Постанова

від 18.09.2018 по справі 25/129

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 25/129

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Калатай Н.Ф.

Алданової С.О.

секретар судового засідання Бойко Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства ОТП Банк (вих. № 12-4-10/3068 від 03.08.2018)

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 24.07.2018 (суддя Морозов С.М.)

за заявою Акціонерного товариства ОТП Банк

про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009

та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання

у справі № 25/129

за позовом Закритого акціонерного товариства ОТП Банк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юнекс

про стягнення 425 028, 31 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 25/129 в задоволенні заяви АТ ОТП Банк про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 та поновленні пропущеного строку для пред'явлення його до виконання відмовлено.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, АТ ОТП Банк оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 № 25/129 про стягнення з ТОВ Юнекс на користь АТ ОТП Банк 328 892,65 грн. основного боргу, 58 044,33 грн. заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. пені, 4 171,69 грн. державного мита та 115, 82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що постановити відповідну ухвалу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. За твердженнями апелянта, висновки суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів переривання строку пред'явлення виконавчого документу до виконання не відповідають обставинам справи та суперечать приписам ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу), відповідно до якої строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається, зокрема пред'явленням його до виконання, а після переривання перебіг строку поновлюється. На переконання апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги на надані заявником документи, які, зокрема, підтверджують переривання строку пред'явлення наказу до виконання з 17.11.2011 (дати, коли наказ було передано на виконання державному виконавцю). З урахуванням приписів ст. 12 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавчий документ, який був виданий до набрання чинності цим Законом, пред'являється до виконання у строки встановлені цим Законом, тобто протягом 3 років з дати його повернення згідно постанови державного виконавця (з 28.03.2016 по 28.03.2019). На думку апелянта, строк пред'явлення згаданого наказу, втраченого не по вині заявника, на момент звернення з даною заявою до суду, ще не сплину, відсутність у суду першої інстанції наказу суду від 21.12.2009 у даній справі не може слугувати підставою для відмови у видачі його дублікату тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.09.2018 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі № 25/129 про стягнення з ТОВ Юнекс на користь АТ ОТП Банк 328 892,65 грн. основного боргу, 58 044,33 грн. заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. пені, 4 171,69 грн. державного мита та 115, 82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами знищеної справи, в квітні 2009 року ЗАТ ОТП Банк звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ Юнекс заборгованості за Договором про надання овердрафту № ОV 08-353/28-2 від 03.07.2008 в розмірі 425 028,31 грн., в тому числі 328 892,65 грн. основної заборгованості по кредиту, 58 044,33 грн. заборгованості по відсотках та 38 091,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Юнекс на користь ЗАТ ОТП Банк 344 577,81 грн. заборгованості та 3 541,36 грн. судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 у справі № 25/129 скасовано. Позов ЗАТ ОТП Банк задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк 328 892,65 грн. - основного боргу, 58 044,33 грн. - заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. - пені, 4 171,69 грн. - державного мита та 115,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк 394,81 грн. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернуто ПАТ ОТП Банк з Державного бюджету України 1 724,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, сплаченого платіжним дорученням від 24.07.2009 №2900041261.

Видачу наказів та довідки про повернення державного мита доручено Господарському суду міста Києва.

21.12.2009 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 у справі № 25/129, Господарським судом міста Києва видано відповідні виконавчі документи.

21.06.2018 Акціонерне товариство ОТП Банк звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у даній справі (щодо стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафту № ОV 08-353/28-2 від 03.07.2008) та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 25/129 в задоволенні заяви АТ ОТП Банк про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 та поновленні пропущеного строку для пред'явлення його до виконання відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні згаданої заяви, місцевий суд виходив з того, що заявником не надано доказів переривання строку пред'явлення виконавчого документа у даній справі до виконання в період до винесення 31.10.2011 Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві постанови про закінчення виконавчого провадження №24718841 та з 01.11.2011 й по момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві №29862640 від 28.03.2016, а також після дати винесення названої постанови. Крім цього, суд констатував відсутність будь-якого документального підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання. Додатковою підставою для відмови в задоволенні заяви позивача суд вважав відсутність наказу суду від 21.12.2009 у матеріалах справи, на підставі якого можливо було б видати стягувачеві його дублікат.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, за приписами ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі наказу) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені протягом трьох років.

За змістом ст. 22 цього Закону (в редакції, чинній на момент видачі наказу) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 (в діючій станом на день постановлення оскаржуваної ухвали редакції) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 4 ст. 12). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12).

Як встановлено матеріалами справи, до заяви про видачу дублікату наказу позивачем долучено, зокрема, належним чином засвідчені копії довідки відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві Д/3 від 20.06.2018 про втрату виконавчого документу (а. с. 27), постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 24718841 від 31.10.2011 (а.с. 30 зворотня сторона) та постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 29862640 від 28.03.2016 (а. с. 31).

Згідно згаданої довідки (а. с. 27) 17.11.2011 на виконання державному виконавцю передано наказ № 25/129 від 21.12.2009 Господарського суду міста Києва про стягнення з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк боргу в розмірі 421 456,46 грн.

21.11.2011 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 29862640 з виконання цього виконавчого документу.

28.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу в зв'язку з тим, що майна, належного боржнику на праві власності, в процесі виконання судового рішення не розшукано.

Крім цього, за текстом цієї довідки оригінал виконавчого документу державним виконавцем з постановою про повернення передано до канцелярії для відправки стягувачу - ПАТ ОТП Банк . Згідно книги вихідної кореспонденції відділу, поштове відправлення з оригіналом виконавчого документа стягувачу - ПАТ ОТП Банк не направлялося та останнім не отримано, отже виконавчий документ втрачено.

Таким чином, враховуючи дані, викладені у довідці відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві Д/3 від 20.06.2018, строк для пред'явлення виконавчого документу для виконання переривався його пред'явленням 17.11.2011 (момент передачі наказу до відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві для виконання).

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку

За змістом п. 5 Прикінцевих положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02.06.2016 (в діючій станом на день постановлення оскаржуваної ухвали редакції) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи згідно ч. ч. 1, 5 ст. 12 цього Закону (в діючій станом на день постановлення оскаржуваної ухвали редакції) можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Оскільки постанова про повернення виконавчого документу винесена державним виконавцем 28.03.2016, 3-х річний строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 25/129 від 21.12.2009 про стягнення з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк 328 892,65 грн. - основного боргу, 58 044,33 грн. - заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. - пені, 4 171,69 грн. - державного мита та 115,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не закінчився та триває до 28.03.2019, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення цього наказу до виконання, на чому в своїй заяві про видачу дублікату наказу наполягав заявник.

Разом з цим, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про видачу дублікату цього наказу та поновленні пропущеного строку для пред'явлення його до виконання, місцевий господарський суд не дослідив наданих позивачем доказів та не врахував вищевикладених обставин перевивання строку пред'явлення згаданого наказу до виконання.

За приписами ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Суд на підставі ст. 129-1 Конституції України ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Положеннями ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.. , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Як встановлено матеріалами знищеної справи, виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 у справі № 25/129 в частині стягнення з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк 328 892,65 грн. - основного боргу, 58 044,33 грн. - заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. - пені, 4 171,69 грн. - державного мита та 115,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не відбулось, а оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі № 25/129 на адресу позивача (стягувача) не направлявся, відтак останнього позбавлено можливості повторно пред'явити його для примусового виконання до органів виконавчої служби.

Разом з цим, судом враховано, що чинний ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу, за встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, в тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заявник має право на відновлення цього наказу суду з метою виконання судового рішення у справі.

Посилання суду першої інстанції на відсутність наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 в матеріалах знищеної справи, не може бути підставою для відмови у видачі його дублікату, адже після знищення матеріалів справи для постійного зберігання експертною комісією суду було відібрано, зокрема, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009, на виконання якої видавався цей наказ, що дозволяє суду відтворити його текст. Крім цього, як вбачається з матеріалів знищеної справи, до заяви АТ ОТП Банк було долучено копію наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі № 25/129 (а. с. 39), яку було знято з його оригіналу, який надійшов на адресу заявника 25.12.2009, про що свідчить проставлений на ньому штамп банку.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали не можуть бути достатніми підставами для відмови в задоволенні заяви АТ ОТП Банк про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009, є незаконними. Відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі № 25/129, оригінал якого виданий на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 про стягнення з ТОВ Юнекс на користь ПАТ ОТП Банк 328 892,65 грн. - основного боргу, 58 044,33 грн. - заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. - пені, 4 171,69 грн. - державного мита та 115,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яка набрала законної сили, зі змістом та строком дії, що повністю відтворюють текст цього наказу у справі № 25/129.

Керуючись ст. ст. 240, 255, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ОТП Банк (вих. № 12-4-10/3068 від 03.08.2018) задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі № 25/129 - скасувати.

Видати дублікат судового наказу Господарського суду міста Києва у справі № 25/129, оригінал якого виданий на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнекс на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк стягнуто 328 892,65 грн. - основного боргу, 58 044,33 грн. - заборгованості по відсотках, 30 231,97 грн. - пені, 4 171,69 грн. - державного мита та 115,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яка набрала законної сили, зі змістом та строком дії, що повністю відтворюють текст цього наказу у справі № 25/129.

Видачу дублікату наказу доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали знищеної справи № 25/129 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.09.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Н.Ф. Калатай

С.О. Алданова