Ухвала

від 04.12.2018 по справі 815/2680/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2680/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Джабурія О.В.,

суддів Вербицька Н. В. , Кравченко К.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 р. по справі №815/2680/18

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА"

відповідачі Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області , Державна фіскальна служба України

3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "НІАГАРА-ПЛЮС"

про скасування рішень, прийняти рішення щодо реєстрації податкових накладних,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю НІАГАРА звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог - товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС за результатом якого (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить: скасувати рішення Комісії ДФС №646155/30940468 від 12.04.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року; прийняти рішення щодо реєстрації податкової накладної №20 від 30.11.2017 року в єдиному реєстрі податкових накладних; скасувати рішення Комісії ДФС №704762/30940468 від 17.05.2018 року щодо відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 05.12.2017 року; рішення №3 від 05.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року задоволено у повному обсязі позов товариства з обмеженою відповідальність НІАГАРА до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог - товариства з обмеженою відповідальністю НІАГАРА-ПЛЮС про скасування рішень, прийняти рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року задоволено клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків, продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги Головним управлінням ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

29.11.2018 року апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В поданому клопотання апелянт просив суд врахувати, що станом на день подання зазначеного клопотання апелянт немає можливості виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції через те, що бюджетні асигнування на сплату судового збору виділяються не своєчасно та не в повній мірі, у зв'язку з чим просить суд відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеного клопотання апелянтом надано копії листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про надходження документів щодо безспірного списання.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вимогами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору. Враховуючи вище зазначене, суд приходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія вказаної норми закону щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином у встановлений суддею строк та до теперішнього часу апелянтом недолік апеляційної скарги усунутий не був, документ про сплату судового збору суду не надано.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Згідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи те, що апелянт у встановлений строк не усунув недолік апеляційної скарги, яку було залишено без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз'яснює апелянту, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС України в Одеській області про відстрочку від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.