Рішення

від 17.09.2018 по справі 420/1734/17

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.09.2018

ЄУ № 420/1734/17

Провадження №2/420/69/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Закотненська до ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі поновленим на новий строк та зобов'язання вчинити дії щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8, Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив Слобожанський ,

ВСТАНОВИВ :

СТОВ Агрофірма Закотненська звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області із позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним договір оренди землі №975 від 07.12.2016, укладений між ОСОБА_7 та СВОК Слобожанський , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32854863 від 12.12.2016 10:14:14, номер запису про інше речове право: 17957286 від 08.12.2016 11:55:54 приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8; враховуючи ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 року №161-ХІV, визнати поновленим на новий строк на 7 років договір оренди землі між ОСОБА_7 та СТОВ Закотненська , починаючи з 15.11.2016 по 15.11.2023; зобов'язати ОСОБА_7 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди з СТОВ Закотненська згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-ХІV.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.07.2011 СТОВ АФ Закотненська уклало з відповідачем договір оренди землі строком на п'ять років, предметом якого є земельна ділянка площею 6,2347 га ріллі, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ№ 033225 від 05.10.2000, яка розташована на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. 14.11.2011 цей договір оренди був зареєстрований Відділом Держкомзему у Новопсковському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 442330004000469. СТОВ АФ Закотненська належним чином виконувала свої зобов'язання по договору оренди землі щодо виплати відповідачу орендної плати. Посилається на те, що по закінченню строку дії договору, СТОВ АФ Закотненська , керуючись своїм правом на поновлення укладеного договору оренди землі на новий строк, дотримуючись процедури, встановленої Законом України Про оренду землі , а також встановленим у договорі оренди землі строком на повідомлення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк, 13.10.2016 направило відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з трьома примірниками додаткової угоди, підписаними зі свого боку на її поштову адресу для розгляду та підписання. Запропонована для розгляду та підписання додаткова угода до договору оренди землі передбачала поновлення договору оренди землі на строк 7 років, встановлення орендної плати на рівні 6% від нормативної грошової оцінки землі, що дорівнює 9396,37 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, містила умови щодо порядку обчислення та виплати орендної плати. Протягом місяця від дати закінчення договору оренди землі відповідач не повідомила СТОВ АФ Закотненська про свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, відмовилась від будь-яких переговорів та не направила протягом місяця лист-повідомлення про своє прийняте рішення. Проте, згодом було з'ясовано, що відповідач уклала 07.12.2016 договір оренди землі № 975 зі СВОК Слобожанський , за умовами якого передала останньому в оренду належну їй земельну ділянку площею 6,2347 га ріллі. Вважає, що такими діями відповідач порушила діюче законодавство України в частині порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк із попереднім орендарем, в результаті чого СТОВ АФ Закотненська змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Зазначає, що СТОВ АФ Закотненська дотримано процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, визначеного ст. 33 Закону України Про оренду землі . Вважає, що відбулось порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки відповідача на новий строк, оскільки остання уникала від проведення будь-яких переговорів із представником позивача з приводу поновлення з нею договору оренди землі на новий строк, відповідач протягом визначеного у законі строку не направила лист-повідомлення про прийнятне нею рішення щодо заперечень на поновлення договору оренди землі на новий строк, відповідач уклала договір оренди землі із новим орендарем СВОК Слобожанський на таких самих умовах, які запропоновані позивачем, у зв'язку з чим порушене переважне право СТОВ АФ Закотненська підлягає судовому захисту.

Зазначена цивільна справа перебувала в провадженні судді Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 27.02.2018 задоволено заяву представника позивача про відвід судді Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С. від участі в розгляді даної цивільної справи, справа передана до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Пронькі В.В.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 01.03.2018 дану справу прийнято до провадження судді Проньки В.В., призначено підготовчий розгляд справи та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8, Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив Слобожанський .

12.04.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У строк, визначений законом, представник відповідача ОСОБА_4 надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначила, що дійсно між позивачем та відповідачем існував договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4423384700:17:004:0021 площею 6,2347 га, розташованої на землях, що обліковуються за Осинівською сільською радою Новопсковського району Луганської області. Не заперечує того факту, що вказаний договір оренди був зареєстрований належним чином у Державному реєстрі земель за порядком реєстрації договорів оренди землі, який діяв у 2011 році, і не заперечує фактів сплати орендної плати позивачем шляхом грошових переводів. Так само не заперечує того, що позивач направляв відповідачу додаткову угоду для поновлення з ним договору оренди землі, однак відповідач відмовилася її підписувати та поновлювати орендні відносини із позивачем. На заперечення позовної заяви повідомила, що поведінка орендаря під час дії договору оренди не влаштовувала її довірителя, вона відчувала зневажливе відношення, зокрема, за отримання орендної плати грошовими переводами відповідач кожен раз мала сплачувати на пошті грошові кошти з цього переказу, тим самим позивач змушував відповідача витрачати гроші за отримання власних коштів. Посилається на те, що відповідач два рази повідомляла позивача про категоричне небажання поновлювати з ним договір оренди своєї земельної ділянки. Перше таке повідомлення направлено ними - групою землевласників - односельців у червні 2016 року, в якому, окрім цього, містилося попередження про припинення орендних відносин і прохання передати землю по акту по закінченню дії договору. Друге повідомлення про небажання поновлювати договір оренди землі здано відповідачем до офісу АФ Закотненська в жовтні 2016 року - за місяць до закінчення строку дії договору і одночасно після отримання від позивача повідомлення про поновлення договору. В обох повідомленнях відповідач повідомила про припинення договірних відносин та просила по закінченню дії договору припинити обробіток її землі і направити акт приймання-передачі земельної ділянки на підпис. Зазначає, що оскільки відповідач уклала новий договір оренди землі і передала СВОК Слобожанський свою землю в оренду, який приступив до її обробітку, вона не повідомляла позивачу своїх заперечень проти поновлення договору оренди після спливу строку дії договору. Щодо посилання позивача на небажання відповідача узгоджувати зміни до договору, зазначила, що групою землевласників, в тому числі і відповідачем, проводилася збори, необхідність яких була зумовлена поведінкою орендаря. На зборах були відпрацьовані зміни, які б землевласники хотіли внести до договорів оренди, які були оформлені протоколом зборів і надані представнику АФ Закотненська . Основні зміни, які просили орендодавці, стосувалися розміру орендної плати та способу її виплати, зокрема, вони просили збільшити розмір орендної плати, оскільки в сусідніх господарствах ще раніше її підвищили, орендну плату просили сплачувати у натуральній формі - зерном належної якості, створити нормальні умови для отримання орендної плати, визначати справедливі ціни на зерно, в разі направлення орендної плати в грошовій формі, щоб орендар ніс витрати на доставку грошей. Однак, представники агрофірми не відреагували на їхні пропозиції. Після повідомлення про припинення на майбутнє орендних відносин від позивача надійшов лист, в якому пропонувалось підвищити орендну плату до 6%, і частково були змінені строки виплати орендної плати. Інші пропозиції залишись без уваги. З урахуванням цього, відповідач зробила висновок, що орендар не бажає змінювати інші умови договору. Так, СТОВ АФ Закотненська не запропонувало форми і строки виплати орендної плати в натуральній формі, в той час як саме цього потребувала відповідач. Крім того, посилалась на несправедливість і незаконність умов договору, оскільки положення п. 8 протирічать Закону України Про оренду землі ; п. 11 покладає на відповідача обов'язок відшкодовувати збитки без урахування будь-яких обставин; п. 12 надає можливість орендарю встановлювати будь-яку ціну на продукцію; за п. 29 відповідач буде змушена погодитись на будь-які зміни щодо виплати орендної плати, а це не узгоджено з іншими пунктами і з самою суттю договору. Договір і додаткова угода не містять відомостей про ціну землі на час підписання додаткової угоди, як і не містять посилання на зміну суми орендної плати в залежності від зміни ціни землі. В додатковій угоді і листі повідомленні не має заяви про зміну конкретних пунктів договору, є лише окремі положення.

Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилалася на незаконність позовних вимог позивача, зокрема, заявляючи вимоги про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень, позивач взагалі не посилається ні на що, аби довести його незаконність. Вважає, що вимоги 4 і 5 є неузгодженими між собою, оскільки позивач одночасно просить і визнати договір поновленим і зобов'язати відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди землі.

Третя особа приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи СВОК Слобожанський надав пояснення на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, відповідач за 20 днів до дати закінчення дії договору (14.11.2016) подала позивачу заяву про небажання продовжувати дію договору. Після закінчення дії договору оренди земельної ділянки позивач не продовжував користуватися земельною ділянкою і 07.12.2016 відповідач уклала договір оренди землі зі СВОК Слобожанський , якому згідно акту прийому-передачі передала належну їй земельну ділянку, за користування якою СВОК Слобожанський сплатив їй за 2017 рік оренду плату у розмірі 8194,42 грн. Зі слів відповідача, підставою для відмови в продовженні договору оренди з позивачем є неналежне виконання останнім обов'язків, передбаченим договором, зокрема, відмова переглядати розмір орендної плати та ухиляння від перемовин щодо збільшення розміру орендної плати. Крім того, після зміни власника СТОВ АФ Закотненська нове керівництво вказаного підприємства орендну плату в натуральній формі почало видавати на току СТОВ Прогрес в с. Лизіно Білокуракинського району, що тягне за собою значні додаткові витрати. З цього приводу власники земельних ділянок орендодавців АФ Закотненська провели загальні збори, на яких обрали ініціативну групу по обговоренню питань збільшення орендної плати, зміни способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату та внесення відповідних змін до існуючих договорів оренди землі. Проте, позивач відмовився від зміни розміру орендної плати. Таким чином, враховуючи, що позивач неналежно виконував свої обов'язки, після закінчення договору припинив користуватися належною відповідачу земельною ділянкою, вони з ним не дійшли згоди щодо істотних умов договору, вважає що підстави для поновлення договору оренди землі, передбачені ч. 1-5 та ч. 6 Закону України Про оренду землі відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ №033225, виданого 05.10.2000 Осинівською сільською Радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 216, є власником земельної ділянки площею 6,2347 га, кадастровий номер 4423384700:17:004:0021, розташованої на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22 липня 2011 року між позивачем СТОВ АФ Закотненська (орендар) та відповідачем ОСОБА_7 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,2347 га, в тому числі ріллі - 6,2347 га, яка розташована на території Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Згідно з п. 43 зазначеного договору оренди землі, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Вказаний договір оренди землі був зареєстрований у Відділі Держкомзему у Новопсковському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 листопада 2011 року за №442330004000469.

При цьому, відповідно до п. 8 вказаного договору, останній було укладено на 5 років.

Отже, з дня реєстрації 14.11.2011 вказаного договору його строк спливав 14.11.2016.

Умовами договору (п. 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Даний договір автоматично пролонгується на той же строк та на тих же умовах, якщо жодна із сторін за 20 днів до дати закінчення дії договору в письмові формі не повідомить одна одну про відмову від пролонгації договору.

В судовому засіданні встановлено, що за час дії договору внесення будь-яких змін до нього у встановленому порядку сторонами не проводилось.

В судовому засіданні також встановлено і не заперечувалося відповідачем та її представниками, що позивач протягом періоду дії вищевказаного договору оренди землі сплачував відповідачу орендну плату за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору.

До закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного 22.07.2011 між позивачем СТОВ АФ Закотненська та відповідачем ОСОБА_7 та зареєстрованого 14.11.2011 року у Відділі Держкомзему у Новопсковському районі, позивач, з метою скористатися своїм переважним правом щодо його поновлення, 13 жовтня 2016 року направив відповідачу за адресою її місця проживання, вказаною у договорі оренди землі, лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди, що підтверджується листом СТОВ АФ Закотненська за вих.№229 від 12.10.2016, описом вкладення до цінного листа, фіскальним чеком, та не заперечувалось відповідачем та її представниками.

Матеріалами справи встановлено, що 25 жовтня 2016 року відповідач особисто подала на ім'я директора СТОВ АФ Закотненська ОСОБА_9 заяву-повідомлення про відмову від поновлення (пролонгації) договору оренди землі, в якій висловила свою відмову від поновлення договору оренди землі від 22.07.2011, наполягала на припиненні його дії з 14.11.2016, та просила після закінчення строку дії договору повернути належну їй земельну ділянку. Зазначена заява відповідача була зареєстрована позивачем 25.10.2016 за вхідним номером 542, що підтверджується відповідним штампом.

Отже, судом встановлено, що відповідач, отримавши листа від позивача про поновлення договору оренди землі, особисто надала останньому заяву-повідомлення про відмову від поновлення договору оренди землі, в якій чітко висловила своє небажання поновлювати договірні відносини із позивачем.

Важливою обставиною вищезазначеної заяви відповідача є те, що сама заява-повідомлення про відмову від поновлення (пролонгації) договору оренди землі зі СТОВ АФ Закотненська була надана позивачу 25.10.2016, тобто після отримання відповідачем відповідного листа-повідомлення СТОВ АФ Закотненська про поновлення договору оренди землі, що, на думку суду, є достатнім часом для ознайомлення із пропозицією позивача про продовження орендних відносин та прийняття рішення власником земельної ділянки стосовно умов запропонованих позивачем.

Отже, судом встановлено, що відповідач, отримавши від позивача лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, надала останньому відповідну заяву-повідомлення, в якій чітко висловила своє небажання поновлювати договірні відносини з позивачем.

Вищезазначене спростовує твердження представника позивача про ненадіслання позивачем (орендодавцем) у встановлений законом строк відмови в поновленні договору оренди землі на новий строк.

Доводи представника позивача про те, що відповідач відмовилась від проведення будь-яких переговорів з позивачем з приводу поновлення договору оренди землі спростовуються заявою-повідомленням відповідача про відмову від поновлення (пролонгації) договору оренди землі від 25.10.2016, яка була здана відповідачем до офісу позивача особисто, що свідчить про її присутність 25.10.2016 в офісі позивача; показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які надали пояснення з приводу того, що відповідач приймала участь у загальних зборах орендодавців СТОВ АФ Закотненська по обговоренню питань та внесення пропозицій щодо умов договору оренди, які позивачем були проігноровані, неодноразово приїздила до офісу СТОВ АФ Закотненська в с. Лизіно Білокуракинського району Луганської області, де керівництво агрофірми відмовлялося спілкуватися з нею. Також зазначені свідки підтвердили факт небажання відповідача продовжувати орендні відносини з позивачем, оскільки відповідач була невдоволена умовами договору оренди землі, знаходженням офісу агрофірми взагалі в іншому районі області та відношенням керівництва до виконання зобов'язань за договором та взагалі відношенням до відповідача - орендодавця, яка є людиною похилого віку.

Про небажання відповідача продовжувати договірні відносини з позивачем, а також про обізнаність позивача про це, свідчить і те, що відповідач в червні 2016 року направляла на адресу позивача заяву-повідомлення від 09.03.2016 про відмову від поновлення (пролонгації) договору оренди землі від 22.07.2011, яке було отримано позивачем 07.07.2016, і на яке останнім було надано відповідь позивачу 05.08.2016 за вих. № 156.

Отже, судом встановлено, що позивач достеменно знав про небажання відповідача продовжувати орендні відносини з позивачем та вимогу про повернення земельної ділянки її власнику. Крім того, позивач після повідомлення відповідачем про своє рішення про небажання продовжувати взагалі орендні відносини із позивачем, не вчиняв жодних дій, спрямованих на продовження договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_7 07 грудня 2016 року уклала договір оренди землі № 975 із СВОК Слобожанський , за умовами якого передала в оренду останньому належну їй земельну ділянку загальною площею 6,2347 га строком на 10 років. Реєстрацію права оренди вчинено третьою особою приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32854863 від 12.12.2016), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 79066288 від 27.01.2017.

Таким чином, судом встановлено, що договір оренди землі між відповідачем ОСОБА_7 та третьою особою СВОК Слобожанський був укладений після закінчення строку дії попереднього договору оренди із письмовим повідомленням відповідачем позивача про небажання в подальшому продовжувати дію попереднього договору оренди землі.

При вирішенні вказаної справи суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у справі №594/376/17-ц від 10.04.2018, відповідно до якої переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення строку дії договору.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 8 та 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Так, ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачає обов'язок орендодавця розглянути вказану пропозицію протягом місяця з дня її отримання та не встановлює жодних правових наслідків у випадку, якщо волевиявлення орендаря надійшло у пізніший термін, однак до закінчення дії договору оренди землі.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічний висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (№ 6-3цс15), 10 червня 2015 року (№6-70цс15), 23 березня 2016 року (№6-146цс16), 13 квітня 2016 року (№6-2027цс15).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач у визначений законом строк повідомив власника землі про намір продовжити договір оренди землі.

Разом з тим, відповідач (орендодавець) до спливу строку дії договору оренди землі від 22.07.2011 повідомила належним чином письмово позивача (орендаря) по небажання поновити договір оренди землі.

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем свідчить про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, що дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ЦПК України, не порушено.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 23.05.2018 по справі №573/626/17.

Суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, вбачається, що обґрунтування позивачем позовних вимог переважним правом на поновлення договору оренди землі є незаконним, так як передбачене ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та ч.1 ст.777 ЦК України, порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 4 ЦПК України, матиме місце при укладенні договору оренди із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати своє переважне право та погодження орендодавця із його умовами.

В судовому засіданні встановлено, що після закінчення дії договору оренди землі від 22.07.2011 позивач припинив користуватися належною відповідачу земельною ділянкою. Належних та допустимих доказів протилежного представником позивача в судовому засіданні не надано і судом не встановлено. Спірною земельною ділянкою з грудня 2016 року користується третя особа СВОК Слобожанський , за що сплачує відповідачу орендну плату.

Тому, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на те, що відповідач протягом місяця від дати закінчення договору оренди землі не повідомила позивача про свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , на яку посилається представник позивача, стосується поновлення договору оренди землі у разі продовження користування земельною ділянкою орендарем після закінчення строку договору оренди землі.

Крім того, ст. 764 ЦК України також передбачає правовий механізм поновлення договору найму, що зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що, по-перше, наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Таким чином, направивши позивачу заяву-повідомлення про відмову від продовження (пролонгації) договору оренди землі, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Крім того, суд враховує також, що СВОК Слобожанський запропонував відповідачу значно вигідніші умови договору оренди землі, що вбачається із самого змісту договору та відповідних доказів, які містяться у справі та дослідженні в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі тощо.

Передбачені законом підстави для визнання недійсним договору оренди землі № 975 від 07.12.2016, укладеного між відповідачем ОСОБА_7 та третьою особою СВОК Слобожанський , відсутні, оскільки, як встановлено судом, вказаний договір оренди землі був укладений тоді, коли попередній договір оренди землі припинив свою дію, тобто земельна ділянка була вільною від будь-яких обтяжень.

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З матеріалів справи та наявних у справі доказів вбачається, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відповідно до положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, чи дійсно порушує право позивача як орендаря наявність спірного договору оренди землі та початок строку дії відповідного права оренди за наступним договором після припинення строку дії першого (попереднього) договору оренди землі; не наведено доказів того, у чому саме полягає порушення законних прав позивача тощо.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві та представником відповідача у відзиві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому в позові слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір, понесений позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст . 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Закотненська до ОСОБА_7 про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі поновленим на новий строк та зобов'язання вчинити дії щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8, Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив Слобожанський , відмовити повністю.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Закотненська , код ЄДРПОУ 30714350, місце знаходження: вул. Совєтська, буд. 69В, с. Осинове Новопсковського району Луганської області.

Відповідач: ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії ЕК 976485, виданий 06.10.1998 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, яка проживає за адресою: пров.Річний, буд. 3, с. Осинове Новопсковського району Луганської області.

Представник відповідача: ОСОБА_4, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1053 від 26.07.2012, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача: ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт серії ЕМ 298958, виданий 26.10.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, яка проживає за адресою: пров.Річний, буд. 3, с. Осинове Новопсковського району Луганської області.

Третя особа: приватний нотаріус Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8, місце знаходження: вул. Українська, буд. 118 д, смт.Новопсков Луганської області.

Третя особа: Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив Слобожанський , код ЄДРПОУ 30733635, місце знаходження: вул. Леніна, 214Б, с.Осинове Новопсковського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 17 вересня 2018 року.

Суддя: В.В. Пронька