Рішення

від 19.09.2018 по справі 815/2680/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2680/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність «НІАГАРА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС про скасування рішень, прийняти рішення щодо реєстрації податкових накладних,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулось товариство з «НІАГАРА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС за результатом якого (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить: скасувати рішення Комісії ДФС №646155/30940468 від 12.04.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року; прийняти рішення щодо реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних; скасувати рішення Комісії ДФС №704762/30940468 від 17.05.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 05.12.2017 року; рішення №3 від 05.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України заперечував проти задоволення позовних, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав повністю.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 20 серпня 2018 року в порядку загального позовного провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА" було складено податкову накладну №20 від 30.11.2017 року та податкову накладну №3 від 05.12.2017 року та направлено їх на реєстрацію для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За допомогою програми електронного документообігу, надійшли Квитанції згідно яких, документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567 . За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2710. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України , вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ № 567 від 13 червня 2017 року та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПФ МУСТАНГ .

Разом з тим, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення №646155/30940468 від 12.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 30 листопада 2017 року та №704762/30940468 від 17.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 05 грудня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою рішення №646155/30940468 від 12.04.2018 року вказано - ненадання платником податку копій документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Підставою рішення №704762/30940468 від 17.05.2018 року вказано - ненадання платником податку копій документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (докумети, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з вказаним рішеннями відповідача, позивач направив в електронному вигляді скаргу на рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної разом з первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують обсяги придбання товару, які й подавались до повідомлення.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг №1101/30940468/2 від 02.05.2018 року, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації залишено без змін. Підставою рішення зазначено відсутні документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законом .

Вважаючи рішення комісії щодо відмови в реєстрації податкової накладної протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами пункту 74.2 статті 74 ПКУ України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень пункту 201.16.1 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків). Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Переліку вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/ інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень пункту 201.16.2 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог пунктів 201.16.1- 201.16.2 статті 201 ПК України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій по зупинених податкових накладних. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачем всупереч вимогам підпункту в пункту 201.16.1 статті 201 ПК України, відмовлено у реєстрації накладних та не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. в п. 201.16.1 ст. 201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання позивачем копій документів (первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні послуги), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)"; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (докумети, які не надано підкреслити).

Так, відповідачем, при неприйнятті накладних до реєстрації не конкретизовано, яких саме документів не вистачає позивачу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Оскаржувані рішення відповідача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивачем.

У цьому контексті суд зазначає, що всі надані позивачем як до суду, так і до відповідача первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття до реєстрації поданих позивачем накладних, з не наведення мотивів та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в ОСОБА_4 Європи 77 (31) від 28.09.1977, що свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем до ГУ ДФС в Одеській області документів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

З урахуванням наявності у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем і його контрагентами, приймаючи до уваги те, що такі документи були надані позивачем податковому органу, останній не мав правових підстав для не прийняття податкових накладних до реєстрації. А тому, такі дії відповідача, суд визнає протиправними та з метою захисту та поновлення порушених прав позивача, убачає за необхідне зобов`язати зареєструвати подані Товариством податкові накладні.

У зв`язку із чим, враховуючи формулювання позовних вимог, задоволення яких не призведе до належного відновлення порушених відповідачем прав та інтересів ТОВ "Ніагара", суд доходить висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, для ефективного захисту та відновлення порушених прав відповідача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДФС України зареєструвати такі податкові накладні.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити у повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальність «НІАГАРА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС про скасування рішень, прийняти рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Визнати протиправними та скасувати рішення №646155/30940468 від 12.04.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року, рішення №704762/30940468 від 17.05.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року та №3 від 05.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №20 від 30.11.2017 року та №3 від 05.12.2017 року складені ТОВ НІАГАРА-ПЛЮС днем їх надходження.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальність « НІАГАРА-ПЛЮС » (КОД ЄДРПОУ 30940468) судові витрати у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальність « НІАГАРА-ПЛЮС » (КОД ЄДРПОУ 30940468) судові витрати у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Гусев

Повний текст Рішення складено та підписано суддею 19 вересня 2018 року.

.