоволення зустрічного позову, оскільки ПП Управляюча компанія Метрополія вважає, що останній завершив виконання робіт у грудні 2016 р., тобто в межах визначеного договором строку для виконання робіт, так як 19.12.2016 р. підрядник супровідним листом від 01/02-03/112 передав на розгляд ВП Бурштинська ТЕС (відокремлений підрозділ замовника), як замовнику, розроблене ТЕО відповідно до вимог п. 2.2 спірного договору, тому зустрічний позов ПАТ ДТЕК Західенерго про стягнення штрафу є безпідставним, тому на думку скаржника, рішення місцевого суду про часткове задоволення зустрічного позову належить скасувати і у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем за первісним, позивачем за зустрічним позовом ПАТ ДТЕК Західенерго надано відзив на апеляційну скаргу (том ІV, а. с. 23-28), проти апеляційної скарги заперечує повністю з тих підстав, що доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в передбачений договором строк позивач послуги не надав, документацію відповідно до п. 4.1 згаданого договору про виконання роботи, зокрема, належним чином оформлену податкову накладну, також не надав. Крім того, згадана позивачем за первісним позовом експрес накладна від 19.12.2016 р. згідно даних офіційного сайту ОСОБА_1 пошта не знайдена, а також сама експрес накладна не є належним доказом направлення документів замовнику відповідно до п. п. 2, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

При цьому відповідач за первісним позовом покликається на норми ст.ст. 530, 631 ЦК України, 175, 180 ГК України, п. п. 2, 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

В свою чергу, як вважає позивач за зустрічним позовом, ПП Управляюча компанія Метрополія свої зобов'язання у встановлені п. 5.1 договору строки не виконав, проектну документації, передбачену договором та узгоджену з ОСОБА_3 та НЕК Укренерго вчасно не надав, надання послуг виконавцем було не завершеним і на момент закінчення дії договору, визначеного п. 10.1 договору (до 31.12.2016 р.), тому позивач за зустрічним позовом відповідно до п. 7.2 договору, з покликанням на норми ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, 509, 525, 526, 610, 612 ЦК України, нарахував на відповідача за зустрічним позовом пеню та штраф за порушення строків надання послуг, відтак просить суд апеляційної інстанції, рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 року у даній справі відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 21.06.2018 р. призначено справу № 914/2325/17 до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2018 року.

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. (перебування у відпустці головуючого судді Данко Л.С.), судове засідання яке було призначене на 06.07.2018 р. не відбулося; розгляд даної справи призначено на 30.07.2018 р. (том ІV, а. с. 47, 48), про що сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується оригіналами поштових повідомлень (том ІV, а. с. 35, 36).

У зв'язку з перебуванням судді Малех І.Б. у відпустці, розпорядженням № 366 від 30.07.2018 р. та згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, замість судді Малех І.Б. введено суддю Галушко Н.А. (том ІV, а. с. 51, 52).

В судове засідання 30.07.2018 р. представник апелянта/позивача за первісним позовом прибув, надав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи апеляційної скарги підтримав, просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, в якому, задовольнити в повному обсязі первісну позовну заяву Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 363 357,55 грн.; відмовити в повному обсязі в задоволенні зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153 387,92 грн. та стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги.

В процесі розгляду даної справи подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. № ЛАГС 01-04/3994/18 від 04.07.2018 р.) з клопотанням про долучення до матеріалів справи копії відповіді на запит ТОВ ОСОБА_1 пошта від 14.06.2018 р. № 14607, просить долучити зазначені додаткові докази та врахувати при постановленні апеляційним судом рішення у даній справі, неможливість подання зазначених доказів у суді першої інстанції обгрунтовує тим, що вони отримані вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом в судове засідання представник прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, просить відхилити клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, оскільки вони безпідставно не були подані скаржником суду першої інстанції, просить рішення Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2018 р. у даній справі - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З підстав зазначених в ухвалі від 30 липня 2018 р. по даній справі у судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.2018 р. на 10 год. 00 хв., про що представники сторін повідомлені особисто, під розписку (том ІV, а. с. 63) та по-пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІV, а. с. 69, 70).

У судове засідання 15.08.2018 р. представник апелянта/позивача за первісним позовом не прибув, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи та про перерву у судовому засіданні особисто, під розписку (том ІV, а. с. 63) та по-пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІV, а. с. 69). У попередньому судовому засіданні представник апелянта приймав участь, надавав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, в якому, задовольнити в повному обсязі первісну позовну заяву Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 363 357,55 грн.; відмовити в повному обсязі в задоволенні зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153 387,92 грн. та стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги та клопотав про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом в судове засідання представник прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, просить відхилити клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, оскільки вони не були подані скаржником суду першої інстанції, просить рішення Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2018 р. у даній справі - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.08.2018 р. у справі № 914/2505/17 розгляд справи відкладено на 10 вересня 2018 р., про що сторони були належним чином повідомлені, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (том ІV, а. с. 75, 76).

У судове засідання 10.09.2018 р. представник апелянта/позивача за первісним позовом, повторно, не прибув, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи; про перерву у судовому засіданні особисто, під розписку (том ІV, а. с. 63) та по-пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІV, а. с. 69), та про дату, на яку було відкладено розгляду даної справи (том ІV, а. с. 76).

У судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2018 р. представник апелянта приймав участь, надавав усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, в якому, задовольнити в повному обсязі первісну позовну заяву Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 363 357,55 грн.; відмовити в повному обсязі в задоволенні зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія про стягнення 153 387,92 грн. та стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого апелянтом за подання апеляційної скарги та клопотав про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом в судове засідання представник прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, просить відхилити клопотання апелянта про долучення додаткових доказів, оскільки вони не були подані скаржником суду першої інстанції, просить рішення Господарського суду Львівської області від 25 квітня 2018 р. у даній справі - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення учасника, який прибув в дане судове засідання, здійснив аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні, так як представник апелянта та апелянт був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи та про перерву у судовому засіданні особисто, під розписку (том ІV, а. с. 63) та по-пошті рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІV, а. с. 69).

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 р. та від 15.08.2018 р. явка учасників справи обов'язковою - не визнавалася.

Отже, судом розглядається справа за наявними в матеріалах справи документами.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи приходить до висновку, відхилити клопотання апелянта заявлене у відповіді на відзив на апеляційну скаргу про долучення додаткових доказів, а саме: відповіді ТОВ ОСОБА_1 пошта № 14607 від 214.06.2018 р. на запит (том ІV, а. с. 42), виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Обмежене надання нових доказів в апеляційну інстанцію (ч. 3 ст. 269 ГПК України) та виключається приймання та розгляд позовних вимог та підстав позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обґрунтування апелянтом подання суду апеляційної інстанції додаткового доказу: відповіді ТОВ ОСОБА_1 пошта № 14607 від 214.06.2018 р. на запит тим, що зазначена відповідь отримана ним вже після прийняття рішення судом першої інстанції, не є винятковим випадком, так як запит до ТОВ ОСОБА_1 пошта про надання інформації зазначеної апелянт/позивач за первісним позовом, за своїм волевиявленням, мав об'єктивну можливість вчинити раніше, зокрема, на стадії підготовчого засідання, яке місцевим господарським судом було призначено на 10.01.2018 р., на 07.02.2018 р., було відкладено на 28.03.2018 р., що підтверджується матеріалами даної справи (том І, а. с. 108-109, 110, 111, 167-168, 180-181, 182-183), тим більше, що позивач за первісним позовом (апелянт) у зазначений вище період, подавав суду першої інстанції: відповідь на заперечення (том І, а. с. 70-77) та докази до відповіді (том І, а. с. 78-103); відзив на зустрічну позовну заяву (том І, а. с. 130-132), клопотання про долучення доказів (том І, а. с. 133), письмове підтвердження (том І, а. с. 134), клопотання про долучення доказів (том І, а. с. 173). Апелянт та його представник були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду місцевим судом даної справи та про відкладення розгляду справи судом першої інстанції (том І, а. с. 5, 110, 164, 179, 184), представник позивача за первісним позовом (ОСОБА_4 - довіреності в матеріалах справи) брав участь у судових засіданнях суду першої інстанції, надавав пояснення, заявляв клопотання, подавав докази, надавав пояснення, тощо, тобто користувався всіма правами та обов'язками, визначеними для учасників справи ст. 42 ГПК України, а тому подання суду апеляційної інстанції додаткового доказу - відповіді ТОВ ОСОБА_1 пошта на запит № 14607 від 14.06.2018 р., колегія суддів вважає необґрунтованим належними доказами неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 р. у справі № 914/2505/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ, надалі - позивач, до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» , м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення 363357,55 грн.

18.12.2017 р. на розгляд суду першої інстанції надійшов зустрічний позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів, до Приватного підприємства Управляюча компанія Метрополія , м. Київ, про стягнення боргу в сумі 153387,92 грн. у справі № 914/2505/17 за позовною заявою Приватного підприємства «Управляюча компанія Метрополія , м. Київ, до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів, про стягнення боргу в сумі 363357,55 грн.

Ухвалою місцевого суду від 22.12.2017 р. у даній справі зустрічний позов у справі № 914/2505/17 прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом № 914/2505/17, здійснено перехід до розгляду справи № 914/2505/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. Ухвалою місцевого господарського суду від 28.03.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання з розгляду спору по суті.

Суд зазначає, що у зв'язку із прийняттям Закону України від 03.10.2017 р. №2147-УІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , нова редакція Господарського процесуального кодексу України, вступила в дію з 15.12.2017 р.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XІ Перехідні положення за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 25.04.2018 р. позивач за первісним позовом подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи (том ІІ, а. с. 1 - 63, том ІІІ, а. с. 1-198).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що згідно із ст. 80 ГПК України позивач має подати докази разом з поданням позовної заяви, а тому клопотання ПП Управляюча компанія Метрополія від 25.04.2018 р. про долучення вищезазначених документів правомірно місцевим судом не прийнято до розгляду.

Колегія суддів, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши присутніх представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом, позивач за первісним позовом (апелянт) звернувся до місцевого господарського суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості з відповідача за первісним позовом за неналежне виконання договору про надання послуг від 16.08.2016 р. за № 908-ЗЄ-БуТЄС щодо оплати виконаної роботи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом вказує на те, що згідно умов договору про надання послуг від 16.08.2016 р. за № 908-ЗЄ-БуТЄС завершено виконання робіт у грудні 2016 р. Як стверджує позивач за первісним позовом 19.12.2016 р. відповідачу направлено результат роботи згідно договору, що підтверджується експрес накладною від 19.12.2016 р. за № 10024862005. Також останній зазначає, що у червні 2017 р. позивач за первісним позовом супровідним листом № 01/02-04/014 направив відповідачу за первісним позовом акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках для підписання. Разом із актом, позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом листи-погодження ТЕО від третіх осіб. Вказані документи були отримані відповідачем за первісним позовом 20.06.2017 р. На думку позивача, обов'язок з оплати виконаних робіт настав у замовника 22.09.2017 р. (протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до п. 4.1 договору), кінцевий термін оплати 28.09.2017 р. та 29.09.2017 р. замовник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати.

Із врахуванням наведеного та з покликанням на норми ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 887 ЦК України, 193, 231 ГК України, позивач за первісним позовом вважає, що існують підстави стягнути з ПАТ «ДТЕК Західенерго» за первісним позовом за неналежне виконання умов спірного договору 355064,63 грн. основного боргу, 1605,08 грн. трьох процентів річних, 6687,84 грн. пені.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги заперечив повністю з тих підстав, що доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в передбачений договором строк позивач послуги не надав, документацію відповідно до п. 4.1 згаданого договору про виконання роботи, зокрема, належним чином оформлену податкову накладну, також не надав. Крім того, згадана позивачем за первісним позовом експрес накладна від 19.12.2016 р. згідно даних офіційного сайту ОСОБА_1 пошта не знайдена, а також сама експрес накладна не є належним доказом направлення документів замовнику відповідно до п. п. 2, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

При цьому відповідач за первісним позовом покликається на норми ст.ст. 530, 631 ЦК України, 175, 180 ГК України, п. п. 2, 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановила наступне.

16.08.2016 р. між Приватним підприємством Управляюча компанія Метрополія (надалі - позивач за первісним позовом), як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством ДТЕК Західенерго (надалі - відповідач за первісним позовом), як замовником, було укладено договір за № 908-33-БуТЗС про надання послуг з додатками до цього договору № 1 Технічне завдання , № 2 Кошторис (надалі - договір)(том І, а. с. 15-23, 24-26, 27).

Пункт 1.1 договору зазначає, що виконавець зобов'язується у 2016 р. надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п.1.2 договору найменування послуг наступне: ДК 015-97 код 1.2.10 Дослідження та розробки в галузі загальнотехнічних наук (ДК 021-2015 код 7132000-7 Послуги з інженерного проектування) Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5 АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла (далі - послуги).

Виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам, що зазвичай ставляться до відповідного виду послуг та відповідно Технічного завдання, яке є невід'ємною частиною договору відповідно до п. 2.1 договору.

Пункт 2.2 договору вказує, що результатом послуг за цим договором є надання проектної документації у вигляді пояснювальної записки та креслень у кількості чотирьох примірників та електронному вигляді.

Сума договору становить 355064,63 грн. з ПДВ (п. 3.1 договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати акт прийому-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів).

Згідно п. п. 6.1.2 п. 6.1 договору замовник зобов'язаний прийняти надані послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акта прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3.4 договору, виконавець зобов'язаний своєчасно (не пізніше 5 робочих днів до здачі обсягів наданих послуг) повідомляти замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, що є предметом цього договору.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю, оскільки позивачем (виконавцем) не пред'явлено всіх передбачених умовами п. 4.1 договору документів (акту прийому-передачі, рахунку на оплату послуг, податкової накладної), так як розрахунок проводиться за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст. 86 ГПК України).

Даний спір лежить в площині його регулювання нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами укладеного договору про надання послуг.

Згідно ст. ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 ГК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, і замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищенаведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що обов'язок відповідача оплатити послуги, надані позивачем, не наступив, оскільки позивачем за первісним позовом не підтверджено та не доведено факт вчасного надання відповідачу за первісним позовом послуг, не повідомлено замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, не направлено відповідачу за первісним позовом необхідних документів для здійснення останнім оплати послуг.

Відтак, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом боргу в сумі 363357,55 грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що результат послуг - Техніко-економічне обгрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по забезпеченню надійності схеми живлення Калуського енерговузла був направлений на адресу ПАТ ДТЕК Західенерго перевізником ТОВ ОСОБА_1 пошта , що підтверджує експрес-накладною від 19.12.2016 р. № 10024862005, не відповідає дійсності та встановленим судом обставинам, оскільки відповідно до п. 2.2. договору, виконавець повинен надати Проектну документацію у вигляді пояснювальної записки та креслень у кількості 4-х примірників та електронному вигляді.

Згідно з п. 6.3. договору, виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим цим договором; своєчасно (не пізніше 5-ти робочих днів до здачі обсягів виконання послуг) повідомити замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, що є предметом цього Договору.

Як вбачається з матеріалів даної справи, встановлено місцевим господарським судом, виконавець, всупереч п. 6.3.4. договору, не повідомив замовника про готовність до здачі обсягів наданих послуг, що є предметом договору. Також, як вбачається із наданих до позову листів від 13.02.2017 р. № 01/08-01/04 та № 01/08-01/05, вже після закінчення строку дії договору, позивач за первісним позовом (апелянт) звернувся за погодженням до ПАТ Прикарпаттяобленерго та ОСОБА_3

З наданого позивачем/апелянтом листа № 01/02-03/112 від 19.12.2016 р., ним, як стверджує скаржник, передавалось/надсилалось Техніко-економічне обґрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по забезпеченню надійності схеми живлення Калуського енерговузла у 3-х томах в 4 прим., проти отримання яких, ПАТ ДТЕК Західенерго в грудні 2016 року, категорично заперечує. Як стверджує ПАТ ДТЕК Західенерго зазначений лист (01-02-03/112 від 19.12.2016) останній отримав 20.06.2017 року разом із актами приймання-передачі наданих послуг, та, що станом на 20.06.2017 р. Техніко-економічне обґрунтування, відповідно до умов договору, надано йому не було.

З тексту листа за № 01/02-03/112 від 19.12.2016 р., на який покликається апелянт, вбачається, що направляється Техніко-економічне обґрунтування у 3-х томах в 4 прим . .

З листа позивача за первісним позовом № 01/02-04/038 від 09.08.2017 р. вбачається, що позивачем надсилається Техніко-економічне обґрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по забезпеченню надійності схеми живлення Калуського енерговузла у 4-х томах в 4 прим . .

Обставини справи, які стосуються кількості томів у 3-х томах в 4 прим. та/або у 4-х томах в 4 прим. Техніко-економічного обґрунтування позивачем за первісним позовом було скеровано відповідачу за первісним позовом, апелянтом - не спростовано.

Зазначене Техніко-економічне обґрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по забезпеченню надійності схеми живлення Калуського енерговузла було відправлено ОСОБА_1 пошта експрес-накладною від 09.08.2017 р. № 100 2716 2023, що відслідковується на офіційному сайті ОСОБА_1 пошта , однак, як видно із листа позивача за первісним позовом від 07.06.2017 р. № 01/02-04/014 - ним надсилалися лише акти та листи-переписка між позивачем та ПАТ Прикарпаттяобленерго і ОСОБА_3

Отже, системним аналізом вищенаведених доказів, доводиться факт, що документація у встановлені Договором строки передача відповідачу за первісним позовом не була та спростовуються твердження апелянта про те, що ним надані послуги своєчасно, у порядку та у строки визначеними умовами договору.

Разом з тим, не заслуговують на увагу суду посилання апелянта на те, що в грудні 2016 року ним було направлено результати наданих послуг, що, як стверджує скаржник, підтверджується експрес-накладною від 19.12.2016 р. № 100 2486 2005, оскільки зазначені обставини не відповідають дійсності, так як згідно даних з офіційного сайту ТОВ ОСОБА_1 пошта - експрес - накладна № 100 2486 2005 не знайдена. Зазначені обставини не спростовані позивачем за первісним позовом під час розгляду даної справи судом першої інстанції, а посилання апелянта на отриману інформацію контакт-центру ТОВ ОСОБА_1 пошта № 14607 від 14 червня 2018 року, про те, що дані про відправлення в інформаційній системі зберігаються протягом двох тижнів, для відправлень, що оплачені за готівковим розрахунком, та протягом року для відправлень, що оплачені за безготівковим розрахунком колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, апелянт мав можливість отримати та подати зазначені докази разом із позовною заявою або, як зазначено вище у цій постанові, апелянт мав можливість подати зазначені докази на стадії підготовчого провадження у даній справі.

Щодо посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що перевізник ТОВ ОСОБА_1 пошта у своїй діяльності керується не Правилами надання послуг поштового зв'язку , затверджені постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, а Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (зі змінами і доповненнями), перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2) до Правил.

Частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пунктів 1.2.-1.3. договору перевезення здійснюється на підставі письмової заявки замовника, в якій вказуються умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг перевізника, а також інші умови, пов'язані з виконанням даного договору.

Факт надання послуг з перевезення вантажу, має підтверджуватися єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру … акти заміру (зважування).

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

В матеріалах даної справи відсутні, апелянтом не представлено суду належних та допустимих доказів, що між ТОВ ОСОБА_1 пошта та позивачем за первісним позовом було укладено договір перевезення вантажу, як і не надано товарно-транспортної накладної чи іншого, передбаченого законодавством документа.

Також, у відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку , затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. В свою чергу п. 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як стверджує сам апелянт/позивач за первісним позовом, ним було в січні направлено в електронному вигляді на електронну пошту версію результату робіт, тобто після закінчення терміну дії Договору.

Однак, ні у суді першої інстанції, ні до апеляційної скарги скаржником не долучено жодного доказу такого (електронного) направлення - не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Перемовини в електронній пошті між особами, посадове становище яких належними доказами апелянтом не підтверджено, зокрема, між Гудковим, Олексієм, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Goncharov Evgeny, Getman Bogdan, Goncharov Evgeny, ОСОБА_7, на які покликається скаржник в апеляційній скарзі як на переконливі на його думку докази отримання відповідачем за первісним позовом Техніко-економічного обґрунтування , до уваги не приймаються, оскільки вищезазначені особи, посадове становище яких не відоме, в порядку ст. 66 ГПК України, як свідки до суду першої інстанції за заявою (клопотанням) позивача за первісним позовом - не викликалися, показань місцевому господарському суду, в т.ч. письмових пояснень - не надавали, відтак роздруківка електронного листування, на яку покликається апелянт, є неналежним та не допустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує факту надсилання апелянтом відповідачу за первісним позовом Техніко-економічного обґрунтування саме 19.12.2016 р.

Враховуючи все вищенаведене, на думку колегії суддів, належним доказом направлення документів замовнику є оригінал поштової квитанції (касового чеку) з описом вкладення у цінний лист, в якому перелічені всі документи, які надсилаються, відтак експрес-накладна № 100 2486 2005 від 19.12.2016 року не є належним доказом направлення вказаних скаржником документів, а отже не може підтверджувати доводів щодо надіслання таких, тим більше як зазначалось вище, згідно даних офіційного сайту ОСОБА_1 пошта - експрес-накладна № 100 2486 2005 - не знайдена.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що судові витрати за первісним позовом згідно ст. 129 ГПК України належить покласти на позивача за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ ДТЕК Західенерго , в свою чергу, подав зустрічний позов з вимогою стягнути з ПП Управляюча компанія Метрополія на користь ПАТ ДТЕК Західенерго 153 387,92 грн., в т.ч. 128 533,40 грн. неустойки за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. (181 день) та 24 854,52 грн. штрафу за порушення строків надання послуг понад 30 (тридцять) календарних днів (том І, а. с. 112-115).

З матеріалів справи вбачається, встановлено місцевим судом, та, як стверджує позивач за зустрічним позовом, ПП Управляюча компанія Метрополія /відповідач за зустрічним позовом/ свої зобов'язання у встановлені п. 5.1 договору строки не виконав, проектну документацію, передбачену договором та узгоджену з ОСОБА_3 та НЕК Укренерго вчасно не надав, надання послуг виконавцем було не завершеним і на момент закінчення дії договору, визначеного п. 10.1 договору (до 31.12.2016 р.).

Отож, позивач за зустрічним позовом відповідно до п. 7.2 договору, з покликанням на норми ст.ст. 193, 216, 218 ГК України, 509, 525, 526, 610, 612 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню та штраф за порушення строків надання послуг.

Відповідач проти зустрічного позову заперечує, оскільки, як вважає відповідач за зустрічним позовом, останній завершив виконання робіт у грудні 2016 р., тобто в межах визначеного договором строку для виконання робіт, так як 19.12.2016 р. підрядник супровідним листом від 01/02-03/112 передав на розгляд ВП «Бурштинська ТЕС» (відокремлений підрозділ замовника), як замовнику, розроблене ТЕО відповідно до вимог п. 2.2 спірного договору.

Заслухавши представників сторін за зустрічним позовом, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, колегією суддів встановлено наступне.

Як вже зазначалось вище у цій постанові, 16.08.2016 р. між сторонами укладений договір про надання послуг № 908-33-БуТЗС на дослідження та розробку в галузі загально технічних наук Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності зміни автотрансформатора 5АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35 кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла на загальну суму 355 064,63 грн. з ПДВ. На умовах вказаного договору відповідач за зустрічним позовом (виконавець) зобов'язувалось у 2016 р. надати вказані послуги, а позивач за зустрічним позовом (замовник) прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п. 5.1 вказаного договору строк (термін) надання послуг встановлювався сторонами в договорі та становив серпень-жовтень 2016 р.

Як погоджено в п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до умов п. 7.2 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань, а саме порушення відповідачем строків надання послуг, передбачених цим договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2% від вартості несвоєчасно наданих послуг. За порушення строків надання послуг понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості послуг.

Позивачем за зустрічним позовом на адресу відповідача за зустрічним позовом надсилалась претензія № 119/1437 від 19.07.2017 р. з вимогою в десятиденний строк сплатити суму штрафних санкцій шляхом перерахування коштів на рахунок замовника. Однак, претензія залишена без задоволення.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, результати робіт згідно договору надіслані позивачу за зустрічним позовом - 19.12.2016 р., що підтверджує експрес- накладною, а у січні 2017 р. на електронну пошту позивача за зустрічним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником в особі ВП Бурштинська ТЕС , який, в свою чергу є структурним підрозділом /філією/ позивача за зустрічним позовом без права юридичної особи, 20.06.2017 р. отримано від ПП Управляюча компанія Метрополія супровідний лист від 07.06.2018 р. за № 01/02-04/014 з даними документами, зокрема, актом прийому-передачі, що підтверджується долученими належними документами (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскальний чек, опис вкладення у лист) до матеріалів справи.

Пункти 2, 19, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270, зазначають, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як вбачається з вказаного вище та не спростовано ПП Управляюча компанія Метрополія , виконавець не надав належних доказів, щоб підтверджували отримання замовником послуг в строк, що погоджений сторонами в спірному договорі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань по наданню проектної документації у вигляді пояснювальної записки та креслень в строки, визначені п. 5.1 договору, що в свою чергу призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, як замовника послуг, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору про надання послуг.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Так матеріалами справи, підтверджено позивачем за зустрічним позовом, та не спростовано відповідачем за зустрічним позовом, порушення п. 5.1 договору, що призвело до нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафу та пені відповідно до п. 7.2 договору.

Згідно з поданим місцевому суду розрахунку, позивач за зустрічним позовом неустойку за порушення строків надання послуг за період з 01.11.2016 р. по 30.04.2017 р. (181 день прострочення) нарахував у розмірі 128 533,40 грн. (355 064,63 грн. х 0,2% : 100 х 181 день прострочки) та штраф за порушення строків надання послуг понад 30 календарних днів у розмірі 24 854,52 грн. (355064,63 грн. х 7% 6 100). При розрахунку розміру неустойки позивач за зустрічним позовом виходив з приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України і розрахував неустойку за 181 днів, зустрічний позов подано до місцевого суду 18.12.2017 р. за вх. № 2795 (том І, а. с. 112-115), тобто за період з 01.11.2016 р. по 18.12.2016 р. позовні вимоги щодо стягнення пені заявлено поза межами річного строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для стягнення неустойки (пені, штрафу). Ураховуючи приписи ст. 267 ЦК України, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, відповідач за зустрічним позовом перед судом першої інстанції заяв та/або клопотань про застосування наслідків спливу позовної давності для стягнення пені за період з 01.11.2016 р. по 18.12.2016 р. не заявляв, в матеріалах справи такі докази відсутні, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у позові в цій частині вимог позивача за зустрічним позовом. В іншій частині зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом позовну давність в один рік не пропустив.

Місцевим господарським судом здійснено перерахунок заявлених сум штрафних санкцій, з яким погоджується колегія суддів, та вирішив задовольнити їх частково, зменшивши розмір штрафних санкцій, зважаючи на наступне.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013).

Таким чином, діюче законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов'язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом'якшення неустойки наділений суд за для усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов'язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов'язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що зустрічний позов підлягає до задоволення частково, і стягненню з ПП Управляюча компанія «Метрополія на користь позивача за зустрічним позовом підлягає сума 15 338,79 грн., з яких 12 853,34 грн. неустойки, 2485,45 грн. штрафу та 230,08 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решта зустрічного позову місцевий господарський суд правомірно відмовив.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в редакції від 15.12.2017 р., суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 зазначеної статті).

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 року у справі № 914/2505/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 267, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 року у справі № 914/2505/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 17.09.2018 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя С.М.Бойко

Суддя Н.А.Галушко