Рішення

від 13.09.2018 по справі 145/1273/18

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"13" вересня 2018 р. Справа № 145/1273/18

Провадження № 2-а/145/13/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 596-ДК/0182По/08/01/-18 від 06 липня 2018 року та закриття справи про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із даною позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.07.2018 року № 596-ДК/0182По/08/01/-18, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Позов обґрунтовує тим, що даною постановою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В постанові зазначено, що земельні ділянки з кадастровим номером 0524582800:01:003:0081, площею 0,7260 га з кадастровим номером 0524582800:01:001:0268, загальною площею 10,9570 га, з кадастровим номером 0524582800:01:001:0269, площею 2,8968 га з кадастровим номером 0524582800:01:003:0082, загальною площею 8,3230 га, використовуються ТОВ ОСОБА_4 Україна в особі генерального директора ТОВ ОСОБА_4 Україна ОСОБА_2 для вирощування сільськогосподарської культури (кукурудзи), а не для сінокосіння чи випасу худоби, як передбачено договором оренди землі від 12.09.2013 року.

Проте, адміністративне правопорушення ніби-то виявлено державним інспектором 06.07.2018 року взагалі не має під собою жодних законних підстав. Так, державним інспектором взагалі не було направлено ні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, ні акту обстеження земельної ділянки. Під час проведення даної перевірки він присутній не був.

Крім того, виходячи з положень Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзем України № 376 від 18.05.2010 р., державний інспектор самостійно не може визначити місце розташування земельної ділянки, оскільки не має відповідних знань в даній галузі, а також певних технічних засобів, що вказують на місце розташування земельної ділянки, що має відношення до справи.

Крім того, про дату, місце та час розгляду справи він (позивач)повідомлений не був, відповідачем не було направлено повідомлення про виклик його для надання пояснень, тобто відповідач позбавив його права приймати участь у її розгляді, давати пояснення та користуватися правовою допомогою.

Під час складення протоколу від 06.07.2018 року він присутній не був, примірник протоколу і постанови отримав від особи, яка їх отримала протокол лише 11.07.2018 року.

Ухвалою судді від 23.07.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження.

Цією ж ухвалою від 23.07.2018 року запропоновано відповідачу ОСОБА_3 в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

У встановлений ухвалою термін відповідачем ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подано.

До суду надійшов відзив на позов від ГУ Держгеокадастру - особи, яка не була залучена у справі як відповідач, а право вибору відповідача у адміністративній справі належить позивачу (п.9 ч.1 ст. 4, ст.. 48 КАС України).

Слід також вказати, що представник вказаної особи подав клопотання про залишення без розгляду даного позову. Проте, чинним законодавством не передбачений розгляд судом таких клопотань, що подані особами, які не залучені до участі у справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, зазначивши, що ОСОБА_5, якому були вручені оскаржувана постанова та протокол про адмінправопорушення не має юридичної освіти, будь-яких повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 в розгляді справи про адмніправопорушення не мав, таких доручень позивач йому не надавав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку, про що свідчить її розписка, що міститься в матеріалах справи.

За вказаних обставин, суд, за правилами п.1 ч.3 ст. 206 КАС України вирішує справу за відсутності відповідача ОСОБА_3

Вирішуючи спір, суд встановив, що постановою інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницького області ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_3 від 06.07.2018 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст..53 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн.

В постанові зазначено, що земельні ділянки з кадастровим номером 0524582800:01:003:0081, площею 0,7260 га з кадастровим номером 0524582800:01:001:0268, загальною площею 10,9570 га, з кадастровим номером 0524582800:01:001:0269, площею 2,8968 га з кадастровим номером 0524582800:01:003:0082, площею 8,3230 га, загальною площею 22,9028 га, використовуються ТОВ ОСОБА_4 Україна в особі генерального директора ТОВ ОСОБА_4 Україна для вирощування сільськогосподарської культури (кукурудзи), а не для сінокосіння чи випасу худоби, як передбачено договором оренди землі від 12.09.2013 року.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі в межах і у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.

Доказами у адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ст.ст. 72 -77 КАС України).

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постанова, винесена відповідачем з істотними порушеннями КУпАП, не відповідає вимогам закону.

Так, згідно ст.. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.. 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Проте протокол про адмінправопорешення від 06.07.2018 року складено у відсутності позивача, відповідно права, передбачені ст.. 268 КУпАП відповідач позивачу не роз'яснював, підписати його та надати пояснення не пропонував.

Слід вказати, що доказів про сповіщення позивача про час і місце розгляду складання протоколу, його розгляду суду не надано.

В протоколі вказано, що представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 підписати його відмовився. Разом з тим документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_2 при розгляді справи про адмінправопорушення, суду не надано.

Відповідно до ст.. 268, 271 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної може представляти захисник, тобто адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Слід також зауважити, що відповідно ст.. 268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте, доказів про сповіщення позивача про розгляд протоколу, про участь при розгляді даної справи представника позивача, який є адвокатом чи фахівцем в галузі права, жодних документів, які б стверджували його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 при розгляді даної справи, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає, що допущені відповідачем порушення без усунення вказаних недоліків унеможливлюють суду прийняти законне, обґрунтоване рішення, з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з урахуванням права особи на захист, а відтак вважає за необхідне повернути справу про адмінправопорушення на повторний розгляд.

Керуючись статтями 19, 55 Конституції України, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 року), ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 19, 73-77, 90, 242, 243, 244, 245, 286 КАС України, на підставі ст.ст. 256, 278, 280, 283, 287, 289, 293 КУпАП,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.07.2018 року № 596-ДК/0182По/08/01/-18.

Справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП повернути до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області для розгляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 13.09.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:ОСОБА_6