Постанова

від 19.09.2018 по справі 815/6589/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6589/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КМК-БУД на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю КМК-БУД про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року Головне управління ДФС в Одеській області (надалі - позивачі, ДФС) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КМК-БУД (надалі - відповідач, Товариство), в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог від 04.06.2018 року) просило:

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство, суму податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 216553,94 грн. на бюджетний рахунок №33117318700360, код 11021000, до Головного Управління держказначейства у Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37929461

- стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство, суму податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених товарів в Україні (робіт, послуг) у розмірі 311573,67 грн. на бюджетний рахунок №31118029700360, код 14010100, до Головного Управління держказначейства у Одеській області, банку отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37929461.

В обґрунтування позовних вимог було заначено, що згідно інтегрованої картки платника у TOB КМК-БУД рахується загальна заборгованість у розмірі 528127,61 грн. (з яких 311573,67 грн. - по податку на додану вартість, а 216553,94 грн. - по податку на прибуток приватних підприємств), яка на даний час не сплачена Товариством.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з 10.03.2011 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство 12.03.2011 року взято на податковий облік як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача є наступні відкриті банківські рахунки: МФО 300023, ПАТ УКРСОЦБАНК , р/р 26000011014576 (укр.грн.); МФО 351005, АТ УкрСиббанк , р/р 26001382569201, (укр.грн.); МФО 300023, ПАТ УКРСОЦБАНК , р/р 26054011044194, (укр.грн.); МФО 351005, АТ УкрСиббанк , р/р 26002382569200, (дол. США), МФО 351005, АТ УкрСиббанк , р/р 26002382569200, (євро); МФО 351005, АТ УкрСиббанк , р/р 26002382569200, (укр.грн.); МФО 300023, ПАТ УКРСОЦБАНК , р/р 26005011045722, (євро); МФО 300023, ПАТ УКРСОЦБАНК , р/р 26042011127539, (укр.грн.); МФО 899998, Казначейство України (ел. адм. по дат.), р/р 37515000153239, (укр.грн.); МФО 300023, ПАТ УКРСОЦБАНК , р/р 26003011831530 (дол. США).

З облікових карток позивача судом встановлено, що у Товариства обліковується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка станом на 31.05.2018 року складає 311573,67 грн. та обліковується заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, яка станом на 31.03.2018 року складає 216553,94 грн..

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання по податковій декларації від 19.01.2018 року на суму 362859,00 грн., а також в результаті проведення ДФС перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, за результатами якої було складено акт від 05.04.2018 року №6715/15-32-12-07/37550831, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2018 року №0076191207 на суму 20732,63 грн..

Також, згідно Інтегрованої картки платника у Товариства по податку на додану вартість рахувалась часткова сплата у розмірі 72124,18 грн. та пеня - 106,22 грн..

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку з винесенням на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення форми Р №0002652201 від 23.06.2014 року з податку на прибуток на загальну суму 193919,00 грн. (155135,00 грн. основний платіж, 38784,00 грн. штрафна санкція).

Так, вказане податкове-повідомлення-рішення оскаржено Товариством до Одеського окружного адміністративного суду. Постановою від 05.02.2015 року по справі №815/6878/14 у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовлено. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначена постанова набрала законної сили 27.05.2015 року.

Також, заборгованість Товариства по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку з несплатою визначеної суми податкового зобов'язання по декларації по податку на прибуток від 28.02.2018 року на суму 43352,00 грн..

Згідно Інтегрованої картки платника по податку на прибуток у Товариства рахувалась часткова сплата у розмірі 43352,00 грн. та пеня - 22634,94 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки ДФС у відповідності до діючих норм Податкового кодексу України винесено податкову вимогу, яка надіслана на юридичну адресу відповідача, але станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення по даній справі, доказів оскарження чи виконання вказаної вимоги до суду не надходило.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.59.1, п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Як вже було зазначено вище, податкове повідомлення-рішення форми Р №0002652201 від 23.06.2014 року було оскаржено відповідачем до суду, за результатами розгляду справи Товариству було відмовлено в задоволенні позовних вимог, рішення суду набрало законної сили, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є узгодженим.

У відповідності до вищезазначених норм Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу форми Ю №2454-17 від 10.05.2017 року, яка надіслана на юридичну адресу відповідача, вказану у податкових деклараціях та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2017 року.

Проте, станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано, також таких доказів не надано суду і під час апеляційного розгляду справи, а тому заборгованість Товариства в розмірі 528127,61 грн. підлягає стягненню, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КМК-БУД - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3