Рішення

від 14.06.2018 по справі 587/2085/16-ц

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2085/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М.,представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Сергеєвої С.А., Мельник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Шафран і К , Управління Держпраці у Сумській області, третя особа: управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про встановлення факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що вона працювала прибиральницею службових приміщень в ресторанно-готельному комплексі ТОВ Шафран і К з 29 липня 2015 року по 27 липня 2016 року. ОСОБА_4 працювала кожні 3 дня по 12 годин за графіком, починаючи з 7 год. до 19 год., а потім 3 дня була вихідна. 17 грудня 2015 року в неї був робочий день; приблизно о 17 годині, під час прибирання, коли вона відчинила двері шафи, щоб взяти туалетний папір, на неї впала шафа, в результаті чого позивачка отримала травму голови та спини. 19 грудня 2015 року вона звернулася за медичною допомогою до лікаря хірурга. Під час обстеження у неї був виявлений компресійний перелом спини LI 2 ст. з больовим синдромом та значне порушення функції хребта, в зв'язку з чим вона 19.12.2015 року була госпіталізована до хірургічного відділення Сумської ЦРКЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.12.2015 року по 25.12.2015 року. З 7 по 22 червня 2016 року позивачка знов перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦРКЛ. За станом здоров'я вона не мала можливості виконувати роботу прибиральниці, а в переведенні на легку працю їй було відмовлено із-за відсутності такої роботи, тому вона була змушена була оформити щорічну відпустку. Під час огляду МСЕК 21 липня 2016 року їй була встановлена 3-я група інвалідності, строком до 01 серпня 2017 року та протипоказана важка фізична праця у вимушеному положенні тіла, тривалим пересуванням на ногах. Весь цей час, перебуваючи на лікарняному листі, ОСОБА_4 сподівалася на те, що відповідач забезпечить її легкою роботою, відповідно до стану її здоров'я, оскільки вона отримала травму на робочому місці при виконанні своїх трудових обов'язків. Але цього не сталося, їй було відмовлено в переведенні на легку працю. Оскільки виконувати покладені на неї обов'язки прибиральниці вона була не в змозі з-за отриманої травми, вона змушена була погодитися на звільнення за угодою сторін 27.07.2016 року. Через деякий час, зрозумівши, що її звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, вона стала інвалідом 3-ї групи в зв'язку з трудовим каліцтвом, бо травма була отримана на виробництві, а не в побуті, хоча документи про це відсутні, розслідування нещасного випадку на виробництві не було проведено, оскільки відповідач приховав даний факт. Зазначала, що відповідач приховав факт нещасного випадку, який стався з нею 17.12.2015 р. під час виконання нею трудових обов'язків в ТОВ Шафран і К , не організував розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві і не склав акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, хоча виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства та перебування на робочому місці протягом робочого часу є обставинами, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом і складається акт за формою Н-1. Посилаючись на вказані обставини просила винести рішення, яким встановити факт нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом та зобов'язати відповідача створити комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що необхідно для отримання грошової компенсації.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник ТОВ Шафран і К в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позов є необґрунтованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами. Всі шафи в приміщенні роздягальні, де зі слів ОСОБА_4 на неї впала шафа, прибиті до стіни, мають стійке положення, жодних ознак пошкодження не мають. Речі прибиральниці ОСОБА_4 в шафі не зберігалися і засобів, необхідних для виконання нею своїх трудових обов'язків, теж. В роздягальні в шафі зберігаються речі працівників і необхідності ОСОБА_4 відчиняти двері шафи, як вона сама зазначає, не було. З 17 грудня 2015 року ОСОБА_4 з будь-якими заявами про отримання травми в виробничих приміщеннях ТОВ Шафрані К до адміністрації ТОВ Шафран і К не зверталась. При зверненні до лікарів вона не казала, що травма отримана нею під час виконання трудових обов'язків, і лише згодом стала про це казати. Відповідач вав жав, що травма була отримана ОСОБА_4 в побуті не невідомих обставин, тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Держпраці у Сумській області в судовому засіданні покладався на розсуд суду.

Судом по справі до участі у справі в якості третьої особи притягнуто Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, яке утворено в ході реорганізації шляхом об*єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності( ар.с.202, т.1). Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях при винесенні рішення покладалась на думку суду.

З'ясувавши правові позиції сторін, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Судом встановлено, - і не оспорюється сторонами, - що ОСОБА_4 29 липня 2015 року була прийнята на роботу прибиральницею службових приміщень в ТОВ Шафран і К . З копії трудової книжки позивачки вбачається, що 27 липня 2016 року вона була звільнена з роботи за угодою сторін( арк.с.7-8).

17 грудня 2015 року вона перебувала на роботі та під час прибирання на неї впала шафа, в результаті чого позивачка отримала травму голови та спини.

19 грудня 2015 року вона звернулася за медичною допомогою до лікаря хірурга. Під час обстеження у неї був виявлений компресійний перелом LI 2 ст. з больовим синдромом та значне порушення функції хребта. В зв'язку з цим вона 19.12.2015 року була госпіталізована до хірургічного відділення Сумської ЦРКЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.12.2015 року по 25.12.2015 року. (т.1 арк.с.9). Зазначені обставини підтверджуються випискою з медичної карти стаціонарного хворого ( т.1 ар.с. 52-81).

З 07 червня по 22 червня 2016 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦРКЛ.( арк.с.11).

21 липня 2016 року МСЕК їй була встановлена третя група інвалідності строком до 01 серпня 2017 року та протипоказана важка фізична праця у вимушеному положенні тіла, тривалим пересуванням на ногах.( арк.с.14).

Факт отримання позивачкою травми під час виконання нею своїх трудових обов'язків підтверджується іншими зібраними по справі доказами.

Так, свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона підтримує дружні стосунки з позивачкою, яка 17 грудня 2015 року в період часу з 14 до 17 години зателефонувала їй та повідомила про те, що з нею на роботі, під час виконання своїх трудових обов'язків, стався нещасний випадок: коли вона витирала пил на голову впала шафа і її повезли до лікарні. Наступного дня ОСОБА_4 знову телефонувала їй, скаржилася на болі в голові та спині. Їй відомо, що позивачку попросили не розповідати про нещасний випадок на виробництві, щоб приховати цю подію, що ОСОБА_4 спочатку і зробила, сказавши в лікарні, що травму отримала не на роботі, хоча їй в лікарні і не повірили.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона з 2008 року працює в у відповідача оператором пральних машин. Від ОСОБА_4, яка працювала прибиральницею у відповідача, їй відомо, що ОСОБА_4 в 2015 році ходила з корсетом, оскільки отримала травму.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він працює лікарем-ортопедом Сумської Центральної районної клінічної лікарні. 18 грудня 2015 року до нього звернулася позивачка ОСОБА_4, яку до нього направив хірург цієї ж лікарні. ОСОБА_4, скаржилася на болі в поясниці. На рентгенограмі поперекового-хребетного відділу попереку від 18 грудня 2015 року було видно, що ОСОБА_4 отримала перелом першого поперекового хребця. ОСОБА_4 потребувала термінової госпіталізації до ортопедичного відділення. При первинному обстеженні хірургом вона сказала, що травму вона отримала вдома, де на неї впала шафа, що хірург і відобразив в медичній документації. Через 2-3 місяці ОСОБА_4, яка тривалий час перебувала на лікарняному, повідомила, що травма сталася на роботі, де на неї впала шафа. За характером травми тілесні ушкодження, що були виявлені у позивачки, могли виникнути від падіння на голову шафи, де також була виявлена рана; отримані ушкодження можна отримати за обставин, зазначених позивачкою.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він є лікарем-терапевтом і головою ЛКК. ОСОБА_4 спочатку звернулася до хірурга, потім з приводу отриманої травми лікувалася у ортопеда, через деякий час почала лікуватися амбулаторно. Приблизно на 15-20 день після події він оглядав ОСОБА_4, яка пояснила, що отримала травму під час виконання трудових обов'язків у ТОВ Шафран і К , де вона працювала прибиральницею. ОСОБА_4 пояснювала, що їй на голову впала шафа. Переглядаючи медичну документацію він побачив, що зі слів самої ОСОБА_4, травму вона отримала в побуті. Він рекомендував їй звернутися до відповідача і скласти відповідний акт про нещасний випадок на виробництві, однак такого акту ОСОБА_4 не надала. Відомості про отримання травми на роботі внести було можливо за наявності відповідного акту, який складається протягом 3 днів. Оскільки цього зроблено не було, весь час ОСОБА_4 перебувала на лікарняному як особа, що отримала побутову травму, про що вона сама казала при зверненні за медичною допомогою.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він є лікарем ортопедом-травматологом і головою МСЕК. 12.04.2016 року ОСОБА_4 була вперше оглянута на Сумській міжрайонній МСЕК ( медекспертна справа №3857). Вона направлена на МСЕК Сумською ЦРЛ з метою дозволу продовження листка непрацездатності на строк більше 120 днів. Комісія такий дозвіл надала. За результатами звернень заповнювався акт огляду МСЕК, ОСОБА_4 розповідала про свої скарги, в медичній документації було зазначено, що її турбують болі в спині періодичного характеру, за допомогою звернулася 18.12. 2016 року. Травма отримана 17 грудня 2015 року в результаті падіння шафи, травма в побуті, впала шафа на кухні на спину . В подальшому ОСОБА_4 неодноразово зверталася до МСЕК за направленням Сумської ЦРЛ (акт 19 липня 2016 року №90) щодо наявності ознак інвалідності. ОСОБА_4 повідомила, що отримала травму в результаті падіння шафи на роботі. Було винесено рішення про встановлення ОСОБА_4 3 групи інвалідності загального захворювання строком на 1 рік. Пояснюючи розбіжності в поясненнях щодо місця отримання травми, ОСОБА_4 зазначала, що її просили на роботі сказати, що травму вона отримала в побуті, а в подальшому вона стала казати так, як було насправді, тобто про те, що травма отримана під час виконання своїх трудових обов'язків. Втретє вона зверталася до МСЕК в серпні 2017 року( акт 683 в серпня 2017 року) за направленням Сумської ЦРЛ. Відповідно до записів в акті МСЕК, на момент огляду ОСОБА_4 не працює, отримує пенсію по інвалідності. Отримала травму хребта, так пояснювала, на виробництві. Черговий переогляд в серпні 2018 року . Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_4 постійно ходить в спеціальному корсеті, її оглядали лікарі всіх профілів, стан хворої ненабагато покращився.

Оспорюючи вимоги позивачки, представник відповідача послався на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14

Зокрема, свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона працює бухгалтером в ТОВ Шафран і К з 2014 року. З приводу обставин отримання позивачкою ОСОБА_4 травми на роботі їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона працює в ТОВ Шафран і К з 22 грудня 2015 року. ОСОБА_4, яка працювала в ТОВ Шафран і К прибиральницею, тривалий час перебувала на лікарняному і вона цікавилася у лікаря, як довго ОСОБА_4 продовжуватиме хворіти, оскільки потрібно було вирішувати питання про прийняття на роботу іншого працівника ТОВ Шафран і К , замість ОСОБА_4 Однак щодо травми ОСОБА_4 їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_9 відмовилася давати показання по справі, посилаючись на те, що володілець ТОВ Шафран і К є її близьким родичем, однак пояснила суду, що про отримання травми позивачкою ОСОБА_4 їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він працював в ТОВ Шафран і К 3 роки тому, в грудні 2015 року працював головним інженером. 17 грудня 2015 року він перебував на роботі, але з приводу отримання ОСОБА_4, яка працювала в ТОВ Шафран і К прибиральницею, травми йому нічого не відомо, допомогу їй він не надавав, до лікарні не возив.

Разом з тим, показання свідків не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Свідки ОСОБА_7.( бухгалтер ТОВ Шафран і К ), ОСОБА_8.( менеджер з персоналу ТОВ Шафран і К ) , ОСОБА_9 (менеджер ТОВ Шафран і К ) є працівниками ТОВ Шафран і К , отже, можуть бути зацікавлені в результатах вирішення справи. Крім того, зазначені свідки, як і свідок ОСОБА_14, який є бувшим працівником ТОВ Шафран і К (головним інженером ТОВ Шафран і К ), могли бути і необізнаними про факт та обставини отримання позивачкою ОСОБА_4 виробничої травми, як і інші працівники ТОВ Шафран і К .

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_4 під час лікування змінила свою позицію щодо обставин та місця отримання травми, після чого послідовно стверджувала, що травму вона отримала в результаті падіння на голову шафи під час виконання своїх трудових обов'язків прибиральниці в ТОВ Шафран і К .

Пояснюючи зміну своєї позиції щодо місця отримання травми, ОСОБА_4 пояснила, що адміністрація ТОВ Шафран і К умовила її так сказати, погрожуючи звільненням та обіцяючи працевлаштування в майбутньому на іншу роботу. Однак, коли за станом здоров*я з*ясувалося, що може бути встановлена група інвалідності, коли адміністрація ТОВ Шафран і К фактично відмовилась працевлаштувати її на іншу роботу, вона почала казати так, як було насправді, а саме, що шафа впала їй на голову під час виконання своїх трудових обов*язків. Аналогічу позицію ОСОБА_4 висловлювала під час звернення до органів поліції( т.1.ар.с. 15).

У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, оспорюючи факт отримання ОСОБА_4 виробничої травми, всупереч положенням ст. ст. 12, 81 ЦПК України, не надав суду безперечних доказів на підтвердження того, що травму ОСОБА_4 отримала не під час виконання своїх трудових обов'язків.

Ухвалою суду від 6 грудня 2017 року по справі була призначена судово-медична експертиза, на вирішення якої поставлені питання: 1)який механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4, які були отримані нею 17 грудня 2015 року; 2) чим( яким предметом) могли бути заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_4;3) чи могли бути заподіяні тілесні ушкодження при падінні на ОСОБА_4 шафи; 4) чи відповідає механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 її показам, наданим в судовому засіданні( т. 1 ар.с.231).

З висновку судово-медичної експертизи №1283 від 28 лютого 2018 року вбачається, що у позивачки мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім'яної ділянки голови справа, компресійний перелом тіла першого поперекового хребця. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер. Зазвичай компресійні переломи хребців виникають від дії травмуючої сили по вісі хребта( під час падіння людини на голову, на сідниці,на ноги, при падінні тягаря на голову, на плечі), при різкому та надмірному згинанні чи розгинанні хребта, або внаслідок комбінації цих механізмів. Тілесні ушкодження у ОСОБА_4, враховуючи їх характер та локалізацію, могли утворитися під час падіння верхньої частини шафи на голову, як вказує сама позивачка, з послідуючим травмуванням хребта( т.1 ар.с. 233-236).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15 підтримав висновки експертизи в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що факт нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_4 17 грудня 2015 року під час виконання нею трудових обов'язків прибиральниці в ТОВ Шафран і К знайшов своє підтвердження.

У відповідності з положеннями статті 43 Конституції України, ст. 2 КЗпП України, працівники мають право на належні, безпечні та здорові умови праці, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в разі повної або часткової втрати працездатності, а також на право звернення до суду для вирішення трудових спорів.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Положення статті 43 Конституції України, Закону України Про охорону праці , ст.ст. 153, 171, 253 КЗпП України, Закону України Про загальноообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві не були дотримані відповідачем, чим були порушені трудові права позивачки, які підлягають судовому захисту.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Позивачкою за проведення судово-медичної експерти було сплачено 2142 гривні 06 копійок, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Шафран і К на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 263,264,265 ЦПК України , ст. 293 ЦПК України, ст. 22 Закону України Про охорону праці , ст.ст. 153, 171, 253 КЗпП України, Законом України Про загальноообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, суд

В И Р І Ш И В :

Встановити факт нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_4 17 грудня 2015 року під час виконання нею трудових обов'язків прибиральниці в ТОВ Шафран і К .

Зобов'язати Управління Держпраці у Сумській області створити комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 та акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шафран і К (м. Суми, вул. Замостянська, буд. 1/4, ідентифікаційний код юридичної особи - 39011292) 2142 гривні 06 копійок судових витрат, пов'язаних з проведенням судово-медичної експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шафран і К в доход держави 704 гривні 80 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко