Рішення

від 28.08.2018 по справі 179/1122/14-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/1122/14-ц

провадження № 2/179/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 рокуМагдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та поновлення строку, передбаченого законом для звернення до суду,

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2014 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та поновлення строку, передбаченого законом для звернення до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень позивач посилався на те, що 29 жовтня 2009 року між ним та ОСОБА_5 був укладений договір позики, згідно до якого ОСОБА_5 отримала від позивача грошові кошти в розмірі 35 000 грн. та зобов'язалася повернути кошти до 01 січня 2011 року. Але до теперішнього часу кошти позивачеві повернуті не були.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що позивачеві стало відомо через місяць після її смерті. Спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_6, яку було залучено до участі у справі та пред'явлено позов.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, про що стало відомо позивачеві 08 червня 2017 року.

У лютому 2018 року позивачеві стало відомо, що спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_2, якого було залучено в якості відповідача до участі у справі.

Відповідно до умов договору позики від 29 жовтня 2009 року, позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позикодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми.

Оскільки за договором позичальник - ОСОБА_5 зобов'язана була повернути кошти до 01.01.2011 року, то термін прострочення складає три роки: 2011, 2012, 2013 р.р. Відповідно сума відсотків складає 3 150 грн. за три роки прострочення.

Крім того, договором позики передбачено, що в разі девальвації протягом дії цього договору національної грошової одиниці України, позичальник зобов'язаний повернути суму позики у гривнях еквівалентну 4 300 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу.

На час звернення до суду (пред'явлення позову до ОСОБА_6) офіційний курс складав 23,55 грн. за один долар США.

Таким чином, відповідач - ОСОБА_2 повинен сплатити позивачеві суму основного боргу - 101 265 грн., а також відсотки в сумі 3 150 грн. Всього сума боргу складає 104 415 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача заперечили проти позову, прохали застосувати строк позовної давності до вказаних правовідносин.

Вивчивши матеріали справи, суд вражає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 35 000 грн. та зобов'язалася повернути кошти до 01 січня 2011 року (а. с. 9-11).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст. 55 ЦПК України).

Отже, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Статтями 1218,1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_6, яка була правонаступником спадкових прав та обов'язків померлої ОСОБА_5 (а. с. 30-64).

Правонаступником прав та обов'язків ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є спадкоємець ОСОБА_2, відповідно до матеріалів спадкової справи № 127/2017 (а. с. 145-164).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Із вищенаведеного вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором позики, позовна давність за вимогами кредитора про повернення коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено кінцевим терміном повернення коштів, а саме 01.01.2011 року, тому позовна давність повинна обчислюватися з цього моменту.

Беручи до уваги те, що договором позики від 29 жовтня 2009 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визначено строк виконання зобов'язання, а саме 01 січня 2011 року, у зв'язку із чим з вказаного моменту у позивача виникло право на подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, яку було подано позивачем до суду 28 травня 2014 року.

Позивач в позовній заяві прохає поновити строк для звернення до суду, визнавши причину його пропуску поважною, однак будь-яких доказів, що свідчили про поважність пропуску строку позовної давності не надано. Оскільки ОСОБА_4 було подано позовну заяву із пропуском трирічного строку позовної давності, вказані обставини є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 253, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та поновлення строку, передбаченого законом для звернення до суду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 вересня 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук