Постанова

від 18.09.2018 по справі 821/608/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/608/18

Категорія:8 Головуючий в І інстанції Гомельчук С.В.

Місце та час ухвалення: м.Херсон, 12:07 год.

Дата складання повного тексту: 04.06.2018р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства ВІКСАН до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування рішення № 3053/10/21-22-12-05-11 від 13 березня 2018 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство ВІКСАН звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в якому просило про:

- скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 3053/10/21-22-12-05-11 від 13 березня 2018 року щодо відмови у підтвердженні Фермерському господарству ВІКСАН статусу платника податку четвертої групи на 2018 рік;

- зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області зареєструвати (підтвердити) Фермерському господарству ВІКСАН , статус платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік;

- зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства ВІКСАН , як платника єдиного податку четвертої групи та надати йому витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку та покладення судових витрат на відповідача.

Позов обґрунтовувало тим, що оскаржуваним рішенням контролюючий орган не підтвердив позивачу статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік, у зв'язку з тим, що станом на 01 січня 2018 року, за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі 02,73 грн., що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України. Позивач вважає таке рішення контролюючого органу протиправним, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року неналежного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, замінено на належного - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (у зв'язку із реорганізацією).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року позов Фермерського господарства ВІКСАН задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення від 31 травня 2018 року з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Фермерського господарства ВІКСАН .

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що позивачем не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік у зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 291.51.3 пункту 219.5 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), не може бути платником єдиного податку ІV групи, а станом на 01 січня 2018 за ФГ ВІКСАН обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 02,73 грн.

Фермерське господарство ВІКСАН подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Автономіній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство ВІКСАН зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 20 грудня 2005 року. Позивач перебуває на обліку в Каховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, як платник податку з 20 грудня 2005 року, як платник єдиного внеску з 26 грудня 2005 року. Основними видами діяльності ФГ ВІКСАН є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів .

Згідно поданих декларацій за 2016, 2017 роки, позивач у 2016 році набув статусу платника єдиного податку, та застосовував спрощену систему оподаткування до 2018 року. Таким чином, з огляду на діючу реєстрацію ФГ ВІКСАН , позивач до 2018 року був платником єдиного податку четвертої групи.

13 березня 2018 року рішенням № 3053/10/21-22-12-05-11, контролюючий орган не підтвердив ФГ ВІКСАН статус платника єдиного податку IV групи на 2018 рік, у зв'язку з тим, що станом на 01 січня 2018 року за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ в розмірі 02,73 грн., що є порушенням вимог пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідач помилково ототожнив правила статті 299 ПК України, що стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування з правилами автоматичного переходу. Крім того суд зазначає, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус. Оскільки, позивач у даному випадку з 01 січня 2018 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу, до спірних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін стосуються права позивача застосування спрощеної системи оподаткування.

Главою І розділу XIV Спеціальні податкові режими Податкового кодексу України встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Як було встановлено судами, що ФГ ВІКСАН на протязі 2016-2017 років є платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

На виконання зазначеного, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи загальну та звітну в розрізі сільгоспугідь сільських рад, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника, площа кожної земельної ділянки, нормативна грошова оцінка одиниці площі кожної земельної ділянки, ставка податку, річна сума податку, нарахованого на 2017 рік за кожну земельну ділянку.

Відповідно до п.299.13 ст. 299 Податкового кодексу України, з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що з першого січня поточного року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що позивач з 01 січня 2017 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, тому контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, однак цього не зробив, посилаючись на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість станом на 01 січня 2017 року і підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів не погоджується з оводами апеляційної скарги про те, що згідно з пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, правила вказаної статті стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено те, що відповідач лише під час проведення документальної перевірки позивача (яка відповідачем не проводилась), встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Врахувавши те, що позивач у даному випадку з 01 січня 2017 року став платником єдиного податку четвертої групи, суд першої інстанції правильно зазначив, що вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів зазначає, що в даній справі у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в своєму рішенні від 10 травня 2018 року по справі №816/1088/17.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та є тотожними відзиву на позовну заяву, яким надано належну правову оцінку судом першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1