Рішення

від 06.05.2019 по справі 914/2505/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 Справа № 914/2505/17

За первісним позовом: Приватного підприємства “Управляюча компанія “Метрополія”, м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго”, м. Львів

про стягнення 363 357, 55 грн.

та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Управляюча компанія “Метрополія”, м. Київ

про стягнення 153 387, 92 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача за первісним позовом: Пашута Т. М. - представник;

від відповідача за первісним позовом: Чорній О. Б. – представник.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2505/17 за первісним позовом Приватного підприємства “Управляюча компанія “Метрополія” до Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” про стягнення 363 357, 55 грн та за зустрічним позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до Приватного підприємства “Управляюча компанія “Метрополія” про стягнення 153 387, 92 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 у справі № 914/2505/17 (суддя Артимович В. М.), що було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, а вимоги зустрічного позову задоволено частково, стягнуто з ПП “Управляюча компанія “Метрополія” на користь ПАТ “ДТЕК Західенерго” 12 853, 34 грн неустойки, 2 485, 45 грн штрафу та 230, 08 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 скасовано, а справу № 914/2505/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

У вищевказаній постанові Верховний Суд зазначив про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не здійснено аналізу положень укладеного сторонами договору № 908-33-БуТЗС про надання послуг від 16.08.2016 на предмет встановлення правової природи зобов'язань за договором та наявності спеціальних умов та порядку щодо передачі проектної документації, яка є предметом договору, не досліджено обставин відмови відповідача від договору, обставин здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання та визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2019 справу № 914/2505/17 було прийнято до нового розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.2019.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 11.02.2019 з'явився, через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення по справі, у яких клопотав суд про витребування доказів у відповідача. Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 11.02.2019 з'явився, щодо витребування доказів не заперечив. Ухвалою суду від 11.02.2019 підготовче засідання відкладено на 13.03.2019.

В підготовче судове засідання 13.03.2019 представники сторін з'явилися. Представник відповідача за первісним позовом через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення по справі. У зв'язку з вирішенням усіх питань, зазначених у частині другій статті 182 ГПК України, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд ухвалою від 13.03.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 26.03.2019.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 26.03.2019 не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання, за відсутності електронного цифрового підпису, про відкладення розгляду справи. Відповідач за первісним позовом явку уповноваженого представника в судове засідання 26.03.2019 не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника. Ухвалою суду від 26.03.2019 відкладено розгляд справи по суті на 08.04.2019. В судовому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву до 17.04.2019.

В судове засідання 17.04.2019 представник позивача за первісним позовом не з'явився, на електронну адресу суду позивачем надіслано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника. Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 17.04.2019 з'явився, щодо відкладення розгляду справи не заперечував. Ухвалою суду від 17.04.2019 відкладено розгляд справи по суті на 06.05.2019.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 06.05.2019 позовні вимоги первісного позову підтримав, щодо зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 06.05.2019 щодо первісного позову заперечив, просить задоволити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 06.05.2019 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Позиція позивача за первісним позовом, який також є відповідачем за зустрічним позовом (надалі за текстом – позивач).

Приватне підприємство “Управляюча компанія “Метрополія” звернулося в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” про стягнення 363 357, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір про надання послуг від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС (надалі – договір), за умовами якого позивач (за договором – виконавець) зобов'язався у 2016 році надати відповідачу (за договором – замовник) послуги з «Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5 АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла», а замовник – прийняти і оплатити такі послуги.

У п. 5.1. договору визначено строк надання послуг серпень – жовтень 2016 року. Згідно Технічного завдання, яке є додатком 1 до договору, сторони встановили термін розробки техніко-економічного обґрунтування (далі – ТЕО) - 90 днів.

Як стверджує позивач, зважаючи на те, що замовник не передав виконавцю необхідну для надання послуг інформацію та інші вихідні дані, позивач був змушений самостійно отримувати вказану інформацію шляхом звернення до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та ВП «Західна ВС» ДП «НЕК «Укренерго», в результаті чого виконавець не мав можливості вчасно розпочати виконання робіт в серпні 2016 року.

Позивач зазначає, що оскільки він отримав всі необхідні вихідні дані для надання послуг за договором від ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» - 28.09.2016 та від ПАТ «Прикарпаттяобленерго» - 19.10.2016, то завершення 90-денного строку розробки ТЕО припадає на січень 2017 року, а результат роботи згідно договору виконавцем було надіслано на адресу ВП “Бурштинська ТЕС” (відокремлений підрозділ замовника) 19.12.2016 сервісом "Нова Пошта", що підтверджується експрес-накладною від 19.12.2016 № 100 2486 2005, тобто в межах визначеного сторонами строку для надання послуг по розробці ТЕО. Позивач стверджує, що вказане відправлення йому не поверталося, отже, було отримано відповідачем. Крім того, факт отримання замовником результату роботи виконавця згідно договору підтверджується електронною перепискою, яка проводилася між працівниками сторін.

Як зазначає позивач, після 19.12.2016 розпочалася процедура погодження розробленого ним ТЕО, зокрема, внесення правок за наданими ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» зауваженнями.

Супровідним листом від 07.06.2017 № 01/02-04/014 позивач надіслав відповідачу акт прийому-передачі наданих послуг на суму 355 064, 63 грн у двох примірниках для підписання. Разом із актом, позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом листи-погодження ТЕО від третіх осіб. Вказані документи були отримані відповідачем 20.06.2017, жодних зауважень щодо виконаних робіт на адресу виконавця не надходило. Супровідним листом від 27.09.2017 № 01/02-04/170 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру від 26.09.2017 № СФ-0000002 на оплату виконаних робіт на суму 355 064, 63 грн.

На думку позивача, обов'язок з оплати виконаних робіт настав у замовника 22.09.2017 (протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, відповідно до п. 4.1 договору), кінцевий термін оплати - 28.09.2017. Отже, з 29.09.2017 розпочалося прострочення виконання зобов'язання замовником щодо оплати виконаних робіт.

На підставі зазначених обставин, у зв'язку із неоплатою замовником вартості виконаних виконавцем робіт за договором, позивач звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача за первісним позовом 355 064, 63 грн - основного боргу, 1 605, 08 грн – 3 % річних та 6 687, 84 грн - пені.

Щодо зустрічного позову позивач заперечує з підстав того, що роботи за договором ним було виконано вчасно, в межах визначеного договором строку для виконання робіт, враховуючи те, що 19.12.2016 виконавець надіслав на адресу ВП “Бурштинська ТЕС” (відокремлений підрозділ замовника) розроблене ТЕО відповідно до вимог п. 2.2 договору. Таким чином позивач вважає, що враховуючи відсутність факту порушення договору зі сторони виконавця, відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної заяви.

Позиція позивача за зустрічним позовом, який також є відповідачем за первісним позовом (надалі за текстом – відповідач).

Заперечуючи проти первісного позову відповідач зазначив, що ПП “Управляюча компанія “Метрополія” свої зобов'язання у встановлені п. 5.1 договору строки не виконало, проектну документацію, передбачену договором та узгоджену із Західною ЕС та НЕК Укренерго, вчасно не надало, надання послуг виконавцем було не завершеним і на момент закінчення дії договору, визначеного п. 10.1 договору (до 31.12.2016). Твердження позивача про направлення виконавцем ТЕО 19.12.2016 на адресу ВП “Бурштинська ТЕС” (відокремленого підрозділу замовника) сервісом "Нова Пошта", згідно експрес-накладної від 19.12.2016 № 100 2486 2005, та отримання замовником вказаної документації останнім заперечується. Відповідач вважає, що вищезгадана експрес-накладна не є належним доказом надіслання документів замовнику з огляду на п.п. 2, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270, та враховуючи те, що вона не містить чітких відомостей про об'єкт що надсилався за цією накладною, а також не містить відмітки про отримання відправлення адресатом.

Відповідач вважає, що електронна переписка, на яку посилається позивач, як на підтвердження факту отримання замовником результатів робіт за договором, не може прийматися до уваги, оскільки така переписка здійснювалась не уповноваженими особами з неналежних електронних пошт. Так, на думку відповідача, єдиною адресою електронної пошти, через яку можна вести переписку щодо виконання договору, відповідно до п. 12.12. договору, є RykVL@dtek.com.

Як зазначив відповідач, враховуючи те, що лише 22.05.2017 ВП «Західна ЕС» погодила виконане позивачем ТЕО, із здійсненими виправленнями згідно зауважень ВП «Західна ЕС», відтак, проектна документація була вперше надіслана виконавцем на адресу замовника згідно з експрес-накладною від 09.08.2017 № 10027162023.

Щодо підписання акту прийому-передачі наданих послуг відповідач у своїх поясненнях від 11.03.2019 зазначив, що зважаючи на те, що договір припинив свою дію 31.12.2016, надсилання позивачем акту прийому-передачі наданих послуг в червні 2017 року не створювало для замовника жодного зобов'язання надавати відповідь ПП «УК «Метрополія».

В обґрунтування зустрічного позову, відповідач зазначив, що оскільки ПП “Управляюча компанія “Метрополія” свої зобов'язання у передбачені договором строки не виконало, то за умовами п. 7.2. договору, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0, 2 % від вартості несвоєчасно наданих послуг та штраф у розмірі 7 % від вартості послуг. Таким чином, позивач за первісним позовом нарахував відповідачу неустойку за період з 01.11.2016 по 30.04.2017 на суму 128 533, 40 грн та штраф в розмірі 24 854, 52 грн та звернувся до виконавця із претензією від 10.07.2017 № 119/1437 про сплату нарахованих сум.

Оскільки позивач не виконав вимог вказаної претензії, відповідач звернувся із зустрічним позовом у цій справі про стягнення вищезазначених сум неустойки та штрафу з ПП “Управляюча компанія “Метрополія”, за порушення ним строків надання послуг.

Обставини справи встановлені судом.

16.08.2016 між ПП "Управляюча компанія "Метрополія" та ПАТ "ДТЕК Західенерго" (яке у подальшому перейменоване в АТ "ДТЕК Західенерго") було укладено договір № 908-ЗЄ-БуТЄС про надання послуг, за умовами п. 1.1. якого, виконавець зобов'язався у 2016 році надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

У пункті 1.2 договору визначено найменування послуг: ДК 015-97 код 1.2.10 Дослідження та розробки в галузі загальнотехнічних наук (ДК 021-2015 код 7132000-7 Послуги з інженерного проектування) "Виконання техніко-економічного обґрунтування доцільності заміни автотрансформатора 5 АТ 220/110/35кВ потужністю 125 МВА на автотрансформатор 330/110/35кВ аналогічної, або більшої потужності та впровадження заходів по збереженню надійності схеми живлення Калуського енерговузла" (далі – послуги). Місце надання послуг (об'єкт): ДТЕК Бурштинська ТЕС, м. Бурштин, Івано-Франківської області (п. 1.3. договору).

За умовами п. 2.1. договору, виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам, що зазвичай ставляться до відповідного виду послуг та відповідного Технічного завдання, яке є невід'ємною частиною договору (додаток № 1). Результатом послуг за цим договором є надання проектної документації у вигляді пояснювальної записки та креслень у кількості чотирьох примірників та електронному вигляді (п. 2.2 договору).

У п. 5.1. договору визначено строк надання послуг: серпень – жовтень 2016 року. Згідно технічного завдання, яке є додатком № 1 до договору, сторони встановили термін розробки техніко-економічного обґрунтування (надалі – ТЕО) – 90 днів.

Відповідно до п. 3.1 договору, сума договору становить 355 064, 63 грн разом з ПДВ.

Як передбачили сторони у п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.

З метою отримання вихідних даних, необхідних для виконання умов договору, позивач звертався до ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з листом від 05.09.2016 № 01/02-03/080, до ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» з листом від 05.09.2016 № 01/002-03/081, до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з листом від 05.09.2016 № 01/02-03/083, у яких просив надати вихідні дані необхідні для розробки ТЕО.

24.10.2016 позивач надіслав ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» листа № 01/02-03/096 у якому повідомив, що для отримання всіх вихідних даних, необхідних для розробки ТЕО, ним уклаладено з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» угоду про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації, після чого ПАТ «Прикарпаттяобленерго» повинно передати необхідні вихідні дані. Також позивач у листі повідомив, що така ситуація з отриманням вихідних даних унеможливлює завершення надання послуг за договором у термін визначений договором – до кінця жовтня, тому надання послуг за договором виконавець зможе завершити до 30.11.2016.

ПП «УК «Метрополія» отримало всі необхідні дані для розробки ТЕО від ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» із листом від 28.09.2016 № 01/02-23-3262 та 19.10.2016 електронною поштою від ПАТ «Прикарпаттяобленерго», про що зазначив генеральний директор ПП «УК «Метрополія» у листі від 07.06.2017 № 01/02-04/014 адресованому головному інженеру ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» (копія листа міститься в матеріалах справи).

19.12.2016 ПП «УК «Метрополія» за допомогою перевізника «Нова Пошта» надіслало на адресу ВП «Бурштинська ТЕС» ТЕО за договором від 16.08.2016 у чотирьох примірниках із супровідним листом від 19.12.2016, про що свідчить експрес-накладна № 100 2486 2005, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п.п. 6.1.3., 6.2.17. Технічного завдання, яке є додатком № 1 до договору, до обсягів роботи з виконання ТЕО належать, зокрема, попереднє погодження варіантів приєднання з ДП «НЕК «Укренерго» ВП «Західна ЕС», ПАТ «ДТЕК Західенерго» ВП «Бурштинська ТЕС» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго», узгодження результатів розрахунків (досліджень), а саме, величини збільшення експорту електроенергії, з Західною ЕС та НЕК Укрненерго. Відповідно в подальшому, листами від 13.02.2017 № 01/08-01/05 та № 01/08-01/04, позивач надсилав виконане ТЕО до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та до ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» на погодження, про що позивач також підтвердив у листі від 07.06.2017 № 01/02-04/014.

Листом від 07.03.2017 № 009/1660 ПАТ «Прикарпаттяобленерго» погодило виконане позивачем ТЕО, зазначивши, що зауважень до ТЕО немає. Однак, ВП «Західна ЕС» листом від 24.03.2017 № 01/02-23/1251 надала ряд зауважень щодо виконаного позивачем ТЕО та зазначила про необхідність внесення змін до ТЕО та надання його на повторний розгляд до ВП «Західна ЕС».

Після опрацювання зауважень ВП «Західна ЕС» та внесення відповідних коригувань до роботи, позивач супровідним листом від 12.04.2017 № 01/02-04/08 повторно надіслав на адресу ВП «Західна ЕС» ТЕО. За результатами розгляду, ВП «Західна ЕС» листом від 22.05.2017 № 01/02-23-2246 погодила скориговане ТЕО.

Листом від 07.06.2017 № 01/02-04/014, позивач, зазначивши про вищенаведені обставини, надіслав на адресу ВП «Бурштинська ТЕС» акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС на суму 355 064, 63 грн з проханням його підписати та оплатити надані послуги за договором. Також, супровідним листом від 27.09.2017 № 01/02-04/170 позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру від 26.09.2017 № СФ-0000002 на оплату виконаних робіт на суму 355 064, 63 грн (докази вказаних відправлень містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.6 договору, замовник перевіряє надані акти прийому-передачі наданих послуг в строк до 3 (трьох) робочих днів після їх отримання. У разі відмови замовника підписати акт прийому-передачі наданих послуг, він направляє письмове повідомлення виконавцю з відмовою від підписання акту прийому-передачі наданих послуг з вказуванням переліку виявлених недоліків (дефектів). Згідно п.п. 6.1.2 п. 6.1 договору, замовник зобов'язаний прийняти надані послуги згідно з актом прийому-передачі наданих послуг та вимогами цього договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, замовник не підписав надісланий йому виконавцем 07.06.2017 акт прийому-передачі наданих послуг та не висловив виконавцю жодних зауважень щодо недоліків наданих послуг.

Однак, у зв'язку із порушенням виконавцем строків надання послуг за договором, замовник надіслав виконавцю претензію від 10.07.2017 № 119/1437 із вимогами про оплату неустойки за період з 01.11.2016 по 30.04.2017 на суму 128 533, 40 грн та штрафу в розмірі 24 854, 52 грн, нарахованих на підставі п. 7.2. договору. Така претензія була залишена ПП «УК «Метрополія» без задоволення.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення сторін із первісним та зустрічним позовами у цій справі, згідно яких ПП «Управляюча компанія «Метрополія», за результатами виконання ним умов договору, просить стягнути з відповідача 355 064, 63 грн - основного боргу, 1 605, 08 грн – 3 % річних та 6 687, 84 грн – пені, а АТ «ДТЕК Західенерго» просить стягнути з позивача неустойку на суму 128 533, 40 грн та штраф в розмірі 24 854, 52 грн, у зв'язку із простроченням ПП «Управляюча компанія «Метрополія» виконання зобов'язання за договором.

Норми права і мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення та висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проаналізувавши укладений між сторонами у справі договір від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС про надання послуг, виходячи із суті зобов'язання сторін за договором, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Так, згідно ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За умовами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 890 ЦК України, підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як передбачено умовами ч. 1 ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно положень ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі положення, суд зазначає, що замовник повинен був надати виконавцю всі необхідні вихідні дані для виконання ним робіт за договором, що ним зроблено не було. Однак, враховуючи ситуацію яка склалася при виконанні договору, а саме те, що виконавець отримав частково від замовника, а також від ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» та від ПАТ «Прикарпаттяобленерго» всі необхідні дані для виконання ТЕО лише 19.10.2016, суд вважає, що 90-денний термін розробки ТЕО, передбачений Технічним завданням, яке є додатком № 1 до договору, розпочався з 20.10.2016 та закінчився 18.01.2017.

Щодо експрес-накладної перевізника «Нова Пошта» від 19.12.2016 № 100 2486 2005, якою позивач за первісним позовом підтверджує надіслання на адресу замовника виконаного ним за договором ТЕО у чотирьох примірниках із супровідним листом від 19.12.2016, суд зазначає таке.

За умовами ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Згідно ч. 2 ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення (ч.3 ст. 310 ГК України), який зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу (ч.2 ст. 310 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до загальнодоступної інформації, яка міститься на сайті перевізника ТОВ "Нова пошта", договір перевезення укладається з ним, як перевізником шляхом приєднання до Публічного договору про надання послуг з організації перевезень відправлень (публічний договір є у вільному доступі на електронному сайті ТОВ "Нова пошта" – novaposhta.ua), відповідно до положень пункту 3.3. якого прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначають тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення.

Таким чином, експрес-накладна перевізника «Нова Пошта» від 19.12.2016 № 100 2486 2005 є доказом укладення позивачем договору перевезення вантажу, за яким перевізник – «Нова Пошта» зобов'язався доставити вказаному у накладній вантажоодержувачу (ВП «Бурштинська ТЕС») ввірений йому вантаж, опис якого зазначено у експрес-накладній, а саме ТЕО за договором у чотирьох примірниках із супровідним листом від 19.12.2016, кількістю місць – 1, та фактичною вагою 10 кг. Доказів відмови одержувача (відповідача) від отримання вантажу, а також доказів письмового повідомлення перевізником відправника (позивача) про таку відмову чи повернення вантажу відправнику суду не представлено.

Згідно ст. 5 Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов'язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Враховуючи те, що ПАТ «ДТЕК Західенерго» довідкою від 07.03.2019 № юр-2505/3 підтвердив приналежність електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 його працівнику – ОСОБА_3, суд вважає долучений позивачем за первісним позовом електронний доказ, а саме електронну переписку працівників сторін, у якій ОСОБА_3 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердив отримання надісланого ПП «УК «Метрополія» ТЕО, належним та допустимим доказом отримання документації від виконавця.

Однак, як встановлено судом, ТЕО, надіслане виконавцем на адресу ВП «Бурштинська ТЕС» згідно листа від 19.12.2016 № 01/02-03/112 та експрес-накладної від 19.12.2016 № 100 2486 2005, було лише робочою версією ТЕО, яке підлягало попередньому розгляду та погодженню замовником, та за узгодженням якого виконавець в подальшому звертався до ВП «Західна ЕС» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго».

Так, позивач листами від 13.02.2017 № 01/08-01/05 та № 01/08-01/04 надсилав виконане ТЕО до ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та до ВП «Західна ЕС» НЕК «Укренерго» на погодження, і отримавши зауваження від ВП «Західна ЕС» (лист від 24.03.2017 № 01/02-23-1251) вносив коригування до виконаного ТЕО. Остаточне погодження ТЕО відбулося листом ВП «Західна ЕС» від 22.05.2017 № 01/02-23-2246, після чого позивач надіслав на адресу ВП «Бурштинська ТЕС» листа від 07.06.2017 № 01/02-04/014 разом із актом прийому-передачі наданих послуг згідно договору.

Таким чином, враховуючи те, що згідно Технічних умов, які є невід'ємним додатком № 1 до договору, до обсягів роботи з виконання ТЕО належало, зокрема, погодження ТЕО з ДП «НЕК «Укренерго» ВП «Західна ЕС», ПАТ «ДТЕК Західенерго» ВП «Бурштинська ТЕС» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго», суд дійшов висновку, що позивачем належно виконано умови договору від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС про надання послуг лише 22.05.2017, тобто з порушенням строку визначеного Технічним завданням.

Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

В матеріалах справи відсутні письмові зауваження чи листи замовника з приводу наявності недоліків у наданих позивачем послугах з виконання ТЕО, відображених у акті прийому-передачі наданих послуг згідно договору від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС. Також, суду не представлено доказів мотивованої відмови відповідача від підписання вказаного акту прийому-передачі наданих послуг.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник (виконавець) не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що не підписання акту прийому-передачі наданих послуг відповідачем, за відсутності письмових претензій з його сторони щодо якості наданих послуг за договором, не звільняє відповідача від покладених на нього обов'язків прийняти та оплатити надані послуги за ціною погодженою ним у договорі.

Також варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про відмову замовника від договору від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС, а також листи чи іншого роду повідомлення на адресу виконавця про те, що замовник після закінчення строку дії договору 31.12.2016 не зацікавлений у наданні виконавцем послуг, передбачених договором, а саме лише закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, такою умовою є виконання. проведене належним чином.

Посилання представника відповідача на те, що у зв'язку з невиконанням та за відсутності інформації щодо виконання позивачем взятих зобов'язань за договором, відповідачем було укладено договір поставки від 25.04.2017 № 1094-ЗЄ щодо придбання автотрансформатора аналогічного тому, що підключений в енергомережу, первісні позовні вимоги не спростовують, оскільки вказані дії відповідача відповідають пропозиціям позивача за результатами розробки ТЕО, робочий варіант яких позивачем було надіслано на адресу відповідача у грудні 2016 року.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо умов п. 4.1. договору, згідно якого розрахунки за договором проводяться замовником, зокрема, після надання виконавцем належним чином оформленої податкової накладної, суд зазначає наступне.

За умовами ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Оскільки відповідач не підписав надісланого йому позивачем акту прийому-передачі наданих послуг за договором та відповідно не прийняв наданих виконавцем послуг чи здійснив їх оплату, позивачем податкова накладна не могла бути складена і відповідно не могла бути надана відповідачу за первісним позовом, як це передбачено п. 4.1. договору.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, з врахуванням вказівок Верховного Суду, зазначених у постанові від 27.11.2018 у даній справі, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом доведено факт надання відповідачу за первісним позовом послуг за договором з виконання техніко-економічного обґрунтування, хоч і з простроченням терміну їх надання, а відповідачем не представлено суду жодних вагомих причин відмови від прийняття таких послуг. За таких обставин, позовна вимога за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 355 064, 63 грн основної заборгованості з оплати наданих послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 1 605, 08 грн – 3 % річних, нарахованих за період з 29.09.2017 по 23.11.2017. Перевіривши здійснене нарахування суд встановив, що таке нарахування проведено вірно, а сума 1 605, 08 грн 3 % річних підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 687, 84 грн суд дійшов висновку відмовити у її задоволені, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1. ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема, неустойкою. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з умов договору від 16.08.2016 № 908-ЗЄ-БуТЄС, сторонами не передбачено нарахування пені за порушення замовником свого грошового зобов'язання.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача пені посилався на ч. 6 ст. 231 ГК України. Як вбачається зі змісту статті 231 ГК України, вона застосовується до зобов'язань, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Оскільки спірні правовідносини сторін не підпадають під жодну з наведених у ст. 231 ГК України обставин, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 6 687, 84 грн пені за прострочення оплати наданих послуг за договором є безпідставною та не підлягає задоволенню.

З приводу зустрічних позовних вимог у цій справі суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що за результатами розгляду та оцінки обставин у даній справі суд встановив, що 90-денний термін надання ПП «Управляюча компанія «Метрополія» послуг за договором розпочався з 20.10.2016, після отримання виконавцем всіх вихідних даних, необхідних для виконання ТЕО, та закінчився 18.01.2017, а послуги з виконання ТЕО в повному обсязі виконавцем були надані лише 22.05.2017, після остаточного погодження ВП «Західна ЕС» ТЕО, є очевидним, що такі послуги виконавцем були надані з порушенням погоджених сторонами строків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до умов п. 7.2 договору, у разі невиконання (повного або часткового) та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених цим договором, виконавець сплачує замовнику неустойку за кожен прострочений день у розмірі 0,2 % від вартості несвоєчасно наданих послуг. За порушення строків надання послуг понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості послуг.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, відповідач здійснив нарахування неустойки за період з 01.11.2016 по 30.04.2017 на суму 128 533, 40 грн та штрафу на суму 24 854, 52 грн, та заявив їх до стягнення з позивача.

Суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, проведений відповідачем встановив, що при нарахуванні неустойки відповідачем невірно визначено термін прострочення виконавцем зобов'язання. Тому, судом здійснено перерахунок неустойки, виходячи із періоду прострочення з 19.01.2017 по 30.04.2017 (в межах строків вказаних у зустрічній позовній заяві), та встановлено, що правильною є сума неустойки у розмірі 71 723, 06 грн. В той же час відповідачем вірно нарахована сума штрафу в розмірі 24 854, 52 грн, зважаючи що порушення строків надання послуг становить понад 30 (тридцять) календарних днів.

Таким чином, виходячи з вищенаведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про часткове задоволення як первісного позову так і зустрічного позову у цій справі.

Судові витрати сторін зі сплати судового збору, враховуючи часткове задоволення позовів, відповідно до ст. 129 ГПК України, за первісним позовом в частині суми 5 350, 04 грн покладаються на відповідача та за зустрічним позовом в частині суми 1 427, 36 грн покладаються на позивача.

Як передбачено ч. 8 ст. 238 ГПК України, при розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На виконання вказаних приписів господарського процесуального законодавства, суд здійснив зустрічне зарахування грошових сум, які підлягають стягненню з кожної із сторін, в результаті якого з АТ «ДТЕК Західенерго» на користь ПП «Управляюча компанія «Метрополія» підлягає стягненню загальна сума у розмірі 264 014, 81 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково, шляхом стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75 А, офіс 129, код ЄДРПОУ 34287470) 355 064, 63 грн – основного боргу, 1 605, 08 грн – 3 % річних та 5 350, 04 грн - судового збору.

2. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

3. Зустрічний позов задовольнити частково, шляхом стягнення з Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75 А, офіс 129, код ЄДРПОУ 34287470) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, код ЄДРПОУ 23269555) 71 723, 06 грн – неустойки, 24 854, 52 грн – штрафу та 1 427, 36 грн - судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

5. У порядку зустрічного зарахування стягуваних на користь Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» та Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» сум, стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Приватного підприємства «Управляюча компанія «Метрополія» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75 А, офіс 129, код ЄДРПОУ 34287470) суму в розмірі 264 014, 81 грн.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.05.2019.

          Суддя Манюк П.Т.