Постанова

від 18.09.2018 по справі 808/3626/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2018 рокусправа № 808/3626/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (суддя Прасов О.О.), ухвалене в м. Запоріжжі, в адміністративній справі № 808/3626/17 за позовом Приватного підприємства Віза-Сервіс до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21.11.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Віза-Сервіс звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015401409, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 21.11.2017 року, яким зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 302461 грн. та зменшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 354981 грн. В обґрунтування позову вказувало на помилковість висновків, викладених в Акті перевірки № 618/08-01-14-09/31176553 від 02.11.2017 року, про формування податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ Промметалінвест за відсутності її реального здійснення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управлінням ДФС у Запорізькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не враховані наступні доводи контролюючого органу, які свідчать про відсутність реального виконання договору:

- за даними звіту ДФ 1 на ТОВ Промметалінвест числилися 9 працівників, місце проживання яких зареєстровано в різних регіонах України і четверо з яких отримували інші доходи, ніж від ТОВ Промметалінвест ;

- станом на 1 півріччя 2017 року ТОВ Промметалінвест не мало основних фондів;

- у товарно-транспортних накладних не зазначено відомостей щодо проведення операцій з розвантажування ТМЦ;

- сертифікати якості на товар видані ПАТ Днепроспецсталь , в яких зазначені замовниками та отримувачами ПАТ Мотор Січ , ТОВ Ферро-Ника , ТОВ Бі-Арт , з якими ТОВ Промметалінвест не мало господарських взаємовідносин;

- згідно податкової інформації неможливо підтвердити походження товару, продаж якого за документами ТОВ Промметалінвест здійснило позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у період з 20.10.2017 року по 26.10.2017 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП ВІЗА-СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОММЕТАЛІНВЕСТ за березень, квітень 2017 року та подальшої реалізації придбаного товару, за результатами якої складено Акт №618/08-01-14-09/31176553 від 02.11.2017 року (а.с.24-44). В ході перевірки встановлено порушення пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень, квітень 2017 року по ланцюгу постачання на суму ПДВ 354891 грн., у тому числі по періодах: березень 2017р. - 134233 грн., квітень 2017р. - 220658 грн. Зазначене порушення не призвело до виникнення грошових зобов'язань. - пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за березень, квітень 2017 на загальну суму 302461 грн., у тому числі по періодах: березень 2017р.- 102079 грн., квітень 2017р. - 200382 грн. (а.с.44). На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0015401409 від 21.11.2017, яким позивачу зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 302461 грн. 00 коп. та зменшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 354981 грн. 00 коп. (а.с.22-23, 148).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму витрат по господарських операціях з контрагентами, реальність яких підтверджена відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів погоджується із таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Судом першої інстанції досліджені первинні бухгалтерські документи на підтвердження фактичного виконання умов договору поставки №ПМИ-2703 від 27.03.2017 року зі Специфікаціями до нього (а.с.65-70). Постачання товару здійснювалось на підставі договору на здійснення транспортно-експедиційних послуг №100114, укладеного 10.01.2014 року між ПП ВІЗА-СЕРВІС ( Відправник ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( Перевізник ) , додатковою угодою №3 до нього. Акти виконаних робіт (наданих послуг) з перевезення товарів надані позивачем на підтвердження фактичного здійснення перевезення (а.с.92-95). Вказаний Перевізник зазначений у Товарно-транспортних накладних, за якими перевезено товар від вантажовідправника (ТОВ ПРОММЕТАЛІНВЕСТ ) до вантажоодержувача і водночас, замовника - ПП ВІЗА-СЕРВІС (а.с.75, 77). Наявність у ФОП ОСОБА_1 відповідних транспортних засобів підтверджено матеріалами перевірки (а.с.162-зворот). Оприбуткування придбаних у ТОВ ПРОММЕТАЛІНВЕСТ товарів здійснювалось позивачем згідно Оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 (а.с.91). Позивачем надано до суду документи у підтвердження використання придбаних у ТОВ ПРОММЕТАЛІНВЕСТ товарів у подальшій господарській діяльності, зокрема, в операціях з ТОВ ЮКУН (Договір на поставку продукції №07/12-16 від 07.12.2016 зі специфікаціями; видаткові накладні; довіреності; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; платіжні доручення) (а.с.100-133). Доказами зміни в активах ПП ВІЗА-СЕРВІС є платіжні документи, досліджені відповідачем під час перевірки позивача і про які прямо зазначено в Акті №618/08-01-14-09/31176553 від 02.11.2017, в тому числі і надані до суду позивачем (а.с.78-82).

Доводи скаржника про те, що за даними звіту ДФ 1 на ТОВ Промметалінвест рахувалось 9 працівників, місце проживання яких зареєстровано в різних регіонах України і четверо з яких отримували інші доходи, ніж від ТОВ Промметалінвест не обґрунтовані законодавчо визначеним обов'язком фізичних осіб працювати за місцем своєї реєстрації, а також неможливістю займатися підприємницькою діяльністю.

Доводи скаржника про відсутність станом на 1 півріччя 2017 року ТОВ Промметалінвест основних фондів не впливають на можливість здійснення посередницької діяльності з купівлі-продажу товару.

Здійснюючи перевірку доводів скаржника про відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей щодо проведення операцій з розвантажування ТМЦ, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 06.02.2018 року у справах № К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а), і яка полягає у наступному:

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо змісту сертифікатів якості на товар, які видані ПАТ Днепроспецсталь і в яких зазначені замовниками та отримувачами ПАТ Мотор Січ , ТОВ Ферро-Ника , ТОВ Бі-Арт , з якими ТОВ Промметалінвест не мало господарських взаємовідносин.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, сертифікати якості на товар, який придбавався у ТОВ Промметалінвест , в подальшому були передані покупцю, якому ТОВ Віза-Сервіс його реалізувало. Тому, сертифікати якості, отримані від ТОВ Промметалінвест , на час податкової перевірки були відсутні.

З метою перевірки доводів скаржника про фіктивну діяльність ТОВ Промметалінвест колегією суддів вжиті процесуальні заходи та витребувана відповідна інформація ухвалою від 28 серпня 2018 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та прокуратури Запорізької області про рух кримінального провадження №32014040000000110 від 23.09.2014 року, №42017080000000225 від 24.04.2017 року, а також надання відомостей про інші кримінальні провадження, порушені за фактом фіктивної підприємницької діяльності ТОВ Промметалінвест (код ЄДРПОУ 31944416).

Прокуратура Запорізької області повідомила суд про закриття кримінального провадження №42017080000000225 в частині фіктивного підприємництва у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 КК України (Лист № 04/5-770.вих.18 від 05.09.2018).

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області ухвалу суду апеляційної інстанції проігнорувало. Натомість, позивачем суду надані процесуальні документи на підтвердження закриття 23.09.2014 року кримінального провадження №32014040000000110.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року в адміністративній справі № 808/3626/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 вересня 2018 року і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови викладений 19 вересня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук