Постанова

від 23.08.2018 по справі 804/1942/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2018 рокусправа № 804/1942/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна, дата складання повного тексту 22.05.2018)

у справі № 804/1942/18

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.02.2018 року № 0004661402, яким Позивачу донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 143 924,5 грн. (1429283 грн. - за основним платежем, 714 641, 50 грн. - за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.02.2018 року № 0004621402, яким позивачу донараховано зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1506 282 грн. (1157397 грн. - за основним платежем, 348 885 грн. - за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 , яким Позивачу донараховано 76 710 грн. від'ємного значення з ПДВ.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки останні ґрунтуються на хибних висновках податкового органу про нереальність фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача з контрагентами у перевіряємий період. Скаржник стверджує, що господарські операції з поставки товару реально вчинені, і зазначене підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, рухом активів, тощо.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1942/18 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено.

Судом встановлено, що податковою перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносин з низкою контрагентів, що мають ознаки фіктивності ( стан підприємства - припинено, відсутні працівники, відсутні матеріально-технічні засоби необхідні для здійснення господарської діяльності). За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність доказів реального характеру здійснення господарської діяльності та відповідно протиправне формування показників податкової звітності. На підставі дослідження наданих сторонами документів, а також враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1942/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував наявність первинних документів, що підтверджують фактичне виконання укладених господарських договорів та реальне придбання ТМЦ.

Скаржник зазначає про невірність висновку суду першої інстанції щодо здійснення ТОВ Дніпрогума нереальних господарських операцій, оскільки всі господарські операції підтверджені наданими позивачем і до перевірки, і до матеріалів справи певними документами.

Стосовно відсутності сертифікатів якості скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ТОВ Дніпрогума придбавало товарно-матеріальні цінності, які не підлягають обов'язковій сертифікації, продавці не є виробниками продукції, а тому відсутність та ненадання таких сертифікатів не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними.

Стосовно здійснення аналізу господарської діяльності по ланцюгу постачання на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, то, на думку скаржника, такий аналіз не може бути достатнім та допустимим доказом, оскільки позивач не наділений повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини ведення їх господарської діяльності.

Стосовно взяття до уваги судом першої інстанції ненадання Товариством товарно-транспортних накладних та договорів по взаємовідносинах з деякими контрагентами скаржник зазначає, що товарно-транспортна накладна не повинна оформлятись у разі, коли доставка товару входить в його вартість (її ціна не визначається окремо) і не оформляється окремим актом про надання такої послуги, а щодо ненадання договорів, то чинним законодавством не встановлено заборони на здійснення взаємовідносин за усною домовленістю за умови складення обов'язкових первинних документів.

Також скаржник звертає увагу, що відсутність інформації в ЄРПН стосовно придбання контрагентами послуг з оренди складських приміщень та ТМЦ не є беззаперечним доказом, оскільки придбання могло відбуватись у неплатників ПДВ, у зв'язку з чим, дані послуги та товар не повинні бути відображені в ЄРПН.

Крім того, скаржник зазначає, що ТОВ Дніпрогума звертало увагу суду першої інстанції на неправомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 50 %, умовою для застосування якої є повторність порушення, чого не мало місця у даному випадку, проте цим обставинам суд першої інстанції не надав жодної оцінки.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін правові позиції по суті спірних взаємовідносин, підтверджено, надані пояснення по суті доводів апеляційної скарги.

За результатами апеляційного розгляду справи, встановлено наступне: ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Дніпрогума податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт № 4115/04-36-14-02/33287328 від 30.01.2018 (т.1, а. с.50-156).

За висновками акту перевірки ТОВ Дніпрогума порушило п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 157 397 грн., та п.198.1, п.198.2, п.198.3 cт.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1429283 грн.

26.02.2017 на підставі даного акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004661402, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 2 143 924,5 грн., з яких: 1 429 283 грн. - за основним платежем; 714 641,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.187);

- № 004621402, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 1 506 282 грн., з яких: 1 157 397 грн. - за основним платежем; 348 885 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.186);

- № 0004641402, яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 76 710 грн. (т.1, а. с.188).

ТОВ Дніпрогума , вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача неправомірними, звернулось до адміністративного суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у Товариству задоволенні позову, дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Дніпрогума" операцій з придбання товарів у ПП "Крі Сталь", ПП "Гарант Д", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Бостар", ТОВ "Люкс Індастрі", ТОВ "Хіт Лайн", ТОВ "Фінанс Гарант Сіті", ТОВ "Лего Універс", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Пром Імперія ЛТД", ТОВ "Анітас", ТОВ "Варте Союз", ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Кларен Фінанс", ТОВ "Еміленд Стар", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект", ТОВ "Гросор".

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у відповідності до вимог ст.308 КАС України, апеляційний суд зазначає про встановлення підстав для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, задоволення позову Товариства, виходячи з наступного:

У п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на період, який перевірявся) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Так, за положеннями п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України 198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Стаття 201 ПК України стосується податкових накладних, їх змісту та порядку складання, реєстрації в ЄРПН тощо.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В свою чергу, з положень статей 183 та 184 ПК України вбачається, що особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

КАС України, зокрема ст. 77, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача - ПП "Крі Сталь", ПП "Гарант Д", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Бостар", ТОВ "Люкс Індастрі", ТОВ "Хіт Лайн", ТОВ "Фінанс Гарант Сіті", ТОВ "Лего Універс", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Пром Імперія ЛТД", ТОВ "Анітас", ТОВ "Варте Союз", ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Кларен Фінанс", ТОВ "Еміленд Стар", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект", ТОВ "Гросор", статусу платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у цих контрагентів під час реалізації господарських операцій з поставки товарів. Також не надано суду доказів відсутності державної реєстрації вказаних суб'єктів господарювання в якості юридичних осіб на момент реалізації господарських операцій.

Вирішуючи питання реальності/нереальності господарських операцій позивача з вказаним контрагентами апеляційний суду бере до уваги, що відповідно до абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV (в редакції на період, який перевірявся) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків з підтвердженням проведення такої операції первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Серед зареєстрованих видів діяльності ТОВ Дніпрогума - неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90.) (т.1, а. с.32-35).

З акту перевірки від 30.01.2018 вбачається надання Товариством до перевірки первинних документів щодо реалізації господарських операцій з придбання товарів у ПП "Крі Сталь", ПП "Гарант Д", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Бостар", ТОВ "Люкс Індастрі", ТОВ "Хіт Лайн", ТОВ "Фінанс Гарант Сіті", ТОВ "Лего Універс", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Пром Імперія ЛТД", ТОВ "Анітас", ТОВ "Варте Союз", ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Кларен Фінанс", ТОВ "Еміленд Стар", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект", ТОВ "Гросор", копії яких надані також позивачем до матеріалів даної адміністративної справи.

Так, матеріали перевірки та матеріали справи свідчать, що реалізація господарських операцій з придбання Товариством у вищевказаних контрагентів товарів підтверджуються позивачем наступними первинними документами:

- у ПП Крі Сталь - рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом січня-березня 2015 р. товару (рукав напірний, шнур гумовий, техпластина тощо) (т.1, а. с.191-210);

- у ПП "Гарант Д" - рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом березня-квітня 2015 р. товару (шнур гумовий, техпластина, набивка тощо) (т.1, а. с.211-226);

- у ТОВ "МКМ Премія" - договором № 0202162 від 02.02.2016, рахунками-фактурами, видатковими, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом лютого-березня 2016 р. товару (рукав, патрубки, азботканина тощо) (т.1, а. с.227-242);

- у ТОВ "Бостар" - договором № 1008153 від 10.08.2015, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом серпня-вересня 2015 р. товару (рукав, патрубки, азботканина тощо) (т.1, а. с.243-250; т.2, а. с.1-5);

- у ТОВ "Люкс Індастрі" - договором № 0508165 від 05.08.2016, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом серпня 2016 р. товару (рукав поливальний, техпластина тощо) (т.2, а. с.6-15);

- у ТОВ "Хіт Лайн"- договором № 1807163 від 18.07.2016, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом липня 2016 р. товару (рукав паропровідний, техпластина тощо) (т.2, а. с.16-22);

- у ТОВ "Фінанс Гарант Сіті" - договором № 0708175 від 07.08.2017, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом серпня-вересня 2017 р. товару (рукав напірний, рукав харчовий, техпластина, пароніт тощо) (т.2, а. с.23-38);

- у ТОВ "Лего Універс" - договором № 0108176 від 01.08.2017, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом серпня-вересня 2017 р. товару (рукав напірний, техпластина, шнур тощо) (т.2, а. с.39-54);

- у ТОВ "Апекс-Інвест" - договором № 2507164 від 25.07.2016, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом липня, вересня 2016 р. товару (рукав напірний, набивка, пароніт, пластина пресова тощо) (т.2, а. с.55-61);

- у ТОВ "Пром Імперія ЛТД" - рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом березня-квітня 2016 р. товару (рукав напірний, техпластина тощо) (т.2, а. с.62-67);

- у ТОВ "Анітас" - договором № 0102163 від 01.02.2016, рахунком на оплату, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом липня, вересня 2016 р. товару (рукав дюритовий, пластина пресова, гума вакуумна тощо) (т.2, а. с.68-71);

- у ТОВ "Варте Союз" - договором № В/11/2015-01 від 13.11.2015, рахунком на оплату, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом лютого 2016 р. товару (рукав, техпластина, гума тощо) (т.2, а. с.72-75);

- у ТОВ "Аркас-Трейд" - договором № 2411164 від 24.11.2016, рахунком на оплату, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом листопада 2016 р. товару (рукав напірний, рукав всмоктуючий тощо) (т.2, а. с.76-79);

- у ТОВ "Вірайн" - рахунками-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом січня 2017 р. товару (рукав всмоктуючий, техпластина тощо) (т.2, а. с.80-82);

- у ТОВ "Кларен Фінанс" - договором № 0711163 від 07.11.2016, рахунком-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом листопада 2016 р. товару (набивка, пароніт, кільце тощо) (т.2, а. с.83-86);

- у ТОВ "Еміленд Стар" - договором № 0102174 від 01.02.2017, рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом лютого-березня 2017 р. товару (стрічка, рукав, технопластина, шнур азбестовий тощо) (т.2, а. с.87-102);

- у ТОВ "Гросор" - договором № 1202175 від 12.02.2017, рахунком-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, які свідчать про поставку позивачу протягом лютого 2017 р. товару (рукав всмоктуючий) (т.2, а. с.103-106);

- у ТОВ "Елізія" - видатковими та податковими накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом липня 2017 р. товару (рукав напірний тощо);

- у ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" - видатковими та податковими накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом грудня 2016 р. товару (пластина пресова, техпластина, набивка тощо);

- ТОВ "Фін-Корект" - видатковими та податковими накладними, які свідчать про поставку позивачу протягом березня-квітня 2017 р. товару (патрубки, техпластина, пароніт тощо).

Отже, наведені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, рух активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

При цьому відповідачем не надано доказів того, що вищевказані первинні документи не відповідають вимогам податкового законодавства або Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності, зокрема шляхом подальшої реалізації (ПАТ Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе , ПАТ Новоолександрівський цегельний завод ) відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи (т.2, а. с.124-133).

Доводи відповідача про ненадання до перевірки договорів поставки та товарно-транспортних накладних по господарських операціях з деякими контрагентами (ПП Крі Сталь , ПП "Гарант Д", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект") не можуть слугувати підставою для висновку про нереальність таких господарських операцій, оскільки правовідносини між позивачем та зазначеними контрагентами здійснювались усно у спрощений спосіб, без укладення письмового договору, у порядку та у спосіб, що передбачений ст.181 ГК України, тобто шляхом виписки видаткових і податкових накладних та їх оплатою, а транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, і за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування.

Також не можуть слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, про ненадання Товариством сертифікатів (паспортів якості) на товар. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до зазначеної ознаки, оскільки по-перше, згідно приписів ч.2 ст.662 ЦК України Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цільного законодавства , тобто обов'язок по передачі сертифікату покладено на продавця, яким позивач у вищевказаних операціях не являється; по-друге, відповідачем не доведено, що придбаний у вищевказаний контрагентів товар являється товаром, сертифікація якого обов'язковою згідно приписів чинного законодавства.

Тим більш, що податковим органом не наведено правову норму, яка приписує платникам податків зберігати копії сертифікатів для документального підтвердження показників податкового обліку.

Крім того, з матеріалів перевірки та апеляційної скарги відповідача вбачається, що висновки останнього про нереальність господарських операцій позивача з ПП "Крі Сталь", ПП "Гарант Д", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Бостар", ТОВ "Люкс Індастрі", ТОВ "Хіт Лайн", ТОВ "Фінанс Гарант Сіті", ТОВ "Лего Універс", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Пром Імперія ЛТД", ТОВ "Анітас", ТОВ "Варте Союз", ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Кларен Фінанс", ТОВ "Еміленд Стар", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект", ТОВ "Гросор", ґрунтуються насамперед на податковій інформації, отриманій з інформаційних баз ДФС, зокрема на відсутності матеріальних та трудових ресурсів підприємств контрагентів.

Стосовно відсутності матеріальних та трудових ресурсів (орендованих складських приміщень тощо), то наведені доводи скаржника могли б слугувати підставою для висновку про нереальність вищевказаних господарських операцій лише у разі декларування контрагентами позивача товарів власного виробництва, або встановлення таких обставин за результатами здійснення перевірки вказаних контрагентів, докази чого у даному випадку відсутні.

Тобто, посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов необхідних для здійснення господарських операцій з постави товарів само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов'язково має бути виробником цих товарів і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого контрагента, є передчасними.

Як і передчасними, без дослідження первинних документів контрагентів позивача за більший період, є посилання відповідача на відомості з ЄРПН, згідно з якими у контрагентів позивача встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг). Тим більш, що відсутність інформації в ЄРПН стосовно придбання контрагентами товарів не є беззаперечним доказом, оскільки придбання могло відбуватись у неплатників ПДВ, у зв'язку з чим, дані послуги та товар не повинні бути відображені в ЄРПН.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що всі доводи відповідача стосуються виключно ведення господарської діяльності не безпосередньо позивачем, а його контрагентами. В той же час податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім того, апеляційний суд зауважує, що жодною нормою законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо звітування до податкових органів, повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про матеріальні та трудові ресурси, про кваліфікацію трудових ресурсів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Щодо посилань відповідача на кримінальні провадження стосовно ТОВ МКМ Премія , ТОВ Хіт Лайн , ТОВ Аркас-Трейд , ТОВ Фін-Корект , а саме на матеріали досудового слідства (протоколи допитів свідків та пояснення осіб), то вказані обставини не є доказом фіктивної діяльності вказаних суб'єктів господарювання при взаємовідносинах з позивачем, яка б звільняла відповідача від доказування, оскільки згідно з ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано суду беззаперечних доказів обґрунтованості висновків акту перевірки від 30.01.2018 відносно формального складання Товариством первинних документів щодо придбання товарів у ПП "Крі Сталь", ПП "Гарант Д", ТОВ "МКМ Премія", ТОВ "Бостар", ТОВ "Люкс Індастрі", ТОВ "Хіт Лайн", ТОВ "Фінанс Гарант Сіті", ТОВ "Лего Універс", ТОВ "Апекс-Інвест", ТОВ "Пром Імперія ЛТД", ТОВ "Анітас", ТОВ "Варте Союз", ТОВ "Аркас-Трейд", ТОВ "Вірайн", ТОВ "Кларен Фінанс", ТОВ "Еміленд Стар", ТОВ "Елізія", ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", ТОВ "Фін-Корект", ТОВ "Гросор" і, як наслідок, неправомірного формування валових втрат, податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні даних товарів та визначення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 26.02.2017 №№0004661402, 004621402, 0004641402.

Враховуючи зазначене, підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень повністю, в зв'язку з чим не досліджуються апеляційним судом доводи скаржника про неправомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 50 %.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за результатами даної справи, вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, внаслідок чого оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ Дніпрогума .

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов та апеляційна скарга позивача задоволені, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 55907,25 (згідно до платіжного доручення №1355 від 14.03.2018 року) грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 83860,89 грн. (згідно до платіжного доручення №1679 від 13.06.2018 року)

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1942/18 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 р. у справі № 804/1942/18 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.02.2018 № 0004661402, яким донараховано зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 143 924,5 грн. (1 429 283 грн. - за основним платежем, 714 641,50 грн. - за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 26.02.2018 № 004621402, яким донараховано зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 506 282 грн. (1 157 397 грн. - за основним платежем, 348 885 грн. - за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 , яким донараховано 76 710 грн. від'ємного значення з ПДВ.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогума" (49074, м.Дніпро, вул. Батумська,11/202, ЄДРПОУ 33287328) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпро, вул. Сімферопільська,Ю17,а, ЄДРПОУ 39394856) в розмірі 139768 (сто тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім ) грн. 14 коп.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко